Постанова

від 31.07.2023 по справі 540/5741/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 540/5741/21

Перша інстанція: суддя Василяка Д.К.,

Дата і місце ухвалення 17.12.2021р., м. Херсон

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська перлина" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року по справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська перлина" про вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності,

В С Т А Н О В И В:

29.09.2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області звернулось до суду першої інстанції з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровська перлина, у якому просило застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровська перлина захід реагування у вигляді зупинення подальшої експлуатації будівель, приміщень та території бази ТОВ Дніпровська перлина за адресою: Херсонська область, с.Козачі Лагері, вул. Миру, 37 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту шляхом заборони ТОВ Дніпровська перлина використовувати будівлі, приміщення та територію бази ТОВ Дніпровська перлина, окрім робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, до повного усунення порушень.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпровська перлина подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин по справі, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт не погодився з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для застосування заходів реагування через існування небезпеки, що створює загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють на об`єкті з огляду на порушення Правил пожежної безпеки в Україні.

Апелянт зазначив, що наявність порушення не може само по собі автоматично свідчити про існування загрози життю і здоров`ю людей, а в рішенні суду не вказано, які саме порушення, на думку суду, становлять таку загрозу.

Також апелянт зазначив, що діюче законодавство містить конкретні нормативні джерела для визначення ступенів пожежної небезпеки та небезпеки для життя та здоров`я людей, однак, в даному випадку не зрозуміло, яким чином позивач визначив рівень пожежної безпеки людей.

На думку апелянта, застосування такого заходу реагування, як повне зупинення об`єкту до повного усунення виявлених порушень є крайнім заходом, обрання якого у даному випадку не є доцільним та неспівмірним.

З огляду на зазначене апелянт просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що згідно наказу від 19.08.2021 року № 265 «Про проведення планових та позапланових перевірок» посадовими особами Головного управління ДСНС у Херсонській області була проведена планова перевірка стану пожежної та техногенної безпеки будівель, приміщення та території бази ТОВ «Дніпровська перлина» за місцем розташування: Херсонська область, с.Козачі Лагері, вул. Миру, 37.

За результатами проведеної планової перевірки 08.09.2021 року складений Акт перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки № 461 із зазначенням в ньому порушень, а саме:

- приміщення адміністративної будівлі на обладнані системою протипожежного захисту,

- відсутні протоколи вогневих випробувань на оздоблюючий матеріал (підвісна стеля типу «Армстронг»),

- горючі конструктивні елементи даху не оброблені вогнегасним розчином;

- лінії живлення до кожного побутового кондиціонера не забезпеченні автономними пристроями електричного захисту,

- вогнегасники не встановлені шляхом навішування їх на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 метра від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для їх повного відчинення,

- не поновлені та не вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі (з текстовою частиною),

- приміщення боксів не обладнані системою протипожежного захисту;

- горючі конструктивні елементи даху не оброблені вогнегасним розчином,

- допускається експлуатація тимчасових електромереж в приміщеннях боксів,

- приміщення боксів не доукомплектовані первинними засобами пожежогасіння (сертифікованим вогнегасниками),

- вогнегасники не встановлені шляхом навішування їх на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 метра від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для їх повного відчинення,

- складські приміщення не обладнані системою протипожежного захисту,

- складські приміщення не відокремлені від механічного цеху сертифікованими протипожежними дверима,

- горючі конструктивні елементи даху не оброблені вогнезахисним розчином,

- приміщення механічного цеху та складські приміщення не доукомплектовані первинними засобами пожежогасіння (сертифікованими вогнегасниками),

- допускається експлуатація тимчасових електромереж в приміщеннях механічного цеху,

- для складських приміщень та приміщень механічного цеху не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016, а також клас зони згідно з НПАОП 40.1-1.32-01,

- не проведений ремонт автоматичної пожежної сигналізації,

- не заключений договір на технічне обслуговування автоматичної пожежної сигналізації,

- сигнал від приймально-контрольного приладу автоматичної пожежної сигналізації не виведений на пульт централізованого пожежного спостереження,

- відсутні протоколи вогневих випробувань на оздоблюючий матеріал (підвісна стеля типу «Армстронг»),

- горючі конструктивні елементи даху не оброблені вогнегасним розчином,

- приміщення гуртожитку не забезпеченні первинними засобами пожежогасіння (сертифікованими вогнегасниками),

- на шляхах евакуації відсутнє евакуаційне (аварійне) освітлення,

- світлові покажчики «Вихід» не підключені до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення,

