Рішення

від 31.07.2023 по справі 904/3195/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2023м. ДніпроСправа № 904/3195/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу

за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

до Житлово - будівельного кооперативу "Жовтень-9" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 678 від 04.04.2006 у розмірі 60 970 грн. 68 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Житлово - будівельного кооперативу "Жовтень-9" (далі - відповідач) заборгованість за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 678 від 04.04.2006 у розмірі 60 970 грн. 68 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 678 від 04.04.2006 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем у період з 01.12.2022 по 30.04.2023 послуги з централізованого постачання холодної води (водопостачання) та водовідведення, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 60 970 грн. 68 коп.

Крім того, позовна заява містила клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.06.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти (пункт 18 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (розділ "Інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою") офіційним засобом зв`язку з юридичною особою відповідача є телефони НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (а.с.36).

Крім того, суд відзначає, що з матеріалів справи вбачається також реквізити мобільного номеру телефону - НОМЕР_3 , який зазначений в акті встановлення охоронних пломб та деталей опломбування від 25.09.2020.

Суд відзначає, що вказані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань номери телефонів відповідача - НОМЕР_1 та НОМЕР_2 є офіційними та достовірними, отже можуть бути використані судом для здійснення повідомлення відповідача у даній справі.

Слід також відзначити, що відповідно до частини 6 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Так, відповідача було повідомлено про зміст ухвали суду від 26.06.2023, шляхом передачі телефонограми, яку було отримано представником відповідача (головою ЖБК Нежигай Тетяною Леонідівною) - 07.07.2023 (а.с.40).

Суд також відзначає, що ухвала суду від 26.06.2023 була також направлена відповідачу засобами поштового зв`язку на адресу його офіційного місцезнаходження - 50081, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача (а.с. 36).

Інших засобів зв`язку з відповідачем Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також матеріали справи не містять.

В даному випадку господарським судом здійснені всі можливі заходи задля повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом, що підтверджується направленням ухвал суду на всі відомі суду засоби зв`язку з відповідачем.

З приводу повідомлення відповідача суд також зазначає таке.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється фізичною особою - підприємцем для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

Так, на підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: мікрорайон 5-й Зарічний, будинок 24, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50081, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача (а.с. 36).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

При цьому, суд окремо звертає увагу, що з 01.01.2020 набрали чинності зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку, внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 27.12.2019, відповідно до яких:

- рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 991 Правил);

- рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 992 Правил).

Таким чином, зберігання відділенням АТ "Укрпошта" поштових відправлень суду, які є "Судовими повістками" в розумінні чинного законодавства України в період більше, ніж три робочі дні, а також їх повернення із непередбачених для "Судових повісток" причин є неправомірним. Більше того, такі дії зумовлюють порушення права позивача на своєчасне вирішення справи судом.

Оскільки поштове відправлення № 4930022766890 на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 26.06.2023, не було повернуто за зворотною адресою, не повернулося також і поштове повідомлення про його отримання відповідачем, судом було здійснено відстеження поштового відправлення суду № 44930022766890 на адресу відповідача, шляхом формування витягу з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" щодо відстеження пересилання вказаного відправлення, а також виготовлялася копія реєстру на відправку рекомендованої пошти з повідомленням, які долучені до матеріалів справи. З вказаних доказів вбачається, що відповідач не забезпечує отримання ухвали суду та з 01.07.2023 - чотири тижні, вказана судова повістка перебуває у відділенні поштового зв`язку за місцем обслуговування відповідача, що суперечить вимогам пункту 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, оскільки не передбачено для листів з позначкою "Судова повістка".

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Суд відзначає, що до звернення із позовом до суду, позивач направив відповідачу позовну заяву з додатками на адресу його офіційного місцезнаходження (а.с.8-10).

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 26.06.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111799655) надіслано судом 26.06.2023, зареєстровано в реєстрі 27.06.2023 та оприлюднено 28.06.2023, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Так, ухвалою суду від 26.06.2023, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи дату доведення до відповідача змісту ухвали суду від 26.06.2023 (дата отримання телефонограми) - 07.07.2023, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк по 24.07.2023 включно.

