Рішення

від 10.07.2023 по справі 908/1163/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/135/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2023 Справа № 908/1163/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Радій (вул. Академіка Тамма, буд. 29, м. Кропивницький, 25009; код ЄДРПОУ 14312430)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Безпека Експо (пр. Соборний, буд. 111-А, м. Запоріжжя, 69095; адреса для листування: пр. Перемоги, буд. 56, м. Київ, 03057; код ЄДРПОУ 41905237)

про стягнення 90 981,60 грн.

Без виклику представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

11.04.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Радій до Товариства з обмеженою відповідальністю Безпека Експо про стягнення 90 981,60 грн.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2023 справу №908/1163/23 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 14.04.2023 вказану позовну заяву на підставі п.п. 7, 8 ч. 3 ст. 162, ст.174 ГПК України залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали шляхом направлення на адресу відповідача та суду письмової інформації щодо відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; оригінали доказів направлення (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист) надати суду у вказаний вище строк.

02.05.2023 до суду від Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Радій надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви 21.04.2023 за вих. №47/445, у якій вказано, що на виконання вимог ухвали суду від 14.04.2023 у справі №908/1163/23 позивач зазначає про наявність у нього оригіналів всіх письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви; заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не здійснювалось.

Ухвалою суду від 09.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1163/23 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Присвоєно справі номер провадження 5/135/23 та вирішено розгляд справи по суті розпочати з 01.06.2023.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 09.05.2023 розпочато розгляд справи по суті з 01.06.2023 та 10.07.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

З позовної заяви вбачається, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача суми в розмірі 90 981,60 грн. як плата згідно рахунків б/н від 10.02.2022 та від 22.02.2022 за комплекс робіт і послуг, що надаються учаснику заходу в рамках спеціалізованої виставки ElcomUkraina2022. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 11, 177, 202, 509, 1212 Цивільного кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно Відповіді №139354 від 05.07.2023 з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Безпека Експо (код ЄДРПОУ 41905237) є: пр.Соборний, буд. 111-А, м. Запоріжжя, 69095.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копію ухвали суду від 09.05.2023 про відкриття провадження у справі №908/1163/23 направлено судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштової кореспонденції на адресу місцезнаходження відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали суду від 09.05.2023 про відкриття провадження у справі 908/1163/23, яка направлені судом на адресу відповідача, повернулась до суду 16.05.2023 з відміткою АТ «Укрпошта» причина повернення адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Запропонований ухвалою суду від 09.05.2023 письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи, відповідач на адресу суду не надіслав, як і доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2022 ПрАТ «Науково-виробниче підприємство «Радій» на рахунок ТОВ «БЕЗПЕКА ЕКСПО» перераховано 45 490,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №888 від 15.02.2022 з призначенням платежу: «Оплата згідно рахунку б/н від 10.02.2022 за комплекс робіт і послуг, що надаються Учаснику заходу в рамках спец.виставки ElcomUkraina2022, ПДВ 20% - 7 581,80 грн.».

Також 23.02.2022 ПрАТ «Науково-виробниче підприємство «Радій» на рахунок ТОВ «БЕЗПЕКА ЕКСПО» перераховано 45 490,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1050 від 23.02.2022 з призначенням платежу: «Оплата згідно рахунку б/н від 22.02.2022 за комплекс робіт і послуг, що надаються Учаснику заходу в рамках спец.виставки ElcomUkraina2022, ПДВ 20% - 7 581,80 грн.».

Позивач зазначив, що спеціалізована виставка ElcomUkraina2022, яка мала пройти 24-26 травня 2022 у виставковому центрі «КиївЕкспоГІлаза» не відбулася.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що між ПрАТ «НВП «Радій» та ТОВ «БезпекаЕкспо» не було укладено жодного договору стосовно сплати вказаних коштів.

13.02.2023 ПрАТ «НВП «Радій» направило на юридичну адресу та адресу для листування, зазначену в рахунках отримувача - ТОВ «БезпекаЕкспо», вимогу за вих. №47/168 про повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 90 981,60 грн. та просило протягом 7 календарних днів з дня отримання вимоги повернути кошти в сумі 90 981,60 грн. як безпідставно набуте майно на відповідні банківські реквізити.

Однак, відповіді позивач від відповідача не отримав, кошти відповідачем не повернуто.

У зв`язку з цим, посилаючись на приписи статті 1212 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь безпідставно отримані кошти у розмірі 90 981,60 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно із частиною першою, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2022 та 23.02.2022 ПрАТ «НВП «Радій» перерахувало на рахунок ТОВ "Безпека Експо" грошові кошти в загальній сумі 90 981,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №888 від 15.02.2022 та №1050 від 23.02.2022 з призначеннями платежу: «Оплата згідно рахунку б/н від 10.02.2022 за комплекс робіт і послуг, що надаються Учаснику заходу в рамках спец.виставки ElcomUkraina2022, ПДВ 20% - 7 581,80 грн.» та «Оплата згідно рахунку б/н від 22.02.2022 за комплекс робіт і послуг, що надаються Учаснику заходу в рамках спец.виставки ElcomUkraina2022, ПДВ 20% - 7 581,80 грн.».

Копії рахунків ТОВ "Безпека Експо" б/н від 10.02.2022 на суму 45 490,80 грн. та б/н від 22.02.2022 на суму 45 490,80 грн., які виставлені ПрАТ «НВП «Радій» містяться в матеріалах справи.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази існування між сторонами цього спору зобов`язальних правовідносин.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України, щодо строку (терміну) виконання зобов`язання визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

13.02.2023 ПрАТ «НВП «Радій» направило на юридичну адресу та адресу для листування, зазначену в рахунках отримувача - ТОВ «БезпекаЕкспо», вимогу за вих. №47/168 про повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 90 981,60 грн. та просило протягом 7 календарних днів з дня отримання вимоги повернути кошти в сумі 90 981,60 грн. як безпідставно набуте майно на відповідні банківські реквізити.

Зазначена вимога, яка була направлена на юридичну адресу ТОВ «БезпекаЕкспо»: пр. Соборний, буд. 111-А, м. Запоріжжя, 69095, АТ «Укрпошта» повернута відправнику 20.02.2023 з зазначенням причини повернення: адресат відсутній за вказаною адресою.

Однак, вказана вимога, яка направлена на адресу для листування ТОВ «БезпекаЕкспо»: пр. Перемоги, буд. 56, м. Київ, 03057, була отримана уповноваженою особою ТОВ «БезпекаЕкспо» 17.02.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №2500907972526 від 13.02.2023.

Разом з тим, відповіді позивач від відповідача не отримав, кошти відповідачем не повернуто.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що кошти в сумі 90 981,60 грн. отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "Безпека Експо" від ПрАТ «НВП «Радій» за відсутності правової підстави, а отже вказані кошти можуть бути повернуті позивач згідно з положеннями статті 1212 ЦК України як безпідставно набуте майно.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів в сумі 90 981,60 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач в свою чергу вказаних обставин не заперечив та не спростував, доказів повернення позивачу коштів у розмірі 90 981,60 грн. суду не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються відповідача.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Безпека Експо (пр.Соборний, буд. 111-А, м. Запоріжжя, 69095; адреса для листування: пр. Перемоги, буд.56, м. Київ, 03057; код ЄДРПОУ 41905237) на користь Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Радій (вул. Академіка Тамма, буд. 29, м.Кропивницький, 25009; код ЄДРПОУ 14312430) борг у розмірі 90 981 (дев`яносто тисяч дев`ятсот вісімдесят одна) грн. 60 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повне рішення складено 17.07.2023.

СуддяК.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.