Справа № 491/606/23
УХВАЛА
02 серпня 2023 року Ананьївський районний суд Одеської області
в складі: головуючої судді Надєр Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Рачкової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Ананьєві заяву сторін про затвердження мирової угоди по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Ананьївського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
31 липня 2023 року на адресу суду надійшла спільна заява сторін про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі, а також розгляд заяви про затвердження мирової угоди без участі сторін у справі.
Відповідно до наданої до суду мирової угоди відповідач ОСОБА_2 добровільно в рахунок погашення боргу в сумі 130000 (сто тридцять тисяч) гривень та судового збору в сумі 1300 гривень передає у власність позивачу ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5120281400:01:002:0372 площею 3,24 га, яка розташована на території Долинської сільської ради Ананьївського (нині Подільського) району Одеської області, та належить відповідачу на праві приватної власності відповідно до Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії РІ №467948, виданого 23 серпня 2002 року. В свою чергу позивач ОСОБА_1 підтверджує, що з моменту підписання мирової угоди та затвердження її ухвалою суду, яка підтвердить її право власності на вище зазначене нерухоме майно у вигляді земельної ділянки, жодних претензій майнового характеру до відповідача ОСОБА_2 стосовно боргу в сумі 130000 (сто тридцять тисяч) гривень та судового збору в сумі 1300 гривень, мати не буде.
В судове засідання позивач та відповідач не з`явились, проте в заяві про затвердження мирової угоди просять судове засідання провести без їх участі.
Перевіривши матеріали справи та заяву про затвердження мирової угоди, суд дійшов висновку, що мирова угода, на умовах запропонованих сторонами, задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частини 7 статті 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Так, відповідно до частини 2 статті 207 ЦПК України, сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Вирішуючи питання щодо затвердження мирової угоди, суд враховує, що одним із способів врегулювання спору між сторонами судової справи є укладення мирової угоди.
Мирова угода це угода сторін, в якій вони викладають прийнятний для них варіант вирішення судової справи, розподіляють спірні права та обов`язки, або відмовляються від таких шляхом досягнення компромісу. Наслідком затвердження мирової угоди судом є припинення провадження по справі, а також встановлення, припинення чи зміна прав та обов`язків для сторін.
Відповідно до частини 1 статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Вирішуючи питання щодо затвердження мирової угоди, суд має з`ясувати чи не суперечать умови мирової угоди вимогам закону.
Зі змісту поданої до суду мирової угоди вбачається, що сторони по справі намагаються шляхом укладення мирової угоди здійснити перехід права власності на нерухоме майно, а саме, на зазначену вище земельну ділянку, тобто умови мирової угоди не направлені на врегулювання спору, а є вимогою про перехід права власності на нерухоме майно, тоді як предметом спору, за яким укладена мирова угода, було стягнення боргу.
При вирішенні питання щодо визнання мирової угоди суд звертає увагу сторін, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд при здійсненні судочинства не може підміняти собою інші органи, зокрема органи, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють державну реєстрацію, а судові рішення не можуть підміняти посвідчення правочинів, зокрема, щодо переходу права власності на нерухоме майно.
В даному випадку суд не вбачає підстав для визнання даної мирової угоди, оскільки її умови не стосуються предмету спору, яким є стягнення грошових коштів, а стосуються нерухомого майна, а саме зазначеної вище земельної ділянки.
Тобто, зазначена мирова угода не стосується прав та обов`язків сторін, що випливають з самого предмета позову, умови мирової угоди не пов`язані зі спірними правовідносинами. Її зміст зводиться до виникнення права власності за позивачем на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить відповідачеві.
За таких обставин суд дійшов висновку, що умови мирової угоди не відповідають нормам статті 207 ЦПК України, а тому підстави для її визнання у суду відсутні.
За положеннями ч.5 ст.207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними; 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Зважаючи на те, що умови мирової угоди повинні нести зобов`язальний характер для сторін, оскільки ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, однак викладені умови мирової угоди суперечать закону та суд, у разі задоволення такої мирової угоди, вийде за межі предмету позову, заява про затвердження мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.207, 260, 352-354 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у затвердженні мирової угоди між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Продовжити розгляд справи по суті, та призначити судове засідання у справі на 13 вересня 2023 року на 10 годину 00 хвилин в приміщені зали судових засідань Ананьївського районного суду Одеської області.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: Л. М. Надєр
Суд | Ананьївський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 02.08.2023 |
Оприлюднено | 03.08.2023 |
Номер документу | 112570650 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них інших видів кредиту |
Цивільне
Ананьївський районний суд Одеської області
Надєр Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні