Рішення

від 31.07.2023 по справі 916/1941/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1941/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №916/1941/23

За позовом: Приватного підприємства Альфа Люкс (65058, м. Одеса, Французький бульвар, 22, корпус 2, приміщення 3; код ЄДРПОУ 37351098)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Шолві (65007, м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5, офіс 9; код ЄДРПОУ 42402945)

Про стягнення 13342,19 грн.

Встановив: Позивач Приватне підприємство Альфа Люкс звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Шолві про стягнення 13342,49 грн.

Позовні вимоги направлено на стягнення з відповідача 9000,00 грн. боргу, 2245,96 грн. пені, 287,56 грн. 3% річних та 1808,97 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.05.2023р. позовну заяву Приватного підприємства Альфа Люкс від 09.05.2023р. вх. № ГСОО 2005/23 залишено без руху. Позивачу зазначено усунути недоліки позовної заяви, які визначено судом в ухвалі суду. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку позовної заяви не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали суду. Повідомлено Приватне підприємство Альфа Люкс, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

12.05.2023р. до господарського суду Одеської області позивачем супровідним листом були надані пояснення, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 11.05.2023р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.05.2023р. прийнято позовну заяву Приватного підприємства Альфа Люкс до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1941/23. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвал суду.

Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.

Згідно ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

11 травня 2021 року між Приватним підприємством Альфа Люкс (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Шолві (покупець) було укладено Договір поставки №206 (надалі Договір), за умовами якого постачальник приймає на себе зобов`язання з передачі в обумовлений строк (термін) товару покупцю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 4.4. Договору визначено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковій формі на підставі виставленого рахунку, протягом 3 банківських днів з моменту його отримання. Обов`язок покупця з оплати товару є виконаним з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. При здійсненні кожного платежу покупець зобов`язаний зазначати номер та дату рахунку та/або Договору.

Умовами п. 6.1. Договору визначено, що у випадку порушення Договору, сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України.

Відповідно до п. 6.3. Договору, покупець за порушення обов`язку, визначеного п. 4.4. цього Договору, зобов`язаний сплатити постачальнику пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем було зазначено суду, що ним на виконання умов укладеного договору було здійснено поставку будівельних матеріалів відповідачу на суму 10260,00 грн. Однак, відповідачем 03.04.2023р. було частково сплачено заборгованість на суму 1260,00 грн.

Позивачем, відповідно до п. 6.3. Договору, було здійснено нарахування пені на суму 2245,96 грн.

Також, позивачем здійснено нарахування 3% річних 287,56 грн. та інфляційних втрат 1808,97 грн.

Позовні вимоги позивача направлено на стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 13342,49 грн., з яких 9000,00 грн. основний борг, 2245,96 грн. пеня, 287,56 грн. 3% річних та 1808,97 грн. інфляційні втрати.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено судом, правовідносини між Приватним підприємством Альфа Люкс, як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю Шолві, як покупцем, виникли на підставі укладеного між ними 11 травня 2021 року Договору поставки №206.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За матеріалами справи з`ясовано, що позивачем на користь відповідача було здійснено поставку товару на суму 10260,00 грн., про що свідчить видаткова накладна № BU-2311 від 26.04.2022р. (а.с. 9).

Також матеріали справи містять рахунок на оплату №845 від 15.02.2022р. на суму 10260,00 грн.

Матеріали справи містять Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2023р. по 13.03.2023р. між сторонами за Договором поставки №206 від 11.05.2021р.

Поряд з цим, платіжна інструкція від 03.04.2023р. №39527 засвідчує сплачу відповідачем боргу у розмірі 1260,00 грн.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Шолві прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору поставки №206 від 11.05.2021р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті 9000,00 грн. основного боргу - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем, відповідно до п. 6.3. Договору було здійснено нарахування пені у розмірі 2245,96 грн.

Суд, перевіривши розрахунок пені позивача, вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про стягнення пені - правомірними.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 287,6 грн. Також позивачем було здійснено нарахування інфляційних втрат та розмір становить 1808,97 грн.

Суд, перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат позивача, вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат - правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2684,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Приватного підприємства Альфа Люкс задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Шолві (65007, м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5, офіс 9; код ЄДРПОУ 42402945) на користь Приватного підприємства Альфа Люкс (65058, м. Одеса, Французький бульвар, 22, корпус 2, приміщення 3; код ЄДРПОУ 37351098) основний борг у розмірі 9000 (дев`ять тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 2245 (дві тисячі двісті сорок п`ять) грн. 96 коп., 3% річних у розмірі 287 (двісті вісімдесят сім) грн. 56 коп., інфляційні втрати у розмірі 1808 (одна тисяча вісімсот вісім) грн. 97 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Повний текст рішення складено 31 липня 2023 р. (у зв`язку з перебуванням судді Д`яченко Т.Г. у відпустці з 28.06.2023р. по 28.07.2023р.).

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко