Постанова

від 06.09.2010 по справі 2а-2341/10/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2010 року < ЧАС >

м. Полтава

Справа № 2а-2341/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Шевякова І.С.,

при секретарі  – Мушук В.В.,  

за участю:

представника позивача - Фищук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Гадяцької районна спілка споживчих товариств про стягнення  санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2010 року  Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцької районної спілки споживчих товариств про стягнення  санкцій в сумі 9161,11 грн. та пені в сумі 115,5 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що згідно зі статтею 20 Закону України  "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"  підприємства, на яких інвалідів працює менше, ніж встановлено нормативом, зобов‘язані щорічно відраховувати відділенню Фонду соціального захисту інвалідів грошові кошти на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів і на здійснення заходів по їх соціально-трудовій реабілітації в розмірі середньорічної заробітної плати за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. На підприємстві відповідача норматив складає 1 робоче місце. Фактично у 2009 році на підприємстві-відповідачі інваліди не працювали. Отже, за 1 незайняте місце відповідач повинен був сплатити 9161,11 грн. Частиною 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день її прострочення, включаючи день сплати. Оскільки відповідач у визначений Законом термін,  не сплатив штрафні санкції, позивачем нарахована пеня в сумі 115,5 грн.

В судовому засідання представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач заперечення на позов не надав, в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини  неявки суду не повідомив.

Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" з 01.08.2001 року для всіх підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (в редакції від 06.10.2005 року Закон № 2960-ГУ) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі. організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. У відповідності до частини другої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

На підприємстві-відповідачі дана чисельність складає 9 місць, тобто норматив складає 1 робоче місце. Фактично у 2009 році на підприємстві інваліди не працювали. Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські санкції у сумі 9161,11 грн.

У зв'язку з несплатою адміністративно-господарських санкцій до встановленого терміну, позивачем відповідно до частини другої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" було нараховано пеню у розмірі 115,5 грн.

Оскільки вказані суми так і не були сплачені відповідачем, то відповідно до частини п'ятої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" дані суми можуть бути стягнуті в примусовому порядку за відповідним рішенням суду.  

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються  на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними  суду  своїх  доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

          Згідно із частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач заперечень проти позову, доказів в спростування вищевикладеного чи доказів сплати боргу суду не надав.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.   

На підставі викладеного, керуючись  статтями  7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163  Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Гадяцької районної спілки споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01762522) на користь Полтавського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у сумі 9161,11 грн. (дев'ять тисяч сто шістдесят одна грвня одинадцять копійок) та пеню в сумі 115,5 грн. (сто п'ятнадцять гривень п'ятдесят копійок).

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням  її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Повний текст постанови виготовлено 13 вересня 2010 року.

          Суддя                                                                                І.С. Шевяков