Ухвала

від 28.07.2023 по справі 945/2486/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/2486/21

Провадження № 2/945/315/23

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про закриття провадження у справі

28липня 2023рокуМиколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Фути О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву представниці відповідача, адвоката Балабан О.І. про закриття провадження у справі по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Іванівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання незаконним та скасування наказу, стягення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановив:

В провадженні Миколаївського районного суду Миколаївської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Іванівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання незаконним та скасування наказу, стягення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 04.01.2022року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду.

23.01.2023року від представника відповідача адвоката Балабан О.І. до суду надійшо клопотання про закриття провадження у справі , посилаючись на те, що позивача у добровільному порядку поновлено на роботі з 01.03.2022 року, тому відсутній предмет спору.

Учасники справи про дату,час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, однак до суду не з`явилися, при цьому подали заяви про розгляд клопотання без їх участі, у зв`язку з чим, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши клопотання про закриття провадження, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що заява про закриття провадження у справі не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя.

Доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Підстави для закриття провадження у справі визначені устатті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно зіст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Разом і тим, за змістом п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц, від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом 29.12.2021року, а наказ № 10-К від 01.03.2022року Іванівського закладу середньої освіти І-ІІ сткпенів Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області «Про доступ до роботи вчителя української мови і літератури» яким зупинено дію наказу № 97-к від 08.11.2021 року «Про відсторонення від роботи» та допущено позивача до роботи з 01.03.2022року, тому провадження у справі, яке відкрито до поновлення на посаді, не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору на час пред`явлення позову, а не у припиненні його існування (зникненні).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що на момент пред`явлення позову до суду мав місце спір між сторонами, суд прийшов до висновку, що заява представника відповідача про закриття провадження у справі на підставі п. 2. ч. 1ст. 255 ЦПК України не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 255, 258-261,353 ЦПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні заяви представниа відповідача адвоката Балабан Оксани Іванівни про закриття провадження у справі - відмовити.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя М.М.Войнарівський