Рішення

від 01.08.2023 по справі 904/2583/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2023м. ДніпроСправа № 904/2583/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Юкойл", м. Біла Церква Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго Груп", м. Дніпро

про стягнення 70 288,88грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) сторін

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Юкойл" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго Груп" заборгованість у розмірі 70 288,88грн, з яких:

- основний борг у розмірі 46 000,00грн;

- пеня у розмірі 6200,80грн;

- 3 % річних у розмірі 2862,08грн;

- втрати від інфляції у розмірі 15226,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №675/2021-ОС від 01 липня 2021 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2023 справу №904/2583/23 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2023 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) за адресою: вул. Набережна Перемоги, буд. 38, офіс 5, м. Дніпро, 49094.

Направлена судом на адресу відповідача ухвала про відкриття провадження повернута підприємством зв`язку з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 37-40).

Відповідно до п.4 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, якщо відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі та її розгляд належним чином.

Судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 29.05.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

01 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СП Юкойл" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південенерго Груп" (покупець, відповідач) укладено договір поставки №675/2021-ОС (а.с. 4-6).

На умовах, викладених в цьому договорі, постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити масла, мастила та технічні рідини, іменовані в подальшому "товар" (п. 1.1 договору).

За умовами п.1.2 договору постачання товару здійснюється партіями. Постачальник і покупець погоджують можливість постачання кожної партії товару, при цьому узгоджується найменування, асортимент, ціна і кількість передбачуваного до поставки товару. У разі якщо асортимент передбачуваного до постачання товару містить більше 3-х (трьох) найменувань, постачальник має право вимагати надання, а покупець зобов`язаний надати заявку у письмовій формі (факсограмою, поштовим підправленням, електронною поштою). Заявка надається на фірмовому бланку, підписується повноважним представником покупця і скріплюється печаткою.

Найменування, асортимент, ціна, кількість товару вказується в видаткових накладних, виданих постачальником на кожну узгоджену, поставлену партію товару, і завірених підписом повноважного представника покупця. У кожній видатковій накладній в обов`язковому порядку вказується номер і дата цього договору. На вимогу однієї із сторін, умови щодо найменування, асортименту, ціни і кількості товару, що поставляється, фіксуються в специфікаціях, належно оформлених у вигляді додатків до цього договору, які є невід`ємною його частиною (п. 1.3 договору).

За взаємною домовленістю сторін у процесі виконання цього договору можуть бути змінені конкретні дані (терміни оплати, умови оплати, строки поставки, умови поставки), внесені до положень цього договору. Будь-яка така зміна має бути оформлена у вигляді додаткової угоди до цього договору, підписана повноважними представниками і скріплена печатками сторін. Після чого така додаткова угода стає невід`ємною частиною цього договору (п. 1.4 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору ціна товару за цим договором встановлюється в гривнях і вказується в рахунку, що пред`являється до оплати постачальником, на кожну узгоджену, поставлену партію товару, з відображенням її у відповідній видатковій накладній. Ціна товару включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений Податковим кодексом України.

Ціна товару, зазначена в рахунках на оплату, що виставляються постачальником, і відображена у відповідних видаткових накладних, визначається з урахуванням умов поставки, передбачених цим договором (п.2.2 договору).

Загальна вартість договору визначається як сумарна вартість товару, поставка якого здійснена відповідно до умов цього договору га підтверджена видатковими накладними (п. 2.3 договору).

Оплата за товар, поставлений за цим договором, здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника у порядку і строки, передбачені цим договором (п. 3.1 договору).

Згідно умов п.3.2 договору покупець здійснює оплату вартості узгодженої партії поставленого товару, на підставі рахунку, пред`явленого до оплати постачальником, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту відвантаження відповідної партії Товару, дата якого зафіксована у відповідній видатковій накладній.

Датою оплати товару вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника. При здійсненні платежів за цим договором покупець у платіжних документах (платіжних дорученнях) зобов`язується вказувати номер та дату договору, а також номер рахунку, на підставі яких здійснюється платіж (п. 3.3, 3,4 договору).

Сторони щомісячно, не пізніше 10-го числа, наступного за місяцем поставки товару, проводять звірку здійснення поставок товару і оплати, що надійшла, яка оформлюється відповідним Актом, що підписується повноважними представниками сторін. У разі якщо за результатами звірки взаємних розрахунків буде виявлена заборгованість покупця перед постачальником, покупець зобов`язується здійснити доплату за поставлений за цим договором товар протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту виставлення відповідного рахунку, якщо інше не буде вказано в рахунку. У разі якщо за результатами звірки взаємних розрахунків буде виявлена заборгованість постачальника перед покупцем. Постачальник зобов`язується перерахувати суму заборгованості, що виникла, на поточний рахунок покупця протягом 10-ти (десяти) банківських днів з моменту закінчення терміну поставки, або за погодженням з покупцем, врахувати дану суму як оплату за товар у наступному періоді поставки (п. 3.5 договору).

