Рішення

від 31.07.2023 по справі 910/7569/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.07.2023Справа № 910/7569/22Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коне Ліфти"

до Приватного акціонерного товариства фірма "Фундамент"

про стягнення 335402,71 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коне Ліфти" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства фірма "Фундамент" про стягнення за договором від 04.04.2018 № UA15159-А1 основної заборгованості в розмірі 257400 грн., пені в розмірі 26445,21 грн., трьох процентів річних у розмірі 4929,39 грн. та інфляційних втрат у розмірі 46628,11 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Дана ухвала суду направлялася, зокрема, відповідачу на юридичну адресу, вручення якої підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням із відміткою про вручення. Разом із цим, у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.04.2018 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір № UA15159-А1, згідно з пунктом 1.3 якого виконавець зобов`язується виконати роботи на об`єкті згідно з графіком, а замовник - сприяти виконавцю та підготувати об`єкт, надати виконавцю доступ до об`єкту, прийняти та оплатити роботи відповідно до умов цього договору. Додаткові роботи не входять у предмет договору.

У преамбулі договору наведено визначення, що об`єктом за договором є об`єкт будівництва: «Будівництво житлово-офісного комплексу з паркінгом та вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Річній, 4, у Шевченківському районі м. Києва», на якому виконавець виконує роботи за договором.

24.05.2021 сторонами підписано додаткову угоду № 3 до договору, у пункті 1.1 якої передбачено виконання відповідачем додаткових робіт на об`єкті.

Згідно з п. 1.2. додаткової угоди № 3 вартість додаткових робіт становить 76000 грн., крім того ПДВ (20%) - 15 200 грн., загальна вартість додаткових робіт разом з ПДВ (20%) - 91200 грн.

Відповідно до п. 1.3 додаткової угоди № 3 замовник здійснює оплату додаткових робіт у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок виконавця у наступному порядку: 50% від загальної вартості додаткових робіт, вказаної в п. 1. 2 даної додаткової угоди сплачується замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів дати підписання сторонами додаткової угоди; 50% від загальної вартості додаткових робіт, вказаної в п. 1.2. даної додаткової угоди сплачується замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів від дати підписання сторонами акту прийому виконаних робіт.

27.05.2021 відповідачем проведена оплата в сумі 45600 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку та актами звіряння за додатковою угодою № 3 станом на 30.11.2021 та станом на 31.12.2021, що надіслані за допомогою електронної звітності M.E.DOC та отримані відповідачем 18.01.2022 року.

30.11.2021 сторонами підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт № 1303 за додатковою угодою № 3 до договору на суму 91200 грн.

Таким чином, за відповідачем утворилась заборгованість за додатковою угодою № 3 до договору в сумі 45 600 грн., оскільки відповідачем не сплачено 50% від загальної вартості додаткових робіт протягом 5 (п`яти) банківських днів від дати підписання сторонами акту від 30.11.2021 № 1303.

Поряд із цим, 15.06.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 4 до договору, у пункті 1.1 якої передбачено виконання відповідачем додаткових робіт на об`єкті.

Згідно п. 1.2. додаткової угоди № 4 вартість додаткових робіт становить 83500,00 грн., крім того ПДВ (20%) - 16 700,00 грн., загальна вартість додаткових робіт разом з ПДВ (20%) - 100 200,00 грн.

Відповідно до п. 1.3. додаткової угоди № 4 замовник здійснює оплату додаткових робіт у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок виконавця у наступному порядку: 1.3.1. 50% від загальної вартості додаткових робіт, вказаної в п. 1.2. даної додаткової угоди сплачується замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів від дати підписання сторонами додаткової угоди; 1.3.2. 50% від загальної вартості додаткових робіт, вказаної в п. 1.2. даної додаткової угоди сплачується замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів від дати підписання сторонами акту прийому виконаних робіт.

На виконання додаткової угоди № 4 сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт від 30.11.2021 № 1304 на суму 100200 грн., що залишився відповідачем не оплаченим.

Також позивач направляв відповідачу акт звіряння за додатковою угодою № 4 станом на 30.11.2021 та станом на 31.12.2021 за допомогою системи електронної звітності M.E.DOC, що отримані відповідачем 18.01.2022 року.

Надалі, 09.08.2021 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) підписана додаткова угода № 5 до договору, відповідно до п. 1.1. якої виконавець за завданням замовника зобов`язується виконати на об`єкті будівництва додаткові роботи.

