Постанова

від 31.07.2023 по справі 911/171/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2023 р. Справа№ 911/171/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Статус-С"

на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 20.04.2023

у справі № 911/171/23 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Приватного підприємства "Статус-С"

до Державного спеціалізованого підприємства "Північна Пуща"

про стягнення 71 545,65 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог, в межах розгляду яких прийнято додаткове рішення

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Статус-С" до Державного спеціального підприємства "Північна пуща" про стягнення 71 545,65 грн, з яких 62 245,85 грн інфляційних та 9 299,80 грн 3 % річних у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з повернення суми забезпечення виконання Договору, встановлену рішенням Господарського суду Київської області від 22.11.2022 року справі № 911/1162/22 в сумі 164 220,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Київської області від 05.04.2023 у справі №911/171/23 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Державного спеціалізованого підприємства "Північна Пуща" на користь Приватного підприємства "Статус-С" 2 618,52грн 3% річних, 14 274,24грн інфляційних та 633,72 грн витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

10.04.2023 року після ухвалення рішення до Господарського суду Київської області від позивача - Приватного підприємства Статус-С надійшло клопотання б/н від 10.04.2023 року про стягнення з Державного спеціалізованого підприємства "Північна Пуща" на користь Приватного підприємства "Статус-С" витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи № 911/171/23 в розмірі 22 500,00 грн., яка складається з 10 000,00 грн. гонорару успіху та 12 500,00 грн. вартості послуг адвоката.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Додатковим рішенням Господарського суду міста Київської області від 20.04.2023 у справі №911/171/23 клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково, стягнуто з Державного спеціалізованого підприємства "Північна Пуща" на користь Приватного підприємства "Статус-С" 5 267,66 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Задовольняючи частково клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, місцевий господарський суд, керуючись приписами п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про їх розподіл між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з додатковим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати та ухвалити нове, яким стягнути на користь Приватного підприємства "Статус-С" з Державного спеціалізованого підприємства "Північна Пуща" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22 500 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем було подано скаргу на рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову, у випадку скасування якого судом апеляційної інстанції та задоволення позову у повному обсязі, підлягатиме перерозподіл розмір судових витрат позивача.

Крім того апелянт вказує на наявність підстав для застосування судом приписів ч. 9 ст. 129 ГПК України.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Від відповідача відзив на апеляційну скаргу не надходив, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного додаткового рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку. Докази належного повідомлення відповідача долучено до матеріалів справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.05.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді -Євсіков О.О., Алданова С.О.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Статус-С" на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 20.04.2023 у справі №911/171/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про здійснення розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційні скарги в письмовій формі до 03.07.2023. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 03.07.2023.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки клопотань про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) сторін не заявлялось, а необхідності призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні судом не встановлено, дана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржниками доводів, виходячи із наступного.

Джерела права, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті постанови

Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.ч. 5, 8 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначеними частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 ГПК України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України, але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

Відповідна позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.

При цьому, такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Фактичні обставини, що встановлені судом за результатами розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення

Позивач звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 22 500,00 грн, яка складається з 10 000,00 грн. гонорару успіху та 12 500,00 грн. вартості послуг адвоката.

В підтвердження названих судових витрат позивач надав суду Договір про надання правової допомоги б/н від 17.11.2017 року, укладений між Приватним підприємством Статус-С (Замовник) та Адвокатським об`єднанням Євстігнєєв, Сидоренко і партнери (Об`єднання) в особі партнера Сидоренка Вадима Анатолійовича, відповідно до п. 2.1. якого, Об`єднання зобов`язується надавати правову допомогу Замовнику на підставах, в порядку і в обсязі, визначеному у Договору за погодженням сторін.

05.01.2023 року укладено Додаткову угоду № 7 відповідно до якої, сторони погодили, що Об`єднання бере на себе зобов`язання від імені та в інтересах Замовника здійснити комплекс дій щодо звернення до суду із позовом про стягнення з Державного спеціалізованого підприємства Північна Пуща (ідентифікаційний код 40247540) (далі - Боржник) суми інфляційного збільшення основної суми боргу та 3% річних нарахованих на безпідставно утриманий гарантійний платіж в сумі 164 220,00 грн.