Товар за цим договором постачається на умовах DDР, склад покупця/вантажоодержувача. Адреса складу покупця/вантажоодержувача зазначається у відповідній товарно-транспортній накладній. Умови поставки розуміються у відповідності з правилами "Інкотермс" в редакції 2010 року, які застосовуються з урахуванням особливостей, пов`язаних з внутрішньодержавним характером цього договору, а також особливостей, що випливають з умов цього договору (п. 4.1 договору).

За пунктом 4.4 договору датою поставки вважається дата передачі товару, зазначена у відповідній видатковій накладній, що видана постачальником і завірена підписом повноважного представника покупця.

При недотриманні покупцем строків оплати, встановлених п. 3.2 та п. 3.5 цього договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.2 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його повноважними представниками сторін і діє до 31 грудня 2021 року. У випадку, якщо жодна зі сторін за 1 (один) місяць до закінчення терміну дії цього договору письмово не повідомила про намір розірвати цей договір, то дія цього договору автоматично пролонгується на кожний наступний рік на тих самих умовах (п. 10.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір поставки №675/2021-ОС від 01.07.2021 був чинним протягом спірного періоду.

На виконання умов договору поставки №675/2021-ОС від 01.07.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Юкойл" поставило відповідачу товар оливу трансформаторну YUKO Т-1500, 170кг бочка 200л метал, у кількості 10шт, на загальну суму 92 000,00грн, що підтверджується видатковою накладною №029991 від 19.07.2021 (а.с. 7).

Видаткова накладна містить підписи сторін та печатку постачальника. Додатково поставка продукції підтверджується довіреністю №2 від 15.07.2021, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 8).

Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №034372 від 15.07.2021 на суму 92 000,00грн (а.с. 9).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південенерго Груп" частково розрахувалося за поставлений товар, сплатило на рахунок позивача 46 000,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №238 від 17.11.2021 (а.с. 10)

Залишок несплаченої суми становить 46 000,00грн (92 000,00грн 46 000,00грн).

22.03.2023 позивач направив на адресу відповідача претензію №02/23 від 20.03.2023 про виконання зобов`язання та сплату сум штрафних санкцій на суму 69 262,79грн по договору поставки №675/2021-ОС від 01.07.2021 з вимогою здійснити оплату, негайно (а.с. 11-12).

Станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість за договором поставки №675/2021-ОС від 01.07.2021 у розмірі 46 000,00грн відповідачем не сплачена.

Позивач посилається на те, що ним належним чином виконано зобов`язання, поставлено узгоджений товар, натомість відповідач взяті на себе зобов`язання з повної оплати не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення основного боргу у розмірі 46 000,00грн, пені у розмірі 6 200,80грн, 3% річних у розмірі 2 862,08грн та інфляційних втрат у розмірі 15 226,00грн, що і стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору поставки, строк його дії, умови поставки, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цім Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Враховуючи умови договору поставки, строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу, поставка якого підтверджується зазначеними вище документами, є таким, що настав 02.08.2021, прострочка виконання настає з 03.08.2021.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 46 000,00грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

За наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 46 000,00грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

В пункті 7.2 договору сторони погодили, що при недотриманні покупцем строків оплати, встановлених п.3.2 та п.3.5 цього договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 6 200,80грн за загальний період із 03.08.2021 до 31.01.2022, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ (а.с. 16).

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені встановлено, що на суму боргу 92 000,00грн підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки із 03.08.2021 до 16.11.2021 (106дн) у розмірі 4446,25грн

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 6 169,04рн (4446,25грн + 1722,79грн).

В задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 31,76грн слід відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 2862,08грн за період із 03.08.2021 по 15.05.2023 та інфляційні втрати за період із серпня 2021 року до квітня 2023 року у розмірі 15 226,00грн (а.с.17,18).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає основний борг у розмірі 46 000,00грн, пеня у розмірі 6 169,04грн, 3% річних у розмірі 2 862,08грн та втрати від інфляції 15 226,00грн, а всього 70 257,12грн.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3191 від 15.05.2023 (а.с. 29). Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 2 682,79грн (70 257,12грн * 2684,00грн / 70 288,88грн).

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Юкойл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго Груп" про стягнення 70288,88грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго Груп" (вул. Набережна Перемоги, буд. 38, офіс 5, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код 40074990) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Юкойл" (юридична адреса: вул. Пулюя Івана, буд. 48-А, м. Біла Церква, Київська область, 09100; поштова адреса: вул. Базова, буд. 3-А, м. Запоріжжя, 69014; ідентифікаційний код 31852954) основний борг у розмірі 46 000,00грн (сорок шість тисяч гривень 00коп), пеню у розмірі 6 169,04грн (шість тисяч сто шістдесят дев`ять гривень 04коп.), 3% річних у розмірі 2 862,08грн (дві тисячі вісімсот шістдесят дві гривні 08коп.), втрати від інфляції 12 742,00грн (дванадцять тисяч сімсот сорок дві гривні 00коп.) та витрати по сплаті судового збору у сумі 2 682,79грн (дві тисячі шістсот вісімдесят дві гривні 79коп.), видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 01.08.2023

Суддя Н.М. Євстигнеєва