Слід наголосити, що у зв`язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача. У даному випадку додатково наданий один тиждень господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області (місцезнаходження відповідача та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.

Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій внесено не внесено.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Отже, станом на 31.07.2023 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Тобто у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, згідно із частинами 2, 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Слід відзначити, що розгляд даної справи по суті розпочався 26.07.2023, а строк розгляду даної справи закінчується 25.08.2023, отже у даному випадку судому було надано сторонам достатній строк для висловлення їх правових позицій та подання доказів по справі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про надання послуг, строку його дії, порядок та строки надання послуг, факт надання та передачі послуг замовнику, загальна вартість наданих послуг, настання строку їх оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати.

Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" утворено відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Цивільного та Господарського кодексів України. Засновником підприємства та власником його майна є територіальна громада міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (пункти 1.1. та 1.2. Статуту підприємства). Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2 Статуту комунального підприємства "Кривбасводоканал" підприємство створене з метою отримання прибутку за рахунок виробництва та надання послуг з центрального водопостачання та водовідведення населенню, підприємствам, установам та організаціям. Основними напрямками діяльності підприємства є, зокрема, забезпечення потреб населення та інших споживачів послугами водопостачання, транспортування питної води споживачам по водопровідним мережам; забезпечення транспортування стічних вод по колекторам та каналізаційним мережам, їх очищення на очисних спорудах.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:

1) споживачі (індивідуальні та колективні);

2) управитель;

3) виконавці комунальних послуг.

Зі змісту статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вбачається, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, серед яких централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

Згідно з нормами статті 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об`єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов`язаних єдиним технологічним процесом.

Згідно із статтею 19 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" укладення договору між підприємством водопостачання та споживачем на надання послуг з водопостачання є обов`язковим.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як убачається з матеріалів справи, 04.04.2006 між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (далі - виконавець, позивач) та Житлово - будівельним кооперативом "Жовтень-9" (далі - споживач, відповідач) укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 678 (надалі - договір, а.с.13-15), відповідно до умов пункту 1.1. якого, виконавець зобов`язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води (водопостачання) і водовідведення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. Орієнтовний об`єм послуг, згідно до заявки-розрахунку споживача: централізоване постачання холодної води 12 590,2 м3/рік, в тому числі по групах:

- населення - 11 832,5 м3/рік;

- власні потреби - 181,5 м3/рік;

- інші - 576,2 м3/рік;

- водовідведення - 12 516,7 м3/рік, в тому числі по групах

- населення - 11 832,5 м3/рік;

- власні потреби - 108,0 м3/рік;

- інші - 576,2 м3/рік.

Згідно з умовами пункту 1.2. договору зміни договірного об`єму холодної води та водовідведення (зменшення, збільшення) проводяться згідно з довідкою споживача про кількість проживаючих, пільгову категорію населення, орендарів та інших, наявності засобів обліку, поливальну площу та об`єми на власні потреби, яку споживач подає один раз на квартал і яка є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до умов пункту 1.4. договору холодна вода подається виконавцем споживачу згідно показників засобів обліку. У разі відсутності таких технічних засобів облік холодної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами. Показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності представника споживача.

У пункті 1.7. договору сторони погодили, що кількість стічних вод (водовідведення), що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями засобу обліку, а при їх відсутності по нормам споживання.

Відповідно до пункту 1.8. договору споживач, для узгодження акта про кількість отриманих послуг, направляє свого представника для складання та підписання акту у відділ Водозбуту КП "Кривбасводоканал" не пізніше 25 числа кожного місяця (у лютому 23 числа). Якщо представник не прибув у зазначений час, або необґрунтовано відмовився від підписання акту, виконавець на підставі даних приладів обліку води або норм споживання складає акт в односторонньому порядку, який є підставою для оплати, та один примірник акта в триденний термін направляє споживачу.

У пункті 2.1. договору передбачено, що тарифи, на момент укладання договору, затверджені рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 370 від 13.07.2005 та № 532 від 14.09.2005 і становлять за групами споживачів (за 1 куб.м з ПДВ):

- населення: холодна вода - 0,46 грн., водовідведення - 0,32 грн.;

- бюджет: холодна вода - 0,54 грн., водовідведення - 0,54 грн.;

- інші: холодна вода - 1,62 грн., водовідведення - 1,54 грн.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що у випадку зміни тарифів на послуги, виконавець повідомляє про це споживача, відповідно до чинного законодавства України, через засоби масової інформації, без додаткового узгодження розмірів і строків введення нових тарифів. Споживач здійснює оплату за надані послуги по новим тарифам без додаткового узгодження.

У пункті 9.1. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з 28.03.2006 і діє до 31.12.2008. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води № 678 від 04.04.2006 виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України та спеціальних законів - Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань відповідно до статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначив позивач у позовній заяві, 04.12.2019 за результатами повірки лічильника марки МТК-UА, зав. № 201501010035 було встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 3580-97 "Лічильники холодної та гарячої води крильчасті. Загальнотехнічні вимоги", про що Державним підприємством "Криворізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" було видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 184885 (копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 04.12.2019 наявна в матеріалах справи).

Так, 25.09.2020, за заявкою споживача, після проведення ремонтних робіт (чистка фільтру), уповноваженими представниками КП "Кривбасводоканал" у присутності представника споживача Нежигай Тетяни Леонідівни (голова) тимчасово, до надання технічних умов, було опломбовано вузол обліку, про що, зокрема, складено акт № 2293 встановлення охоронних пломб та деталей опломбування (далі - акт № 2293), підписаний у двосторонньому порядку. Актом № 2293 було встановлено наступне: облік спожитої послуги централізованого водопостачання визначається прилад обліку МТК-UА, завод. №201501010035. Пломба, накладена представниками органів у сфері метрологічної діяльності в наявності, цілісність не порушена. Прилад обліку встановлений на трубопроводі подачі води в будівлю в підвальному приміщенні. Прилад обліку в місцях його приєднання до трубопроводів опломбований пломбою С58836016, обвідна лінія опломбована пломбою С58836017 - герметична (копія акта № 2293 встановлення охоронних пломб та деталей опломбування від 25.09.2020 наявна в матеріалах справи).

Як убачається з матеріалів справи, позивачем у період з грудня 2022 року по квітень 2023 року надавались відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що підтверджується актами приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, які щомісячно складались на підписувались сторонами (а.с.16-18).

Інформація про обсяги нарахування позивачем за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення, надані Житлово - будівельному кооперативу "Жовтень-9" за період з 01.12.2022 по 30.04.2023 наведена в таблиці у додатках до позовної заяви, відповідно до якої за період з 01.12.2022 по 30.04.2023 Житлово - будівельному кооперативу "Жовтень-9" нараховано обсягів спожитої води у кількості 2 135 куб.м.

В оплату вказаних послуг позивачем було виставлено відповідні рахунки на загальну суму 66 970 грн. 68 коп., а саме:

- рахунок № 56344/06/18н від 27.12.2022 на суму 10 069 грн. 13 коп. (а.с. 20);

- рахунок № 2383/06/18н від 31.01.2023 на суму 14 303 грн. 81 коп. (а.с. 21);

- рахунок № 7489/06/18н від 27.02.2023 на суму 12 829 грн. 51 коп. (а.с. 22);

- рахунок № 12523/06/18н від 29.03.2023 на суму 15 652 грн. 63 коп. (а.с. 23);

- рахунок № 17575/06/18н від 28.04.2023 на суму 14 115 грн. 60 коп. (а.с. 24).

Вищевказані рахунки та акти приймання-передачі послуг з постачання холодної води і водовідведення за спірний період вручались представнику ЖБК "Жовтень-9" нарочно, що підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами-попередженнями (а.с.25).

При цьому, у відповідності до статті 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі проведення перевірки якості наданих послуг з централізованого водопостачання, централізованого постачання гарячої води або постачання природного газу споживач має право здійснити забір проб. Інформація про забір проб включається до акта-претензії. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

Як убачається з матеріалів справи, у спірному періоді відповідач не звертався до позивача із вимогою зафіксувати порушення виконавцем умов спірного договору шляхом виклику представника виконавця для складання та підписання акту-претензії споживача. Доказів звернення споживача до суду для доведення факту ненадання йому житлово-комунальних послуг за умовами спірного договору відповідачем в матеріали справи також не надано.

Викладене підтверджує, що позивачем зобов`язання виконувались у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства та надані послуги приймалися відповідачем без зауважень.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку виконавця за договором надати послугу відповідає обов`язок споживача оплатити вартість цієї послуги.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, у розділі 3 договору сторонами були узгоджені умови щодо оплати спожитих послуг, а саме:

- розрахунки за надані послуги здійснюються споживачем у грошовій формі протягом п`яти банківських днів після пред`явлення платіжної вимоги, рахунку або квитанції. Можливі ніші форми сплати отриманих послуг, які не суперечать діючому законодавству України (пункт 3.1. договору);

- у разі надання послуг не в повному обсязі відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних Виконавець здійснює перерахунок розміру плати згідно з додатком до Правил № 630 (пункт 3.2. договору);

- при оформленні платіжного доручення або протоколу на проведення взаємозаліку, у графі "призначення платежу" Споживач повинен вказати період, за який проводиться оплата, номер, дату рахунку та договору. У разі відсутності у платіжному дорученні або протоколі цих даних, перерахована оплата, номер, дату рахунку та договору. У разі відсутності у платіжному дорученні або протоколі цих даних, перерахована оплата зараховується Виконавцем в рахунок попередньої оплати (пункт 3.3. договору);

- Акт звіряння взаємних розрахунків проводиться щомісяця (не пізніше 15 числа останнього квартального місяця) і є письмовою формою визнання боргу (пункт 3.4. договору);

Обов`язок споживача своєчасно, у встановлені договором строки, оплачувати послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення відповідно до встановлених тарифів передбачено пунктом 4.2.1. договору.

Відповідачем вказані зобов`язання були порушені, надані позивачем в період з грудня 2022 року по квітень 2023 року послуги з централізованого водопостачання та водовідведення були оплачені відповідачем лише частково - в сумі 6 000 грн. 00 коп. (оплата здійснена 28.05.2023), внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 60 970 грн. 68 коп. (66 970 грн. 68 коп. - 6 000 грн. 00 коп.). Вказане і є причиною звернення позивача із позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на таке.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Так, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (частина 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до норм статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:

1) споживачі (індивідуальні та колективні);

2) управитель;

3) виконавці комунальних послуг.

Виконавцями комунальних послуг, зокрема, є: щодо послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; щодо послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.

Частиною 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено обов`язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить також з наступного.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, з урахуванням умов пункту 3.1. договору, строк оплати спожитих відповідачем у період з грудня 2022 року по квітень 2023 року послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на залишкову суму 60 970 грн. 68 коп. є таким, що настав.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За нормами частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за можливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що заборгованість за надані у період з грудня 2022 року по квітень 2023 року послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 678 від 04.04.2006 складає 60 970 грн. 68 коп.

Слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження погашення заборгованості в сумі 60 970 грн. 68 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 60 970 грн. 68 коп.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь прокуратури підлягає 2 684 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до Житлово - будівельного кооперативу "Жовтень-9" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 678 від 04.04.2006 у розмірі 60 970 грн. 68 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Жовтень-9" (мікрорайон 5-й Зарічний, будинок 24, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50081; ідентифікаційний код 23076767) на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (вулиця Дудаєва Джохара, будинок 6А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50027; ідентифікаційний код 03341316) 60 970 грн. 68 коп. - основного боргу та 2 684 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 31.07.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко