Рішення

від 31.07.2023 по справі 916/2158/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2158/23Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №916/2158/23

За позовом: Державного підприємства Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна (03113, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 57; код ЄДРПОУ 03450778)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сандра Плюс (65016, м.Одеса, вул. Дмитра Донського, буд. 7; код ЄДРПОУ 41008960)

Про стягнення 29988,00 грн.

Встановив: Позивач Державне підприємство Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Сандра Плюс про стягнення 29988,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.05.2023р. прийнято позовну заяву Державного підприємства Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2158/23. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвал суду.

Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.

Згідно ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

09.11.2020р. між Державним підприємством Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна та Товариством з обмеженою відповідальністю Сандра Плюс було укладено Договір №1011-20 про надання послуг, за умовами якого виконавець зобов`язується надати замовникові, а замовник прийняти та оплатити послуги: Код ДК 016:2010 71.20 «Послуги щодо технічного випробування й аналізування» (Проведення випробування асфальтобетонної суміші типу А1, марки І).

Відповідно до п. 2.1. Договору №1011-20 від 09.11.2020р., вартість послуг становить 14994,00 грн.

Матеріали справи містять Акт наданих послуг №1688 від 30.11.2020р. на суму 14994,00грн., підписаний обома сторонами та Акт приймання-передачі науково-технічної документації від 30.11.2020р., підписаний обома сторонами.

30.11.2020р. між Державним підприємством Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна та Товариством з обмеженою відповідальністю Сандра Плюс було укладено Договір №1094-20 про надання послуг, за умовами якого виконавець зобов`язується надати замовникові, а замовник прийняти та оплатити послуги: Код ДК 016:2010 71.20 «Послуги щодо технічного випробування й аналізування» (Проведення випробування асфальтобетонної суміші типу А1, марки І).

Відповідно до п. 2.1. Договору №1011-20 від 09.11.2020р., вартість послуг становить 14994,00 грн.

Матеріали справи містять Акт наданих послуг №1766 від 21.12.2020р. на суму 14994,00грн., підписаний обома сторонами та Акт приймання-передачі науково-технічної документації від 21.12.2020р., підписаний обома сторонами.

Позивачем було зазначено суду, що він намагаючись вирішити питання щодо несплати відповідачем заборгованості звертався на добровільних засадах до останнього з претензією від 27.01.2023 № 19.1-9-55 яка була отримана відповідачем.

До цього часу відповідач не сплатив позивачу за надані послуги кошти у сумі 29988,00грн., чим порушив свої зобов`язання, визначені умовами Договорів щодо сплати грошових коштів.

На сьогоднішній день заборгованість відповідача перед позивачем становить 29988,00грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як з`ясовано судом, правовідносини між Державним підприємством Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна та Товариством з обмеженою відповідальністю Сандра Плюс виникли на підставі укладених між ними 09.11.2020р. Договору №1011-20 про надання послуг та 30.11.2020р. Договору №1094-20 про надання послуг.

Матеріали справи містять Акт наданих послуг №1766 від 21.12.2020р. на суму 14994,00грн., підписаний обома сторонами та Акт приймання-передачі науково-технічної документації від 21.12.2020р.на суму 14994,00грн. , підписаний обома сторонами.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Сандра Плюс прийнятих на себе зобов`язань за Договором №1011-20 про надання послуг від 09.11.2020р. та за Договором №1094-20 про надання послуг від 30.11.2020р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим вимоги по сплаті основного боргу у розмірі 29988,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2684,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Державного підприємства Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сандра Плюс (65016, м.Одеса, вул. Дмитра Донського, буд. 7; код ЄДРПОУ 41008960) на користь Державного підприємства Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна (03113, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 57; код ЄДРПОУ 03450778) заборгованість у розмірі 29988 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Повний текст рішення складено 31 липня 2023 р. (у зв`язку з перебуванням судді Д`яченко Т.Г. у відпустці з 28.06.2023р. по 28.07.2023р.).

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко