Ухвала

від 24.07.2023 по справі 757/6395/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 24 липня 2023 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу директора ТОВ «СВ Фінанс» - ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника

ТОВ «СВ Фінанс» ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, яке належить ТОВ «СВ ФІНАНС» код ЄДРПОУ 39276835, кінцевими бенефіціарними власниками якого є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , із забороною на відчуження, розпорядження та користування майном:

- земельна ділянка з кадастровим номером: 1221486200:05:010:0039, адреса: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1125133312214);

- будинок за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 87061112214).

Не погоджуючись з таким рішенням, директор ТОВ «СВ Фінанс» - ОСОБА_10 , подав апеляційну скаргу, в якій просив, поновити строк на апеляційне оскарження Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що 16 лютого 2023 року клопотання прокурора розглянуто без виклику власника майна, про існування оскаржуваного рішення стало відомо 23 червня 2023 року під час ознайомлення із матеріалами справи, апеляційну скаргу подано 27 червня 2023 року. З цих підстав просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Вважає, оскаржувану ухвалу незаконною, через істотні порушення норм КПК України.

Слідчим суддею, не встановлено, що обставини викладені прокурором не відповідають дійсності, а арештоване майно Товариства не відповідає ознакам, передбачених ст. 98 КПК України.

Зауважує, що арештоване майно набуто на законних підставах у 2016 році, а з матеріалів клопотання не зрозуміло, яким чином діяльність ТОВ «СВ Фінанс» та його майно відноситься до подій, що є предметом кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, доводипредставника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 28 липня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12022000000000707, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 190 КК України.

Як зазначено у клопотанні прокурора, органом досудового розслідування встановлено групу осіб, які об`єдналися в стійке злочинне угрупування при цьому вчиняють тяжкі та особливо тяжкі злочини а саме, використовують шахрайські схем на ринку нерухомості на території України, що веде за собою підробку правовстановлюючих документів та внесенням неправдивих відомостей до державного реєстру майнових прав на нерухоме майно.

Згідно ініціативного рапорту Департаменту карного розшуку Національної поліції України, під час проведення заходів спрямованих на встановлення осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а також в ході проведення слідчих дій та негласних слідчих дій встановлено, що злочинну схему розроблено та реалізовано групою осіб, серед яких, в тому числі ОСОБА_9 , який є одним із кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «СВ Фінанс».

Згідно реєстру нерухомого майна, встановлено, що у ТОВ «СВ Фінанс» перебуває у власності об`єкти нерухомості:

- земельна ділянка з кадастровим номером: 1221486200:05:010:0039, адреса: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1125133312214);

- будинок за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 87061112214).

08 лютого 2023 року постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_11 вказані об`єкти нерухомості, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022000000000707.

16 лютого 2023 року прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся доПечерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на належні ТОВ «СВ Фінанс» об`єкти нерухомого майна, з метою збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року клопотання задоволено частково.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження №12022000000000707 про накладення арешту на вказані об`єкти нерухомого майна, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Колегія суддів з таким рішенням слідчого судді погодитись не може, з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Зокрема, згідно з вимогами ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави арешту майна відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, в порушення вимог п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт об`єктів нерухомого майна належних ТОВ «СВ Фінанс», належним чином не перевірив правову підставу для такого арешту та можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні, та не встановив достатність доказів на підтвердження підстав для накладення арешту з метою збереження речових доказів.

З витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28 липня 2022 року убачається, що кримінальне правопорушення внесено за ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 255 КК України. Зазначені обставини, щодо вчинення кримінальних правопорушень безпосередньо і підлягають з`ясуванню під час здійснення кримінального провадження та встановлення об`єктивної істини.

Однак, об`єкти нерухомого майна належних ТОВ «СВ Фінанс», на які прокурор просив накласти арешт не відповідає критеріям речових доказів щодо здійснення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 255 КК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, яке саме доказове значення можуть мати вказані об`єкти нерухомого майна у даному кримінальному провадженні і яким чином його ймовірне відчуження зможе запобігти встановленню об`єктивної істини щодо обставин, які встановлюються.

Накладаючи арешт на майно, слідчий суддя не перевірив, чи виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи ТОВ «СВ Фінанс» з потребам досудового розслідування, і чи не порушує при вказаних обставинах справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

У порушення ст.ст. 171, 173 КПК України, слідчий суддя не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для його власника.

За матеріалами, які додані до клопотання прокурора, відсутні докази, що належні ТОВ «СВ Фінанс» об`єкти нерухомого майна, набуто кримінально протиправним шляхом або внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто не відповідають вимогам ст. 98 КПК України.

Слідчим суддею, не взято до уваги, що взаємовідносини, стосовно арештованого майна виникли у 2016 році та набуто Товариством на законних підставах до зазначених подій, які є предметом кримінального провадження, та відбувалися у 2021 - 2022 роках.

Зокрема, земельна ділянка з кадастровим номером 1221486200:05:010:0039, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с. Новоолександрівка, вулиця Янтарна, та відповідний будинок, що на ній розташований, були предметом забезпечення за кредитним договором № 014/147353/3101/74 від 11.04.2008 року, що укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та Позичальником - ОСОБА_12 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , та відповідним договором іпотеки, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (як Іпотекодержателем) і ОСОБА_12 (як Іпотекодавцем), що посвідчений 11.04.2008 р., приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим № 1723, права вимоги за якими були відступлені 28.10.2016 року TOB «СВ Фінанс» (а.с. 83), відносини за якими були предметом розгляду у судах за правилами ІДПК України, справи №175/1785/17, №175/5057/21.

07 липня 2021 року у відповідності зі статтями 36, 37 ЗУ «Пpo іпотеку», у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, TOB «СВ Фінанс», в порядку передбаченим КМУ України, звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності згідно іпотечного застереження узгодженого сторонами у договорі іпотеки.

Дані обставини, щодо прав за кредитним та іпотечним договорами відображені у інформаційній довідці з реєстру речових прав на нерухоме майно, наданої прокурором.

Будь-яких повідомлень згідно вчинення кримінального правопорушення стосовно зазначеного майна зі сторони іпотекодавця та інших заінтересованих осіб не існує, а всі поточні спори вирішуються у рамках цивільного процесу.

Ні прокурор в клопотанні, ні слідчий суддя в порушення відповідно ст. ст.171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника майна.

Відтак, прокурором не доведено в клопотанні існування правових підстав для накладення арешту на вказані об`єкти нерухомого майна належні СВ «Фінанс», є предметом протиправної діяльності, об`єктом та знаряддям злочину та відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у зв`язку із чим винесена постанова про визнання вказаного автомобіля речовими доказами є формальною та не містить жодних мотивів.

Слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали не перевірено вказані обставини, які свідчать про відсутність правових підстав для накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів, на яку посилається орган досудового розслідування.

На підставі викладених обставин, які свідчать про неповноту судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню як незаконна, а апеляційна скарга - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити директору ТОВ «СВ Фінанс» - ОСОБА_14 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року та задовольнити апеляційну скаргу.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року, якою частково задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, яке належить ТОВ «СВ ФІНАНС» код ЄДРПОУ 39276835, кінцевими бенефіціарними власниками якого є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , із забороною на відчуження, розпорядження та користування майном:

- земельна ділянка з кадастровим номером: 1221486200:05:010:0039, адреса: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1125133312214);

- будинок за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 87061112214), - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, яке належить ТОВ «СВ ФІНАНС» код ЄДРПОУ 39276835, кінцевими бенефіціарними власниками якого є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , із забороною на відчуження, розпорядження та користування майном.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Єдиний унікальний № 757/6395/23-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_18

Справа № 11сс/824/4221/2023 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК