Рішення

від 03.07.2023 по справі 340/2260/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2023 року м. Кропивницький cправа № 340/2260/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УНК" (вул. Ливарна, 3, с. Обознівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27630, код ЄДРПОУ - 37628183)до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м.Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ ВП - 43995486)провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "УНК" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 09 березня 2022 року №1412/0406 винесене Головним Управлінням ДПС у Кіровоградський області.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що право на податковий кредит, сформований за звітні періоди лютий-квітень 2022 року на підставі первинних документів, отриманих від постачальників-платників ПДВ, який не має можливості виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст.ст.39 і 392, п.46.2 ст.46 ПК України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПК України відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Таким чином, висновки перевірки щодо порушення ТОВ «УНК» вимог п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.10 ст. 201, п.201.15 ст.201, пп.69.1 п.69 підроз.Ю роз. XX ПК України в частині взаємовідносин з ТОВ «Лівайн Торг», ТОВ «Титан-Кіровоград», які придбали вказане паливо у ПАТ «Укртатнафта» та постачали його зокрема до ТОВ «УНК» є передчасними та протиправними.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що згідно Закону України №2260 від 12.06.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» внесені зміни до ПКУ, відповідно до яких платники податків зобов`язані здійснити реєстрацію податкових накладних за періоди лютий, березень, квітень та травень 2022р. до 15.07.2022 року.

Також зазначає, що згідно Наказу 225 від 29.07.2022 року «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» платник, який втратив можливість реєструвати податкові накладні, зобов`язаний подати до 30.09.2022 року до своєї Податкової відповідну заяву та підтверджуючі документи для визнання таким, що втратив можливість.

Посадовими особами ТОВ «УНК» до заперечення не надано документів, які б підтверджували відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України.

Отже, висновки, викладені в акті камеральної перевірки від 20.09.2022року №1719/11-28-04-06/1/37628183, з урахуванням поданого уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 14.10.2022 №9211333299 є правомірними.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року провадження у справі відкрито та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.123).

23 травня 2023 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

На виконання вимог ухвали суду від 01 травня 2023 року до суду від ТОВ "Лівайн Торг", ТОВ "Укртатнафта", та ТОВ "Титан-Кіровоград" надано документи на підтвердження взаємовідносин з позивачем.

До суду інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 2 статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УНК» код 37628183 за лютий, березень, квітень 2022 року від 20.09.2022 року №1719/11-28-04-06/1/37628183 від 20.09.2022 року, складений Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області (далі по тексту - акт перевірки) (а.с.26-28).

Згідно з актом камеральної перевірки, який складено відповідачем за наслідками камеральної перевірки ТОВ «УНК» код 37628183, відповідач, крім іншого, дійшов висновку про те, що ТОВ «УНК» в податковій декларації з ПДВ за лютий, березень, квітень 2022 року ніби то були створені умови заниження оподаткування ПДВ, шляхом завищення податкового кредиту суми ПДВ. У результаті таких дій, сума від`ємного значення ПДВ збільшилася та зменшила податкові зобов`язання такого платника до бюджету (рядок 17 - рядок 9 декларацій), з підстав відсутності реєстрації податкових накладних в ЄРПН:

- за лютий 2022 року на 10333,00 грн.;

- за березень 2022 року на 236932,00 грн.;

- за квітень 2022 року на 91505,00 грн.,

а всього на суму 338770,00 грн., чим ТОВ «УНК» ніби то порушив п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.6 ст. 198, п.200.10 ст.201, п.201.15 ст.201 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (а.с.32-40).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся із цим позовом до суду.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-УІ у редакції, що була чинною на момент їх виникнення (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК країни, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Так, відповідно до п.п.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника одатків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО (система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій).

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових Декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої та п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року №1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Приписами статті 76 ПКУ визначено порядок проведення камеральної перевірки.

Пунктом 76.1 ст.76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

З аналізу наведених норм вбачається, що камеральна перевірка є способом здійснення податкового контролю, який проводиться в приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

У свою чергу, метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності арифметичних та/або методологічних помилок, інших відомостей, які призвели до заниження бо завищення податкових зобов`язань чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає ся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає Оплаті до бюджету.

З огляду на приписи п.75.1 ПКУ під час камеральної перевірки не можуть використовуватися документи первинного обліку платника податків, вивчення та оцінка кладених таким платником податків угод, оскільки дані про укладання таких угод не відображаються у податковій звітності, а отже, під час камеральної перевірки неможливо зробити висновок про реальність або фіктивність укладених платником податків правочинів.

Суд зауважує, що податковим законодавством не передбачено витребування будь-яких документів від латників податків до початку проведення камеральної перевірки, тобто ця перевірка проводиться за наявними в органу податкової служби документами (деклараціями) (п. 85.1 ПКУ).

З огляду на те, що предметом камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій, відтак документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші.

Відтак, посадовими особами контролюючого органу під час проведення камеральної перевірки, складання акту перевірки та викладення висновків такого акту, керуються виключно правильністю складання податковими деклараціями (розрахунками) та правильністю їх складення. При цьому, первинні господарські документи не досліджуються.

У свою чергу, за визначенням підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також отримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо кладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Тому, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків зборів є предметом виключно документальної перевірки.

Ураховуючи вищевикладене на переконання суду, камеральна перевірка відповідно до до пп. 75.1.1 ПКУ, проводиться у приміщенні податкового органу виключно на підставі податкових декларацій (розрахунків), поданих платником податків. Об`єктом перевірки за положеннями цього підпункту є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних.

Об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

Аналогічну правову позицію Верховний Суд неодноразово викладав у постановах від 23 червня 2018 року о справі №803/552/17, від 21 червня 2018 року по справі №813/448/17, від 27 лютого 2018 оку по справі №808/918/17, від 13 лютого 2018 року по справі №805/4016/16-а.

Відповідно, податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі електронної перевірки даних діяльності платника податку, не може бути підставою для самостійного визначення суми грошового зобов`язання контролюючим органом, про що безпосередньо зазначено в пп, 54.3.2 ПКУ, що й доводить порушення контролюючим органом способу реалізації владних управлінських функцій та спростовує правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідний висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 05 лютого 2019 року у справі №817/907/16.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану № 2260-ІХ від 12.05.2022 внесено зміни до Податкового кодексу України у розділ XX Перехідні положення.

Відповідно п. 32-2 підрозділу 2 розділ XX Перехідні положення ПК України тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку:

включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";

отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов`язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно 69.1. підрозділу 2 розділ XX "Перехідні положення" ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Підпунктом 69.1-1. розділ XX "Перехідні положення" ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних".

06.09.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303.

Цей Порядок визначає процедуру підтвердження платниками податків можливості чи неможливості до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб - резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування, та на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов`язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Як встановлено судом вище, підставою прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень стала відсутність реєстрації контрагентом позивача податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до листа Публічного акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта № 79/342 від 14.07.2022 Щодо документального оформлення та податкового обліку господарських операцій, що адресований всім контрагентам товариства, останнє повідомило, що внаслідок неодноразових ракетних обстрілів виникла неможливість своєчасного виконання таких податкових обов`язків, як реєстрація податкових та акцизних накладних у відповідних реєстрах. З посиланням на положення абз. 1 п. 69.1. підрозділу XX Інші перехідні положення Податкового кодексу України, ПАТ "УКРТАТНАФТА" гарантувало, що всі податкові та акцизні накладні будуть зареєстровані протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні згідно законодавства (а.с.45).

В подальшому, контрагентом позивача ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Титан-Кіровоград» оформлено аналогічні листи, в яких доведено до відома своїх контрагентів, що всі податкові та акцизні накладні будуть зареєстровані Товариством у встановленому законом порядку після виконання вказаних податкових зобов`язань постачальником (ПАТ «Укртатнафта») (а.с.74,82).

В листопаді 2022 року ТОВ «УНК» отримало від ПАТ «Укртатнафта» лист від 03.11.2022 року №14/02-250/1 «Щодо неможливості виконання податкових обов`язків», та копію Рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28.10.2022 року №788/Ж10/31/00-04-01-01, яким встановлено неможливість своєчасного виконання ПАТ «УКРТАТНАФТА» наступних податкових обов`язків, а саме:

- Подання податкової та фінансової звітності, передбаченої статтею 46 ПКУ;

- Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування;

- Реєстрація акцизних накладних;

- Подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяги пального або спирту етилового (а.с.47-49).

Також, 28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України (далі - ТПП) засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військової агресії РФ. Дане рішення розміщено у відкритому доступу на офіційному сайті ТПП України.

Контрагентами надано ТОВ "Лівайн Торг", ТОВ "Укртатнафта", та ТОВ "Титан-Кіровоград" надано документи на підтвердження взаємовідносин з позивачем.

Таким чином, зважаючи, що право на податковий кредит, сформований за звітні періоди лютий-квітень 2022 року на підставі первинних документів, отриманих від постачальників-платників ПДВ, який не має можливості виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст.ст.39 і 392, п.46.2 ст.46 ПК України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПК України відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Таким чином, висновки перевірки щодо порушення ТОВ «УНК» вимог п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.10 ст. 201, п.201.15 ст.201, пп.69.1 п.69 підроз.Ю роз. XX ПК України в частині взаємовідносин з ТОВ «Лівайн Торг», ТОВ «Титан-Кіровоград», які придбали вказане паливо у ПАТ «Укртатнафта» та постачали його зокрема до ТОВ «УНК» є протиправними.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачену ним суду судового збору у розмірі 2684,00 грн. за подання адміністративного позову майнового характеру за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 09 березня 2022 року №1412/0406 винесене Головним Управлінням ДПС у Кіровоградський області.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. ЖУК