Постанова

від 01.08.2023 по справі 520/2263/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 р. Справа № 520/2263/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Бартош Н.С. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2022, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., м. Харків, повний текст складено 19.09.22 по справі № 520/2263/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-ПАК"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-ПАК» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.01.2022 №00006690704.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-ПАК» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 11.01.2022 року №00006690704. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-ПАК» судовий збір у сумі 7562 грн. 94 коп.

Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи. На думку апелянта, суд першої інстанції невірно застосував приписи п. 189.1 ст.189, абз. "г" п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України відовідно до інформації, зазначеної у додатку № 4 до акту перевірки вбачається, що оборотні - сальдові відомості по бухгалтерському рахунку 201 «Сировина й матеріали» не надавались до перевірки та відповідно не досліджувались контролюючим органом. Посилаючись на п. 44.6 ст. 44 та п. 85.2 ст. 85 ПК України , вказує , що надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Проведеною перевіркою оприбуткування в бухгалтерському обліку товарів придбаних у ТОВ «ДНІПРОХИМ» (код за ЄДРПОУ 31477264), ТОВ «НОВА ЕРА 2018» (код за ЄДРПОУ 42431646), ТОВ «УКРБЕЛПОЛІМІР» (код за ЄДРПОУ 34862441), ТОВ «ПРИМА-5» (код за ЄДРПОУ 31800434), ТОВ «СКАЙПОЛІМЕР» (код за ЄДРПОУ 42797299) та ТОВ «ВИРОБНИЧА ФІРМА «ПОЛІМЕР» (код за ЄДРПОУ 32335155),в липні 2020 року встановлена, їх відсутність у бухгалтерському обліку на субрахунку 281 «Товари на складі». Також, проведеною перевіркою встановлено відсутність реалізації з 01.07.2020 по 30.09.2021 товарів зазначеної номенклатури. Посилаючись на постанови Верховного суду у справах № 816/1118/17, № 826/7760/15 та № 160/2740/19, вказує , що неврахування вказаних обставин свідчить про формальний підхід суду першої інстанції до з`ясування фактичних обставин даної справи, а судове рішення ґрунтується виключно на правовій позиції позивача без урахування доводів та пояснень, наданих представником відповідача. Просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 у справі № 520/2263/22, прийнявши у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «АТЛАНТ-ПАК» відмовити.

Головним управління ДПС у Харківській області отримано копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Разом з тим, працівниками УДППЗ "Укрпошта" повернуто поштові відправлення суду, які надсилалися на адресу ТОВ «АТЛАНТ-ПАК» та представнику товариства, із відмітками «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 року у справі №821/818/16, від 16.12.2020 року у справі №120/4080/19-а.

На вебсторінці призначеної для пошуку та перегляду документів Єдиного державного реєстру судових рішень, 13.04.2023року було оприлюднено, зокрема, ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2023 р по справі № 520/2263/22 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Крім того, з метою повідомлення позивача про відкриття апеляційного провадження у справі та призначення розгляду справи в порядку письмового провадження , було неодноразово здійснено дзвінки на телефонний номер вказаний в позові НОМЕР_1 , проте телефонограми передати не вдалось у зв`язку з тим, що згідно повідомлення оператора "набраний номер не обслуговується". Також, на електрону адресу , яка вказана представником позивача Кізіловим Олександром Володимировичем в позові та клопотанні (а.с.45), направлялись відповідні ухвали суду з копією апеляційної скарги, але підтвердження від представника позивача Кізілова Олександра Володимировича про отримання направлених на його електрону адресу до суду не надходило, про що складно відповідний Акт.

Судом вжито необхідні заходи щодо повідомлення позивача про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи у їх сукупності , колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи , що ТОВ «АТЛАНТ-ПАК» зареєстровано в якості юридичної особи 24.11.2014 року, перебуває на податковому обліку у ГУ ДПС у Харківській області, позивач є платником податку на додану вартість з 01.02.2015 року.

Види діяльності ТОВ «АТЛАНТ-ПАК» за КВЕД: 22.21 Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас, 32.99- Виробництво іншої продукції, н.В.І.У., 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля, 47.91- Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет, 46.19- Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.49 - Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 68.20 - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна

З наявних матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень від 30.11.2021 №16495, №16500, №16503, №16505, виданих Головним управлінням ДПС у Харківській області, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75 п.77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 15.10.2021 № 8548-п, фахівцями ГУ ДПС у Харківській області в період з 01.12.2021 по 14.12.2021 проведена планова виїзна документальна товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ-ПАК» (код за ЄДРПОУ 39507222) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2019 по 30.09.2021, валютного законодавства за період з 01.01.2019 по 30.09.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 30.09.2021, іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 30.09.2021, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За наслідками вказаної перевірки складений акт від 17.12.2021 року №23993/20-40-07-04-08/39507222, за висновками якого встановлено порушення ТОВ «АТЛАНТ-ПАК» п.п. «а» п. 198.1 та абзаців першого-третього п. 198.2 ст.198, абзаців першого і другого п.п.198.3 ст.198, п.п. б) п.п.192,1.2 п.192.1 ст.192, п.198.6 ст.198, абзацу дев`ятнадцятого п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), п. 5 розділу III, п.п. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2016 № 21 (із змінами та доповненнями), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, підприємством ТОВ «АТЛАНТ-ПАК» завищено суму податкового кредиту в результаті відсутності в бухгалтерському та складському обліку ТОВ «АТЛАНТ- ПАК» (код за ЄДРПОУ 39507222) товарів, придбаних у ТОВ «ДНІПРОХИМ» (код за ЄДРПОУ 31477264), ТОВ «НОВА ЕРА 2018» (код за ЄДРПОУ 42431646), ТОВ «УКРБЕЛПОЛІМІР» (код за ЄДРПОУ 34862441), ТОВ «ПРИМА-5» (код за ЄДРПОУ 31800434), ТОВ «СКАЙПОЛІМЕР» (код за ЄДРПОУ 42797299), ТОВ «ВИРОБНИЧА ФІРМА «ПОЛІМЕР» (код за ЄДРПОУ 32335155), що не підтверджує фактичне (реальне) здійснення оподатковуваних операцій, а відповідно права ТОВ «АТЛАНТ-ПАК» на формування податкового кредиту за цими господарськими операціями. Дане порушення призвело до заниження податку на додану вартість у всього у сумі 403357,0 грн., у т.ч.: за липень 2020 року в сумі 4033570,0 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, ряд. 21 декларації всього у сумі 33,0 грн., в тому числі за липень 2020 року на 33,0 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки, ГУ ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.01.2022 №00006690704, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість всього на суму 504196,25 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 403357,00 грн., та за штрафними санкціями у сумі 100839,25 грн., яке є предметом оскарження в межах даної справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності порушень з боку позивача по дослідженим правовідносинам, висновки акту перевірки не підтверджені належними та допустимими доказами та не відповідають фактичним обставинам справи, тобто відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів належним чином правомірності винесення податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 11.01.2022 року №00006690704.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, урегульовано Податковим кодексом України (ПК України).

Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а відповідно до п.п.14.1.179 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до п. 201.10 ст. 210 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.4 ст.201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань (п.201.7 ст.201 ПК України).

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 200.1 ст.200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 200.3 при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.198.4 ст.198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об`єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктами 1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п.201.15 ст.201 ПК України зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Отже, отримання податкової накладної є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Таким чином, господарські операції для визначення податку на прибуток та податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які мають відображати реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту. При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податку від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Отже, умовами відображення господарських операцій в податковій звітності є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

За приписами Закону № 996-ХІV визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій відповідно до статті 9 Закону № 996-ХІV є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, апеляційний суд вказує, що обов`язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

Тобто, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власної господарської діяльності платника податку, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Так, під час перевірки встановлено та не заперечувалось сторонами, що фактично ТОВ «АТЛАНТ-ПАК» у періоді з 01.01.2018 року по 30.09.2021 року здійснювало операції з реалізації товарів (папір офісний, скотч, стретч плівка, стретч сировина, картон, плівка, етикетки, стрічка, канц. товари, товари господарського призначення на території України) та послуг (суборенда).

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість (рядок 1) за період з 01.01.2019 по 30.09.2021 у загальній сумі 34071683,0 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій: дохід від реалізації товарів (папір офісний, скотч, стретч плівка, стретч сировина, картон, плівка, етикетки, стрічка, канц. товари, товари господарського призначення на території України); дохід від реалізації послуг (суборенда).

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2019 по 30.09.2021 у загальній сумі 34071683,0 грн. на підставі таких документів: обігово-сальдові відомості по рах. 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками", головна книга, виписки банку, аналітика по рах. 361, в розрізі контрагентів, відомості по рах. 643 «Податкові зобов`язання», реєстрах виданих податкових накладних, податкові накладні Перевіркою порушень не встановлено.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2019 по 31.09.2021 встановлено його завищення всього у сумі 403390,0 грн., у т.ч.: за липень 2020 року в сумі 403390,0 грн.

Проведеною перевіркою відображених показників у сумі 33038195,0 на підставі таких документів: отримані податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, розшифровок в розрізі контрагентів договори, контракти, товарно-транспортні накладні, прибуткові накладні, акти приймання-передачі послуг (виконання робіт), банківські виписки з додатками, обігово - сальдова відомість по бухгалтерському 28 «Товари», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 90 «Собівартість реалізації», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій всього у сумі всього у сумі 403390,0 грн., у т.ч.: за липень 2020 року в сумі 403390,0 грн.

З акту перевірки вбачається, що перевіряючими були досліджені договори ТОВ «АТЛАНТ- ПАК» (код за ЄДРПОУ 39507222) щодо придбання товарів у ТОВ «ДНІПРОХИМ» (код за ЄДРПОУ 31477264), ТОВ «НОВА ЕРА 2018» (код за ЄДРПОУ 42431646), ТОВ «УКРБЕЛПОЛІМІР» (код за ЄДРПОУ 34862441), ТОВ «ПРИМА-5» (код за ЄДРПОУ 31800434), ТОВ «СКАЙПОЛІМЕР» (код за ЄДРПОУ 42797299), ТОВ «ВИРОБНИЧА ФІРМА «ПОЛІМЕР» (код за ЄДРПОУ 32335155), видаткові накладні, товарно-транспорті накладні та податкові накладні, за якими позивачем сформовано податковий кредит у липні 2020 року.

Також перевіркою встановлено, що в бухгалтерському обліку відображено вартість придбаних товарів проводкою Дт 631 Кт 311 по взаємовідносинах з вказаними контрагентами, в бухгалтерському обліку відображено податковий кредит з ПДВ Дт 641 Кт 644 по взаємовідносинах з ними.

При цьому, перевіркою встановлено відсутність відображення оприбуткування наведених товарів в бухгалтерському обліку ТОВ «АТЛАНТ-ПАК» по рахунку 281.

В акті перевірки зазначено, що під час проведення перевірки ТОВ «АТЛАНТ-ПАК» інвентаризація основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, тощо не проводилась. При цьому зазначено, що проведеною перевіркою первинних документів складського обліку на момент проведення перевірки, встановлено відсутність вищенаведених товарів на складі ТОВ «АТЛАНТ-ПАК» (код за ЄДРПОУ 39507222).

Також проведеною перевіркою бухгалтерського обліку встановлено відсутність реалізації товарів по рахунку 281.

Таким чином проведеною перевіркою оприбуткування в бухгалтерському обліку товарів придбаних у ТОВ «ДН1ПРОХИМ» (код за ЄДРПОУ 31477264), ТОВ «НОВА ЕРА 2018» (код за ЄДРПОУ 42431646), ТОВ «УКРБЕЛПОЛІМІР» (код за ЄДРПОУ 34862441), ТОВ «ПРИМА-5» (код за ЄДРПОУ 31800434), ТОВ «СКАЙПОЛІМЕР» (код за ЄДРПОУ 42797299) та ТОВ «ВИРОБНИЧА ФІРМА «ПОЛІМЕР» (код за ЄДРПОУ 32335155),в липні 2020 року встановлена, їх відсутність у бухгалтерському обліку на субрахунку 281 «Товари на складі». Також проведеною перевіркою встановлено відсутність реалізації по рахунку 281 з 01.07.2020 по 30.09.2021 товарів зазначеної номенклатури.

За висновками акту перевірки, відсутність товару по рахунку 281 бухгалтерського обліку ТОВ «АТЛАНТ-ПАК» не підтверджує фактичне (реальне) здійснення оподатковуваних операцій, а відповідно права ТОВ «АТЛАНТ-ПАК» на формування податкового кредиту за цими господарськими операціями.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з вимогами пункту 85.2 статті 85 платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (пункт 85.4 статті 85).

Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови (пункт 85.6 статті 85).

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені у абзаці другом пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадки виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платник податків на час складення такої звітності (пункт 44.6 статті 44 ПК України).

В свою чергу, слід враховувати, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення пункту 44.6 статті 44 ПК України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого судового розгляду.

Такий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 20.04.2021 р. у справі № 560/1158/20 (провадження № К/9901/5053/21).

У постанові від 08.09.2019 у справі № 802/1069/13-а Верховний суд також зауважував, що обставина щодо порушення платником податків обов`язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК, надати після початку перевірки всі документи, які пов`язані з предметом перевірки, не означає, що платник не має права додатково їх надати до прийняття контролюючим органом відповідного рішення за результатами перевірки та не звільняє контролюючий орган від обов`язку врахувати при прийнятті рішення додатково надані платником документи у строк, встановлений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК, що прямо передбачено нормами пункту 44.6 статті 44 ПК.

У постановах від 24.02.2020 у справі №440/4443/18, від 27.04.2022 у справі №420/13197/20 Верховний Суд виснував, що суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом з тим, з огляду на визначені нормами ПК мету й повноваження контролюючого органу під час проведення податкової перевірки, у разі якщо рішення контролюючого органу вмотивоване саме не наданням платником податків на вимогу контролюючого органу первинних документів, адміністративний суд, виходячи з окреслених процесуальним законом меж судового доказування, повинен перевіряти і враховувати такі обставини й винятки з них при вирішенні спору.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує вказані висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Колегія суддів зазначає, що виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Для цього Кодекс адміністративного судочинства України покладає на суд обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для правильного з`ясування всіх обставин справи. У тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Дієвість адміністративного судочинства залежить від того, на скільки повно і всебічно будуть підтверджені доказами обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, тобто відповідність доказу об`єктивній дійсності є його безсумнівність, яка обумовлена зібраними матеріалами справи; достатніми, що відображається в наявності такої системи належних, допустимих, достовірних доказів, які отримані в результаті всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин, пов`язаних з предметом справи та всієї сукупності зібраних у ній доказів і яка достовірно встановлює всі обставини справи; належними, тобто властивість доказу, яка характеризує зв`язок відомостей і які становлять його зміст з обставинами, які підлягають доказуванню. При цьому, суд також повинен враховувати вимоги щодо необхідності офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребувати ті докази, яких, на його думку, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Приписи глави 5 КАС України зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.

Поняття доказів визначено положеннями ст. 72 КАС України, згідно якої доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що листом Головного управління ДПС у Харківській області від 30.11.2021 року №2626/ж12/20-40-07-04-15 запропоновано позивачу надати до контролюючого органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, зокрема, загальні оборотно-сальдові відомості по всіх бухгалтерських рахунках за період з 01.01.2019 по 30.09.2021; плани рахунків, які використовувались позивачем протягом періоду, що перевіряється; картки рахунків (журнали господарських операцій), оборотно-сальдові відомості та аналізи по бухгалтерських рахунках (помісячно).

В матеріалах справи міститься узагальнений перелік документів, які було використано при проведені перевірки (додаток 4 до акта (довідки) перевірки та є його невід`ємною частиною), за змістом якого під час проведення перевірки щодо податкового кредиту з податку на додану вартість використано обігово-сальдові відомості та аналітика в розрізі контрагентів по рах. 631, виписки банку, прибуткові накладні, рахунки-фактури, акти виконаних робіт, договори; обігово-сальдові відомості та аналітика в розрізі контрагентів по рах.644 «Податковий кредит», реєстри отриманих податкових накладних, податкові накладні.

Позивач наполягає на тому , що ним подано повний пакет документів до перевірки , в тому числі і оборотно - сальдові відомості по рахункам 201 .

З метою дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 року витребувано у Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України:

- узагальнений перелік документів, які було використано при проведені перевірки (додаток 4 до акта (довідки) перевірки та є його невід`ємною частиною);

- лист від 30.11.2021 року № 2626/ж12/20-40-07-04-15 щодо надання контролюючого органу у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки;

- додаток 5 до акта (довідки) перевірки;

- оборотно-сальдові відомості по бухгалтерському рахунку 201 «Сировина й матеріали», у разі їх надання на вимогу контролюючого органу; у разі ненадання - акт про ненадання витребуваних документів на запит (у разі його складання).

На виконання вказаної ухвали суду представником відповідача було надано до суду: узагальнений перелік документів, які було використано при проведені перевірки (додаток 4 до акта (довідки) перевірки та є його невід`ємною частиною); - лист від 30.11.2021 року №2626/ж12/20-40-07-04-15 щодо надання контролюючого органу у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки; додаток 5 до акта (довідки) перевірки.

Також представником відповідача повідомлено суд, що оборотно-сальдова відомість по бухгалтерському рахунку 201 «Сировина й матеріали» при проведенні перевірки не використовувалась.

Окрім цього, з метою дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 року витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-ПАК»:

- підтвердження надання контролюючому органу доказів руху в бухгалтерському та складському обліку ТОВ «АТЛАНТ- ПАК» (код за ЄДРПОУ 39507222) товарів, придбаних у ТОВ «ДНІПРОХИМ» (код за ЄДРПОУ 31477264), ТОВ «НОВА ЕРА 2018» (код за ЄДРПОУ 42431646), ТОВ «УКРБЕЛПОЛІМІР» (код за ЄДРПОУ 34862441), ТОВ «ПРИМА-5» (код за ЄДРПОУ 31800434), ТОВ «СКАЙПОЛІМЕР» (код за ЄДРПОУ 42797299), ТОВ «ВИРОБНИЧА ФІРМА «ПОЛІМЕР» (код за ЄДРПОУ 32335155), що слугували підставою для формування податкового кредиту за цими господарськими операціями у липні 2020 року, під час проведення перевірки контролюючим органом або під час розгляду заперечень на акт перевірки;

- докази руху в бухгалтерському та складському обліку ТОВ «АТЛАНТ- ПАК» (код за ЄДРПОУ 39507222) товарів, придбаних у ТОВ «ДНІПРОХИМ» (код за ЄДРПОУ 31477264), ТОВ «НОВА ЕРА 2018» (код за ЄДРПОУ 42431646), ТОВ «УКРБЕЛПОЛІМІР» (код за ЄДРПОУ 34862441), ТОВ «ПРИМА-5» (код за ЄДРПОУ 31800434), ТОВ «СКАЙПОЛІМЕР» (код за ЄДРПОУ 42797299), ТОВ «ВИРОБНИЧА ФІРМА «ПОЛІМЕР» (код за ЄДРПОУ 32335155), що слугували підставою для формування податкового кредиту за цими господарськими операціями у липні 2020 року;

- докази надання контролюючому органу оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 201 «Сировина й матеріали» під час проведення перевірки контролюючим органом або під час розгляду заперечень на акт перевірки.

На виконання вказаної ухвали суду представник позивача повідомив, що платником надано до перевірки контролюючому органу повний пакет бухгалтерських документів, що стосуються предмету перевірки, включно оборотні - сальдові відомості по бухгалтерському рахунку 201 «Сировина й матеріали», а також докази руху в бухгалтерському та складському обліку товарів, придбаних у контрагентів, при ньому жодних актів приймання - передачі або описів зі сторони платника або контролюючого органу не складалось.

Факт передачі повного пакету документів до перевірки контролюючому органу підтверджується «Узагальненим переліком документів, які було використано при проведенні перевірки (додаток № 4 до акту перевірки). Згідно з даним переліком контролюючим органом у розділі «Висновок щодо повноти декларування податку на прибуток, від`ємного значення об`єкту оподаткування» вказано, що підприємством надано до перевірки відомості податкового та бухгалтерського обліку.

При цьому, судом не встановлено складання податковим органом акту, який засвідчував би відмову ТОВ "АТЛАНТ-ПАК" надавати оригінали бухгалтерських документів до перевірки або копії бухгалтерських документів до контролюючого органу.

Крім того , серед перелічених в листі Головного управління ДПС від 30.11.2021 необхідних для перевірки документів відсутнє посилання на необхідність надання до перевірки оборотньо - сальдових відомостей по бухгалтерському рахунку 201 «Сировина й матеріали».

Згідно пояснень представника відповідача, оборотно-сальдова відомість по бухгалтерському рахунку 201 «Сировина й матеріали» при проведенні перевірки не використовувалась.

Доказів на спростування ненадання позивачем до перевірки оборотні - сальдові відомостіпо бухгалтерському рахунку 201 «Сировина й матеріали» відповідачем не надано.

Так, матеріали справи свідчать , що між ТОВ «АТЛАНТ- ПАК» та ТОВ «ДНІПРОХИМ», ТОВ «НОВА ЕРА 2018» , ТОВ «УКРБЕЛПОЛІМІР» , ТОВ «ПРИМА-5» , ТОВ «СКАЙПОЛІМЕР» , ТОВ «ВИРОБНИЧА ФІРМА «ПОЛІМЕР» були укладені договори поставки, копії яких містяться в матеріалах справи.

На виконання вказаних договорів контрагентами позивач було здійснено поставку поліетилену, плівки та гранул, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, товарно-транспортними накладними.

В матеріалах справи містяться копії рахунків-фактури та платіжних доручень, які свідчать про оплатність вказаних господарських операцій.

Вказані первинні документи були надані до перевірки та досліджені фахівцями контролюючого органу, про що свідчить зміст акту перевірки.

За наслідками вказаних угод були складені податкові накладні, на підставі яких позивачем у липні 2020 року сформовано податковий кредит.

За змістом акту перевірки єдиною підставою відсутності права ТОВ «АТЛАНТ-ПАК» на формування податкового кредиту за цими господарськими операціями є відсутність товару по рахунку 281 бухгалтерського обліку ТОВ «АТЛАНТ-ПАК», що не підтверджує фактичне (реальне) здійснення оподатковуваних операцій.

Дослідивши наявну в матеріалах справи оборотно-сальдову відомість по бухгалтерському рахунку 201 «Сировина й матеріали» за липень 2020 року встановив, що ТОВ "АТЛАНТ-ПАК" було здійснено оприбуткування товарів, що були придбані позивачем у ТОВ «ДНІПРОХИМ» , ТОВ «НОВА ЕРА 2018» , ТОВ «УКРБЕЛПОЛІМІР» , ТОВ «ПРИМА-5», ТОВ «СКАЙПОЛІМЕР» , ТОВ «ВИРОБНИЧА ФІРМА «ПОЛІМЕР».

