Постанова

від 31.08.2010 по справі 2а-3236/10/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2010 року < ЧАС >

м. Полтава

Справа № 2а-3236/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді  Удовіченка С.О.,

при секретарі  Саченко Н.С.,

за участю:

представника позивача Пасюк В.В.,

представника відповідача  Мовчан Т.О.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Фірма ЮРІ" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

06 липня 2010 року  Приватне підприємство "Фірма ЮРІ" ( надалі по тексту -позивач, ПП "Фірма ЮРІ") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі по тексту - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 21.06.2010 №0006181503/0/2030, яким нараховане податкове зобов’язання з орендної плати за землю в сумі 5709,80 грн основного платежу і 2584,90 грн штрафних (фінансових) санкцій (всього на суму 8564,70 грн).

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилався на те, що 11.07.2006  між ним та Кременчуцькою міською радою був укладений договір оренди землі, який був зареєстрований у Кременчуцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», і пунктом 9 цього Договору  передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5% від грошової оцінки землі за земельну ділянку площею 57 кв.м. (магазин) та 1,5% від грошової оцінки землі за земельну ділянку площею 1878 кв.м (столярна майстерня та прилегла територія) щорічно,  а пунктом 35 договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди –у судовому порядку. Вказував, що у 2008 році пропозицій від Кременчуцької міської ради про внесення змін до договору оренди землі не надходило і зміни до договору оренди землі від 11.07.2006 не вносились,  а отже наголошував, що у відповідача відсутні повноваження на самостійне збільшення чи зміну розміру орендної плати, що передбачена умовами договору оренди, оскільки такі рішення приймаються колегіально на пленарних засіданнях (сесіях) міської ради із врахуванням статей 46, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виключається можливість прийняття іншим органом рішення з даного питання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні, заявлені позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності відповідно до статті 14 Закону України “Про систему оподаткування” віднесена до загальнодержавних податків та зборів. Розмір орендної плати визначений  статтею  7 Закону України “Про плату за землю”, і у 2008 році з урахуванням змін, внесених Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України  “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” в повинен був складати не менше трикратного розміру земельного податку (3 % від грошової оцінки землі). А  документальною невиїзною перевіркою позивача, про що складено акт №2943/15227/24393926 від 11.06.2010,  встановлено, що по договору оренди земельної ділянки по вул. Івана Приходька, 87а в м. Кременчуці, Полтавської області орендна плата у 2008 році нараховувалася та сплачувалася у розмірі меншому ніж встановлено Законом України «Про оренду землі».У зв’язку із чим, вказував, що  Кременчуцькою об'єднаною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення - рішення №0006181503/0/2030 від 21.06.2010, яким донараховано позивачу суму податкового зобов'язання з орендної плата за землю  всього  розмірі 8564 грн 70 коп (в тому числі за основним платежем - 5709 грн 80 коп та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2584 грн 90 коп.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши всі фактичні обставини в адміністративній справі, об’єктивно оцінивши надані  докази, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для відмови в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що  Приватне підприємство «Фірма ЮРІ»зареєстровано, як юридична особа 14.07.1996 Кременчуцькою районною державною адміністрацією Полтавської області, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 630204, ідентифікаційний код 24393926.

Як вбачається із матеріалів справи, 22.06.2006 рішенням ІІІ сесії V скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області, зокрема, передано приватному підприємству «Фірма ЮРІ»в оренду до 01.07.2011 земельну ділянку загальною площею 1935 кв.м, за рахунок земель, не наданих у власність та постійне користування в межах населених пунктів (які не надані у тимчасове користування), для експлуатації та обслуговування столярної майстерні з прибудованим магазином будівельних матеріалів по вул. І. Приходька, 87-А з платою за землю в розмірі 5% від грошової оцінки землі за земельну ділянку площею 57 кв.м. (магазин) та 1% від грошової оцінки землі за земельну ділянку площею 1878 кв.м. (столярна майстерня та прилегла територія) щорічно. /1.11.6. Землі іншої комерційної діяльності/.

11.07.2006 між Кременчуцькою міською радою Полтавської області (Орендодавець) та Приватним підприємством «Фірма ЮРІ»( Орендар) укладено договір оренди землі (копія договору наявна в матеріалах справи), предметом якого відповідно до пункту 1 Договору, стало те, що Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення кадастровий номер 5310436500:12:002:0162, для експлуатації обслуговування столярної майстерні з прибудованим магазином будівельних матеріалів по вул. Івана Приходька, 87а в м. Кременчуці, Полтавської області (1.11.6. Землі іншої комерційної діяльності). В оренду передано земельну ділянку загальною площею 1935 кв.м. (пункт 2 Договору), нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 15.05.206 становить 381523 грн 95 коп (197,17 грн за 1 кв.м.) (пункт 4 Договору). Договір укладено до 01.07.2011 (пункт 8 Договору).  Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 5% від грошової оцінки землі за земельну ділянку площею 57 кв.м. (магазин) та 1,5% від грошової оцінки землі за земельну ділянку площею 1878 кв.м (столярна майстерня та прилегла територія) щорічно (пункт 9 Договору). Щомісячна орендна плата складає: : 46 грн 83 коп. + 462 грн. 86 коп. = 509 грн 69 коп  (пункт 10 Договору).

04.08.2006 Орендодавець - Кременчуцька міська рада Полтавської області передав, а Орендар  - Приватне підприємство «Фірма ЮРІ» прийняв  в строкове платне користування до 01.07.2011 земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 1935 кв.м. (кадастровий №5310436500:12:002:0162) для експлуатації та обслуговування столярної майстерні з прибудованим магазином будівельних матеріалів по вул. I. Приходька, 87-А, в м. Кременчуці (1.11.6. Землі іншої комерційної діяльності), про що складено акт приймання –передачі об’єкта оренди, копія якого наявна в матеріалах справи.

31.01.2008 позивачем було подано до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції  у Полтавській області податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2008 рік (вх. №2775), копія якої долучена до матеріалів справи,  в якій позивачем самостійно нараховано орендну плату на 2008 рік згідно з договором  оренди земельної ділянки від 11.07.2006 в розмірі 6287 грн. 47 коп,  ( в тому числі: за січень 2008 року -523 грн 96 коп, за лютий 2008 року -523 грн 96 коп, за березень 2008 року -523 грн 96 коп, за квітень 2008 року -523 грн 96 коп, за травень 2008 року -523 грн 96 коп, за червень 2008 року -523 грн 96 коп, за липень 2008 року -523 грн 96 коп, за серпень 2008 року -523 грн 96 коп, за вересень 2008 року -523 грн 96 коп, за жовтень 2008 року -523 грн 96 коп, за листопад 2008 року -523 грн 96 коп, за грудень 2008 року -523 грн 96 коп).

А з 07.06.2010 по 10.06.2010 Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією  у Полтавській області проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності  за 2008 рік Приватного підприємства «Фірма ЮРІ»(код ЄДРПОУ 24393926).

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 11.06.2010 №2943/15-227/24393926 в якому зафіксовано порушення ПП «Фірма ЮРІ»статті 21 Закону України “Про оренду землі” із змінами внесеними  Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №107-VI від 28.12.2007,  Законом України  “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №  309-VІ від 03.06.2008, внаслідок чого занижено суму орендної плати за землю за січень-грудень 2008 року на 5709,80 грн., в тому числі: січень 2008 року –475,82 грн; лютий 2008 року           –475,82 грн; березень 2008 року–475,82 грн; квітень 2008 року –475,82 грн; травень 2008 рок –475,82 грн; червень 2008 року – 475,82 грн; липень 2008 року –475,82 грн; серпень 2008 року – 475,82 грн; вересень 2008 року –475,82 грн; жовтень 2008 року – 475,82 грн; листопад 2008 року –475,82 грн; грудень 2008 року – 475,78 грн.

На підставі акту перевірки №2943/15-227/24393926 від 11.06.2010 Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення №0006181503/0/2030 від 21.06.2010, яким ПП «Фірма ЮРІ» визначено податкове зобов'язання за платежем «орендна плата за землю,130502»в розмірі 8564 грн 70 коп, в тому числі за основним платежем - 5709 грн 80 коп, за штрафними (фінансовими) санкціями - 2854 грн 90 коп.

Проте позивач не погодився із прийнятим податковим повідомленням-рішенням та оскаржив їх в судовому порядку.  

Оцінюючі правомірність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд, керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому  перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність визначення Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією  у Полтавській області податкового зобов’язання з орендної плати за землю та складення оспорюваного податкового повідомлення –рішення, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 14 Закону України “Про систему оподаткування»№ 1251-ХІІ ” від 25.06.1991  (в редакції  Закону України № 2505  від 25.03.2005, яка діє з 31.03.2005) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).  

Згідно із частиною 1 статті 17 вказаного Закону сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності  відноситься до загальнодержавних податків і зборів, порядок нарахування та сплати якої регламентований, зокрема, положеннями Земельного кодексу України від 25.10.2001, № 2768-III, Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992, № 2535-XII, Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998, № 161-XIV.  

Так, земельні ділянки можуть надаватися у власність, постійне користування та на умовах оренди (стаття 92 Земельного кодексу України).

А статтею 2 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

А відповідно до статті 13 Закону України “Про плату за землю” підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

В свою чергу, у статті  13 Закону України “Про оренду землі”  визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частиною  1 статті  21 Закону України “Про оренду землі” орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

А частиною 4 статті 21 Закону України “Про оренду землі” (в редакції Закону яка діяла до 01.01.2008) було передбачено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Разом з тим, підпунктом 4 пункту 8 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VІ від 28.12.2007 було внесено зміни до частини 4 статті 21 Закону України “Про оренду землі”, що набрали чинності з 01.01.2008, і відповідності до внесених змін річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Водночас, зміни, внесені підпунктом 4 пункту 8 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008.

Проте, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів” № 309- VI  03.06.2008,  частина 4 статті 21 Закону України “Про оренду землі” знову була викладена у редакції, яка передбачала, зокрема, мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форми власності –трикратний розмір земельного податку. У відповідності до пункту 1 Прикінцевих положень вказаного Закону, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування , а саме: з 04.06.2008 та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

При цьому суд наголошує, що Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів” № 309- VI  03.06.2008 чи його окремі положення, неконституційними не визнавалися та є чинними і на даний час.

Отже, норми щодо визначення мінімального розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форми власності  –не менше трикратного розміру земельного податку, діяли з 01.01.2008 по 21.05.2008 (до дня визнання їх конституційними рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008), а також з 22.05.2008 (у відповідності до пункту 1 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів” № 309- VI  03.06.2008), тобто протягом всього 2008 року та підлягали виконанню.

З огляду на те, що згідно із статтею 7 Закону України “Про плату за землю” ставки земельного податку із земель населених пунктів, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі 1 відсотка від їх грошової оцінки, то розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в межах населених пунктів у 2008 році повинен був складати не менше 3 відсотків від грошової оцінки земель.

Як вбачається із фактичних обставин  справи та  встановлено в ході судового розгляду справи, укладений 11.07.2006 Кременчуцькою міською радою Полтавської області та  ПП «Фірма ЮРІ»договір оренди земельної ділянки, передбачав розмір орендної плати 5% від грошової оцінки землі земельну ділянку площею 57 кв.м. (магазин) та 1,5% від грошової оцінки землі за земельну ділянку площею 1878 кв.м (столярна майстерня та прилегла територія) щорічно.

Отже, зміст вказаного договору в частині визначення розміру орендної плати в сумі 1,5 % від грошової оцінки землі не відповідав вимогам чинного законодавства у 2008 році, якими було встановлено мінімальний розмір орендної плати не менше 3 %  від грошової оцінки земель.

При цьому суд, наголошує, що відповідно до положень статті 14 Закону України "Про плату за землю" та положень пункту 5 Порядку подання податкового розрахунку земельного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 26.10.2001 № 434, у разі зміни протягом року грошової оцінки землі, функціонального використання землі, настання іншої зміни чи виявлення помилок, що змінюють суму земельного податку за звітний(і) місяць(і) ), платник податку подає новий звітний Розрахунок з виправленими показниками за такий(і) звітний(і) місяць(і) у строки, установлені підпунктом 4.1.4 "а" пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", без застосування штрафів, установлених пунктом 17.2 статті 17 цього Закону.

Проте, як вбачається із матеріалів справи та не заперечується позивачем, при самостійному нарахуванні орендної плати на 2008 рік у податковій декларації позивач виходив із розміру орендної плати згідно укладеного договору оренди землі.

Однак, в даному, випадку, твердження позивача про те, що зміна умов договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати може здійснюватися лише після укладення за пропозицією Кременчуцької міської ради додаткової угоди про внесення змін до договору оренди, яка в свою чергу, підлягає державній реєстрації, суд вважає неслушними, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності  належить до загальнодержавних податків і зборів, порядок нарахування та сплати якої встановлений положеннями спеціальних Законів та інших нормативно-правових актів прийнятих на їх виконання,  а тому положення договору оренди земельної ділянки, які суперечать чинному законодавству України в частині визначення розміру орендної плати є неправомочними.

До цього суд , зазначає, що у статті 67 Конституції України встановлено обов'язок кожного громадянина сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Крім того, звертаючи увагу на помилковість міркувань позивача, необхідно звернути увагу, що договір оренди земельної ділянки за своєю суттю являється законною  підставою для користування переданою земельною ділянкою та визначає основні  умови її використання і, найголовніше, будь-які умови договору не можуть суперечити встановленим законодавством вимогам та не можуть змінювати розміри податків чи встановлювати, в даному випадку, не обумовлені Законом пільги щодо їх сплати.

До того ж, в даному випадку умови договору оренди землі не змінюються, а приводяться  у відповідність до вимог чинного законодавства, і стосуються всіх орендарів, на яких поширюється дія закону яким внесено зміни до розмірів орендної плати.

Все це свідчить про непереконливість доводів позивача.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про плату за землю” контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Статтею 11 Закону України  “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 № 509-ХІІ  визначено, що органам державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, надано право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства платниками податків.

Виходячи з того, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно із пунктом 8 частини  1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування", то порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, передбачений Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III, розповсюджується також на оренду плату за землю.

Згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4  цього Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Як встановлено судом вище, документальною невиїзною перевіркою ПП «Фірма ЮРІ» було встановлено, що у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2008 рік позивачем визначено орендну плату на 2008 рік згідно з договором оренди земельної ділянки в розмірі 6287 грн 47 коп, проте без врахування встановленого Законом України “Про оренду землі”  розміру річної орендної плати не менше  3 % від грошової оцінки землі. Отже, сума заниження ПП «Фірма ЮРІ»орендної плати за 2008 рік складає 5709,80 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області правомірно та в межах наданих повноважень, визначено позивачу податкове зобов'язання з орендної плати за землю за 2008 рік  в розмірі  5709  грн. 80 коп.

В свою чергу, підпунктом  17.1.3. пункту  17.1. статті 17 Закону України  "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи те, що відповідач правомірно здійснив донарахування позивачу суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю  внаслідок виявленого під час перевірки заниження суми податкового зобов'язання, заявленого в податковій декларації, застосування до позивача штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" спірним податковим повідомленням-рішенням  в розмірі 2854 грн 90 коп  є правомірним.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

А відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд, згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Узагальнюючи викладене вище, суд вважає, що дії відповідача по донарахуванню податкового зобов’язання з орендної плати за землю є правомірними, а податкове повідомлення-рішення №0006181503/0/2030 від 21.06.2010 прийняте у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги безпідставні та необґрунтовані, а тому адміністративний позов  не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись  статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову  Приватного підприємства "Фірма ЮРІ" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинним  податкового  повідомлення-рішення  відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням  її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Повний текст постанови виготовлено 03 вересня 2010 року.

          Суддя                                                                                С.О. Удовіченко