Рішення

від 26.07.2023 по справі 914/1380/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2023 Справа № 914/1380/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГГЕ УА ЗАХІД», м. Львів,

про: виселення з орендованого приміщення

за участю представників сторін:

від позивача: Савко Н.В.;

від відповідача: Каленіченко С.М.;

Хід розгляду справи.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГГЕ УА ЗАХІД» про виселення з орендованого приміщення.

Ухвалою від 02.05.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання до 06.06.2023.

05.06.2023 на електронну адресу суду подано відзив на позовну заяву (Вх. № 13991/23) та 06.06.2023 на електронну адресу суду надійшов аналогічний відзив на позовну заяву (Вх. № 14059/23).

Ухвалою від 06.06.2023 суд відклав розгляд справи на 27.06.2023.

16.06.2023 позивачем подано відповідь на відзив (Вх. № 15066/23).

27.06.2023 на адресу суду надійшли заперечення відповідача (Вх. № 15951/23).

Ухвалою від 27.06.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 18.07.2023.

17.07.2023 позивачем подано пояснення у справі (Вх. № 17633/23).

В судовому засіданні 18.07.2023 судом оголошено перерву до 26.07.2023.

В судове засідання 26.07.2023 з`явився представник позивача, надала пояснення по суті спору, просила позовні вимоги задоволити, представник відповідача заперечив щодо позовних вимог, просив у задоволенні таких відмовити.

В судовому засіданні 26.07.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.07.2014 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, правонаступником якого є регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській. Закарпатській та Волинській областях (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ГГЕ УА ЗАХІД" (Орендар) укладено договір оренди нерухомого державного майна №89.

Відповідно до договору про внесення змін до договору оренди від 23.08.2017 р. договір оренди продовжив дію до 04.07.2020 р.

29.01.2020 відповідачем було подано заяву про продовження договору оренди.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях прийнято наказ від 22.12.2021 №03177 "Про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем".

За результатами аукціону регіональним відділенням прийнято наказ від 08.02.2022 №00367 "Про прийняття рішення про затвердження протоколу", яким затверджено протокол про результати електронного аукціону №ІХР001-ІІА- 20211230-83887, згідно з яким переможцем електронного аукціону став чинний орендар, який реалізує своє переважне право на продовження договору оренди товариство з обмеженою відповідальністю "ГГЕ УА ЗАХІД".

Протягом 20 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону, орендарем у відповідності до п. 81 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого КМУ від 03.06.2020 №483 не підписано договір про внесення змін до договору оренди від 08.07.2014 №89, про що регіональним відділенням складено акт від 23.02.2022 про непідписання договору ореиди державного нерухомого майна.

16.03.2022 регіональним відділенням прийнято наказ від 16.03.2022 №00604 "Про прийняття рішення щодо припинення Договору оренди державного нерухомого майна від 08.07.2014 №89, укладеного з ТзОВ "ГГЕ УА ЗАХІД".

Станом на даний час у регіональному відділенні відсутній підписаний акт приймання-передавання між Орендарем та Балансоутримувачем, відтак позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГГЕ УА ЗАХІД» про виселення з орендованого приміщення.

Правова позиція відповідача.

Відповідач заперечив щодо позовних вимог, з огляду на наступне.

04.06.2020 р. Відповідач подав Позивачу заяву № 200604 щодо продовження Договору оренди нерухомого майна № 89 від 08.07.2014 року.

Вважає договір продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, до 01.07.2022 р. включно, оскільки Відповідач звернувся до Позивача з заявою про продовження Договору за один місяць до закінчення терміну дії Договору у відповідності з п. 10.4. Договору та враховуючи п. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» № 157- IX від 3 жовтня 2019 року та ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-ХІІ від 10 квітня 1992 року та за відсутності заяви Позивача про припинення або зміни умов Договору, то відповідно Договір оренди нерухомого майна № 89 від 08.07.2014 р.

У відповідності до підпункту 5 пункту 2 Постанови КМУ «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» вважає, що правомірно продовжив користування нерухомим майном, тому що договір є продовженим на період дії воєнного стану.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

08.07.2014 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, правонаступником якого є регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській. Закарпатській та Волинській областях (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ГГЕ УА ЗАХІД" (Орендар) укладено договір оренди нерухомого державного майна №89.

Відповідно до п. 1.1. договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 264,6 м2, які розташовані в будівлі столярної майстерні за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 77, що перебуває на балансі Дрогобицької виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України Львівській області (№40) (далі - Балансоутримувач).

Згідно з п. 2.1., п.2.2. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до п. 10.1 Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 08.07.2014 по 06.07.2017р. включно.

Пунктом 10.4 передбачено, що договір оренди продовжується за наявності письмової заяви орендаря за один місяць до закінчення терміну дії договору оренди.

У разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, за умови відсутності попередження органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном, до закінчення терміну дії договору оренди, щодо наміру використовувати дане державне маймо для власних потреб (ст. 17 Закону України ','Про оренду державного та комунального майна"). Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною Договору.

Згідно п. 10.10 та 10.11 Договору, у разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу. У разі, якщо Орендар затримав повернення Майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та Балансоутримувачем акта приймання передачі, один примірник якого протягом трьох днів Орендарем скеровується Орендодавцю. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендаря.

На виконання умов договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме державне майно - нежитлові приміщення площею 264,6 м2, які розташовані в будівлі столярної майстерні за адресою: Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Трускавецька, 77, що перебуває на балансі Дрогобицької виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№40), про що складено акт приймання-передачі нерухомого державного майна №89 від 08.07.2014, який підписаний у тристоронньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками орендодавця, орендаря та балансоутримувача.

23.08.2017 між сторонами укладено Договір про внесення змін до договору оренди № 89 від 08.07.2014, відповідно до якого сторони узгодили дію договору з 07.07.2017 до 04.07.2020.

24.01.2018 та 30.01.2018 сторонами укладено договори про внесення змін до договору оренди № 89 від 08.07.2014 відповідно до яких змінилась орендна плата та викладено в новій редакції розділ договору щодо обов`язків орендаря.

Згідно наказу Фонду Державного майна України № 232 від 06.03.2019 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України» утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях як юридичну особу публічного права, що розташоване у м. Львові, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області. Установлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області.

Згідно наказу Фонду державного майна України від 15.05.2019 №459, 15.05.2019 визначено днем початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях.

29.01.2020 ТОВ «ГГЕ УА ЗАХІД» подано заяву №191205 від 05.12.2019 щодо направлення копії платіжного доручення, договору страхування державного нерухомого майна - нежитлові приміщення площею 78.3 кв.м.. які розташовані в будівлі столярної майстерні за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Трускавецька,77 та просив продовжити Договір оренди нерухомого майна №89 від 08.07.2014р.

04.06.2020 ТОВ «ГГЕ УА ЗАХІД» подало Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській області заяву щодо продовження дії Договору оренди № 89 від 08.07.2014.

22.12.2021 регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях прийнято наказ №03177 "Про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем".

08.02.2022 за результатами аукціону регіональним відділенням прийнято наказ №00367 "Про прийняття рішення про затвердження протоколу", яким затверджено протокол про результати електронного аукціону №ІХР001-ІІА- 20211230-83887, згідно з яким переможцем електронного аукціону став чинний орендар, який реалізує своє переважне право на продовження договору оренди - товариство з обмеженою відповідальністю "ГГЕ УА ЗАХІД".

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ГГЕ УА ЗАХІД" в особі генерального директора Буток В.В. було підписано протокол електронного аукціону UA-20211230-83887.

Однак, протягом 20 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону, орендарем у відповідності до п. 81 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого КМУ від 03.06.2020 №483 не підписано договір про внесення змін до договору оренди від 08.07.2014 №89, про що регіональним відділенням складено акт від 23.02.2022 про не підписання договору оренди державного нерухомого майна.

16.03.2022 регіональним відділенням прийнято наказ №00604 "Про прийняття рішення щодо припинення Договору оренди державного нерухомого майна від 08.07.2014 №89, укладеного з ТзОВ "ГГЕ УА ЗАХІД".

Листом №11-03-01127 від 24.03.2022 регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях повідомлено орендаря та балансоутримувача (ДУ «Дрогобицька виправна колонія (№40)») про припинення договору оренди та про необхідність повернути майно по акту приймання-передавання, один примірник якого у 3-денний термін скерувати до регіонального відділення.

Позивач зазначає, що відповідач свого обов`язку по поверненню орендованого майна станом на момент подання позовної заяви не виконав, і воно фактично перебуває в його незаконному користуванні, відтак звернувся до суду із даним позовом про виселення.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог, зазначив що вважає договір продовженим на той самий строк і тих самих умов визначених договором оренди № 89 від 08.07.2014.

Оцінка суду.

Спір у цій справі виник у зв`язку з тим, що за твердженням позивача укладений між позивачем та відповідачем договір оренди припинив свою дію, проте відповідач після перемоги в аукціоні не підписав договір про внесення змін до договору оренди та об`єкт оренди не повернув. Водночас відповідач зазначає, що договір оренди продовжив свою дію, оскільки орендарем було дотримано процедуру продовження строку дії цього договору на новий строк та направлено орендодавцю заяву про продовження строку дії договору, проте орендарем не було прийнято ні рішення про продовження договору, ні рішення про відмову у продовженні договору та після закінчення строку дії договору оренди, протягом одного місяця не направлялося та не надходило на адресу орендаря заяви про припинення цього договору.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із частиною першою статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною першою статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статей 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як вбачається із матеріалів справи, 08.07.2014 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, правонаступником якого є регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській. Закарпатській та Волинській областях та ТОВ "ГГЕ УА ЗАХІД" укладено договір оренди нерухомого державного майна №89.

Відповідно до п. 10.1 Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 08.07.2014 по 06.07.2017р. включно. 23.08.2017 між сторонами укладено Договір про внесення змін до договору оренди № 89 від 08.07.2014, відповідно до якого сторони узгодили дію договору з 07.07.2017 до 04.07.2020 включно.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує наступне.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, до регулювання правовідносин якого застосовуються положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Судом встановлено, що на момент укладення договору оренди № 89 від 08.07.2014 року діяв Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-ХІІ.

03.10.2019 було прийнято Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ. У розділі "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року (за виключенням окремих зазначених норм).

Положеннями пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 157-IX визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 30, ст. 416 із наступними змінами) з дня введення в дію цього Закону.

Враховуючи опублікування тексту Закону України № 157-ІХ в офіційному друкованому виданні "Голос України" 26.12.2019, останній набрав чинності 27.12.2019 і введений в дію з 01.02.2020, отже з цієї дати підлягають застосуванню його норми (за винятком норм, наведених у розділі "Прикінцеві та перехідні положення").

За загальним правилом, якщо прийнятим нормативним актом порівняно з попереднім змінюється правове регулювання відносин в тій чи іншій сфері, то нові норми застосовуються з дати набрання ними чинності, якщо інше не визначено в самому нормативному акті (частина 1 статті 5 ЦК України).

На момент закінчення терміну дії спірного договору оренди 04.07.2020 року (як було визначено договором про внесення змін до договору оренди від 23.08.2017) діяв Закон України «Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX.

Відповідно до преамбули Закону України «Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX (далі - Закон № 157-IX) цей Закон регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим. Дія цього Закону не поширюється на відносини концесії державного та комунального майна.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 157-IX договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини 2 статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Враховуючи викладене, суд вважає, що порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна, який діяв до 31.01.2020 та був передбачений Законом України № 2269-XII (втратив чинність 31.01.2020), може бути застосовано до процедури продовження тих договорів, строк дії яких закінчився до 01.07.2020 включно, а щодо інших договорів оренди державного та комунального майна (строк дії яких закінчився після 01.07.2020) згідно вимог абзацу 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 157-IX має застосовуватися порядок продовження, визначений Законом України № 157-ІХ.

Таким чином, законодавець передбачив умови та порядок продовження дії договорів оренди державного та комунального майна, укладених відповідно до положень Закону України № 2269-XII у тому числі і у період після втрати вказаним законом чинності.

Подібний правовий висновок щодо необхідності чіткого розмежування підстав норм Закону України № 2269-XII (чинного до 31.01.2020) і Закону України № 157-ІХ (введеного в дію з 01.02.2020) викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 907/720/20, від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20, від 05.07.2022 у справі № 909/479/21, від 19.07.2022 у справі № 924/852/21, від 27.07.2022 у справі № 907/584/21, від 08.02.2023 у cправі № 925/113/22) тощо.

Враховуючи те, що строк дії договору оренди, укладеного між позивачем та відповідачем визначено сторонами до 04.07.2020 року, тобто вже після 01.07.2020, то до спірних правовідносин з питання порядку продовження договору оренди підлягають застосуванню відповідні положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX.

Положеннями пункту 10.4 договору оренди сторони погодили, що договір оренди продовжується за наявності письмової заяви орендаря за один місяць до закінчення терміну дії договору оренди.

Порядок продовження договору оренди врегульовано приписами статті 18 Закону №157-IX та Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна», якою затверджений Порядок передачі в оренду державного та комунального майна (далі - Порядок).

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 157-IX продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 статті 18 Закону № 157-IX передбачено, що без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які, зокрема, укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше.

Судом встановлено, що 23.08.2017 до договору оренди від № 89 від 08.07.2014 внесено зміни шляхом продовження терміну дії договору з 07.07.2017 до 04.07.2020 включно.

Таким чином, із матеріалів справи вбачається, що спірний договір оренди вже був продовжений один раз, тому вдруге підлягав продовженню з проведенням аукціону.

Суд відхиляє твердження відповідача про поширення на спірні правовідносини положень ч. 2 ст. 17 Закону № 2269-ХІІ від 10.04.1992 та вважає їх помилковими з огляду на таке.

Частиною 2 статті 17 Закону № 2269-ХІІ від 10.04.1992 визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Станом на момент закінчення терміну дії спірного договору, даний Закон № 2269-ХІІ від 10.04.1992 втратив чинність.

Чинним законодавством було передбачено, що з 01 липня 2020 року укладений сторонами у справі договір мав продовжуватися виключно у порядку, визначеному Законом № 157-ІХ.

Визначеним у Законі № 157-ІХ спеціальним порядком продовження договорів оренди державного та комунального майна не передбачено можливості автоматичної пролонгації договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, як це було врегульовано частиною 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-XII, який втратив чинність.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 157-ІХ продовження договорів оренди державного та комунального майна у інший спосіб ніж за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті та поза електронною торговою системою не передбачено.

Зміст заперечень відповідача свідчить про помилкове поширення правового інституту пролонгації договору оренди нерухомого майна, врегульованого положеннями ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-XII, який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору та правового інституту продовження договору оренди, визначеного статтею 18 Закону №157-IX, наслідком реалізації якого є укладення договору на новий строк згідно з примірним договором оренди, а не його автоматичне поновлення.

Як вбачається з п. 10.7 спірного договору оренди майна чинність цього Договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно частини 1 статті 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірний договір оренди припинився 04.07.2020 року на підставі Договору про внесення змін від 23.08.2017 та пункту 10.4 договору оренди та частини першої статті 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Доводи орендаря, що належне повідомлення орендодавця про намір продовжити договір свідчить про продовження дії укладеного договору не спростовують встановленої судом обставини припинення орендних правовідносин, а також відсутності правових та фактичних підстав для визнання спірного договору оренди продовженим.

Поведінка відповідача є непослідовною враховуючи таке. Вважаючи договір оренди № 89 від 08.07.2014 продовженим, останній бере участь у аукціоні щодо продовження спірного договору оренди № 89 від 08.07.2014 в якому стає переможцем, однак протягом 20 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону не підписує договір про внесення змін до договору оренди №89 від 08.07.2014, про що регіональним відділенням складено акт від 23.02.2022 про непідписання договору оренди державного нерухомого майна.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Згідно з пунктами 10.10 та 10.11 Договору, у разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу. У разі, якщо Орендар затримав повернення Майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та Балансоутримувачем акта приймання передачі, один примірник якого протягом трьох днів Орендарем скеровується Орендодавцю. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендаря.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Припинення договору оренди свідчить про відсутність у орендаря правових підстав для подальшого користування об`єктом оренди.

Судом встановлено, що після припинення договору оренди об`єкт оренди відповідач позивачу не повернув.

Враховуючи встановлену судом обставину припинення договору внаслідок закінчення строку, на який його було укладено та з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо повернення орендованого майна, суд вважає, що відповідач продовжує використовувати об`єкт оренди без достатніх правових підстав, порушуючи право власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про виселення ТОВ «ГГЕ УА ЗАХІД» з орендованих приміщень загальною площею 78,3 кв.м., а саме: нежитлового приміщення розміщеного в будівлі столярної майстерні за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 77 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно задоволених вимог. Відтак до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 2684,00 грн сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «ГГЕ УА ЗАХІД» (79000, м. Львів, вул. Каменярів. З, кв. 2Б, код ЄДРПОУ 38920742) з орендованих приміщень загальною площею 78,3 кв.м., а саме: нежитлового приміщення розміщеного в будівлі столярної майстерні за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 77.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГГЕ УА ЗАХІД» (79000, м. Львів, вул. Каменярів. З, кв. 2Б, код ЄДРПОУ 38920742) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79005, м. Львів, вул. Коперника, 4, код ЄДРПОУ 42899921) 2684,00 грн судового збору.

Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 01.08.2023.

Суддя Запотічняк О.Д.