В п. 3 Додаткової угоди № 7 сторонами узгоджено, що гонорар Об`єднання за надання правової допомоги становить: 1) 2 500,00 грн за одну годину правової допомоги адвоката; 2) 2 500,00 грн за забезпечення адвокатом Об`єднання судового представництва замовника у суді; 3) 10 000,00 грн гонорар успіху у випадку досягнення мети представництва, а саме задоволення позовних вимог. У випадку часткового задоволення позовних вимог згідно п. 1 даної додаткової угоди сплачує гонорар успіху у розмірі, що є пропорційним до суми задавлених позовних вимог.

15.03.2023 року між Приватним підприємством Статус-С та Адвокатським об`єднанням Євстігнєєв, Сидоренко і партнери підписано акт № 6 приймання-передачі допомоги (послуг) на суму 12 500,00 грн та звіт про витрачений час на надання правничої допомого та супутніх витрат.

Зі змісту Звіту про витрачений час слідує, що Об`єднанням надано правову допомогу з: 1) підготовки позовної заяви з додатками до Господарського суду Київської області про стягнення з ДСП «Північна Пуща» на користь замовника 71 545,65 грн - 4 год. (витрачений час) - 10 000,00 грн (вартість); 2) підготовки проєкту клопотання про долучення доказів судових витрат та включення до судових витрат витрати на професійну правничу допомогу - 1 год. (витрачений час) - 2 500,00 грн (вартість).

Місцевий господарський суд, оцінивши вищенаведені докази, встановив, що заявлені позивачем до відшкодування судові витрати з надання професійної правничої допомоги в сумі 22 500,00 грн є документально підтвердженими та обґрунтованими.

При цьому, керуючись приписами п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, частково задовольнив клопотання позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Оскільки за результати перегляду в апеляційному порядку справи за апеляційною скаргою позивача на рішення Господарського суду Київської області від 05.04.2023 підстав для задоволення позову в повному обсязі колегією суддів не встановлено, то перерозподілу витрати на професійну правничу допомогу, на чому наполягає апелянт при зверненні з цією скаргою на додаткове рішення, - не підлягають.

Відносно тверджень апелянта щодо наявності підстав для застосування судом приписів ч. 9 ст. 129 ГПК України Суд зазначає, що позивачем в клопотанні про відшкодування судових витрат не наведено достатньо вмотивованих обґрунтувань наявності підстав для застосування названої норми процесуального закону.

Натомість застосування положень ч. 9 ст. 129 ГПК України пов`язано з наявністю сукупності таких умов: 1) вирішення судом спору по суті; 2) встановлення судом одного із таких випадків: зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони. Зміст вказаної норми також свідчить про те, що останньою встановлено дискреційне повноваження суду, тобто його право, а не обов`язок здійснити розподіл судових витрат у вищезазначений спосіб. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим (подібні за змістом висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2022 у справі №910/18790/19, від 31.05.2022 у справі №927/515/21, від 25.11.2021 у справі №904/5929/19 та додаткових постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2022 у справі №910/18790/19, від 04.03.2021 у справі №916/376/19).

Також колегія звертає увагу на те, що сторонами в укладеному договорі встановлено пропорційність розміру «гонорару успіху» до суми задоволених судом позовних вимог.

За наведеного, порушення норм процесуального закону під час ухвалення судом додаткового рішення апеляційною інстанцією не встановлено.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що додаткове рішення Господарського суду Київської області від 20.04.2023 у справі №911/171/23 прийнято у відповідності до наявних в матеріалах справи документів, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржниками не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Апеляційна скарга Приватного підприємства "Статус-С" на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 20.04.2023 у справі №911/171/23 підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись Главою 1 Розділу ІV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 20.04.2023 у справі №911/171/23 залишити без змін.

Матеріали справи №911/171/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, після виходу судді Алданової С.О. з відпустки, - 31.07.2023.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова