Постанова

від 31.07.2023 по справі 620/2018/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/2018/22

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О.,

Сорочка Є.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Фермерського господарства «Голд Органік» про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 року по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Голд Органік" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ :

До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулося Фермерського господарства "Голд Органік" з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (надалі - відповідач 1), Державної податкової служби України (надалі - відповідач 2), в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3662188/42933417 від 17.01.2022 та рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №3662187/42933417 від 17.01.2022, винесені Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 9 від 10.12.2021 та № 10 від 11.12.2021, датами їх фактичного отримання.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що підприємством до контролюючого органу були надані всі необхідні пояснення та документи, яких було достатньо для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних. Проте, податковий орган їх не перевірив та не взяв до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення. Крім того, позивач зазначає, що податковим органом не зазначено конкретної інформації щодо ризиковості здійснення операцій позивачем, достатньої для зупинення реєстрації податкової накладної, а зазначено лише загальне посилання на відповідність критерію ризиковості здійснення операцій.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області від 17.01.2022 № 3662188/42933417 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 10.12.2021, поданої Фермерським господарством "Голд Органік"; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області від 17.01.2022 № 3662187/42933417 про відмову в реєстрації податкової накладної № 10 від 11.12.2021, поданої Фермерським господарством "Голд Органік"; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 9 від 10.12.2021 та № 10 від 11.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання на реєстрацію; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Фермерського господарства "Голд Органік" судовий збір в розмірі 2481,00 грн. та понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Фермерського господарства "Голд Органік" судовий збір в розмірі 2481,00 грн. та понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій, зазначаючи про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та здійснення порушень процесуальних норм, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - залишено без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 року - без змін.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від представника Фермерського господарства «Голд Органік» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що судом апеляційної інстанції під час прийняття постанови не вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 9200,00 грн.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2023 року призначено заяву Фермерського господарства «Голд Органік» про ухвалення додаткового рішення по справі до розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи. Встановити строк до 17 березня 2023 року, протягом якого учасники справи можуть подати заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення разом з доказами його надсилання (надання) іншим учасникам справи.

Колегією суддів досліджено матеріали справи та встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги.

Судом повторно було надіслано на адресу сторін ухвалу суду про відкриття апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 2 статті 309 КАС України у виняткових випадках та з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може продовжити строк розгляду справи, про що постановляє ухвалу.

Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що існувала необхідність продовження строку розгляду даної справи на розумний строк.

Відповідачем подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що заявлена ціна не є співмірною, оскільки відзив на апеляційну скаргу є ідентичним відзиву на позовну заяву.

Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Колегія суддів, керуючись ч. 3 ст. 252 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Пунктом 4 частини першої статті першої Закону України 05.07.2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (із змінами і доповненнями) (далі також - Закону №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону №5076 визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Таким чином, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076).

Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом позивача надано наступні документи: договір про надання правової допомоги №29/11/22/2 від 29 листопада 2022 року; Рахунок на оплату №140 від 29.11.2022, призначення платежу «надання правової (професійної правової) допомоги» на суму 9200,00 грн; платіжне доручення №239 від 07 грудня 2022 року на суму 9200,00 грн; Акт надання послуг №3 від 09 січня 2023 року, найменування робіт: «надання правової (професійної правової) допомоги» на суму 9200,00 грн.

Відповідно до умов пункту 3.1 договору про надання правової допомоги, вартість послуг, за даними Договором складає 9200,00 грн (тринадцять тисяч вісімсот гривень 00 копійок).

Щодо співмірності розміру судових витрат, пов`язаних із наданням адвокатом послуги у зв`язку з розглядом даної справи, колегія суддів зазначає наступне.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначалось вище, чинне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Колегія суддів звертає увагу, що предмет спору у даній справі не є складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, оскільки апеляційна скарга є ідентичною відзиву на позовну заяву то ознайомлення з матеріали справи та складання відзиву на апеляційну не може перевищувати 2 години.

Оскільки ця категорія справ не є складною, а тому написання відзиву на апеляційну скаргу (6 арк.), яка є ідентичною відзиву на позовну заяву, не потребувало додаткових зусиль, як наслідок - сума витрат на її написання є завищеною.

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів вважає обґрунтованим та пропорційним до предмета спору розміром витрат на правничу допомогу за подання відзиву є сума 6500,00гривень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково, а понесені судові витрати за правову допомогу підлягають задоволенню в розмірі 6500,00грн, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області.

Керуючись ст. ст. 139, 241, 242, 243, 252, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву представника Фермерського господарства «Голд Органік» про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 44094124, адреса: вул. Реміснича, буд.11, м. Чернігів, 14000), за рахунок державних асигнувань на користь Фермерського господарства «Голд Органік» (код ЄДРПОУ 42933417, адреса: вул. Я. Лизогуба, 13, смт Седнів, Чернігівський район, Чернігівська обл. 15522) понесені ним витрати по сплаті витрат на правову (правничу) допомогу в розмірі 6500 (шість тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: І.О. Грибан

Є.О. Сорочко