Вирок

від 17.07.2023 по справі 569/5202/22

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/5202/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2023 року

м.Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області в складі:

судді ОСОБА_1

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого адвоката - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Рівне обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018180000000077 від 30.01.2018 року про обвинувачення :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Рівне, громадянина України, українеця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, одруженого, працюючого головним інженером ТОВ «Рівненський комбінат святкових прикрас», на утриманні має двох повнолітніх дітей, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального Кодексу України,-

встановив:

Відповідно до обвинувального акту вбачається наступне, ОСОБА_4 призначений на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕПЛО РІВНЕ» (код ЄДРПОУ: 39280595, юридична адреса: вул. Київська, 92, м. Рівне, Рівненська область область) відповідно до протоколу № 7 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕПЛО РІВНЕ» (надалі - ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ») від 19.04.2016, та приступив до виконання посадових обов`язків директора з 19.04.2016 відповідно до наказу директора ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ» за № 7-К від 21.04.2016.

В його повноваження як директора ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ» відповідно до Статуту ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ» (надалі - Статут), затвердженого рішенням загальних зборів учасників ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ» (протокол № 5 від 01.04.2015) входить: здійснення керівництва поточною діяльністю Товариства (п. 13.1); без довіреності діяти від імені Товариства, представляти інтереси Товариства в усіх установах та організаціях як в Україні, так і за її межами (п. 13.2.6); підтверджувати підписами усі документи фінансового, матеріального, майнового, розрахункового, кредитного та іншого характеру, у порядку, визначеному Статутом (п. 13.2.7); видавати накази, інструкції та розпорядження, обов`язкові до виконання усіма працівниками Товариства, приймати та звільняти працівників відповідно до затвердженого штатного розпису (п. 13.2.9); без довіреності укладати угоди, а також вчиняти інші юридичні дії від імені Товариства в межах чинного законодавства України, з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом (п. 13.2.10); здійснювати інші повноваження, делеговані Загальними Зборами Учасників Товариства (п. 13.2.12).

Відповідно до положень ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Таким чином, ОСОБА_4 в ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ», у період з 21.04.2016 по 21.03.2017, постійно обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто відповідно до положень ч. 3 ст. 18 КК України був службовою особою.

ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ», будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, у період з 21.04.2016 по 21.03.2017 шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, заволодів чужим майном, а саме бюджетними коштами, призначеними на виробництво теплової енергії по коду економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) 2271 «Оплата теплопостачання» за наступних обставин.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуги (надалі - НКРЕКП) № 2726 від 05.11.2015, установлено Товариству з обмеженою відповідальності «УКРТЕПЛО РІВНЕ» тариф на виробництво теплової енергії для потреб бюджетних установ та організацій на рівні 1097,24 грн за 1 Гкал (без ПДВ), що виробляється на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, котрі знаходяться за адресами: вул. Олександра Олеся, 12, м. Рівне; вул. Колгоспна, 22, с. Новостав, Рівненська область.

Так, 27.01.2016 між Комунальним закладом «Рівненський обласний онкологічний диспансер» Рівненської обласної ради (надалі - КЗ «РООД» РОР), в особі головного лікаря ОСОБА_6 , що діє на підставі Статуту (Замовник), з однієї сторони, і ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ», в особі директора ОСОБА_7 , що діє на підставі Статуту (Учасник), з іншої сторони, укладено договір № 64 про закупівлю послуг за державні кошти (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору визначено, що Учасник зобов`язується протягом 2016 року поставити Замовникові послуги з постачання пари та гарячої води, код ДК 016-2010 (35.30.1), а Замовник - прийняти і оплатити надані послуги.

Пунктом 1.2. Договору визначено найменування послуги - код 35.30.1 -+ пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води (Пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води) 1450 Гкал.

Згідно п. 1.3. Договору визначено кількість послуг - планова кількість теплової енергії на потреби опалення протягом 2016 року становить - 1450 Гкал., узгодження якої визначено в додатку № 3, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна цього Договору становить 1 885 043,50 грн (один мільйон вісімсот вісімдесят п`ять тисяч сорок три грн. 50 коп.) без ПДВ.

Згідно п. 3.2. Договору, ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін.

Відповідно до п. 3.3. Договору, облік споживання теплової енергії проводиться за показниками приладів обліку або розрахунковим методом згідно з «Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» (КТМ 204 України 244-94) та даними, вказаними у додатку № 2 цього договору, а також з урахуванням вимог діючих нормативно-правових актів України. Показники з лічильника знімаються у присутності представників Сторін та фіксуються актом показників лічильника. Дата зняття показників лічильника - останній робочий день кожного місяця, або інший строк, узгоджений Сторонами.

Згідно п. 4.1. Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після пред`явлення Учасником рахунка на оплату послуг (далі - рахунок) або після підписання Сторонами акта про надання послуг.

Відповідно до п. 4.2. Договору, до рахунка додається акт про надання послуг, що підписується сторонами кожного місяця.

Згідно п. 4.3. Договору, розрахунки за надані послуги проводяться в грошовій формі, відповідно до діючих на день оплати тарифів.

Відповідно до п. 4.4. Договору, факт надання послуг засвідчується актом приймання-передачі теплової енергії, що підписується обома сторонами кожного місяця.

Згідно п. 4.14 Договору, тарифи на послуги з централізованого опалення можуть змінюватися у разі прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг тарифів. У разі зміни тарифу Сторонами в обов`язковому порядку здійснюється перерахунок за надані послуги за новими тарифами, які є обов`язковими для Сторін за даним Договором з моменту введення їх в дію та не потребують додаткового узгодження.

Відповідно до п. 1 Додатку № 3 до Договору від 27.01.2016 № 64 про закупівлю послуг за державні кошти узгоджено обсяги тарифу на теплову енергію та загальну вартість послуги, визначено, що розрахунки Замовником за відпущену теплову енергію Учаснику проводяться за кожну відпущену 1 Гкал у розмірі - 1 300,03 грн. Загальна кількість тепла на 2016 рік - 1450 Гкал. на суму: 1 885 043,50 грн (один мільйон вісімсот вісімдесят п`ять тисяч сорок три грн. 50 коп.) без ПДВ.

05.02.2016 між КЗ «РООД» РОР, в особі головного лікаря ОСОБА_6 , що діє на підставі Статуту (Замовник), з однієї сторони, і Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРТЕПЛО РІВНЕ», в особі директора ОСОБА_7 , що діє на підставі Статуту (Постачальник), з другої сторони, уклали додаткову угоду № 1 до Договору № 64 про закупівлю послуг за державні кошти від 27 січня 2016 року, якою: відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України та враховуючи кошторисні призначення замовника на 2016 рік Сторони дійшли згоди доповнити п. 3.1 Договору абзацом наступного змісту: «зобов`язання Замовника до Договору станом на 05 лютого 2016 року становить 1 360 001,18 грн (один мільйон триста шістдесят одна грн. 18 коп.) з ПДВ».

Так, ОСОБА_4 , у період часу з 21.04.2016 по 31.12.2016, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, будучи службовою особою ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ» наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, маючи умисел на заволодіння бюджетними коштами, призначеними на постачання пари та гарячої води для КЗ «Рівненський обласний онкологічний диспансер» Рівненської обласної ради за договором № 64 від 27.01.2016, в порушення ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, згідно якої кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, п.п. 4.3, 4.14 Договору № 64 від 27.01.2016, достовірно знаючи, що постановою НКРЕКП № 2726 від 05.11.2015, установлено «УКРТЕПЛО РІВНЕ» тариф на виробництво теплової енергії для потреб бюджетних установ та організацій на рівні 1097,24 грн за 1 Гкал (без ПДВ), що виробляється на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, котрі знаходяться за адресами: вул. Олександра Олеся, 12, м. Рівне; вул. Колгоспна, 22, с. Новостав, Рівненська область, підписав:

- акт приймання-передачі теплової енергії № 11 від 17.05.2016 згідно якого ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ» надало послуги з постачання теплової енергії за травень 2016 року в кількості 153,8426 Гкал, за ціною 1300,03 грн за 1 Гкал, на загальну суму 200 000,00 грн, що на 202,79 грн вище встановленого НКРЕКП тарифу;

- акт приймання-передачі теплової енергії № 13 від 16.06.2016 згідно якого ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ» надало послуги з постачання теплової енергії за червень 2016 року в кількості 7.69213 Гкал, за ціною 1300,03 грн за 1 Гкал, на загальну суму 10000,00 грн, що на 202,79 грн вище встановленого НКРЕКП тарифу;

- акт приймання-передачі теплової енергії № 18 від 18.07.2016 згідно якого ТОВ «Укртепло Рівне» надало послуги з постачання теплової енергії за липень 2016 року в кількості 7.69213 Гкал, за ціною 1300,03 грн за 1 Гкал, на загальну суму 10000,00 грн, що на 202,79 грн вище встановленого НКРЕКП тарифу;

- акт приймання-передачі теплової енергії № 20 від 19.08.2016 згідно якого ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ» надало послуги з постачання теплової енергії за серпень 2016 року в кількості 7.69213 Гкал, за ціною 1300,03 грн за 1 Гкал, на загальну суму 10000,00 грн, що на 202,79 грн вище встановленого НКРЕКП тарифу;

- акт приймання-передачі теплової енергії № 22 від 16.09.2016 згідно якого ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ» надало послуги з постачання теплової енергії за вересень 2016 року в кількості 61.53704 Гкал, за ціною 1300,03 грн за 1 Гкал, на загальну суму 80000,00 грн, що на 202,79 грн вище встановленого НКРЕКП тарифу;

- акт приймання-передачі теплової енергії № 24 від 19.10.2016 згідно якого ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ» надало послуги з постачання теплової енергії за жовтень 2016 року в кількості 115.38195 Гкал, за ціною 1300,03 грн за 1 Гкал, на загальну суму 150000,00 грн, що на 202,79 грн вище встановленого НКРЕКП тарифу;

- акт приймання-передачі теплової енергії № 26 від 22.11.2016 згідно якого ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ»» надало послуги з постачання теплової енергії за листопад 2016 року в кількості 230.76391 Гкал, за ціною 1300,03 грн за 1 Гкал, на загальну суму 300000,00 грн, що на 202,79 грн вище встановленого НКРЕКП тарифу;

- акт приймання-передачі теплової енергії № 35 від 12.12.2016 згідно якого ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ» надало послуги з постачання теплової енергії за грудень 2016 року в кількості 230.76391 Гкал, за ціною 1300,03 грн за 1 Гкал, на загальну суму 300000,00 грн, що на 202,79 грн вище встановленого НКРЕКП тарифу;

- акт приймання-передачі теплової енергії № 40 від 22.12.2016 згідно якого ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ» надало послуги з постачання теплової енергії за грудень 2016 року в кількості 115.38195 Гкал, за ціною 1300,03 грн за 1 Гкал, на загальну суму 150000,00 грн, що на 202,79 грн вище встановленого НКРЕКП тарифу.

Таким чином, КЗ «РООД» РОР зайво сплачено за послуги з постачання теплової енергії: за травень 2016 року в сумі 31197,74 грн, за червень 2016 року в сумі 1559,89 грн, за липень 2016 року в сумі 1559,89 грн; за серпень 2016 року в сумі 1559,89 грн; за вересень 2016 року в сумі 12479,1 грн; за жовтень 2016 року в сумі 23398,31 грн, за листопад 2016 року в сумі 46796,61 грн, за грудень 2016 року в сумі 70194,92 грн, якими ОСОБА_4 заволодів зловживаючи своїм службовим становищем.

Таким чином, ОСОБА_4 шляхом зловживання службовим становищем, у період з 21.04.2016 по 31.12.2016 заволодів чужим майном, а саме коштами в загальній сумі 188746,35 грн, що були зайво сплачені КЗ «РООД» РОР за послуги з постачання теплової енергії за Договором № 64 про закупівлю послуг за державні кошти від 27.01.2016 року, чим заподіяв у великих розмірах матеріальну шкоду КЗ «РООД» РОР у вказаному розмірі.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим у великих розмірах, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заперечив вчинення ним інкримінованого йому злочину та пояснив, що не знав про невідповідність тарифу рішенню НКРЕКП, на час його прийняття на посаду директора вже був чинний Договір №64 від 27.01.2016 року, зареєстрованим в Державному казначействі і вже виконувався, за час його роботи на посаді директора він не отримував від КП «РООД» будь-яких листів чи претензій з вимогою перегляду вартості тарифу чи його необгрунтованості (завищення), на час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності КЗ «РООД» в грудні 2017 року він вже 8 місяців не працював в ТОВ "Укртепло Рівне", а тому не мав доступу до документів товариства, засновники (власники) товариства його не інформували про наявність претензій з приводу тарифу до підприємства за період його роботи на посаді директора. Крім того, ні попередній директор ОСОБА_7 ні інші співробітники підприємства чи його засновники (власники) його про факт ніби-то завищення тарифу - не інформували і докази протилежного в судовому засіданні стороною обвинувачення оголошені не були. Крім того, зазначив , що він самостійно не міг розпоряджатися вказаними коштами. До участі в ревізії залучений не був. Ніхто до суду з позовом після проведення ревізії не звертався.Просив суд винести відносно нього виправдувальний вирок.

Під час судового розгляду кримінального провадження судом досліджено наступне:

Так, допитані як свідки службові особи КЗ «РООД» РОР, а саме: головний лікар ОСОБА_8 , заступники головного лікаря ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , юрисконсульт ОСОБА_11 , головний бухгалтер ОСОБА_12 показали, що при проведенні конкурсних торгів на закупівлю теплової енергії для медичного закладу визначальною була ціна; договори на постачання теплової енергії було укладено з теплопостачальною організацією, яка запропонувала найменшу ціну; перевірка відповідності обгрунтованості ціни тарифу за послуги теплопостачання та відповідності її ціни нормативно-правовим актам, не входить до кола повноважень службових осіб медичного закладу та не передбачено законодавством. Оплата проводилася без готівки на казначейство, зборів не було. Кошти перераховували на рахунок фірми. Хто готував чи підписував договір не пам`ятають.

Допитана як свідок ОСОБА_13 показала, що за час її роботи на підприємстві під ОСОБА_4 головуванням, бухгалтерія та відділ кадрів знаходилися в м.Києві, ОСОБА_4 не мав доступу до безготівкового рахунку підприємства і не міг здійснювати розпорядження коштами з такого, до розпорядження рахунком підприємства ОСОБА_4 не мав доступу, поточне розпорядження коштами з рахунку підприємства здійснювалося по місцю знаходження власників підприємства (холдингу ГК «Укртепло») в м.Києві, ОСОБА_4 задача на місці була забезпечити представництво інтересів товариства у взаєминах з наявними Замовниками, адже передусім по освіті та роду своєї попередньої діяльності є інженерним працівником, який розуміє як функціонують мережі, комунікації виробництва та постачання теплової енергії і, з точки зору осіб, які приймали на роботу, міг забезпечити процес надання послуг у спосіб особистого забезпечення діяльності мереж на місці (в м.Рівному) або підбору інженерних кадрів відповідної кваліфікації.

Доказами та процесуальними документами, що підтверджують встановлені судом обставини, є:

протоколом № 7 Загальних зборів ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ» від 19.04.2016 відповідно до якого з 21.04.2016 на посаду директора товариства призначено ОСОБА_4

наказом № 7-К від 21.04.2016 директора ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ» відповідно до якого з 21.04.2016 ОСОБА_4 приступив до виконання обов`язків директора.

статутом ТзОВ «Укртепло Рівне», затвердженим рішенням загальних зборів учасників ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ» (протокол № 5 від 01.04.2015), відповідно до якого до повноважень директора входить: здійснення керівництва поточною діяльністю Товариства (п. 13.1); без довіреності діяти від імені Товариства, представляти інтереси Товариства в усіх установах та організаціях як в Україні, так і за її межами (п. 13.2.6); підтверджувати підписами усі документи фінансового, матеріального, майнового, розрахункового, кредитного та іншого характеру, у порядку, визначеному Статутом (п. 13.2.7); видавати накази, інструкції та розпорядження, обов`язкові до виконання усіма працівниками Товариства, приймати та звільняти працівників відповідно до затвердженого штатного розпису (п. 13.2.9); без довіреності укладати угоди, а також вчиняти інші юридичні дії від імені Товариства в межах чинного законодавства України, з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом (п. 13.2.10); відкриває та розпоряджається банківськими рахунками товариства в межах свої компетенції, визначеної статутом, має право першого підпису фінансових та банківський документів (п. 13.2.11) здійснювати інші повноваження, делеговані Загальними Зборами Учасників Товариства (п. 13.2.12).

(вищевказані документи вилучено на підставі ухвали слідчого судді про про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів в Управлінні забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради)

інформацією від 30.11.2018 № 05-2981 Рівненської міської ради, отриманою в порядку ст. 97 КПК України, відповідно до якої 12.11.2014 до Рівненської міської ради надійшов лист ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ» про намір надавати послуги з постачання теплової енергії до об`єктів бюджетної сфери у м. Рівне та встановлення тарифу для споживачів. Ліцензія НКРЕКП на виробництво ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ» теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії за № 522325. Тариф ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ» на виробництво теплової енергії для потреб бюджетних установ та організацій, що виробляється на установці з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, яка знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Олександра Олеся, 12, встановлений постановою НКРЕКП від 05.11.2015 № 2726 на рівні 1097,24 грн. за 1 Гкал (без ПДВ). Крім того, постановою НКРЕКП від 16.10.2014 № 119 визначений середньозважений тариф на виробництво теплової енергії для бюджетних установ та організацій на теплогенеруючих установках з використанням природного газу в сумі 931,86 грн/Гкал (без ПДВ), а постановою НКРЕКП від 19.12.2014 № 906 - 1097,24 грн/Гкал.

- інформацією від 31.03.2022 № 2194/17.3.4/7-22 НКРЕКП, отриманої в порядку ст. 97 КПК України, відповідно до якої до НКРЕКП звернулося ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ» щодо встановлення тарифу на виробництво теплової енергії для потреб бюджетних установ та організацій на рівні середньозваженого, що виробляється на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, котрі знаходяться на котельнях в АДРЕСА_2 та в АДРЕСА_3 .

Рішення щодо встановлення ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ» тарифу на виробництво теплової енергії для потреб бюджетних установ та організацій, що виробляється на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, прийнято постановою НКРЕКП від 05.11.2015 № 2726 «Про встановлення тарифу на виробництво теплової енергії для потреб бюджетний установ та організацій ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ», яку було оприлюднено на офіційному вебсайті НКРЕКП, в «інформаційному бюлетені НКРЕКП», а також розміщено в Системі інформаційно-правового забезпечення «Ліга:Закон» та Юридичній інформаційно-пошуковій системі «Законодавство».

При цьому, середньозважений тариф на виробництво теплової енергії для бюджетних установ та організацій на теплогенеруючих установках з використанням природного газу визначений постановою НКРЕКП № 119 від 16.10.2014 «Про визначення середньозваженого тарифу на виробництво теплової енергії для бюджетних установ та організацій на теплогенеруючих установках (крім теплоелектроцентралей, теплоелектростанцій і атомних електростанцій) з використанням природного газу» та на дату прийняття рішення про становлення ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ» тарифу, складав 1097,24 за 1 Гкал (без ПДВ).

- договором № 64 від 27.01.2016 з додатками та додатковими угодами, вилученими в КЗ «РОООД» на підставі ухвали слідчого судді, якою надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів. Зокрема згідно п. 4.14 Договору, тарифи на послуги з централізованого опалення можуть змінюватися у разі прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг тарифів. У разі зміни тарифу Сторонами в обов`язковому порядку здійснюється перерахунок за надані послуги за новими тарифами, які є обов`язковими для Сторін за даним Договором з моменту введення їх в дію та не потребують додаткового узгодження. Відповідно до п. 1 Додатку № 3 до Договору від 27.01.2016 № 64 про закупівлю послуг за державні кошти узгоджено обсяги тарифу на теплову енергію та загальну вартість послуги, визначено, що розрахунки Замовником за відпущену теплову енергію Учаснику проводяться за кожну відпущену 1 Гкал у розмірі - 1 300,03 грн. Загальна кількість тепла на 2016 рік - 1450 Гкал. на суму: 1 885 043,50 грн (один мільйон вісімсот вісімдесят п`ять тисяч сорок три грн. 50 коп.) без ПДВ.

актами про надання послуг з теплопостачання з травня по грудень 2016 року, платіжними доручення про оплату послуг, вилученими в КЗ «РОООД» на підставі ухвали слідчого судді, якою надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів. Вказані документи підтверджують факт надання послуг з теплопостачання та їх оплату.

актом ревізії від 20.12.2017 року за № 13-17-04-06/44 фінансово-господарської діяльності Комунального закладу «Рівненський обласний онкологічний диспансер» Рівненської обласної ради за період з 01.07.2014 по 31.08.2017 відповідно до якого при укладанні та виконанні договорів №64 від 17.08.2015, №3 від 28.12.2015 та №64 від 27.01.2016 встановлено невідповідності в частині дотримання діючих на день оплати тарифів, що призвело до зайвої оплати за послуги з постачання теплової енергії для ТзОВ «Укртепло Рівне» за період з 17.08.2015 по 01.05.2017 на загальну суму 550 062, 88 гривень (у тому числі за період перебування ОСОБА_4 на посаді директора товариства з 21.04.2016 по 31.12.2016 в сумі 188746,35 грн)

- висновком експерта від 28.09.2018 № 3.5-32/18 (судово-економічної експертизи) відповідно до якого документально підтверджено висновки, викладені в акті ревізії фінансово-господарської діяльності ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального закладу «Рівненський обласний онкологічний диспансер» Рівненської обласної ради за період з 01.07.2014 по 31.08.2017 № 13-17-04-06/44 щодо постачання теплової енергії по завищених тарифах за 2015-2016 роки та І квартал 2017 року на загальну суму 550 062, 88 гривень, а також висновки ревізії у частині, що стосується суми завданих збитків, що виникли внаслідок завищення тарифів щодо постачання теплової енергії.

висновком експерта від 10.02.2022 № СЕ-19/118-22/991-ПЧ (почеркознавча експертиза по актах приймання теплової енергії за листопад, грудень 2016 року) відповідно до якого підписи від імені директора ТОВ «Укртепло Рівне» в акті приймання-передачі теплової енергії № 26 від 22.11.2016, акті приймання в акті приймання-передачі теплової енергії № 35 від 12.12.2016, виконані ОСОБА_4 ; підписи від імені директора ТОВ «Укртепло Рівне» в акті приймання-передачі теплової енергії № 40 від 22.12.2016, виконані не ОСОБА_4 , а іншою особою (як встановлено в ході судового розгляду - вказані підписи виконані працівником ТОВ «Укртепло Рівне» ОСОБА_13 , який діяв на підставі довіреності від 15.12.2016, виданої директором ОСОБА_4 та відповідно до якої ОСОБА_13 надано право представляти інтереси товариства у відносинах з іншими суб`єктами з правом підпису)

висновком експерта від 04.02.2022 № СЕ-19/118-22/975-ПЧ (почеркознавча експертиза по актах приймання теплової енергії за березень, квітень, травень, червень 2016 року) відповідно до якого підписи від імені директора ТОВ «Укртепло Рівне» в акті приймання-передачі теплової енергії № 11 від 17.05.2016, в акті приймання-передачі теплової енергії № 13 від 16.06.2016, виконані ОСОБА_4

висновком експерта від 09.02.2022 № СЕ-19/118-22/990-ПЧ (почеркознавча експертиза по актах приймання теплової енергії за липень, серпень, вересень, жовтень 2016 року) відповідно до якого підписи від імені директора ТОВ «Укртепло Рівне» в акті приймання-передачі теплової енергії № 18 від 18.07.2016, в акті приймання-передачі теплової енергії № 20 від 19.08.2016, в акті приймання-передачі теплової енергії № 22 від 16.09.2016, в акті приймання-передачі теплової енергії № 24 від 16.09.2016, виконані ОСОБА_4 .

Висновком експерта від 09.03.2022 № СЕ-19/118-22/1531-ПЧ (почеркознавча експертиза по додаткових угодах до договору № 64 від 27.01.2016), відповідно до якої підписи від імені директора ТОВ «Укртепло Рівне» в додатковій угоді №2 від 16.12.2016 до договору № 64 від 27.01.2016, додатковій угоді №3 від 31.12.2016 до договору № 64 від 27.01.2016, виконані ОСОБА_4 .

Твердження захисника про недопустимість ряду доказів, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст. 87 КПК України). Такі перераховані в частинах 2 та 3 цієї ж статті та не є виключними.

Отже, недопустимими є лише докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду (далі - ВС), викладеної у постанові у справі № 756/10060/17 від 31.08.2022, послідовність викладення в диспозиції ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, - захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду. Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.

У своїй постанові у справі № 318/292/18 від 01.12.2020 ВС зазначив, що норми ст. 87 КПК України не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість, закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Також у постанові від 25.09.2018 у справі № 210/4412/15-к ВС зазначив, що перелік діянь, які передбачені у ст. 87 КПК України як підстави для визнання фактичних даних недопустимими як докази, не є вичерпним і становить собою порушення фундаментальних гарантій, що дає певний орієнтир для визначення змісту поняття «істотне порушення» у випадках, які не підпадають під цей перелік. У кожному конкретному випадку суд, оцінюючи допустимість того чи іншого доказу, повинен враховувати істотність допущених порушень кримінального процесуального закону та важливість кожного доказу для встановлення обставин кримінального провадження. Тому кожний доказ повинен оцінюватися автономно, оскільки його безумовне виключення може призвести до негативних наслідків, що виражатимуться в ухваленні незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення.

Згідно з правовою позицією ВС, що викладена у постанові від 22.10.2021 у справі № 487/5684/19, критерії визнання доказів недопустимими обумовлюють диференційований порядок вирішення питання щодо їх недопустимості: під час будь-якого судового розгляду у разі встановлення очевидної недопустимості доказу (ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89 КПК України) - у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого судового розгляду; у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті (ч. 1 ст. 89 КПК України) - якщо при отриманні доказів допущено процесуальні порушення, які тягнуть інші порушення прав людини та потребують оцінки на підставі всієї сукупності доказів; зумовлюють сумніви у достовірності здобутих відомостей та суд має вирішити питання щодо можливості усунення вказаного сумніву на підставі сукупності інших зібраних допустимих доказів. Вирішуючи на підставі ч. 1 ст. 87 КПК України питання щодо допустимості доказу, який отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав чи свобод людини, суд має обґрунтувати, яке саме фундаментальне право чи свобода особи були порушені, в чому саме полягає істотність такого порушення в тій мірі, що обумовлює недопустимість доказу, та за відповідності ситуації переліку критеріїв, наведених в ч. 2 ст. 87 КПК України, послатись на конкретний пункт цієї норми. При вирішенні питання щодо допустимості похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав і свобод людини та використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим на підставі частин 1-3 ст. 87 КПК України. Визнання недопустимими первісних доказів за іншими правилами допустимості, передбаченими КПК України, саме по собі не дає підстав для визнання недопустимими похідних доказів на підставі ч. 1 ст. 87 КПК України. У разі встановлення іншого порушення прав і свобод людини, окрім істотних, суд в кожному конкретному випадку має перевірити, у тому числі, чи вплинуло таке порушення на загальну справедливість судового розгляду за критеріями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики ЄСПЛ та національного законодавства. Окрім того, при вирішенні питання щодо допустимості фактичних даних, отриманих з порушенням процесуального закону, суд в кожному конкретному випадку має встановити: чи спричинило це порушення появу обґрунтованих сумнівів у достовірності фактичних даних, отриманих в результаті проведення процесуальної дії; чи можливо усунути такі сумніви за допомогою інших доказів чи додаткових процесуальних засобів доказування. У цьому випадку докази, отримані з порушеннями КПК України, можуть бути використані судом як допустимі лише у разі, якщо: ці порушення не є істотними, тобто не могли вплинути та не впливають на достовірність отриманих фактичних даних; порушення є суттєвими (такими, що породжують сумніви у достовірності доказів), втім такі сумніви можуть бути усунуті іншими зібраними допустимими доказами. У разі встановлення порушення, що породжує сумніви в достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути на основі інших доказів чи за допомогою проведення додаткових процесуальних дій, суд має визнати такий доказ недопустимим. Суд здійснює встановлення достовірності доказу шляхом дослідження та аналізу його змісту, перевірки та співставлення з іншими доказами на предмет об`єктивного взаємозв`язку та взаємоузгодження.

Відносно винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1, 3 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Згідно з ч. 2 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» передбачає, що сторона обвинувачення, виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожен елемент складу злочину, який визначає його кваліфікацію за кримінальним законом (згідно з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.04.2021 у справі № 751/2824/20 та від 23.02.2021 у справі № 742/642/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

У ст. 191 КК України передбачено відповідальність за три форми вчинення злочину - привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони характеризуються умисним протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи.

Розтрата передбачає незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатну передачу, обмін, передачу в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні. В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб.

Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає чуже майно на свою користь чи користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище. Його особливістю є те, що, на відміну від привласнення чи розтрати, предметом заволодіння чужим майном шляхом службового зловживання може бути і майно, яке безпосередньо не було ввірене винному чи не перебувало в його віданні. У зазначений спосіб винний може заволодівати майном, щодо якого в силу своєї посади він наділений правомочністю управління чи розпорядження майном через інших осіб. Тобто він має певні владні повноваження щодо впливу на осіб, яким це майно ввірено чи перебуває у їх віданні.

Розтрата та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчиняється шляхом активної поведінки, тільки з прямим умислом, коли винна особа усвідомлює суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та корисливим мотивом. Для кваліфікації дій за ст.191 КК України, як привласнення необхідно довести , що особа , якій було ввірене чуже майно , обернула його безоплатно на свою користь і не мала наміру в подальшому повернути його або розрахуватися за нього відповідною оплатою. Тому сам по собі факт нестачі майна , ввіреного цій особі , якщо не встановлено причини утворення нестачі, не може бути підставою притягнення її до відповідальності за нестачу чи кваліфікації останньої як привласнення чи розтрата. Обов`язковою суб`єктивною ознакою розтрати майна є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, намір збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.

Як убачається з матеріалів справи, в судовому засіданні не було встановлено доказів, які би підтверджували наявність у ОСОБА_4 умислу заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим у великих розмірах, також дослідженими в суді доказами не доведено, що ОСОБА_4 вчинив незаконне обернення чужого майна на свою користь чи на користь інших осіб в особливо великих розмірах. Суд встановив, що досліджені в судовому засіданні, показання свідків, ряд письмових доказів та інші докази не підтверджують умислу ОСОБА_4 на розтрату чужого майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Зібрані докази не вказують на умисний характер таких дій ОСОБА_4 , а також жодним чином не доводять наявності у нього корисливого мотиву. Обвинувачений надав послідовні покази щодо своїх дій, заперечуючи злочинний умисел і корисливий мотив.

Стороною обвинувачення, в свою чергу, не спростовано вказаних доводів сторони захисту. Таким чином, стороною обвинувачення не доведено в належний процесуальний спосіб та належними та допустимими доказами наявність у ОСОБА_4 , на час виконання ним обов`язків на посаді директора Товариства, умислу на завищення тарифу на послуги з постачання теплової енергії по договору, який укладався до часу його прийняття на дану посаду, наміру заволодіння коштами КЗ та розпорядження такими у спосіб, який би дозволив йому самостійно розпоряджатися такими на власний розсуд (що є обов`язковими елементами складу злочину, передбаченого ст.191 КК України), сума так званої майнової шкоди, розмір якої обумовлює кваліфікацію дій ОСОБА_4 за ч.4 ст.191 КК України не є обгрунтованою, оскільки така сума не включає в себе суму недоплати КЗ для Товариства за період надання послуг за січень та березень 2017 року, безпідставно включає суму платежу за надані послуги в грудні 2016 року (згідно Акту приймання-передачі теплової енергії №40 від 16.12.2016 року, підписаного не ОСОБА_4 ), а також безпідставно включає в себе суму утриманих з підприємства на користь держави податків з коштів, отриманих від КП в якості оплати за надані послуги з теплопостачання.

Сумнівний характер наявності умислу та корисливого мотиву у діях обвинуваченого не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов свій вияв як в положеннях статті 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні від 21.07.2011 - справа «Коробов проти України». У даному рішенні зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.

Отже, стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом, що у діях ОСОБА_4 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме суб`єктивної сторони складу злочину.

У зв`язку з чим, суд переходить до вирішення інших питань, передбачених ст. 368 КПК, в тому числі щодо можливості перекваліфікації дій ОСОБА_4 за іншою статтею закону України про кримінальну відповідальність.

Щодо перекваліфікації злочину.

Стороною обвинувачення зібрано та надано суду докази, якими стверджується, що ОСОБА_4 перебуваючи на посаді директора ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ», шляхом зловживання службовим становищем, у період з 21.04.2016 по 31.12.2016 заволодів чужим майном, а саме коштами в загальній сумі 188746,35 грн, що були зайво сплачені КЗ «РООД» РОР за послуги з постачання теплової енергії за Договором № 64 про закупівлю послуг за державні кошти від 27.01.2016 року, чим заподіяв матеріальну шкоду КЗ «РООД» РОР у вказаному розмірі.

Слід зазначити, що юридична оцінка діяння у межах пред`явленого обвинувачення належить до кола питань, що вирішуються судом під час ухвалення вироку (пункт другий частини першої статті 368 КПК). Тобто, ухвалюючи вирок, суд повинен надати оцінку тому, чи містить певне діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений.

Відповідне судове рішення, як передбачено частиною другою статті 371 зазначеного Кодексу, ухвалюється в нарадчій кімнаті. До цього часу висловлювати власну позицію по суті справи, а також вчиняти будь-які дії, що є прямим або опосередкованим проявом такої позиції, суд не вправі, оскільки це може викликати обґрунтований сумнів у його неупередженості (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к).

Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Частина третя вказаної статті передбачає, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Тобто перекваліфікація злочину судом допускається лише в бік покращення становища обвинуваченого, зокрема, шляхом застосування кримінального закону про менш тяжкий злочин.

Верховний Суд у своєму рішенні від 19.10.2021 у справі № 552/2540/20 вказав, що закриття судом кримінального провадження у тих випадках, коли існують підстави для перекваліфікації дій обвинуваченого судом, не виправдовує легітимних очікувань особи, яка зазнала шкоди і не узгоджується із завданнями кримінального судочинства. Відмова держави від кримінального переслідування особи за наявності у її діях ознак іншого кримінального-караного діяння (менш тяжкого, ніж те, у якому їй пред`явлено обвинувачення) суперечитиме таким засадам як верховенство права, законність та диспозитивність, що призведе до безкарності винного, а особу, якій завдано шкоду, поставить у становище правової незахищеності і створить умови для повторної віктимізації.

Санкцією ч. 4 ст. 191 КК України (в редакції на час ухвалення вироку) передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років..

Таким чином, аналізуючи зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, керуючись нормами ч. 3 ст. 337 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, вийти за межі висунутого обвинувачення за ч. 4 ст. 191 КК України та змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 4 ст. 191 КК України на ч. 1 ст. 367 КК України.

Відповідно до ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_4 обіймаючи посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕПЛО РІВНЕ» повинен був ефективно здійснювати статутні завдання підприємства, як директора ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ» відповідно до Статуту ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ» (надалі - Статут), затвердженого рішенням загальних зборів учасників ТОВ «УКРТЕПЛО РІВНЕ» (протокол № 5 від 01.04.2015) входить: здійснення керівництва поточною діяльністю Товариства (п. 13.1); без довіреності діяти від імені Товариства, представляти інтереси Товариства в усіх установах та організаціях як в Україні, так і за її межами (п. 13.2.6); підтверджувати підписами усі документи фінансового, матеріального, майнового, розрахункового, кредитного та іншого характеру, у порядку, визначеному Статутом (п. 13.2.7); видавати накази, інструкції та розпорядження, обов`язкові до виконання усіма працівниками Товариства, приймати та звільняти працівників відповідно до затвердженого штатного розпису (п. 13.2.9); без довіреності укладати угоди, а також вчиняти інші юридичні дії від імені Товариства в межах чинного законодавства України, з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом (п. 13.2.10); здійснювати інші повноваження, делеговані Загальними Зборами Учасників Товариства (п. 13.2.12).

Із встановлених фактичних обставин вбачається, що ОСОБА_4 до призначення його на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕПЛО РІВНЕ», в силу свого досвіду роботи та професійного досвіду, кваліфікації, а також останній мав змогу та повинен був передбачати наслідки, які його діями може бути спричинено, а саме в результаті неналежного виконання покладених на нього , як директора обов`язків, завдання збитків підприємству.

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 усвідомлював факт порушення ним своїх службових обов`язків, передбачав і свідомо припускав можливість настання таких наслідків.

Таким чином, ОСОБА_4 неналежним чином виконав свої службові обов`язки через несумлінне до них ставлення.

Тому, оцінивши зібрані у справі докази, суд, за своїм внутрішнім переконанням дійшов висновку, що таких доказів є достатньо для визнання обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення ч. 1 ст. 367 КК України, оскільки вони у своїй сукупності та взаємозв`язку вказують на вчинення обвинуваченим службового недбальства.

Щодо показів самого обвинуваченого, які він надав в судовому засіданні, то суд оцінює такі критично, та вважає їх такими, що спрямовані на уникнення від відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Водночас сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, кримінальне правопорушення вчинене і обвинувачений є винними у його вчиненні, що відповідає стандарту доведення поза розумним сумнівом.

При обранні виду і міри покарання ОСОБА_4 суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та, відповідно до ст.65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою правопорушення, враховує наслідки та обставини вчиненого.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання, судом не встановлено.

Беручи до уваги наведене, враховуючи особу винного, який позитивно характеризується по місцю проживання, одружений, працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд дійшов переконання, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст. 367 КК України з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.

Разом з тим, як видно з обставин справи, кримінальне правопорушення було вчинено ОСОБА_4 21.04. 2016 року.

Згідно чинної на той час редакції п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України вказано, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Як зазначено у ч. 5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Суд бере до уваги, що кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 за ч.1 ст.367 КК України, є нетяжким злочином, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, і з дня його вчинення минуло більше трьох років, тому, відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України, закінчились строки давності, а обставини, що порушують їх перебіг, не встановлені. Відтак, суд дійшов висновку, що обвинуваченого ОСОБА_4 слід звільнити від відбуття призначеного йому покарання.

Крім того, в межах даного кримінального провадження, під час судового розгляду прокурором та КП «Рівненським обласним протипухлинним центром» Рівненської обласної ради заявлено цивільні позови про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням з ОСОБА_4 у сумі 188 746, 35 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що цивільні позови прокурора та КП «Рівненського обласного протипухлинного центру» Рівненської обласної ради про стягнення з цивільного відповідача ОСОБА_4 на користь КП «Рівненський обласний протипухлинний центр» Рівненської обласної ради на відшкодування шкоди, в сумі 188746,35 грн. завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.4 ст.191 КК України, в межах даного кримінального провадження, слід залишити без розгляду, зважаючи на перекваліфікацію дій обвинуваченого, та роз`яснити цивільному позивачу право на звернення з позовом у цивільному порядку.

Питання про речові докази в справі необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи у сумі 21423 гривень 48 копійок підлягають до стягнення з обвинуваченого в користь держави відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, та обрати йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з банківськими та платіжними операціями, а також із забезпеченням збереження грошових коштів і цінностей, на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст.49 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного за ч.1 ст.367 КК України покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати в сумі 21423 гривень 48 копійок, у відшкодування вартості проведення криміналістичних досліджень в кримінальному провадженні.

Цивільні позови прокурора та КП «Рівненського обласного протипухлинного центру» Рівненської обласної ради про стягнення з цивільного відповідача ОСОБА_4 на користь КП «Рівненського обласного протипухлинного центру» Рівненської обласної ради 188746,35 грн. на відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.4 ст.191 КК України, залишити без розгляду.

Речові докази: договір на закупівлю послуги №64 від 17.08.2015 з усіма додатками

та додатковими угодами; документи, що підтверджують спожиту теплову енергію (акти розрахунки, встановлені тарифи, акти приймання - передачі теплової енергії); меморіальних ордерів Форма №6 «Накопичувальна відомість з розрахунками з іншими кредиторами», інформацію про банківські рахунки диспансеру з випискою стосовно оплати послуг за теплопостачання; виставлені рахунки ТзОВ «Укртепло Рівне» на оплату послуг диспансеру. журналів зняття показників лічильника; звітів про виконання загального фонду кошторису диспансеру, первинні документи щодо оплати послуг за теплопостачання за 2015-2016 роки та перший квартал 2017 року - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Рівненської області протягом 30 днів моменту проголошення вироку через Рівненський міський суд.

Згідно ст. 376 ч 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1