При цьому, акт перевірки не містить аналізу вказаного рахунку бухгалтерського обліку, відповідно перевіряючи дійшли хибного висновку щодо відсутності факту оприбуткування позивачем придбаних товарів.

Суд наголошує, що під час перевірки не було встановлено фактів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, обізнаності платника щодо протиправного характеру діяльності підприємств у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності, наявності недоліків у первинних документах тощо, відповідно суд приходить до висновку, що у позивача наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям.

З висновками акту перевірки суд не може погодитися, оскільки вони зроблені передчасно та на підставі припущень відповідача, а не на підставі доказів, які можуть бути використані у відповідності до чинного законодавства.

Разом з тим, надані позивачем первинні документи в сукупності із іншими дослідженими судом доказами є достатніми доказами реального виконання господарських операцій.

Судом встановлено, що первинні документи по взаємовідносинах позивача з контрагентами оформлені належним чином та у відповідності до приписів чинного законодавства України, документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу положень ст.44 Податкового кодексу України, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1994 року № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичною сили.

Матеріалами справи підтверджено, що товари, придбані та отримані позивачем у вищезазначених контрагентів, використані позивачем для забезпечення господарської діяльності та відображені у податковому обліку позивача.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.11.2021 року по справі 560/2231/19, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

У вказаній справі Верховний Суд дійшов висновку, що права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

В даному випадку встановлення перевіркою відсутності в бухгалтерському обліку ТОВ «АТЛАНТ- ПАК» , а саме на рахунку 281, товарів, придбаних у ТОВ «ДНІПРОХИМ» , ТОВ «НОВА ЕРА 2018» , ТОВ «УКРБЕЛПОЛІМІР» , ТОВ «ПРИМА-5» , ТОВ «СКАЙПОЛІМЕР» , ТОВ «ВИРОБНИЧА ФІРМА «ПОЛІМЕР», жодним чином не свідчать про не підтвердження фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій, оскільки судовим розглядом встановлено оприбуткування вказаного товару по рахунку бухгалтерського обліку 201, що не було досліджено перевіряючими та призвело до помилкових висновків акту перевірки.

Вказане в повній мірі спростовує висновки акту перевірки та свідчить про правомірність дій позивача щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ДНІПРОХИМ» , ТОВ «НОВА ЕРА 2018» , ТОВ «УКРБЕЛПОЛІМІР», ТОВ «ПРИМА-5», ТОВ «СКАЙПОЛІМЕР», ТОВ «ВИРОБНИЧА ФІРМА «ПОЛІМЕР» .

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушень з боку позивача по дослідженим правовідносинам, висновки акту перевірки не підтверджені належними та допустимими доказами та не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Всупереч наведеної вище норми КАС України, відповідачем, як суб"єктом владних повноважень, не було доказано правомірності свого рішення, що є предметом оскарження у даній справі.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеяційної скарги відповідач посилається на обставини неврахування судом першої інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах по справам № 816/1118/17, № 826/7760/15, № 160/2740/19.

Однак, контролюючий орган посилається на правову позицію Верховного Суду, пов`язану виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування у цій справі норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.

Аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі та в наведених скаржником постановах суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення.

Таким чином, судові рішення, на які посилається ГУ ДПС у Харківській області, ухвалені за інших фактичних обставин справи, установлених судами, тому посилання на те, що рішення судів ухвалено без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, є безпідставним.

Інші аргументи, наведені сторонами, не вимагають детального обґрунтування, оскільки не є вирішальними.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв`язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, містить виключно суб`єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 по справі № 520/2263/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош О.В. Присяжнюк