У пункті 1.2. додаткової угоди № 5 вартість додаткових робіт становить 49000 грн., крім того ПДВ (20%) - 9 800,00 грн., загальна вартість додаткових робіт разом з ПДВ (20%) 58 800 грн.

Відповідно до п. 1.3. додаткової угоди № 5 замовник здійснює оплату додаткових робіт у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок виконавця у наступному порядку: 1.3.1. 50% від загальної вартості додаткових робіт, вказаної в п. 1.2. даної додаткової угоди сплачується замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів від дати підписання сторонами додаткової угоди; 1.3.2. 50% від загальної вартості додаткових робіт, вказаної в п. 1.2. даної додаткової угоди сплачується замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів від дати підписання сторонами акту прийому виконаних робіт.

30.11.2021 сторонами підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт № 1305 за додатковою угодою № 5 на суму 58800,00 грн., що залишився відповідачем не оплаченим.

Крім того, позивач направляв відповідачу за допомогою системи електронної звітності M.E.DOC акти звіряння за додатковою угодою № 5 станом на 30.11.2021 та станом на 31.12.2021, що 18.01.2022 отримані відповідачем.

Також, 09.08.2021 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) підписана додаткова угода № 6 до договору щодо виконання на об`єкті будівництва додаткових робіт.

Відповідно до п. 1.2. додаткової угоди № 6 вартість додаткових робіт становить 44 000 грн., крім того ПДВ (20%) - 8 800 грн., загальна вартість додаткових робіт разом з ПДВ (20%) 52800 грн.

На виконання додаткової угоди № 6 сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт № 1306 від 30.11.2021 на суму 52800 грн.

Доказів оплати вказаного акту відповідачем матеріали справи не містять. При цьому, позивач направляв відповідачу акти звіряння за додатковою угодою № 6 станом на 30.11.2021 та на 31.12.2021, що надіслані за допомогою системи електронної звітності M.E.DOC та отримані відповідачем 18.01.2022 року.

Відтак, за відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем за додатковими угодами № 3,4,5,6 до договору № UA15159-A1 у сумі 257400 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Частинами 1, 2 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до частин 4, 6 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Судом встановлено, що на виконання умов договору від 04.04.2018 № UA15159-А1 із додатковими угодами № 3,4,5,6 позивач виконав обумовлені додатковими угодами роботи на суму 303000 грн., з яких відповідачем оплачено лише 45600 грн. за додатковою угодою № 3.

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача в розмірі 257400 грн. підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також позивачем за несвоєчасну оплату виконаних робіт нарахована пеня в розмірі 26445,21 грн., три проценти річних у розмірі 4929,39 грн. та інфляційні втрати в розмірі 46628,11 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

У пункті 8.6 договору передбачено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання замовником зобов`язань щодо порядку та/або строків оплати за поставлене обладнання та/або виконані роботи, замовник зобов`язується виплатити пеню за кожен день прострочення виконання в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого зобов`язання до моменту повної сплати всієї суми заборгованості та пені.

Відповідно до пункту 14.2. договору позовна давність про стягнення неустойки (штрафу, пені) по договору становить 3 (три) роки.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

За арифметичний перерахунком суду, з відповідача підлягає стягненню нарахована позивачем на суму боргу 257400 грн. пеня за період з 08.12.2021 по 08.06.2022 у сумі 26445,21 грн., три проценти річних за період з 08.12.2021 по 28.07.2022 у сумі 4929,39 грн. та інфляційні втрати за період грудень 2021 року - червень 2022 року в сумі 46628,11 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Щодо заявлених позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 15000 грн., то суд наразі відповідний розподіл даних судових витрат за відсутності передбачених частиною 2 статті 126, частиною 8 статті 129 ГПК України доказів не здійснює.

У той же час, за положеннями частини 8 статті 129 ГПК України, такі докази подаються протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження).

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Коне Ліфти" задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства фірма "Фундамент" (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 4-Б; ідентифікаційний код 01416332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коне Ліфти" (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 13, корп. 7Б, оф. 42; ідентифікаційний код 36049391) 257400 (двісті п`ятдесят сім тисяч чотириста) грн. основного боргу, 26445 (двадцять шість тисяч чотириста сорок п`ять) грн. 21 коп. пені, 4929 (чотири тисячі дев`ятсот двадцять дев`ять) грн. 39 коп. трьох процентів річних, 46628 (сорок шість тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 11 коп. інфляційних втрат, а також 5031 (п`ять тисяч тридцять одну) грн. 04 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова