Рішення

від 25.05.2023 по справі 925/1391/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/1391/22

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Хелис Н.М., за участі представників сторін: позивача адвоката Гончар Л.В., відповідача не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Приватного підприємства "Славутич Контакт" до Дочірнього підприємства "Корсунь Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" про стягнення 41157 грн. 52 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне підприємство "Славутич Контакт" звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Дочірнього підприємства "Корсунь Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" (далі-відповідач) про стягнення, на підставі договору оренди № С-6 від 22.04.2021 року, 33933 грн. 49 коп. боргу, 7224 грн. 03 коп. пені за несвоєчасну сплату орендної плати, що разом становить 41157 грн. 52 коп. та відшкодування судових витрат.

Позов мотивовано порушенням відповідачем строків та порядку сплати орендної плати за договором оренди № С-6 від 22.04.2021 року.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 28.12.2022 року, 24.01.2023 року, 21.02.2023 року, 30.03.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1392/22 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, яке в подальшому відкладено на 25.05.2023 року, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи; для забезпечення дотримання прав відповідача бути проінформованим про час і дату призначення судового засідання, розміщено інформацію про виклик Дочірнього підприємства "Корсунь Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач" на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області вебпорталу судової влади України.

Представник позивача подала суду 25.05.2023 року клопотання, в якому просила долучити до матеріалів справи акт звірки взаєморозрахунків укладений та погоджений обома сторонами станом на 30.09.2022 року (а.с. 41-42).

Відповідач явку свого представника в судове засідання 25.05.2023 року не забезпечив, письмовий відзив на позовну заяву, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав, причини неявки не повідомив, ухвала Господарського суду Черкаської області від 30.03.2023 року, адресована відповідачу у визначеному ч. 5 ст. 176 ГПК України порядку, відповідно до даних Укрпошти про відстеження поштового відправлення за № 1801605508924 вручена особисто представнику відповідача.

Таким чином, суд продемонстрував достатню старанність, щоб дозволити відповідачу, який повинен був знати про правила, що застосовуються до надіслання судових повідомлень учасникам справи, визначитися з провадженням проти нього та скористатись правами і обов`язками, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України і вважає його повідомленим належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.05.2023 року представник позивача позов з підстав і у розмірі, викладених у позовній заяві, підтримала і просила суд задовольнити повністю, а також відшкодувати позивачу судові витрати понесені ним на правничу допомогу відповідно до наданих суду доказів.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні 25.05.2023 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з таких підстав.

22.04.2021 року між Приватним підприємством "Славутич Контакт", як орендодавцем, та відповідачем Дочірнім підприємством "Корсунь Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач", як орендарем, укладено договір оренди № С-6 (далі - Договір, а.с. 11-13), за умовами п.п. 2.1., 2.1.1., 2.1.2., 2.1.3. якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення місцезнаходження: м. Черкаси, вуя. Смілянській, буд, 44/1, офіс № 309,504/1 (приміщення 1 -9, 1-6 згідно технічного плану (Додаток №2, №3) до цього Договору; площа - 37,9кв.м.; поверх-3,5.

У Договорі його сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися про таке:

п. 2.2. - об`єкт оренди передається орендодавцем орендарю за актом приймання-передачі об`єкта оренди (Додаток № 1 до цього договору);

п. 3.1. договір є укладеним з моменту його підписання сторонами та скріпленням печатками і діє до 21.04.2022 року, а в частині виконання зобов`язань до повного їх виконання за умови виконання сторонами вимог чинного договору;

п. 3.2. якщо жодна зі сторін за 30 календарних днів до закінчення строку нього договору письмово не заявить іншій стороні про припинення договору, то цей договір вважається поновленим на той самий строк;

п. 4.1 - розмір щомісячної орендної плати становить 6282 грн. з ПДВ;

п. 4.3. - орендар зобов`язаний щомісячно сплачувати на користь орендодавця компенсацію вартості спожитої електричної енергії, водопостачання, каналізації, опалення та інших додатково наданих послуг на підставі рахунку-фактури орендодавця в порядку та строки, визначені п.4.4. договору;

п. 4.4. - орендна плата за користування об`єктом оренди орендодавцем пред`являється орендарю щомісячно наданням рахунку-фактури та акту приймання - передачі наданих послуг до 7-го числа поточного місяця, який орендар зобов`язується оплатити впродовж 3 (трьох) календарних днів з дати отримання рахунку-фактури від орендодавця;

п. 4.5. - орендна плата та компенсація комунальних послуг здійснюється орендарем згідно рахунків в безготівковому порядку шляхом перерахування на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно за кожний поточний календарний місяць;

п. 5.1. - на забезпечення виконання своїх зобов`язань щодо сплати своєчасної орендної плати орендар зобов`язується впродовж трьох календарних днів від дня укладання даного договору здійснити гарантійний платіж у розмірі місячної орендної плати;

п. 5.2. - сума гарантійного платежу зараховується орендодавцем у рахунок платежів за останній місяць оренди;

п. 6.1. - орендодавець зобов`язаний передати об`єкт оренди орендарю впродовж 3 (трьох) днів з моменту підписання акту приймання передачі (Додаток №1) до цього договору, а орендар зобов`язується прийняти об`єкт оренди;

п. 6.2. - орендар вступає у строкове платне користування об`єктом оренди з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (додаток №1) об`єкту оренди, який є невід`ємною частиною цього договору;

п. 9.2. - у випадку несвоєчасного внесення орендної плати орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен прострочений день;

п. 10.5. - у випадку наявності заборгованості орендаря перед орендодавцем по платежах, що випливають із цього договору за 32 календарних дні, орендодавець має право розірвати договір оренди без письмового повідомлення в односторонньому порядку та звільнити об`єкт оренди від майна.

Договір підписаний і скріплений печатками обох сторін.

До Договору сторонами складено та підписано:

Додаток № 1 Акт приймання-передачі майна від 22.04.2021 року (а.с. 13 на звороті);

Додаток № 2 План-схема орендованого майна 3 поверх (а.с. 14 на звороті);

Додаток № 3 План-схема орендованого майна 5 поверх (а.с. 14).

На виконання умов Договору 22.04.2021 року позивачем передано об`єкт оренди відповідачу за актом прийманняпередачі нежитлового приміщення, який останнім прийнято без зауважень. За розрахунками позивача, що відображені у акті звірки розрахунків станом на 30.09.2022 року (а.с. 42) у період квітня 2021 року вересня 2022 року позивачем надано відповідачу відповідні акти надання послуг, рахунки по орендній платі, відшкодуванню комунальних послуг на загальну суму 112826 грн., які оплачені відповідачем на суму 73892 грн. 61 коп., решту заборгованості відповідач у розмірі 38933грн. 49 коп. погодив однак не сплатив.

Із акту звірки розрахунків станом на 30.11.2022 року (а.с. 15), вбачається, що відповідач у період з лютого 2022 року по вересень 2022 року, користуючись об`єктом оренди заборгованість з орендної плати у розмірі 33933 грн. 49 коп. не сплатив (позивачем зараховано 5000 грн.. грошової застави сплаченої відповідачем на виконання п. 5.1. Договору), відповідний примірник акту звірки розрахунків не підписав та не повернув позивачу, що стало причиною звернення позивача до суду.

Крім того позивач на підставі ст. 9.2. Договору нарахував 7224 грн. 03 коп. пені, що також є предметом спору.

Спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди № С-6 від 22.04.2021 року, вимоги позивача витікають із прав і обов`язків сторін за цим договором.

За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до договірних зобов`язань найму (оренди). Загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України, про найм (оренду) - параграфом 1 глави 58 ЦК України, а також розділом VІ параграф 5 ГК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері дії Закону України «Про оренду державного та комунального майна», норми якого з урахуванням предмета спору є спеціальними.

Згідно з нормами ст. 11 ч. ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п.п. 5, 8 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписами ст. 180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до ст. 631 ЦК України, час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 3 ст. 285 ГК України встановлено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч.1 ст.641 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 759 ч. 1, 760 ч. 3, 762 ч. 1, 3, 5, 763 ч. 1, ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом; за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором; договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У частині першій статті 284 Господарського кодексу України законодавець як істотні умови договору оренди, визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.

Частиною 3 ст. 285 ГК України встановлено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладені обставини справи суд вбачає, що на виконання укладеного сторонами договору оренди № С-6 від 22.04.2021 року, позивач, як орендодавець, надав відповідачу в оренду нежитлове приміщення офісів № 309,504/1 (приміщення 1 -9, 1-6 поверхів 3, 5), загальною площею - 37,9кв.м. за адресою: м. Черкаси, вуя. Смілянській, буд, 44/1. Відповідач, як орендар з урахуванням п.п. 4.1., 4.3., 4.4. Договору зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за користування орендованим майном та сплачувати вартість послуг з утримання орендованого майна.

Позивач на виконання Договору передав та надіслав відповідачу, як орендарю, рахунки на оплату орендної плати, відшкодування комунальних послуг за користування нерухомим майном, в тому числі за період користування лютий-вересень 2022 року. Виставлені рахунки відповідач не оплатив, орендоване майно не повернув тому з урахуванням п. 5.1. Договору позивач зарахував суму грошової застави у розмірі 5000 грн. Відповідачем були порушені договірні зобов`язання в частині оплати орендних платежів, відшкодування комунальних послуг у період лютого-вересня 2022 року, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 33933 грн. 49 коп.

Наявність і розмір спірної заборгованості позивачем підтверджено доказами, які визнаються судом допустимими і достатніми, відповідачем доказів сплати суду не надано, тому вимогу позивача про їх примусове стягнення суд вважає обґрунтованою, доказаною та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення 7224 грн. 03 коп. пені, нарахованої за період прострочення з 31.03.2022 року по 30.11.2022 року, суд керується приписами статей 549-552, 610-612, 614 ЦК України, статтями 216-218, 229-232, 234 ГК України, Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, роз`ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» N 14 від 17.12.2013 року, умовами п.п. 9.2. договору оренди № С-6 від 22.04.2021 року та відмовляє у її задоволенні, внаслідок її суперечності нормі ч. 6 ст. 232 ГК України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та необґрунтованості проведених розрахунків.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства суд вважає позов обґрунтованим і доказаним, таким що підлягає задоволенню в частині стягнення 33933 грн. 49 коп. заборгованості з орендної плати, відшкодування комунальних послуг, у стягненні 7224 грн. 03 коп. пені слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат за результатами розгляду справи суд враховує наступне.

У позові позивач заявив вимогу про відшкодування понесених судових витрат у виді сплаченого судового збору і витрат на професійну правничу допомогу, позов суд задовольняє повністю.

Платіжним дорученням № 64 від 20.12.2022 року позивачем сплачено 2481 грн. судового збору за подання позову.

Обґрунтовуючи розрахунок судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 8500 грн., представник позивача адвокат Адвокатського об`єднання «Людмили Гончар» Гончар Л.В. надала суду копії: ордеру серії СА №1043993 від 20.12.2022 року; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК №001164 від 18.06.2019 року; договору про надання правової допомоги від 15.12.2022 року, укладеного позивачем з Адвокатським бюро «Людмили Гончар»; додаткової угоди № 1 від 19.12.2022 року до договору про надання правової допомоги від 15.12.2022 року; рахунку-фактури №5 від 19.12.2022 року на суму 7000 грн.; платіжного доручення №63 від 20.12.2022 року про сплату позивачем на користь Адвокатського бюро «Людмили Гончар» 14000 грн. за юридичні послуги по договору від 15.12.2022 року, рахунків №5, №6 від 19.12.2022 року.

Судом враховано, що між позивачем Приватним підприємством "Славутич Контакт", як клієнтом, та Адвокатським бюро «Людмили Гончар» укладено договір про надання правової допомоги від 15.12.2022 року (а.с.18-19), в якому сторони погодили зокрема наступне:

п. 4.1. гонорар винагорода за здійснення адвокатським бюро представництва інтересів клієнта. Розмір гонорару визначається за домовленістю адвокатського бюро та клієнта та сплачується в національній валюті не пізніше 5-ти днів з моменту підписання договору;

п. 4.2. розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатським бюро позитивного результату, якого бажає клієнт;

п. 4.4. сума гонорару за даним гонораром визначається додатково укладеними додатковими угодами до даного договору, які є його невід`ємною частиною.

19.12.2022 року сторонами укладено додаткову №1 (а.с. 20) п. 2 якої погодили, що сума гонорару за договором про надання правової допомоги від 15.12.2022 року та даної додаткової угоди №1 складає 7000 грн. підготовка та подача позовної заяви до суду; 1500 грн. участь в кожному судовому засіданні адвоката.

19.12.2022 року Адвокатським бюро «Людмили Гончар» виставлено рахунок №5 на суму 7000 грн. за надані юридичні послуги (а.с. 21).

Із платіжного доручення №63 від 20.12.2022 року (а.с. 21 на звороті) вбачається, що позивач сплатив на користь Адвокатського бюро «Людмили Гончар» 14000 грн. гонорару згідно договору про надання правової допомоги від 15.12.2022 року та рахунків № 5, №6 від 19.12.2022 року.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвокатського об`єднання «Євстігнєєв, Сидоренко і партнери» до справи відповідач не надав. Між тим, дослідивши додані до заяви про розподіл судових витрат суд не встановив недотримання позивачем (його представником) вимог частини третьої статті 126 ГПК України.

Поряд з цим, аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає суду підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При розгляді заяви позивача суд враховує правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 28.12.2020 року у справі № 640/18402/19 відповідно до якої розмір винагороди за надання правової допомоги, що визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, якщо інше не зазначене у договорі.

З урахуванням вищевикладеного та наявні в матеріалах справи докази надання позивачу професійної правничої допомоги у даній справі, з урахуванням погоджених розцінок за послуги з надання правничої допомоги, дають суду достатні підстави для покладення витрат позивача на отримання правничої допомоги на сторону відповідача, разом з тим суд зазначає наступне.

Враховуючи попереднє рішення суду про задоволення позову Приватного підприємства "Славутич Контакт" частково, безпідставність нарахованих вимог про стягнення 7224 грн. 03 коп. пені, тому вирішуючи питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача судових витрат, суд з урахуванням норм статей 15, 126 ч. 4 ГПК України та, застосувавши критерії пропорційності і розумності, приходить до висновку, що вказаним критеріям відповідає сума, яка дорівнює пропорційно задоволеній частині позову від попередньо заявлених представниками позивача до стягнення вартості таких судових витрат, що становить7007 грн. 40 коп.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2481 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7007 грн. 40 коп., а разом 9488 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 129, ст. 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Корсунь Шевченківський гранкар`єр "Сівач" Приватного акціонерного товариства "Сівач", код ЄДРПОУ 31440826, місцезнаходження: 19400, Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район, м. Корсунь-Шевченківський, Урочище Сівач на користь Приватного підприємства "Славутич Контакт", код ЄДРПОУ 30476563, місцезнаходження: 18028, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, буд. 138/11 - 33933 грн. 47 коп. боргу, 9488 грн. 40 коп. судових витрат.

У задоволенні решти позову в частині вимог про стягнення 7224 грн. 03 коп. пені, 1492 грн. 60 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 28.06.2023 року.

СуддяВ.М. Грачов