Постанова

від 31.07.2023 по справі 927/121/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2023 р. Справа №927/121/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2023

у справі №927/121/23 (суддя Ноувен М.П.)

за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Модорс"

2) ОСОБА_1

про стягнення 215 972,04 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Модорс" (далі - ТОВ "Модорс") та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 215 972,04 грн, з яких: 165 166,32 грн - заборгованість за кредитом, 50 805,75 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щорічної комісії.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Модорс" умов за укладеним між ним та позивачем кредитним договором від 08.07.2021, а також неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за відповідним договором поруки від 08.07.2021 №POR1625725448288, укладеним в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Модорс".

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2023 у справі №927/121/23 позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ТОВ "Модорс" та ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитом в сумі 165 166,32 грн та заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 15 805,72 грн. Стягнуто з відповідачів на користь позивача судовий збір у загальному розмірі 2 714,58 грн по 1 357,29 грн з кожного.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок заборгованості по тілу кредиту є арифметично вірним та здійснений позивачем відповідно до умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 165 166,32 грн. Також місцевий господарський суд дійшов висновку про безпідставність нарахування позивачем процентів за період з 10.07.2022 по 20.12.2022 на суму 35 000,00 грн. Водночас враховуючи здійснені відповідачем після 09.07.2022 проплати в сумі 18 900,00 грн, які позивачем зараховані в рахунок погашення процентів, заборгованість відповідача-1 за простроченими процентами за користування кредитом за період з 09.07.2021 по 09.07.2022 становить 15 805,72 грн. Крім того, оскільки порука має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання, а відповідачами не надано належних та допустимих доказів щодо виконання договірних зобов`язань за кредитним договором від 08.07.2021, вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитом в розмірі 180 972,04 грн, визнано судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, АТ КБ "Приватбанк" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2023 у справі №927/121/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог є незаконним, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, й висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, апелянт, зокрема вказує, що нарахування заборгованості за відсотками відбулось не на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Також скаржник зазначає, що в порушення відповідних умов договору та приписів законодавства відповідач-1 не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії.

Крім того, у тексті апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської від 03.04.2023 у справі №927/121/23.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2023 апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" у справі №927/121/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2023 витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/121/23. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ "Приватбанк" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2023 у справі №927/121/23.

Матеріали справи №927/121/23 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 29.05.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 задоволено клопотання АТ КБ "Приватбанк" про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2023 у справі №927/121/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ КБ "Приватбанк" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2023 у справі №927/121/23. Зупинено дію рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2023 у справі №927/121/23 на час апеляційного провадження. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення до 28.06.2023. Вирішено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Відповідачі, у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) своїм правом не скористалися, до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу не подали.

За змістом частини 3 статті 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною 10 цієї статті та частиною 2 статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до частини 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 269, частиною 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2023 у справі №927/121/23 оскаржується позивачем в частині відмови у стягненні 35 000,00 грн процентів за користування кредитом, а тому враховуючи вимоги частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 08.07.2021 ТОВ "Модорс" (клієнт) підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" шляхом накладення електронного підпису.

Підписанням цієї анкети-заяви, клієнт приєднався до розділу "1.1. Загальні положення" та підрозділу "3.2.8. Умови та правила надання послуги "КУБ" Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), що розміщені на офіційному сайті АТ КБ "Приватбанк" pb.ua на дату укладення договору. Ця заява та Умови разом складають кредитний договір між АТ КБ "Приватбанк" та клієнтом (далі - договір).

Згідно з пунктом 1.1 договору АТ КБ "Приватбанк" за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни.

У пункті 1.2 договору сторони обумовили розмір кредиту - 500 000,00 грн.

Строк кредиту: 12 місяців з дати видачі кредитних коштів (пункт 1.3 договору).

Відповідно до пункту 1.4 договору у період з дати підписання заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом 1,4% в місяць від початкового розміру кредиту (в. т.ч. при достроковому погашенні кредиту).

За умовами пункту 1.5 договору проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитним договором: 4% від суми простроченої заборгованості.

Пунктом 1.6 договору встановлено порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.

Згідно з пунктом 3.2.8.1 Умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в заяві, а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

Повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві (пункт 3.2.8.3.1 Умов).

Відповідно до пункту 3.2.8.3.1.4. Умов клієнт доручає АТ КБ "Приватбанк" щомісячно у строки, зазначені у заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у АТ КБ "Приватбанк" на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі статтями 212, 651 ЦК України при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому АТ КБ "Приватбанк" направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (АТ КБ "Приватбанк" здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово або через встановлені засоби електронного зв`язку АТ КБ "Приватбанк" та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів, (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.

Пунктом 3.2.8.3.2 Умов визначено, що за користування послугою клієнт сплачує щомісячно протягом всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно з графіком, визначеним в заяві та тарифах. У разі несплати процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з пунктом 3.2.8.6.2).

Згідно з пунктом 3.2.8.5.3 Умов клієнт зобов`язується, зокрема: оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з пунктом 3.2.8.3.2 (пункт 3.2.8.5.2 Умов) і повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у терміни і в сумах, як встановлено в пунктах 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2, 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до пункту 3.2.8.9.1 Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1, 3.2.8.3 цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в пункті 3.2.8.3.2.

Пунктом 3.2.8.11 Умов встановлено, що договір є чинним з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання та перерахуванням банком кредитних коштів на рахунок клієнта. Строк дії договору встановлюється з дня його укладення і до повного виконання сторонами зобов`язання за договором.

Також 08.07.2021 між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки №РОR1625725448288, предметом якого є надання поруки поручителем перед АТ КБ "Приватбанк" за виконання ТОВ "Модорс" зобов`язань за угодами приєднання до:

- розділу 3.2.8 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (Угода 1) по сплаті:

a) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно з пунктом 3.2.8.3.2 Угоди 1 - перші 6 місяців 1.6 відсотка (одна ціла шість десятих) в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1.4 відсотка (одна ціла чотири десятих) від початкового розміру кредиту;

- за період користування кредитом згідно з пунктом 3.2.8.3.3 Угоди 1 - 4,0% відсотки в місяць від суми простроченої заборгованості;

б) кредиту в розмірі 500 000,00 грн.

Якщо під час виконання "Угоди 1" зобов`язання ТОВ "Модорс", що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, останній при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за "Угодою 1" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з АТ КБ "Приватбанк" не потрібні.

За умовами пункту 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед АТ КБ "Приватбанк" за виконання обов`язків за "Угодою 1" в тому ж розмірі, що і ТОВ "Модорс", включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Відповідно до пункту 1.5 договору у випадку невиконання ТОВ "Модорс" зобов`язань за "Угодою 1", ТОВ "Модорс" і поручитель відповідають перед АТ КБ "Приватбанк" як солідарні боржники.

На виконання умов кредитного договору позивач 08.07.2021 перерахував на рахунок ТОВ "Модорс" 500 000,00 грн кредитних коштів.

Разом із тим, відповідач-1 лише частково здійснив повернення кредитних коштів в сумі 334 833,68 грн.

Позивач зазначає, що спір виник через порушення відповідачем-1 умов договору щодо повернення грошових коштів, внаслідок чого за відповідачами рахується заборгованість за кредитом в сумі 165 166,32 грн та 50 805,72 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є кредитним договором.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина 1 статті 1055 ЦК України).

Відповідно до статті 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, кредитний договір у формі заяви-приєднання, а також договір поруки підписані сторонами, які досягли згоди з усіх їх істотних умов; кредитний договір містить повну інформацію щодо умов кредитування, зокрема, про строк кредитування, процентну ставку за користування кредитом, строки сплати платежів, а також про права та обов`язки сторін, порядок розрахунків, відповідальність за порушення зобов`язань.

Матеріалами справи, а саме виписками по рахунку, підтверджено, що позивач виконав свої договірні зобов`язання, надавши відповідачу-1 кредитні кошти у сумі 500 000,00 грн.

Таким чином, позивачем зобов`язання за договорами виконані належним чином.

Також у матеріалах справи наявні докази щодо часткового повернення відповідачем-1 кредитних коштів в сумі 334 833,68 грн.

Разом із тим, відповідач-1 заборгованість по тілу кредиту в сумі 165 166,32 грн в добровільному порядку не сплатив.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості по тілу кредиту, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаний розрахунок є арифметично вірним та здійснений позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства.

Внаслідок порушення відповідачем-1 зобов`язань у останнього станом на 20.12.2022 позивачем нарахована заборгованість за процентами у вигляді щомісячної комісії за користування кредитними коштами в сумі 50 805,72 грн.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про безпідставність нарахування позивачем процентів за період з 10.07.2022 по 20.12.2022 на суму 35 000,00 грн, Водночас враховуючи здійснені відповідачем-1 після 09.07.2022 проплати в сумі 18 900,00 грн, які позивачем зараховані в рахунок погашення процентів, заборгованість відповідача-1 за простроченими процентами за користування кредитом за період з 09.07.2021 по 09.07.2022 становить 15 805,72 грн.

Крім того, оскільки порука має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання, а відповідачами не надано належних та допустимих доказів щодо виконання договірних зобов`язань за кредитним договором від 08.07.2021, вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитом в розмірі 180 972,04 грн (165 166,32 грн - заборгованість за кредитом, 15 805,72 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії), визнано судом першої інстанції правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас скаржник не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 35 000,00 грн процентів за користування кредитом, зокрема, посилаючись на те, що нарахування заборгованості за відсотками відбулось не на підставі статті 625 ЦК України.

Щодо нарахованих процентів за користуванням кредиту колегія суддів зазначає наступне.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, з огляду на приписи частини 2 статті 10561 ЦК України в кредитному договорі як істотні умови мають бути визначені розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок сплати процентів.

За приписами абзацу 2 частини 1 статті 1048 Кодексу, який застосовується до кредитного договору на підставі частини 2 статті 1054 Кодексу, за загальним правилом проценти як плату за користування грошовими коштами виплачують щомісяця до дня повернення позики, якщо сторони в договорі не досягли іншої домовленості. При цьому позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування позиченої грошової суми на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 Кодексу).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною. Норма частини 1 статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палата Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 зазначено:

"81. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

82. Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

83. Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

84. Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

85. Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

86. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

87. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.".

За умовами спірного кредитного договору проценти за користування кредитними коштами нараховані позивачем наступним чином: за період користування кредитом з 09.07.2021 по 09.07.2022: відповідно до пункту 1.4 договору у період з дати підписання заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом 1,4% в місяць від початкового розміру кредиту (в. т.ч. при достроковому погашенні кредиту).

Позивачем нараховано за даний період 90 000,00 грн процентів.

Згідно з поданим позивачем розрахунком заборгованість по процентам за період з 09.07.2021 до 09.07.2022 становила 34 705,72 грн.

Водночас згідно з пунктом 1.5, 1.7 договору проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитним договором нараховуються у розмірі 4% від суми простроченої заборгованості. Клієнт зобов`язується сплатити на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України встановлюється за домовленістю сторін у розмірі 4% в місяць від простроченої суми заборгованості.

Позивачем за період з 10.07.2022 по 20.12.2022 нараховано 35 000,00 грн процентів на суму простроченої заборгованості у розмірі 165 166,32 грн на підставі статті 625 ЦК України.

Разом із тим, указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 було введено воєнний стан, дія якого в подальшому неодноразово продовжувалась. Зокрема, за указом Президента України "Про продовження дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №58/2023, затвердженого Законом України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.

За приписами пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Виходячи з викладеного вище, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність нарахування позивачем процентів за період з 10.07.2022 по 20.12.2022 на суму 35 000,00 грн.

Також місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, з яким погоджується судова колегія, що враховуючи здійснені відповідачем після 09.07.2022 проплати в сумі 18 900,00 грн, які позивачем зараховані в рахунок погашення процентів, заборгованість відповідача-1 за простроченими процентами за користування кредитом за період з 09.07.2021 по 09.07.2022 становить 15 805,72 грн.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що судове рішення прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" залишити без задоволення

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2023 у справі №927/121/23 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2023 у справі №927/121/23.

4. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк".

5. Матеріали справи №927/121/23 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська