Ухвала

від 13.07.2023 по справі 761/29693/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №761/29693/19

апеляційне провадження №22-з/824/17/2023 Суддя-доповідач - Гуль В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Гуля В.В.,

суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.

за участю секретаря судового засідання Линок В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Торгово-промислової палати Українипро поворот виконання постанови Київського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Торгово-промислової палати України на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 22 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Торгово-промислової палати України, третя особа ОСОБА_2 про поновлення порушених трудових прав, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Торгово-промислової палати України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про поновлення порушених трудових прав.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 22 липня 2020 року позов задоволено частково.

Зобов`язано відповідача належним чином оформити припинення повноважень позивачки на виборній посаді віце-президента Торгово-промислової палати України та видати наказ із зазначенням дати звільнення - 27 травня 2015 року.

Стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 15 562,36 грн.

Стягнуто з Торгово-промислової палати України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 536,80 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 липня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано Торгово-промислову палату України видати наказ про припинення повноважень ОСОБА_1 на виборній посаді віце-президента Торгово-промислової палати України з 27 травня 2015 року та виконати вимоги статті 118 КЗпП України.

Стягнуто з Торгово-промислової палати України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 819 653,78 грн та судовий збір в сумі 8 964,94 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року заяву ТПП України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року задоволено частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року скасовано.

Прийнято у справі нову постанову, якою апеляційні скарги ОСОБА_1 та Торгово-промислової палати України задоволено частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 липня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано Торгово-промислову палату України видати ОСОБА_1 належним чином оформлену трудову книжку.

Стягнуто з Торгово-промислової палати України на користь ОСОБА_1 оплату за час тимчасової непрацездатності у розмірі 16 977,12 грн; компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 3 775,34 грн; середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки у розмірі 67 201,10 грн.

Стягнуто з Торгово-промислової палати України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2 197,50 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 03 листопада 2021 року касаційні скарги Торгово-промислової палати України та ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Маселко Р.А., задоволено частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року в частині вирішення вимог ОСОБА_1 про видачу трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, а також ухвалення рішення про оплату за час тимчасової непрацездатності та компенсацію за невикористану відпустку скасовано.

Справу в частині вирішення вимог ОСОБА_1 про видачу трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 травня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Торгово-промислової палати України задоволено частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 липня 2020 року в частині вимог ОСОБА_1 про видачу трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення.

Позовні вимоги задоволено частково.

Зобов`язано Торгово-промислову палату України внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про дату звільнення її з посади віце-президента Торгово-промислової палати України, зазначену в наказі Торгово-промислової палати України від 19 травня 2015 року №50 л, викладеному в редакції наказу від 29 березня 2016 року №33-л, з 19 травня 2015 року, змінивши на 03 жовтня 2015 року.

Зобов`язано Торгово-промислову палату України видати ОСОБА_1 трудову книжку.

В іншій частині вимог відмовлено.

24 жовтня 2022 року Торгово-промислова палата України подала до апеляційного суду заяву про поворот виконання судового рішення, в якій просила у порядку повороту виконання постанови Київського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року у справі №761/29693/19 стягнути з ОСОБА_1 на користь Торгово-промислової палати України оплату за час тимчасової непрацездатності у розмірі 16 977,12 грн, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 3 775,34 грн.

У мотивування заяви зазначає, що на виконання постанови Київського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року стягнуто з Торгово-промислової палати України на користь ОСОБА_1 оплату за час тимчасової непрацездатності у розмірі 16 977,12 грн, а також компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 3 775,34 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1165 та ,№1166 від 30 квітня 2021 року.

Звертає увагу суду, що постановою Верховного Суду від 03 листопада 2021 року постанову Київського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року про оплату за час тимчасової непрацездатності та компенсації за невикористану відпустку скасовано, у зв`язку з чим уважає, що рішення у даній частині підлягає повороту виконання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, обговоривши доводи заяви відповідача, колегія суддів доходить висновку про залишення її без задоволення, виходячи з наступного.

Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року №3-рп/2011 поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав.

Відповідно до частини першої статті 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно частини восьмої статті 444 ЦПК України при вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Разом з тим, за змістом частини другої статті 445 ЦПК України, яка встановлює особливості повороту виконання в окремих категоріях справ, у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

У разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах (стаття 239 КЗпП України).

Отже, чинне законодавство не допускає повороту виконання рішення суду у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин. Для цієї категорії справ не має значення, в якому порядку ухвалене те рішення, яким було скасовано інше виконане рішення.

Таким чином, діюче законодавство передбачає випадки, коли поворот виконання рішення не допускається, до яких, зокрема, відносяться справи про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Предметом позовних вимог ОСОБА_1 було, зокрема, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, що випливає з трудових правовідносин. Кошти, про стягнення яких з відповідача просила позивач і які були стягнуті на її користь судом першої інстанції, позивач отримала в порядку примусового виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, положення частини другої статті 445 ЦПК України поширюються на спірні правовідносини і поворот виконання не допускається, окрім випадку, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

За таких обставин, під час розгляду судом заяви про поворот виконання рішення про стягнення заробітної плати та інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, окремим предметом доказування є ухвалення судом рішення на підставі підроблених документів або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Представник відповідача посилався також на те, що судове рішення було обґрунтоване на завідомо неправдивих відомостях позивача, однак доказів, належних, допустимих та достовірних, на підтвердження цих доводів, апеляційному суду не надав.

Згідно частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заявником не надано апеляційному суду жодних доказів того, що рішення суду було ухвалено на завідомо неправдивих відомостях позивача.

За таких обставин, дослідивши зібрані у справі докази й надавши їм належну оцінку, застосувавши норми процесуального права, апеляційний суд доходить висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення.

Керуючись статтями 259, 260, 353, 354, 444, 445 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Торгово-промислової палати України про поворот виконання постанови Київського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий В.В. Гуль

Судді Ю.О. Матвієнко

Я.С. Мельник