Постанова

від 10.08.2010 по справі 9301/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд  

61004  м. Харків  вул. Мар'їнська, 18-Б-3  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Харків  

10.08.2010 р.                                                                                           справа № 2а- 9301/10/2070                                Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі –Міхно А.О.,

за участі представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківської області   

до

Комунального підприємства "Орільське"   

про

стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

          Позивач, Лозівська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Орільське", в якому просив стягнути з відповідача на користь держави заборгованість по сплаті податкового боргу у розмірі 49.701,00 грн.

          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що КП "Орільське" перебуває на обліку в Лозівській ОДПІ Харківської області як платник податків з 18.09.2008р. Відповідачем до Лозівської ОДПІ Харківської області надано податкові декларації з податку на додану вартість, а саме: № 35508 від 19.10.2009 на суму 12019,00 грн., № 40444 від 13.11.2009 на суму 6361,00 грн., № 42220 від 17.12.2009 на суму 5211,00 грн., № 45883 від 18.01.2010 на суму 9033,00 грн., № 3636 від 18.02.2010 на суму 3116,00 грн., № 5060 від 22.03.2010 на суму 5123,00 грн., № 9496 від 20.04.2010 на суму 4471,00 грн., № 14519 від 20.05.2010р на суму 4367,00 грн.  У зв'язку з не оплатою в повному обсязі самостійно задекларованих зобов'язань у відповідача виникла заборгованість в сумі 49.701,00 грн. Представник позивача у судовому засіданні підтримав  позовні вимоги, просив  їх задовольнити.

          Відповідач, Комунальне підприємство "Орільське", заперечень проти позову не подав, до суду свого уповноваженого представника не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки  суду не повідомив.

          Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч.1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то суд доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.

          Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

          За матеріалами справи відповідач, Комунальне підприємство "Орільське" пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом 35308653, на обліку як платник податків (зборів, обов'язкових платежів) знаходиться в Лозівській ОДПІ.

          Лозівська ОДПІ Харківської області в силу норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та за наведеними у ст.3 КАС України ознаками є суб'єктом владних повноважень, звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом, що передбачено п.11  ст. 10 і п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а тому спір по даній справі підлягає вирішенню в порядку КАС України.

          При вирішенні даного спору суд бере до уваги приписи ч.1 ст.2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Оскільки норми КАС України не встановлюють виключення з наведеного правила, то суд вважає, що воно підлягає застосуванню в тому числі і при розв'язанні спорів за зверненнями суб'єкта владних повноважень.

          Як слідує з матеріалів справи, відповідач самостійно склав і  подав до Лозівської ОДПІ  Харківської області податкові декларації  з податку на додану вартість, а саме: № 35508 від 19.10.2009 на суму 12019,00 грн., № 40444 від 13.11.2009 на суму 6361,00 грн., № 42220 від 17.12.2009 на суму 5211,00 грн., № 45883 від 18.01.2010 на суму 9033,00 грн., № 3636 від 18.02.2010 на суму 3116,00 грн., № 5060 від 22.03.2010 на суму 5123,00 грн., № 9496 від 20.04.2010 на суму 4471,00 грн., № 14519 від 20.05.2010р на суму 4367,00 грн.

          Підпунктом 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", норми якого підлягають застосуванню до спірних правовідносин, передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

          З даних картки особового рахунку відповідача з ПДВ, яка ведеться ОДПІ у Лозівському районі Харківської області, судом з'ясована наявність у відповідача заборгованості, яка виникла у зв"язку з несвоєчасною сплатою самостійно задекларованих зобов"язань по ПДВ згідно з деклараціями: № 35508 від 19.10.2009 на суму 12019,00 грн., № 40444 від 13.11.2009 на суму 6361,00 грн., № 42220 від 17.12.2009 на суму 5211,00 грн., № 45883 від 18.01.2010 на суму 9033,00 грн., № 3636 від 18.02.2010 на суму 3116,00 грн., № 5060 від 22.03.2010 на суму 5123,00 грн., № 9496 від 20.04.2010 на суму 4471,00 грн., № 14519 від 20.05.2010р на суму 4367,00 грн.      

          Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4. ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов’язання, яка не сплачена платником податків у строки визначені Законом визнається сумою податкового боргу платника податків. Згідно п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 зазначеного Закону, у разі несплати у встановлений термін узгодженої суми податкового боргу, податковий орган надсилає такому платнику податкові вимоги.

          Матеріали справи містять фактичні дані про направлення позивачем першої податкової вимоги № 1/249 від 05.11.2009 р. на загальну суму 12019,00 грн. та другої податкової вимоги № 2/265 на загальну суму 18380,00 грн. Зазначені  вимоги відповідачем були отримані, доказів їх оскарження у порядку, передбаченому законодавством України, суду не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України не встановлено.    

          Згідно з п.1.3 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

          Доказів оплати сум зобов'язань згідно з переліченими деклараціями відповідач до суду не подав. Судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі наявності таких доказів не виявлено.

          За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність у позивача заборгованості по оплаті основного платежу по ПДВ в сумі 49.701,00грн.

          Оскільки положеннями ст..41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то суд вважає, що вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст..124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню безвідносно до інших дій, які були вчинені суб'єктом права з метою відновлення порушеного права і інтересу на отримання належних платежів.

          При вирішенні справи суд не знаходить підстав для застосування до спірних правовідносин положень п.11.1 ст.11 Закону України "Про   порядок   погашення   зобов'язань   платників   податків   перед  бюджетами   та   державними   цільовими   фондами", позаяк приписами даної норми закону унормовані правовідносини з приводу самостійного позасудового погашення податковим органом заборгованості платника податків перед бюджетом.

          Дослідивши зібрані по справі докази за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення спірної суми заборгованості підлягає задоволенню, бо доведена матеріалами справи.

          Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України,  ст.ст. 7-11, п.5 ч.1 ст.155, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162,  ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, -

П О С Т А Н О В И В :

          Адміністративний позов Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області  до  Комунального підприємства "Орільське"  про  стягнення заборгованості   –  задовольнити. 

          Стягнути з Комунального підприємства "Орільське" (ідентифікаційний код - 35308653; місцезнахоження - 64640, Харківська область, Лозівский район, смт.Орілька, вул.Індустріальна, буд.11) на користь Державного бюджету України заборгованість у сумі 49701 (сорок дев'ять тисяч сімсот одна) грн. 00 коп.

          Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу,  про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

          Постанова у повному обсязі  складена 16.08.2010р.

          Суддя                                                                                                Сліденко А.В.