- приміщення їдальні не обладнані системою протипожежного захисту ,

- горючі конструктивні елементи даху не оброблені вогнегасним розчином,

- приміщення їдальні не забезпеченні первинними засобами пожежогасіння (сертифікованими вогнегасниками),

- приміщення КПП не обладнанні системою протипожежного захисту,

- відсутні інструкція, в якій необхідно визначити обов`язки сторожів, щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій у разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об`єкта має бути викликаний в нічний час у разі пожежі,

- обслуговуючий персонал охоронці (на випадок відключення електроенергії) не забезпеченні електричними ліхтарями (один ліхтар на кожного працівника, який чергує у вечірній або нічний час),

- відсутнє обвалування місць зберігання пального,

- не розроблений паспорт потенційно-небезпечного об`єкта,

- керівника об`єкта та відповідальні особи не пройшли навчання з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки,

- не визначено та не вивішено на місцях зберігання пального таблички з написами категорії пожежної небезпеки, клас зони (за ПУЕ) та відповідальну особу за дотриманням пожежної безпеки,

- відсутня технологічна карта по кожній ємності, в якій повинен бути вказаний номер ємності, його тип, призначення, максимальний рівень заливання, мінімальний залишок, швидкість наповнення і заливання,

- на видимих місцях відсутні плакати, які містять обов`язки водія під час заправки автотранспорту, а також інструкції з пожежної безпеки,

- відсутній наказ по підприємству з призначення відповідальної особи з питань цивільного захисту,

- відсутня документація об`єктового штабу з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та умов для його роботи,

- не визначені організаційні заходи, щодо здійснення евакуації працівників та майна суб`єкта господарювання під час виникнення надзвичайної ситуації,

- відсутній покажчик місця розташування найближчого пожежного гідранту (водоймища),

- відсутній захист будівель та споруд від прямих попадань блискавки і вторинних її прояв,

- територія бази не доукомплектована пожежним щитом (з розрахунку один пожежний щит на 5000 м.кв.),

- допускається захаращення території бази горючими матеріалами,

- водонапірна башта не пристосована для відбору води пожежно-рятувальною технікою будь якої пори року,

- не позначено на корпусі водонапірної башти місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою,

- територія бази не забезпечена відповідними знаками безпеки.

Також визначено ступінь ризику суб`єкта господарювання з урахуванням значення прийнятого ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки високий.

У зв`язку з виявленими порушеннями, визначеними в акті перевірки, які є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з даним позовом про застосування заходів реагування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за встановлених позивачем під час перевірки порушень вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, враховуючи ненадання відповідачем доказів усунення всіх виявлених порушень, наявні підстави для зупинення роботи та експлуатації

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДСНС України у Херсонській області щодо вжиття заходів реагування, з огляду на наступне:

Згідно ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частина 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

При цьому, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 КЦЗ України).

Таким чином, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області наділено правом звернення до суду з позовом про вжиття заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств та об`єктів.

Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, позивач посилався на те, що виявлені в ході проведення перевірки порушення, зазначені в акті перевірки, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, а їх не усунення несе ризик виникнення надзвичайної ситуації або пожежі, у зв`язку з чим зазначав про необхідність вжиття відповідних заходів реагування.

Досліджуючи наведені Головним управлінням ДСНС України у Херсонській області підстави для звернення з позовом про застосування заходів реагування, колегія суддів враховує, що таке звернення обумовлено, перш за все, наявністю загрози життю та здоров`ю людей до усунення відповідачем порушень пожежної безпеки.

Як вже зазначалось вище, в ході проведення посадовими особами ГУ ДСНС України у Херсонській області перевірки ТОВ «Дніпровська перлина» щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, було встановлено порушення пожежної та техногенної безпеки, які позивачем не усунуті.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ГУ ДСНС, відповідач посилався на безпідставність висновків позивача про допущення товариством порушень пожежної та техногенної безпеки.

Так, в апеляційній скарзі апелянт вказував на те, що ні позивачем у справі, ні судом першої інстанції не конкретизовано, що не усунуті порушення є саме суттєвими, і як саме визначено серйозність небезпеки. Відповідач вказував на те, що позивачем не наведено нормативних актів та методики, що була використана ним при перевірці, а в основу позиції позивача, а також рішення суду покладено лише оціночні судження, що не є джерелом права.

Відповідач вказував на те, що законодавство України містить конкретні нормативні джерела для визначення ступенів пожежної небезпеки та небезпеки для життя та здоров`я людей, зокрема, ДСТУ 8828:2019 «Пожежна безпека. Загальні положення».

Дійсно, цей стандарт установлює загальні вимоги щодо пожежної безпеки об`єктів захисту різного призначення та застосовується до: системи запобігання пожежі; комплексу протипожежного захисту; системи управління пожежною безпекою об`єкта.

При цьому Загальними положеннями цього стандарту передбачено, що пожежна безпека об`єкта захисту повинна забезпечуватися системою запобігання пожежі, комплексом протипожежного захисту та системою управління пожежною безпекою об`єкта. Пожежна безпека об`єкта характеризується рівнем пожежної безпеки людей (запобігання впливу на них небезпечних чинників пожежі) та/або матеріальних цінностей, а також економічним ефектом витрат на її забезпечення, і повинна виконувати одну з таких задач: мінімізувати ймовірність виникнення пожежі; забезпечувати пожежну безпеку людей.

В свою чергу вказаний стандарт не може бути застосований до вирахування пожежної небезпеки у випадку виявлення тих чи інших порушень правил пожежної та техногенної безпеки.

Верховний Суд уже неодноразово у своїх постановах висловлювався про те, що поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Слід зазначити, що забезпечення техногенної та пожежної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, а пожежна безпека характеризується відсутністю неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж, а також пов`язаної з ними можливості завдання шкоди людям.

З огляду на викладене колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо необхідності застосування положень ДСТУ 8828:2019 «Пожежна безпека. Загальні положення» для визначення рівня небезпеки та загрози життю і здоров`ю людей при вирішенні питання щодо застосування заходів реагування, а також визначення суттєвості допущених порушень вимог пожежної та техногенної безпеки.

Відповідач також заперечував факт допущення товариством порушення вимог п. 1.2 Розділу V Правил пожежної безпеки України в частині не обладнання систем протипожежного захисту. Так товариство вказувало на те, що згідно п. 8.1.14 ДБН В.2.5-56:2014 у будинках та спорудах не підлягають обладнанню автоматичними системами пожежогасіння приміщення виробничих та складських приміщень категорії Д за пожежною небезпекою. Визначення категорії приміщень за вибухопожежною небезпекою визначено в ДСТУ Б.В.1.1-36:2016 таблиця 1 пункт. 6.1.

Апелянт вказував на те, що згідно вказаного ДСТУ приміщення ТОВ «Дніпровська перлина» відповідають категорії «Д», а тому такі приміщення не повинні бути обладнанні системами протипожежного захисту.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне:

Згідно п. 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, та є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (п. 1, 2 Розділу І Правил).

Пунктами 4, 5 Розділу І Правил встановлено, що пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж. Особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об`єктах, їх права та обов`язки визначаються відповідно до законодавства.

Кодексом цивільного захисту передбачений обов`язок власника та керівника суб`єкта господарювання забезпечити пожежну безпеку (ст. 55 КЦЗ).

Правилами пожежної безпеки в Україні передбачено, що будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту. Правила пожежної безпеки в Україні містять бланкетну норму, в якій зазначено, що обладнання системи протипожежного захисту повинно відповідати нормам ДБН.

Відтак, спеціальними нормами, чинними на час перевірки, встановлено обов`язок для відповідача забезпечити пожежну безпеку будинку, приміщення та споруди, які повинні бути обладнанні системами протипожежного захисту.

Відповідач посилається на те, що згідно п. 8.1.14 ДБН В.2.5-56:2014 у будинках та спорудах не підлягають обладнанню автоматичними системами пожежогасіння приміщення виробничих та складських приміщень категорії Д за пожежною небезпекою. Визначення категорії приміщень за вибухопожежною небезпекою визначено в ДСТУ Б.В.1.1-36:2016 таблиця 1 пункт. 6.1.

В свою чергу колегія суддів звертає увагу на те, що за наслідками проведення перевірки ТОВ «Дніпровська перлина» посадовими особами ДСНС встановлено випадки необладнання приміщень адміністративної будівлі, боксів, складських приміщень, приміщень КПП системами протипожежного захисту. Також встановлено факт непроведення ремонту автоматичної пожежної сигналізації у гуртожитку.

Згідно ДБН В.2.5-56:2014, вимоги цих будівельних норм поширюються на проектування, монтування, перевірку відповідності і підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту (далі - СПЗ), а саме: автоматичних систем пожежогасіння (далі -АСПГ); автономних систем пожежогасіння локального застосування (далі - СПГа); систем пожежної сигналізації (далі - СПС); систем оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей (далі - СО); систем протидимного захисту (далі - СПДЗ);систем централізованого пожежного спостерігання (далі - СЦПС); диспетчеризації СПЗ. Зазначені вище СПЗ призначені для протипожежного захисту будинків, будівель або їх частин (приміщень), споруд, устаткування різного призначення (далі - об`єкти).

При цьому, згідно п.п. 6.1 п. 6 даних ДБН, системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей; д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж)системи диспетчиризації СПЗ.

Відповідно до положень даних ДБН автоматична система пожежогасіння (АСПГ) це система пожежогасіння, яка виконує функції виявлення ознак горіння, оповіщення про пожежу та подавання вогнегасної речовини без втручання людини (ДСТУ 2273)

Таким чином, дійсно, положення ДБН В.2.5-56:2014 передбачено, що приміщення виробничих та складських приміщень категорії Д за пожежною небезпекою у будинках та спорудах не підлягають обладнанню автоматичними системами пожежогасіння, однак, вказане не звільняє відповідача від обов`язку обладнати приміщення іншими системами протипожежного захисту.

Крім того, в ході проведення перевірки встановлено факт непроведення ремонту автоматичної пожежної сигналізації у гуртожитку.

Посилання апелянта на те, що приміщення гуртожитку та їдальні не використовуються в господарській діяльності, що підтверджується наказом по підприємству про консервацію № 4-інв від 31.07.2018 року колегія суддів сприймає критично.

Так, дійсно, відповідачем до суду був наданий наказ ТОВ «Дніпровська перлина» № 4-інв від 31.07.2018 року, згідно якого у зв`язку з відсутністю виробничої необхідності наказано провести консервацію основних засобів, у використання яких немає потреби, а саме: гуртожиток та їдальня. Проведення консервації здійснити силами комісії, витрати з консервації віднести на рахунок загальновиробничих витрат товариства.

В свою чергу доказів фактичного проведення консервації вказаних приміщень відповідачем до суду не надано. При цьому колегія суддів враховує той факт, що посадові особи ДСНС мали безперешкодний доступ до вказаних приміщень та згідно тверджень позивача, під час проведення планового заходу, було встановлено, що в приміщенні гуртожитку мешкають працівники охоронної фірми, що спростовує доводи апелянта про те, що зазначені приміщення не використовуються.

Що стосується блискавозахисту, в ході проведення перевірки посадовими особами позивача було встановлено, що на території бази відсутній захист будівель і споруд від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів.

Загальними вимогами пожежної безпеки до інженерного обладнання п. 1.21 розділу IV ППБУ передбачено, що захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд». Наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 16.10.2019 року № 313 було скасовано з 01 листопада 2019 року чинність національного стандарту ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (IEC 62305:2006, NEQ)». Однак вказане не свідчить про скасування обов`язку здійснювати захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, встановленого Правилами пожежної безпеки, за умови наявності інших діючих стандартів, зокрема, ДСТУ EN 62305-1:2012, ДСТУ IEC 62305-2:2012, ДСТУ EN 62305-3:2012, ДСТУ EN 62305-4:2012, які діють з 01.08.2012 року.

У підтвердження забезпечення захисту території, будівель та споруд від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів відповідачем надано фотографії, з яких фактично неможливо встановити дотримання відповідачем п. 1.21 розділу IV ППБУ в частині захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів.

Крім того розрахунок блискавозахисту відповідно до ДСТУ EN 62561-1:2019 ні під час проведення перевірки, ні до суду відповідачем надано не було.

При цьому посилання відповідача на те, що на території бази розміщена вишка мобільного зв`язку Водафон, а оскільки блискавка влучає у найвищу точку, не можуть бути прийняті до уваги судом в частині дотримання положень пожежної та техногенної безпеки в частині блискавкозахисту.

Що стосується посилань відповідача на те, що виявлені позивачем порушення в частині, що стосується АЗС, є необґрунтованими з підстав відсутності АЗС на території бази, колегія суддів зазначає, що дійсно, будь-які докази того, що на території ТОВ «Дніпровська перлина» розташована АЗС позивачем до суду не надано. В свою чергу товариство посилалось на те, що на території бази розташована цистерна для зберігання власного пального, яка відокремлена від території бази бетонними плитами, та має всі необхідні дозволи на експлуатацію та зберігання пального.

В свою чергу, як встановлено в ході розгляду справи, товариством не було надано перевіряючим будь-які погоджувальні документи на розміщення та експлуатацію (пункту зберігання та наливу палива) органу державного нагляду, у зв`язку з чим позивач дійшов висновку, що виявлені порушення підпадають під норми КЦЗ України, Правил № 1417 та Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» і підлягають обов`язковому виконанню, оскільки в наявності є заправна колонка та паливо-роздавального пістолету.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач також вказував на те, щоним частково усунуто наступні недоліки:

-пожежні щити встановлено та укомплектовано, згідно Правил пожежної безпеки;

-усі посадові особи та працівники обов`язково проходять інструктаж з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях, при прийомі на роботу;

-працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, проходять один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів з охорони праці, технології робіт та пожежної безпеки, при підтвердженні категорії допуску з електробезпеки, а посадові особи періодично (один раз на три роки) - навчання та перевірку знань з питань охорони праці при підтвердженні категорії допуску з електробезпеки;

-накази про відповідальних осіб, порядок проведення інструктажу з пожежної безпеки, та перелік осіб які повинні бути першочергово сповіщенні - розроблено;

-тимчасова електропроводка демонтована;

-приміщення укомплектовано вогнегасниками;

-необхідні таблички, а також план евакуації встановлено;

-придбано датчики диму та укладено відповідним договір щодо пожежної охорони з ПП «служба охорони «Кобра II»;

-укладено договір послуг з ідентифікації та паспортизації об`єктів підвищеної небезпеки.

Колегією суддів враховується, що у постанові від 16 червня 2022 року у справі № 640/10140/20 Верховний Суд, окрім іншого, зазначив, що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Однак, докази повного усунення виявлених порушень відповідачем до суду не надано.

Колегія судів звертає увагу на те, що згідно вимог пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Також розділом 4 Класифікатору надзвичайних ситуацій ДК 019:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457, встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

З аналізу вказаних приписів чинного законодавства вбачається, що настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

В даному випадку обґрунтованими є доводи позивача про те, що не усунення виявлених перевіркою порушень прямо впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю і здоров`ю людей, оскільки наявність вказаних порушень впливає на забезпечення безпеки роботи об`єкту, безпеки співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; а також на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі, на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідацію її наслідків, на своєчасну евакуації людей та їх захист від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 55 КЦЗ України діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Колегія суддів враховує, що захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Не усунені відповідачем порушення є, на думку колегії суддів, суттєвими та створюють серйозну небезпеку, з огляду на те, що, зокрема, відсутність належно обладнаної системи пожежного захисту, яка має на меті, в тому числі, раннє виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги може призвести до сповільнення процесу евакуації людей при пожежі та пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, не оброблення горючих конструктивних елементів даху вогнезахисним розчином, відсутність блискавкозахисту, а також інші порушення, перелічені в акті перевірки, прямо впливають на загрозу виникнення пожежі.

Тобто вказані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.

Колегія суддів приходить до висновку, що виявлені порушення вимог пожежної безпеки ТОВ «Дніпровська перлина» створюють реальну загрозу життю та здоров`ю, а їх не усунення може призвести до невиправних наслідків - до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров`ю.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що навіть наявність одного неусуненого порушення з виявлених Головним управлінням ДСНС під час проведення перевірки відповідача, може призвести до тяжких наслідків.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, який зазначав, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації будівель, приміщень об`єкта.

Вказаний висновок узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 160/4988/19.

Як вже зазначалось вище, станом на момент розгляду справи, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували повне усунення порушень, встановлених актом перевірки.

Щодо пропорційності заходу реагування, який просить застосувати позивач, слід зазначити, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом використання будівель, приміщень та території бази. Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить про співмірність заходу реагування, який просить вжити позивач наслідкам його застосування.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки.

Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.02.2019 року у справі №810/2400/18 (провадження №К/9901/67046/18).

З огляду на все вищезазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для вжиття заходів реагування, шляхом зупинення подальшої експлуатації будівель, приміщень та території бази ТОВ «Дніпровська перлина» за адресою: Херсонська область, с.Козачі Лагері, вул. Миру, 37 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту шляхом заборони ТОВ «Дніпровська перлина» використовувати будівлі, приміщення та територію бази ТОВ «Дніпровська перлина», окрім робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, до повного усунення порушень.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції про задоволення позову не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа у відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України, належить до категорії справ незначної складності, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308,311, п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська перлина" залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук