П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 127/16135/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Федчишен С.А.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
01 серпня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,
позивача, його представника, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В С Т А Н О В И В :
у червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позов мотивовано тим, що постановою №000425 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та наклали на нього адміністративне стягнення у вигляді 170.00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 85 КУпАП., одночасно завдавши шкоди рибним ресурсам України на суму 25 925 грн., чим порушив ст. 27, 63 ЗУ «Про тваринний світ», п.4 п.п.4 Правил любительського і спортивного рибальства. Копію вищевказаної постанови ОСОБА_1 отримав 23.05.2023 року. Одночасно постанову №000425 було винесено від 15.05.2023 року, а отримано та зі змістом якої фактично ознайомився позивач лише 23.05.2023 року, а тому вважаю за необхідне просити суд поновити строк на оскарження вищевказаної постанови. Позивач вважає, що постанова №000425 по справі про адміністративне правопорушення Управління Державного агентства меліорації та рибного господарств у Вінницькій області є незаконною та необгрунтованою та підлягає скасуванню. Вважає, що головний державний інспектор Луценко В.В. Управління Державного агентства меліорації та рибного господарств у Вінницькій області не перевірив та не надав оцінку обставинам, лише вказав що ОСОБА_1 , здійснив вилов риби, а саме: Сом - 3 шт., Сазан - 2 шт., Карась - 2 шт., що не відповідає дійсності, однак все ж таки виніс оскаржувану постанову, якою наклав на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170.00 грн. та збитків у розмірі 25 925.00 грн. ОСОБА_1 дійсно 12.05.2023 року приблизно о 12:30 приїхав до р. П. Буг поблизу до с. Порик, Хмільницького району Вінницької області та закинув 11 спінінгів, однак риби він не зловив, та при ньому зловленої риби ним на вказані спініги не було. Приблизно 13:00 приїхав головний державний інспектор Луценко В.В. Управління Державного агентства меліорації та рибного господарств у Вінницькій області та склав на ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, яким був передбачений штраф у розмірі 51.00 грн. (п`ятдесят одна гривня). Копію вказаного протоколу він не отримував. Одночасно під час складення протоколу не роз`яснив позивачу його права, відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 248 КУпАП, право на правову допомогу не надавалось. Однак 23.05.2023 року позивач отримав постанову, яка містить не відповідні та неправдиві відомості. Постановою №000425 притягнули ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності та наклали на нього адміністративне стягнення у вигляді 170.00 грн. (сто сімдесят гривень) за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 85 КУпАП., одночасно завдавши шкоди рибним ресурсам України на суму 25 925 грн. (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять гривень), чим порушив ст. 27 63 Закону України «Про тваринний світ», п.4 п.п.4 Правил любительського і спортивного рибальства. Позивач повідомляє, що він не був присутній під час складення постанови №000425. Одночасно він не був присутній при розгляді справи та під час винесенні постанови. Про її існування дізнався лише 23.05.2023 року коли отримав листа від Управління Державного агентства меліорації та рибного господарств у Вінницькій області. Просить поновити строк для оскарження постанови №000425 про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративне стягнення у вигляді 170.00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 85 КУпАП. Постанову 000425 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративне стягнення у вигляді 170.00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 85 КУпАП - скасувати повністю.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04 липня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04.07.2023 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні позивач та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити з підстав викладених у скарзі.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, згідно поданого відзиву просив відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено, що відповідно до протоколу №000479 про адміністративне правопорушення від 12.05.2023 року, який склав головний державний інспектор відділу охорони Вінницького рибоохоронного патруля Луценко В.В., зазначено, що 12.05.2023 р. о 13.00 год. ОСОБА_1 під час весняно літнього нерестової заборони проводив вилов риби на р. П. Буг поблизу с. Порик Хмільницького району Вінницької області, спінінгом 11 шт. оснащені які загальною кількістю гачків -11 шт., чим перевищив дозволену кількість гачків на 9 шт., виловив рибу: сом 3екз., сазан -2 екз., карась -2 екз., що є порушенням п.4п/п 4 Правил любительського і спортивного рибальства та інших нормативно-правових актів з охорони водних біоресурсів, тобто здійснено правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.85 КУпАП.
Копію даного протоколу отримав 12.05.2023 та був повідомлений про місце, день та час розгляду вказаного протоколу 15.05.2023р. 13.00год.
З п.8 даного протоколу вбачається, що 12.05.2023 року ОСОБА_1 надав пояснення та зазначив, що 12.05.2023 року під час нересту риби ловив рибу на р. П. Буг поблизу с. Порик спінінгом 11 шт., вони оснащені 11 гачків, рибу не спіймав.
Однак, із фототаблиць вбачається факт вилову ОСОБА_1 риби.
Відповідно до розрахунку матеріальної шкоди до протоколу №000479 скоєного ОСОБА_1 , загальна сума заподіяної шкоди склала 25 925 грн.
З постановою №000425 притягнули ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та наклали на нього адміністративне стягнення у вигляді 170.00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 85 КУпАП., одночасно завдавши шкоди рибним ресурсам України на суму 25 925 грн., чим порушив ст.27, 63 ЗУ «Про тваринний світ», п.4 п.п.4 Правил любительського і спортивного рибальства.
Вважаючи вищезазначені стягнення протиправними позивач звернувся до суду для їх скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законом України.
Положеннями ч. 6 ст.55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 66 Конституції України регламентовано, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Згідно зі ст.3 Закону України «Про тваринний світ» об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону України, є у тому числі риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку, які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про тваринний світ» дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об`єкти тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону і які перебувають у державній власності, а також об`єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті у комунальну або приватну власність і визнані об`єктами загальнодержавного значення, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.
Основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об`єктах України визначені Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 08.07.2011 №3677-VI (далі - Закон №3677-VI).
Відповідно до ст.6 Закону №3677-VI державне управління та регулювання у галузі рибного господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №895 затверджено Положення про Державне агентство меліорації та рибного господарства України (Держрибагентство).
Пунктом 1 Положення про Держрибагентство передбачено, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.
Статтею 240 КУпАП передбачено, що органи рибоохорони розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням правил рибальства та охорони рибних запасів, передбачені ст.50, ч.3 ст.85, ст.ст. 86-1,91-2 і 188-5 цього Кодексу.
Від імені органів рибоохорони розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Головний державний інспектор рибоохорони України, головні державні інспектори рибоохорони в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, провідні державні інспектори рибоохорони, старші державні інспектори рибоохорони.
Згідно із ст.10 Закону №3677-VI, посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають, зокрема, такі повноваження: давати обов`язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь рибальства, добутої продукції та інших предметів; вилучати в осіб, які порушують законодавство у галузі охорони і використання водних біоресурсів, знаряддя добування водних біоресурсів, транспортні (у тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення, незаконно добуті водні біоресурси, а також відповідні документи на них; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, фото- і відеозйомку як допоміжні засоби для запобігання і виявлення порушень законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; безперешкодного доступу до території (у тому числі об`єктів природно-заповідного фонду) і приміщень підприємств, установ та організацій, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку водних біоресурсів, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; вилучати знаряддя добування (вилову) водних біоресурсів, транспортні засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, а також незаконно добуті водні біоресурси у разі неможливості встановлення власника.
Аналогічні повноваження надані органам рибоохорони, як природоохоронним органам ст.60 Закону України «Про тваринний світ» та пунктом 6 Порядку проведення рибоохоронних рейдів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.10.2018 №512.
Згідно з пунктом 4 Розділу ІІІ Порядку проведення рибоохоронних рейдів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.10.2018 №512 передбачено, що під час проведення рибоохоронних рейдів посадові особи рейдової групи забезпечують дотримання законодавства у галузі рибного господарства, здійснення заходів із запобігання, виявлення та припинення правопорушень, передбачених статтею 50,частинами третьою - п`ятою статті 85,статтями 85-1, 86-1, 88-1, 90, 91-2, статтею 164- в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов`язаної з добуванням і використанням риби та інших водних біоресурсів, статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Статтею 34 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та статтею 35 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що користувачі водних біоресурсів зобов`язані безперешкодно допускати в місця відтворення, добування, зберігання, утримання, на рибоприймальні пункти та місця реалізації водних біоресурсів, на рибальські судна та інші плавучі засоби, зайняті в технологічному процесі, представників центральних органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності, надавати на їх вимогу документи щодо обліку та використання водних біоресурсів, своєчасно виконувати їхні вимоги та письмові розпорядження, які базуються на засадах цього Закону та інших нормативно-правових актів у галузі рибного господарства.
Відповідно до вимог ч.1 ст.63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Згідно з абз.4,5 ч.2 ст.63 Закону України «Про тваринний світ» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об`єктів тваринного світу.
З матеріалів справи встановлено, що на підставі спірної постанови, позивача притягнуто головним державним інспектором до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.85 КУпАП у зв`язку з встановленням факту того, що 12.05.2023 р. о 13.00 год. ОСОБА_2 під час весняно літнього нерестової заборони проводи вилов риби на р. П. Буг поблизу с. Порик Хмільницького району Вінницької області, спінінгом 11 шт. оснащені які загальною кількістю гачків -11 шт., чим перевищив дозволену кількість гачків на 9 шт., виловив рибу: сом 3екз., сазан -2 екз., карась -2 екз., що є порушенням п.4п/п 4 Правил любительського і спортивного рибальства та інших нормативно-правових актів з охорони водних біоресурсів, тобто здійснено правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.85 КУпАП.
Згідно з підпунктом 4 пункту 4 розділу IV Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 №700, передбачено, що забороняється добування (вилов) у період нересту, за виключенням добування (вилову) водних біоресурсів на не заборонених органами рибоохорони ділянках рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) гачковими знаряддями (добування) вилову з кількістю гачків не більше двох на рибалку або спінінгом з однією штучною приманкою з берега.
Як слідує із відеозапису ОСОБА_1 повідомив, що садок в якому знаходилася риба його, а сама риба ні, пояснити кому належить риба ОСОБА_1 не може.
Згідно з ч.3 ст.85 КУпАП порушення правил рибальства - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями частини 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Враховуючи вищезазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.3 ст.85 КУпАП знайшов своє об`єктивне підтвердження під час розгляду справи судом. Постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена з дотриманням норм законодавства, що в повній мірі спростовують доводи позивача та його представника з приводу наявності порушень порядку складання та оформлення адміністративних матеріалів, а оскарження позивачем постанови №000425 по справі про адміністративне правопорушення від 15.05.2023 року, розцінюється судом як намір позивача уникнути обов`язку відшкодування завданої шкоди.
Відповідач у межах спірних правовідносин діяв у відповідності до положень діючого законодавства, а отже не порушив право позивача. За таких обставин заявлені позивачем позовні вимоги задоволенню не підлягають.
В свою чергу, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових, переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 липня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 01 серпня 2023 року.
Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2023 |
Оприлюднено | 03.08.2023 |
Номер документу | 112557886 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Капустинський М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні