Рішення

від 01.08.2023 по справі 140/5172/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 року ЛуцькСправа № 140/5172/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства АВГ КАРС до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство АВГ КАРС (далі позивач, ПП АВГ КАРС) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі відповідач 1, ГУ ДПС у Волинській області), Державної податкової служби України (далі відповідач 2, ДПС України) про визнання протиправними та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області від 01.11.2022 №7540591/41400897, від 08.11.2022 №7580459/41400897, від 14.12.2022 №7860728/41400897, від 18.01.2023 №8109389/41400897, від 27.02.2023 №8342153/41400897, від 23.12.2022 №7935592/41400897, від 27.12.2022 №7952900/41400897, від 08.11.2022 №7580458/41400897, від 10.02.2023 №8248855/41400897; зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №3 від 28.10.2021, №4 від 09.11.2021, №6 від 21.12.2021, №2 від 17.01.2022, №5 від 22.02.2022, №3 від 08.11.2021, №1 від 08.02.2022 та розрахунки коригування №8 від 30.12.2021, №2 від 30.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП АВГ КАРС відповідно до приписів статей 187, 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) складено та здійснено спробу реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) наступних податкових накладних та розрахунків коригування, а саме: податкових накладних №3 від 28.10.2021 на суму операції 71550,00 грн, в т.ч. ПДВ 11925,00 грн в адресу ТОВ ЛІНКОРД ІНВЕСТ; №4 від 09.11.2021 на суму операції 18390,00 грн, в т.ч. ПДВ 3065,00 грн в адресу ТОВ ЛІНКОРД ІНВЕСТ; №6 від 21.12.2021 на суму операції 850000,00 грн, в т.ч. ПДВ 141666,67 грн в адресу ТОВ АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ; №2 від 17.01.2022 на суму операції 181500,00 грн, в т.ч. ПДВ 30250,00 грн в адресу ТОВ АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ; №5 від 22.02.2022 на суму операції 2 025 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 337500,00 грн в адресу ТОВ АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ; розрахунків коригування №8 від 30.12.2021 до податкової накладної №15 від 22.03.2019 в адресу ТОВ АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ; №2 від 30.12.2021 до податкової накладної №9 від 15.04.2019 в адресу ТОВ АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ; податкових накладних №3 від 08.11.2021 на суму операції 91950,00 грн, в т.ч. ПДВ 15325,00 грн в адресу ПП ЗЕ АВТО; №1 від 08.02.2022 на суму операції 1685,75 грн, в т.ч. ПДВ 280,96 грн в адресу ПП ЗЕ АВТО.

ПП АВГ КАРС отримало відповідні квитанції №9341104892 від 11.11.2021 про зупинення реєстрації ПН №3 від 28.10.2021, №9357996356 від 25.11.2021 про зупинення реєстрації ПН №4 від 09.11.2021, №9413266533 від 12.01.2022 про зупинення реєстрації ПН №6 від 21.12.2021, №9019638739 від 07.02.2022 про зупинення реєстрації ПН №2 від 17.01.2022, №9069728335 від 08.06.2022 про зупинення реєстрації ПН №5 від 22.02.2022, №9405094362 від 05.01.2022 про зупинення реєстрації РК №8 від 30.12.2021 до ПН №15 від 22.03.2019, №9409243295 від 10.01.2022 про зупинення реєстрації РК №2 від 30.12.2021 до ПН №9 від 15.04.2019, №9357990929 від 25.11.2021 про зупинення реєстрації ПН №3 від 08.11.2021, №9028849754 від 14.02.2022 про зупинення реєстрації ПН №1 від 08.02.2022 в ЄРПН, з яких вбачається, що окрім посилання на відповідність платника податків критеріям ризиковості, вони не містять жодної конкретизації щодо наявності інших підстав для зупинення податкових накладних, переліку документів, які необхідно надати, а також в порушення пункту 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165) не надано розрахованих показників за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

На виконання положень Порядку №1156 позивач звертався до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з відповідними поясненнями та документами для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Однак даною комісією прийняті рішення від 01.11.2022 №7540591/41400897, від 08.11.2022 №7580459/41400897, від 14.12.2022 №7860728/41400897, від 18.01.2023 №8109389/41400897, від 27.02.2023 №8342153/41400897, від 23.12.2022 №7935592/41400897, від 27.12.2022 №7952900/41400897, від 08.11.2022 №7580458/41400897, від 10.02.2023 №8248855/41400897 про відмову у реєстрації податкових накладних №3 від 28.10.2021, №4 від 09.11.2021, №6 від 21.12.2021, №2 від 17.01.2022, №5 від 22.02.2022, №3 від 08.11.2021, №1 від 08.02.2022 та розрахунків коригування №8 від 30.12.2021, №2 від 30.12.2021 в ЄРПН.

Оскаржувані рішення прийняті на основі того, що позивачем не надано ряд документів, наявність яких передбачена умовами договорів. Однак позивач вказує, що договорами не було передбачено оформлення таких документів, які зазначені у рішеннях, а подані податковому органу документи з поясненнями підтверджують підстави складання та подання на реєстрацію податкових накладних та розрахункових показників. Крім того, відповідачем 1 не було взято до уваги першої події, на підставі якої складені податкові накладні. Окремі документи на момент складання та подання на реєстрацію податкових накладних не існували і не могли існувати, а тому вимога про подання таких документів є безпідставною. Щодо складених розрахунків коригувань зазначає, що вони не призводять до зміни зобов`язань сторін та зобов`язань зі сплати податків, а лише здійснюють коригування номенклатури товарів. При цьому податкові накладні, до яких були складені розрахунки коригувань, були зареєстровані в ЄРПН, що підтверджує реальність господарської операції, на основі яких вони складені, а відтак не вважаються ризиковими, у зв`язку з чим відмова у реєстрації таких розрахунків коригувань на основі ненадання будь-яких документів по самій операції повністю позбавлена сенсу. Також зазначає, що відповідний пакет документів був наданий податковому органу під час реєстрації інших податкових накладних за цією ж господарською операцією, який був визнаний достатній на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у справі №140/17159/20, яке набрало законної сили 09.07.2021.

Позивач вважає, що такі формулювання причин прийняття рішень свідчить про формальний підхід до розгляду комісією наданих документів або ж про свідоме ігнорування фактів та документів.

Відтак, на думку позивача, подані товариством для реєстрації спірних податкових накладних документи є достатніми для прийняття комісією ГУ ДПС у Волинській області рішень про їх реєстрацію в ЄРПН.

З огляду на викладене позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву представник відповідачів із вимогами, викладеними в позові, не погодилась, вважає їх такими, що не підлягають до задоволення з підстав правомірності оскаржуваних рішень комісії ГУ ДПС у Волинській області, оскільки платник податку не надав необхідних документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК. Також зазначає, що повноваження ДПС України щодо реєстрації ПН в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. У відзиві також просить здійснювати розгляд справи за участю сторін.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Учасники справи не зверталися із окремими клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 КАС України. Суд звертає увагу, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, оскільки заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Тому заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за участю сторін не підлягало вирішенню судом по суті.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

Суд встановив, що основними видами діяльності ПП АВГ КАРС є роздрібна та оптова торгівля всіх видів транспортних засобів, код КВЕД: 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (основний); 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва; 82.11 Надання комбінованих офісних адміністративних послуг; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 69.10 Діяльність у сфері права; 70.21 Діяльність у сфері зв`язків із громадськістю; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування;74.30 Надання послуг перекладу;74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, про що свідчать дані ЄДР.

Позивачем за результатами господарський операцій з контрагентами складено та подано на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні №3 від 28.10.2021 на суму операції 71550,00 грн, в т.ч. ПДВ 11925,00 грн в адресу ТОВ ЛІНКОРД ІНВЕСТ; №4 від 09.11.2021 на суму операції 18390,00 грн, в т.ч. ПДВ 3065,00 грн в адресу ТОВ ЛІНКОРД ІНВЕСТ; №6 від 21.12.2021 на суму операції 850000,00 грн, в т.ч. ПДВ 141666,67 грн в адресу ТОВ АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ; №2 від 17.01.2022 на суму операції 181500,00 грн, в т.ч. ПДВ 30250,00 грн в адресу ТОВ АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ; №5 від 22.02.2022 на суму операції 2 025 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 337500,00 грн в адресу ТОВ АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ; розрахунки коригування №8 від 30.12.2021 до податкової накладної №15 від 22.03.2019 в адресу ТОВ АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ; №2 від 30.12.2021 до податкової накладної №9 від 15.04.2019 в адресу ТОВ АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ; податкові накладні №3 від 08.11.2021 на суму операції 91950,00 грн, в т.ч. ПДВ 15325,00 грн в адресу ПП ЗЕ АВТО; №1 від 08.02.2022 на суму операції 1685,75 грн, в т.ч. ПДВ 280,96 грн в адресу ПП ЗЕ АВТО.

Як вбачається із квитанцій №9341104892 від 11.11.2021, №9357996356 від 25.11.2021, №9413266533 від 12.01.2022, №9019638739 від 07.02.2022, №9069728335 від 08.06.2022, №9405094362 від 05.01.2022, №9409243295 від 10.01.2022, №9357990929 від 25.11.2021, №9028849754 від 14.02.2022, реєстрація зазначених податкових накладних та розрахунків коригувань була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України у зв`язку із тим, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У квитанціях позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем були подані повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних та розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено, до яких долучено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Комісією ГУ ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті рішення від 01.11.2022 №7540591/41400897, від 08.11.2022 №7580459/41400897, від 14.12.2022 №7860728/41400897, від 18.01.2023 №8109389/41400897, від 27.02.2023 №8342153/41400897, від 23.12.2022 №7935592/41400897, від 27.12.2022 №7952900/41400897, від 08.11.2022 №7580458/41400897, від 10.02.2023 №8248855/41400897, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних №3 від 28.10.2021, №4 від 09.11.2021, №6 від 21.12.2021, №2 від 17.01.2022, №5 від 22.02.2022, №3 від 08.11.2021, №1 від 08.02.2022 та розрахунків коригування №8 від 30.12.2021, №2 від 30.12.2021 в ЄРПН.

Позивач оскаржував рішення від 10.02.2023 №8248855/41400897 в адміністративному порядку, проте рішенням ДПС України від 27.02.2023 №19660/41400897/2 скарга підприємства залишене без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).

Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в ЄРПН податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Відповідно до пункту 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165), автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Нормами пункту 7 Порядку №1165 визначено, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 8 Порядку №1165 передбачено, що платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Згідно пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені додатком №1 до Порядку №1165.

Зокрема, згідно з пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, одним із таких критеріїв є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Як установлено судом, реєстрація спірних податкових накладних була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв`язку із тим, що платник податку, яким подано для реєстрації податкову накладну в ЄРПН, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до пункту 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Згідно з пунктом 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Відповідно до пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Як вбачається із оскаржуваних рішень комісії ГУ ДПС у Волинській області, у реєстрації ПН/РК відмовлено у зв`язку із ненаданням платником податку ряду документів.

Так, рішенням від 01.11.2022 №7540591/41400897 відмовлено у реєстрації ПН №3 від 28.10.2021 в ЄРПН з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

В графі додаткова інформація вказаного рішення зазначено про те, що відсутні довіреності, наявність яких передбачена умовами договору.

Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, 01.02.2019 між ПП АВГ КАРС (виконавець) та ТОВ ЛІНКОРД ІНВЕСТ (замовник) укладено договір №01/02/19-п про надання послуг, умовами якого передбачено надання виконавцем послуг замовнику при здійсненні останнім господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок замовника (пункт 1.1).

Відповідно до пункту 1.2 зазначеного договору замовник дає завдання, а виконавець зобов`язується надавати замовнику такі послуги: - виконавець здійснює пошук товару (далі транспортних засобів) для замовника на зовнішньоекономічному та/або внутрішньому ринку від свого імені за дорученням замовника; - виконавець зобов`язується за дорученням замовника провести всі необхідні дії по консультуванню останнього щодо вимог митного контролю, оформлення та декларування відповідних транспортних засобів.

Підтвердженням надання послуг за цим договором є акт, який складається сторонами (пункт 1.3).

Пунктом 2.4 цього договору визначено, що обов`язками замовника є видавати виконавцю довіреність для можливості надавати послуги, визначені у п. 1.2 цього договору.

З цього приводу суд зауважує, що за умовами цього договору таку довіреність зобов`язаний видати замовник, а саме ТОВ ЛІНКОРД ІНВЕСТ, а не ПП АВГ КАРС. Тобто така довіреність видається контрагентом позивача з метою виконання даного договору позивачем, а відтак є інструментом виконання договору, однак не є первинним документом, що посвідчує дану господарську операцію між цими суб`єктами господарювання. До того, досліджуване рішення прийняте з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У цьому переліку відсутній такий документ як довіреність. Водночас податковий орган не виконав обов`язку підкреслити яких вищенаведених документів не надано.

Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку про дефективність прийнятого рішення від 01.11.2022 №7540591/41400897, що прийняте з грубим порушенням податкового законодавства та не є юридично обґрунтованим, яке слід розглядати не інакше ніж штучний привід для відмови у реєстрації податкової накладної.

До того ж, підприємством надано податковому органу повідомлення про подання пояснень та копії документів для підтвердження господарської операції з метою реєстрації цієї податкової накладної, а саме: договір про надання послуг №01/02/19-П від 01.02.2019; додаткова угода № 2 від 28.12.2020; акт надання послуг №42 від 28.10.2021; рахунок на оплату №10 від 28.10.2021 року; платіжне доручення №325 від 28.10.2021; виписку за рахунками за 28.10.2021; оборотно-сальдову відомість (ОСВ) по 361 рахунку на підтвердження факту надання послуг.

Таким чином, на думку суду, позивачем надано контролюючому органу достатній пакет документів для підтвердження здійснення даної господарської операції та реєстрації ПН №3 від 28.10.2021 в ЄРПН, а тому комісія не мала правових підстав для відмови у реєстрації даної податкової накладної, у зв`язку з чим рішення від 01.11.2022 №7540591/41400897 є протиправним та підлягає скасуванню.

Також за результатами господарської діяльності та на виконання умов вищезазначеного договору від 01.02.2019 №01/02/19-п про надання послуг позивачем складено ПН №4 від 09.11.2021, однак рішенням від 08.11.2022 №7580459/41400897 у її відмовлено з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

В графі додаткова інформація вказаного рішення зазначено про те, що відсутні документи, наявність яких передбачена п. 1 Договору.

Як вірно звернув увагу в позові позивач, такого пункту у Договорі не існує, оскільки існує розділ 1 Предмет договору, який складається із пунктів 1.1-1.3, зміст яких наведений вище.

Достеменно невідомо які податковий орган мав на увазі документи, яких не надав позивач. Тобто досліджуване рішення позбавлене конкретики, що позбавляє платника податку можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів.

При цьому, як і в попередньому рішенні, так і в цьому податковий орган також не виконав обов`язку підкреслити яких саме документів не надано.

Водночас підприємство надало податковому органу повідомлення про подання пояснень та копії документів для підтвердження господарської операції з метою реєстрації податкової накладної №4 від 09.11.2021, а саме: договір про надання послуг №01/02/19-П від 01.02.2019; додаткову угоду №2 від 28.12.2020; акт надання послуг №44 від 09.11.2021; рахунок на оплату №186 від 08.11.2021; платіжне доручення №344 від 09.11.2021; виписку за рахунками за 09.11.2021; ОСВ по 361 рахунку.

Суд вважає, що позивачем надано достатній пакет документів для підтвердження здійснення даної господарської операції та реєстрації ПН №4 від 09.11.2021 в ЄРПН, а спірне рішення податкового органу, у свою чергу, не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії та породжує неоднозначне трактування, що у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

З врахуванням наведеного суд дійшов висновку про визнання рішення від 08.11.2022 №7580459/41400897 протиправним, яке підлягає скасуванню.

Як слідує з матеріалів справи, комісією ГУ ДПС у Волинській області також прийнято рішення від 14.12.2022 №7860728/41400897, яким відмовлено у реєстрації ПН №6 від 21.12.2021 в ЄРПН з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

В графі додаткова інформація вказаного рішення зазначено про те, що відсутній звіт комісіонера, акт передачі товарів на комісію.

Судом встановлено, що 01.02.2019 між ТОВ АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ (Комісіонер) та ПП АВГ КАРС (Комітент) укладено договір комісії №1, відповідно до умов якого Комісіонер зобов`язується за дорученням, в інтересах і за рахунок Комітента укладати із третіми особами договори із продажу автомобілів легкових нових та бувших у використанні, вантажних автомобілів та сідельних тягачів нових та бувших у використанні, мікроавтобусів та автобусів нових та бувших у використанні, причепів, напівпричепів нових та бувших у використанні, спеціальної будівельної техніки нової та бувшої у використаній, спеціальної сільськогосподарської техніки нової та бувшої у використанні, мотоциклів, квадроциклів та іншої мототехніки нової та бувшої у використанні, човнів, яхт та інші плавзасобів нових та бувших у використанні, кузовів нових та бувших у використанні, (далі - Товар), а Комітент - виплатити винагороду, визначену в порядку та на умовах, встановлених цим договором. У відносинах із третіми особами Комісіонер діє від свого імені.

Відповідно до пункту 2.1. Договору Комітент передає, а Комісіонер приймає на реалізацію Товар за цінами Комітента згідно Акту прийому-передачі на комісію Товару (Додаток №1), що підписується Сторонами в момент передачі Товару на реалізацію. Крім того, Сторони складають Акт технічного стану Товару (Додаток 2).

Пунктом 2.4 цього Договору визначено, що Комісіонер готує звіт Комісіонера (Додаток №3) та передає його на затвердження Комітенту.

Комісійна винагорода, що повинна бути виплачена Комісіонерові обумовлюється окремо по кожні одиниці товару Сторонами в Акті технічного стану Товару (Додаток №2) при передачі Товару на комісію, та остаточно затверджується Сторонами звітом Комісіонера, що надається останнім після реалізації Товару. Разом з тим, Комісійна винагорода не може становити менше 1000 (однієї тисячі) гривень 00 копійок. Винагорода Комісіонеру нараховується шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Комісіонера в строки передбачені розділом 2 даного Договору (пункти 4.1.-4.2. Договору).

Як передбачено пунктами 7.1.-7.3 Договору, Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019, або моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Договір може бути розірвано за згодою сторін, а також в, інших випадках, передбачених чинним законодавством України. У разі, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не виявить бажання щодо його припинення, Договір вважається пролонгованим на аналогічний період на тих самих умовах.

На підтвердження господарської операції та з метою реєстрації ПН №6 від 21.12.2021 в ЄРПН позивач надав податковому органу повідомлення про подання пояснень та копії документів, а саме: договір комісії №1 від 01.02.2019; платіжне доручення №341 від 21.12.2021; виписку за рахунками за 21.12.2021; ОСВ по 361 рахунку.

Вважає, що надав достатній пакет документів для підтвердження здійснення даної господарської операції. Зазначає, що дана податкова накладна відповідно до п. 187.1 статті 187 ПК України сформована «по першій події», а саме по авансовому платежу, а відтак акту передачі товарів на комісію і звіту комісіонера апріорі на момент її формування не існувало.

Суд проаналізував платіжне доручення №341 від 21.12.2021, відповідно до якого ТОВ АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ сплатило ПП АВГ КАРС 850000,00 грн за транспортні засоби згідно договору №1 від 01.02.2019. Тобто ТОВ АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ як Комісіонер сплатило кошти ПП АВГ КАРС як Комітенту за автомобілі відповідно до цього договору. Однак суд зауважує, що відповідно до договору комісії №1 від 01.02.2019 саме Комісіонер, а не Комітент отримує винагороду за реалізацію Товарів, зокрема транспортних засобів, Комітента, які останній передає Комісіонеру згідно Акту прийому-передачі на комісію Товару (Додаток №1), що підписується Сторонами в момент передачі Товару на реалізацію. При цьому Комісійна винагорода, що повинна бути виплачена Комісіонерові обумовлюється окремо по кожні одиниці товару Сторонами в Акті технічного стану Товару (Додаток №2) при передачі Товару на комісію, та остаточно затверджується Сторонами звітом Комісіонера, що надається останнім після реалізації Товару.

Як визначено пунктами 2.6, 2.7 цього Договору, Комісіонер в триденний термін після затвердження звіту Комісіонера, перераховує кошти за реалізовану одиницю Товару на розрахунковий рахунок Комітента. Комітент, в триденний термін після надходження коштів на розрахунковий рахунок за реалізовану одиницю Товару, перераховує комісійну винагороду Комісіонеру за одиницю в розмірі, передбаченим даним договором.

Тобто, із наведеного слідує, що комісійну винагороду отримує Комісіонер від Комітента після реалізації товару та затвердження звіту Комісіонера. Отримання винагороди Комісіонером у вигляді авансу даним договором не обумовлено. Також цим договором не обумовлено отримання коштів, в тому числі авансованих платежів, Комітентом (позивачем) від Комісіонера. Позивач ні у поясненнях податковому органу, ні суду не обґрунтував на якій підставі отримав авансовий платіж за транспортні засоби від ТОВ АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ (Комісіонера) у сумі 850000,00 грн згідно платіжного доручення №341 від 21.12.2021.

Враховуючи механізм отримання комісійної винагороди відповідно до договору комісії №1 від 01.02.2019, податковий орган у рішенні від 14.12.2022 №7860728/41400897 на законних підставах вказав на відсутність звіту комісіонера та акта передачі товарів на комісію, а тому суд вважає, що таке рішення винесене контролюючим органом правомірно та не підлягає скасуванню. Підстав для реєстрації ПН №6 від 21.12.2021 в ЄРПН за цим договором суд не вбачає.

Також комісією ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення від 18.01.2023 №8109389/41400897, яким відмовлено у реєстрації ПН №2 від 17.01.2022 в ЄРПН з підстав ненадання платником податку копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції.

В графі додаткова інформація вказаного рішення зазначено про те, що відсутні довіреності.

Суд звертає увагу на те, що ПН №2 від 17.01.2022 складена за результатами господарської діяльності позивача з ТОВ АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ на виконання умов вищенаведеного договору комісії №1 від 01.02.2019.

На підтвердження господарської операції та з метою реєстрації ПН №2 від 17.01.2022 в ЄРПН позивач надав податковому органу повідомлення про подання пояснень та копії документів, а саме: договір комісії №1 від 01.02.2019; платіжне доручення №355 від 17.01.2022 року; виписку за рахунками за 17.01.2022; ОСВ по 361 рахунку.

Проаналізувавши підставу для відмови у реєстрації ПН №2 від 17.01.2022 в ЄРПН, а саме відсутність довіреностей, суд зазначає, що така підстава передбачає відсутність довіреностей керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції. Однак за умовами договору комісії №1 від 01.02.2019 позивач як платник податку не отримує продукцію, а навпаки передає Товари Комісіонеру, у зв`язку з чим наявність довіреностей від імені ПП АВГ КАРС за цим договором не передбачена. За цим договором передбачено надання Комітентом Комісіонеру доручень, однак такі доручення є лише завданнями, а не довіреностями, на виконання даного договору з метою реалізації товарів позивача.

Відтак, суд не знаходить обґрунтованих підстав для прийняття податковим органом рішення від 18.01.2023 №8109389/41400897 з підстав відсутності довіреностей, а тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Також за результатами господарських відносин з ТОВ АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ на підставі договору комісії №1 від 01.02.2019 позивач склав та подав на реєстрацію в ЄРПН ПН №5 від 22.02.2022 в ЄРПН, однак рішення від 27.02.2023 №8342153/41400897 в її реєстрації відмовлено з підстав ненадання платником податку копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

В графі додаткова інформація вказаного рішення зазначено про те, що відсутні додатки до договору; невідповідність здійснення операцій умовам договору.

На підтвердження господарської операції та з метою реєстрації ПН №5 від 22.02.2022 в ЄРПН позивач надав податковому органу повідомлення про подання пояснень та копії документів, а саме: договір комісії №1 від 01.02.2019; платіжне доручення №371 від 22.02.2022; виписку за рахунками за 22.02.2022; ОСВ по 361 рахунку.

Вважає, що надав достатній пакет документів для підтвердження здійснення даної господарської операції. Зазначає, що дана податкова накладна відповідно до п. 187.1 статті 187 ПК України сформована «по першій події», а саме по авансовому платежу, а відтак акту передачі товарів на комісію і звіту комісіонера апріорі на момент її формування не існувало.

Як слідує із платіжного доручення №371 від 22.02.2022, яке позивач вважає авансовим платежем, ТОВ АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ сплатило ПП АВГ КАРС 2 025 000,00 грн за транспортні засоби згідно договору №1 від 01.02.2019. Тобто ТОВ АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ як Комісіонер сплатило кошти ПП АВГ КАРС як Комітенту за автомобілі відповідно до цього договору. Суд зауважував вище, що відповідно до договору комісії №1 від 01.02.2019 саме Комісіонер, а не Комітент отримує винагороду за реалізацію Товарів, зокрема транспортних засобів, Комітента, які останній передає Комісіонеру згідно Акту прийому-передачі на комісію Товару (Додаток №1), що підписується Сторонами в момент передачі Товару на реалізацію. При цьому Комісійна винагорода, що повинна бути виплачена Комісіонерові обумовлюється окремо по кожні одиниці товару Сторонами в Акті технічного стану Товару (Додаток №2) при передачі Товару на комісію, та остаточно затверджується Сторонами звітом Комісіонера, що надається останнім після реалізації Товару. Умовами Договору визначено, що Комісіонер готує звіт Комісіонера (Додаток №3) та передає його на затвердження Комітенту.

Враховуючи механізм отримання комісійної винагороди відповідно до договору комісії №1 від 01.02.2019, така винагорода отримується Комісіонером за результатами складання Акту прийому-передачі на комісію Товару (Додаток №1), Акту технічного стану Товару (Додаток №2) та звіту Комісіонера (Додаток №3). Тобто, для того, щоб Комісіонер отримав винагороду, необхідна наявність складених вищенаведених Додатків №1, №2, №3 до цього договору. Таких додатків до договору позивач ні податковому органу, ні суду не надав. Більше того, позивач не пояснив на якій підставі отримав авансовий платіж за транспортні засоби від ТОВ АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ (Комісіонера) у сумі 2 025 000,00 грн згідно платіжного доручення №371 від 22.02.2022, оскільки умовами договору не визначено підстав для отримання коштів Комітентом від Комісіонера, в тому числі авансованих платежів. У зв`язку з цим суд погоджується з податковим органом про невідповідність здійснення господарської операції зі сплати позивачу ТОВ АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ коштів у сумі 2 025 000,00 грн платіжним дорученням №371 від 22.02.2022 умовам договору комісії №1 від 01.02.2019.

У зв`язку з вищенаведеним суд вважає, що податковий орган рішенням від 27.02.2023 №8342153/41400897 правомірно відмовив у реєстрації ПН №5 від 22.02.2022 в ЄРПН з вищенаведених підстав, а тому у задоволенні позовних вимог щодо його визнання протиправним та скасування слід відмовити.

Щодо відмови у реєстрації розрахунків коригування суд зазначає наступне.

Комісією ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення від 23.12.2022 №7935592/41400897, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №8 від 30.12.2021 до ПН №15 від 22.03.2019 в ЄРПН з підстав ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

В графі додаткова інформація вказаного рішення зазначено про те, що відсутні розрахункові документи (платіжні доручення, банківські виписки), що підтверджують факт оплати за реалізований автомобіль.

На підтвердження господарської операції та з метою реєстрації РК №8 від 22.02.2022 в ЄРПН позивач надав податковому органу повідомлення про подання пояснень та копії документів, а саме: контракт №03/20-CAS/AWG від 25.05.2020; інвойс №S03867 від 27.08.2021; ВМД №UA204060/2021/019951 від 25.09.2021; платіжне доручення в іноземній валюті №83 від 07.09.2021; договір про надання транспортних послуг №01-07-20ЯР від 01.07.2020; рахунок-фактуру №4/09/UKR/2021 від 21.09.2021; акт №24/09-21/ТП від 24.09.2021; договір комісії №1 від 01.02.2019; акт прийняття-передачі №10 від 29.12.2021; акт технічного стану №10 від 30.12.2021; видаткову накладну №9 від 30.12.2021; звіт комісіонера №10 від 30.12.2021; ОСВ по 361 рахунку.

Також Комісією ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення від 27.12.2022 №7952900/41400897, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №2 від 30.12.2021 до ПН №9 від 15.04.2019 в ЄРПН з підстав ненадання платником податку копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

В графі додаткова інформація вказаного рішення зазначено про те, що відсутні розрахункові документи (платіжні доручення, банківські виписки), що підтверджують факт оплати та договір.

На підтвердження господарської операції та з метою реєстрації РК №2 від 30.12.2021 в ЄРПН позивач надав податковому органу повідомлення про подання пояснень та копії документів, а саме: контракт №03/20-CAS/AWG від 25.05.2020; інвойс №S03867 від 27.08.2021;, ВМД №UA204060/2021/019951 від 25.09.2021; платіжне доручення в іноземній валюті №83 від 07.09.2021; договір про надання транспортних послуг №01-07-20/ТР від 01.07.2020; рахунок-фактуру №4/09/UKR/2021 від 21.09.2021; акт №24/09-21/ТП від 24.09.2021;договір комісії №1 від 01.02.2019; акт прийняття-передачі №10 від 29.12.2021; акт технічного стану №10 від 30.12.2021; видаткову накладну №9 від 30.12.2021; звіт комісіонера №10 від 30.12.2021 року, ОСВ по 361 рахунку.

Позивач вважає, що надав достатню кількість документів для реєстрації РК №8 від 22.02.2022 та №2 від 30.12.2021 в ЄРПН, а корегування номенклатури товарів не призводить до зміни зобов`язання сторін та зобов`язань зі сплати податків. До того ж, реєстрації податкових накладних в ЄРПН підтверджують реальність господарських операцій та усувають ризики порушення норм податкового законодавства. Також посилається на те, що ПП АВГ КАРС на підставі договору комісії №1 від 01.02.2019 вже здійснювало господарську діяльність з тим самим контрагента за аналогічними операціями, результатами яких стало формування податкових накладних, які були зареєстровані в ЄРПН на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у справі №140/17159/20, яке набрало законної сили 09.07.2021 року, та яким встановлено подання підприємством достатньої кількості документів для реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а тому відсутня необхідність у поданні додаткових документів у цій справі.

З цього приводу суд, зазначає, що під час подання податковому органу розрахунку коригування до податкової накладної для реєстрації в ЄРПН контролюючий орган не позбавлений можливості пересвідчитись у наявності в платника податків необхідних первинних документів для підтвердження господарської операції, щодо якої складено податкову накладну та щодо якої вносяться коригування, в тому числі і щодо номенклатури товарів.

З матеріалів слідує, що розрахунки коригування здійснюються до податкових накладних №15 від 22.03.2019, №9 від 15.04.2019, які складені на виконання договору комісії №1 від 01.02.2019, який досліджувався судом вище, відповідно до якого Комісіонер зобов`язується за дорученням, в інтересах і за рахунок Комітента (позивача) укладати із третіми особами договори із продажу автомобілів легкових нових та бувших у використанні тощо, а Комітент - виплатити винагороду, визначену в порядку та на умовах, встановлених цим договором.

Як було встановлено судом вище, умовою отримання Комісіонером винагороди є реалізація товару, що належить Комітенту, тобто реалізація товару позивача Комісіонером є кінцевою метою договору, а відтак і виконання його умов. Оскільки вищенаведені податкові накладні складені за результатами договору комісії №1 від 01.02.2019, в яких платник податків здійснює коригування номенклатури товарів, а в даному випадку корегує назву товару (транспортних засобів), які підлягають реалізації, тому підтвердження факту оплати третіми особами саме за ці реалізовані товари (автомобілі) засвідчує виконання договору комісії, а відтак підтверджує підстави коригування до податкових накладних. Суд зауважує, що в матеріалах справи є наявний звіт комісіонера №10 від 30 грудня 2021 року до договору комісії від 01 лютого 2019 року №1, що засвідчує факт реалізації товару. У даному випадку податковий орган уповноважений переконатись у наявності достатніх та достовірних первинних документів, на підставі яких були складені вищенаведені податкові накладні, оскільки корегування номенклатури товарів несе ризики підміни якісних характеристик товару, що впливають на заявлену базу оподаткування. Зокрема, у РК №2 від 30.12.2021 платник податку корегує номенклатуру товару, зазначеного в ПН №9 від 15.04.2019, в частині назви товару, яку змінює з «напівпричіп Bodex» на «автомобіль легковий Land Rover Discovery Sport №SALCA2BX4LH852219», що суттєво змінює ціну постачання товару, з 43 750,00 грн на 1 383 750,00 грн (графа 8). Посилання позивача на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у справі №140/17159/20 суд до уваги не бере, оскільки предметом спору у даній справі були рішення щодо відмови у реєстрації інших податкових накладних, які складені за результатами реалізації інших товарів.

Вищенаведені обставини свідчать про обґрунтованість підстав для прийняття комісією ГУ ДПС у Волинській області рішення від 23.12.2022 №7935592/41400897, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №8 від 30.12.2021 до ПН №15 від 22.03.2019 в ЄРПН та рішення від 27.12.2022 №7952900/41400897, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №2 від 30.12.2021 до ПН №9 від 15.04.2019 в ЄРПН, оскільки платник податків не надав податковому органу розрахункових документів (платіжних доручень, банківських виписок), що підтверджують факт оплати третіми особами за реалізовані автомобілі, назва яких корегується. Не надав позивач таких документів і суду, у зв`язку з чим відсутні підстави для реєстрації РК №8 від 30.12.2021 та №2 від 30.12.2021 в ЄРПН, а тому позов в цій частині позовних вимог до задоволення не підлягає.

Комісія ГУ ДПС у Волинській області також прийняла рішення від 08.11.2022 №7580458/41400897, яким відмовлено у реєстрації ПН №3 від 08.11.2021 в ЄРПН, та рішення від 10.02.2023 №8248855/41400897, яким відмовлено у реєстрації ПН №1 від 08.02.2022 в ЄРПН.

Так, рішенням від 08.11.2022 №7580458/41400897 відмовлено у реєстрації ПН №3 від 08.11.2021 в ЄРПН з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

В графі додаткова інформація вказаного рішення зазначено про те, що відсутні документи, наявність яких передбачена п. 1 Договору.

Як вірно звернув увагу в позові позивач, такого пункту у Договорі не існує, оскільки існує розділ 1 Предмет договору, який складається із пунктів 1.1-1.3.

Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, 02.03.2020 між ПП АВГ КАРС (виконавець) та ПП ЗЕ АВТО (замовник) укладено договір №02/03/20-П про надання послуг, умовами якого передбачено надання виконавцем послуг замовнику при здійсненні останнім господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок замовника (пункт 1.1).

Відповідно до пункту 1.2 зазначеного договору замовник дає завдання, а виконавець зобов`язується надавати замовнику такі послуги: - виконавець здійснює пошук товару (далі транспортних засобів) для замовника на зовнішньоекономічному та/або внутрішньому ринку від свого імені за дорученням замовника; - виконавець зобов`язується за дорученням замовника провести всі необхідні дії по консультуванню останнього щодо вимог митного контролю, оформлення та декларування відповідних транспортних засобів.

Підтвердженням надання послуг за цим договором є акт, який складається сторонами (пункт 1.3).

Достеменно невідомо які податковий орган мав на увазі документи, яких не надав позивач. Тобто досліджуване рішення позбавлене чіткості, що позбавляє платника податку можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів.

При цьому, в даному рішенні податковий орган також не виконав обов`язку підкреслити яких саме документів не надано платником податку.

Водночас підприємство надало податковому органу повідомлення про подання пояснень та копії документів для підтвердження господарської операції з метою реєстрації податкової накладної №3 від 08.11.2021 в ЄРПН, а саме: договір про надання послуг №02/03/20-П від 02.03.2020; акт надання послуг №43 від 08.11.2021; рахунок на оплату №186 від 28.10.2021; платіжне доручення №1570 від 08.11.2021; платіжне доручення №1577 від 11.11.2021; виписку за рахунками за 08.11.2021; виписку за рахунками за 11.11.2021 року; ОСВ по 361 рахунку.

Суд вважає, що позивачем надано достатній пакет документів для підтвердження здійснення даної господарської операції та реєстрації ПН №3 від 08.11.2021 в ЄРПН, а спірне рішення податкового органу, у свою чергу, не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії та породжує неоднозначне трактування, що у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

З врахуванням наведеного суд дійшов висновку про визнання рішення від 08.11.2022 №7580458/41400897 протиправним, яке підлягає скасуванню.

З матеріалів справи також слідує, що рішенням комісії ГУ ДПС у Волинській області від 10.02.2023 №8248855/41400897 відмовлено у реєстрації ПН №1 від 08.02.2022 в ЄРПН з підстав ненадання платником податку копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

В графі додаткова інформація вказаного рішення зазначено про те, що відсутні доручення та завдання, які передбачені умовами договору.

На підтвердження господарської операції та з метою реєстрації ПН №1 від 08.02.2022 в ЄРПН позивач надав податковому органу повідомлення про подання пояснень та копії документів, а саме: договір про надання послуг №02/03/20-П від 02.03.2020; акт надання послуг №5 від 08.02.2022; рахунок на оплату №187 від 07.02.2022; платіжне доручення №1677 від 08.02.2022; виписка за рахунками за 08.02.2022; ОСВ по 361 рахунку.

На думку суду, подані позивачем документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту та були достатніми для реєстрації податкової накладної і в суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарську операцію.

Незважаючи на подання відповідачу достатнього переліку документів, які підтверджують факт надання позивачем послуг та їх оплату контрагентом, було прийнято рішення від 10.02.2023 №8248855/41400897 відмовлено у реєстрації ПН №1 від 08.02.2022 в ЄРПН з підстав відсутності доручень та завдань, які передбачені умовами договору.

З цього приводу суд зауважує, що договором від 02.03.2020 №02/03/20-П про надання послуг не передбачено, що такі завдання чи доручення повинні бути оформлені виключно в письмовій формі. Разом з тим, сторони договору актом надання послуг №5 від 08.02.2022 підтвердили виконання позивачем таких завдань та доручень замовника ПП ЗЕ АВТО.

Враховуючи наведене, суд не знаходить обґрунтованих підстав для прийняття податковим органом рішення від 10.02.2023 №8248855/41400897 про відмову у реєстрації ПН №1 від 08.02.2022 в ЄРПН з підстав відсутності доручень та завдань, а тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Отже, дослідивши оскаржувані рішення податкового органу, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування рішень комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.11.2022 №7540591/41400897, від 08.11.2022 №7580459/41400897, від 18.01.2023 №8109389/41400897, від 08.11.2022 №7580458/41400897, від 10.02.2023 №8248855/41400897, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних №3 від 28.10.2021, №4 від 09.11.2021, №2 від 17.01.2022, №3 від 08.11.2021, №1 від 08.02.2022 в ЄРПН відповідно, а тому позовні вимоги в цій частині є підставними та підлягають задоволенню.

Також на думку суду підлягають до задоволенні позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені податкові накладні №3 від 28.10.2021, №4 від 09.11.2021, №2 від 17.01.2022, №3 від 08.11.2021, №1 від 08.02.2022.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, згідно із нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування..

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем 1, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по згаданим податковим накладним. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини у пунктом 50 рішення від 13.01.2011 у справі Чуйкіна проти України (заява №28924/04) констатував: що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пунктом 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пунктом 25, ECHR 2002-II).

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №3 від 28.10.2021, №4 від 09.11.2021, №2 від 17.01.2022, №3 від 08.11.2021, №1 від 08.02.2022, подані ПП АВГ КАРС.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі Баришевський проти України, заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі Двойних проти України, заява №72277/01, пункт 80; рішення у справі Меріт проти України, заява №66561/01, пункт 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено договір про надання правової допомоги від 02.03.2023 №02/03-23, укладений між ПП АВГ КАРС та Адвокатським об`єднанням БОНА ФІДЕ, та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних АО БОНА ФІДЕ.

Відповідно до п.1.1 договору про надання правової допомоги предметом договору є надання об`єднанням комплексу юридичних послуг по оскарженню рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області від 01.11.2022 №7540591/41400897, від 08.11.2022 №7580459/41400897, від 14.12.2022 №7860728/41400897, від 18.01.2023 №8109389/41400897, від 27.02.2023 №8342153/41400897, від 23.12.2022 №7935592/41400897, від 27.12.2022 №7952900/41400897, від 08.11.2022 №7580458/41400897, від 10.02.2023 №8248855/41400897.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що комплекс юридичних послуг включає в себе: аналіз наданого замовником пакету документів (пп.1.2.1), надання усної консультації за результатом розгляду пакету документів (пп.1.2.2), складання та оформлення позовної заяви (пп.1.2.3), супровід адміністративної справи в суді (пп.1.2.4), юридичні послуги щодо реалізації судового рішення (пп.1.2.5), у разі необхідності підготовка та подача до відповідних осіб запитів (пп.1.2.6), здійснення інших дій щодо виконання умов договору (пп.1.2.7).

Згідно з п.3.1 договору за надання комплексу юридичних послуг, передбачених підпунктами 1.2.1-1.2.4 договору, замовник сплачує об`єднанню гонорар, розмір якого становить фіксовану суму 3000,00 грн. Гонорар сплачується на підставі акту про надання правничої допомоги впродовж 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання остаточного рішення суду у справі.

Таким чином, розмір гонорару адвоката встановлений договором у фіксованому розмірі, отже є визначеним, та не потребує детального опису робіт, визначеного частиною четвертою статті 134 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19.

Представник відповідачів у відзиві на позовну заяву заперечила проти стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу з огляду на те, що сума витрат є необґрунтованою.

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев`ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що справа про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН є спором немайнового характеру незначної складності, а предметом дослідження у справі були ідентичні господарські операції за трьома податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено контролюючим органом; спірні правовідносини регулюється нормами ПК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, не передбачають. Також такі послуги як аналіз документів, консультації включаються до витрат, пов`язаних зі складанням адміністративного позову, охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

Тому суд, виходячи із критеріїв, визначених частиною дев`ятою статті 139 КАС України, вважає, що з огляду на зміст наданих послуг, кількість затраченого адвокатом часу, заперечення представника відповідачів, наявні підстави обмежити розмір витрат на правничу допомогу та на користь позивача необхідно стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн, а решту витрат повинен понести позивач.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що на користь позивача необхідно також стягнути судовий збір в сумі 13420,00 грн (пропорційно до задоволеної частини позовних вимог), сплачений відповідно до платіжної інструкції №654 від 23.03.2023..

Отже, враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області (яким прийняті спірні рішення) на користь позивача слід стягнути судові витрати у сумі 15420,00 грн, з них 2000,00 грн - витрати на правничу допомогу та 13420,00 грн - судовий збір.

Керуючись статтями 243 - 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.11.2022 №7540591/41400897, від 08.11.2022 №7580459/41400897, від 18.01.2023 №8109389/41400897, від 08.11.2022 №7580458/41400897, від 10.02.2023 №8248855/41400897.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Приватним підприємством АВГ КАРС податкові накладні №3 від 28.10.2021, №4 від 09.11.2021, №2 від 17.01.2022, №3 від 08.11.2021, №1 від 08.02.2022.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Приватного підприємства АВГ КАРС судові витрати в розмірі 15420,00 грн (п`ятнадцять тисяч чотириста двадцять гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне підприємство АВГ КАРС (45603, Волинська область, Луцький район, село Струмівка, вулиця Рівненська, будинок 74, код ЄДРПОУ 41400897);

Відповідач 1: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679);

Відповідач 2: Державна податкова служба України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя В.Д. Ковальчук