Постанова

від 27.07.2023 по справі 908/802/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2023 року м.Дніпро

Справа № 908/802/20(908/2767/22)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

секретар судового засідання: Михайлова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал 5" Данілова Артема Івановича на ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.01.2023 (прийняту суддею Юлдашевим О.О., повне судове рішення складено 03.02.2023) у справі № 908/802/20 (908/2767/22)

за позовом Данілова Артема Івановича

до відповідачів 1 - ОСОБА_2

відповідача 2 - ОСОБА_3

третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рудик Валерій Вікторович

про визнання недійсними договорів та скасування рішень

в межах справи № 908/802/20 про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал 5"

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заявлених вимог.

До Господарського суду Запорізької області 06.01.2023 надійшло клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал 5" арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича про вжиття заходів забезпечення позову у справі №908/802/21 (908/2767/22).

2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 у цій справі, відмовлено позивачу у задоволенні клопотання (вх. №264/08-08/23 від 06.01.2023) про забезпечення позову.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з тих обставин, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що не накладення арештів якимось чином утруднить виконання можливого рішення суду.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Данілов Артем Іванович , не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняте нове рішення, яким задовольнити клопотання ліквідатора ТОВ "Квартал 5" про вжиття заходів забезпечення позову у справі 908/802/20 (908/2767/22), та накласти арешт на наступний об`єкт нерухомого майна - Квартира площею 61,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 953 033,42 грн, яка на даний час належить фізичній особі ОСОБА_3 .

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що 06 грудня 2022 Верховним Судом було залишено в силі ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.10.2021 у справі № 908/802/20, якою стягнуто на користь боржника-банкрута ТОВ "Квартал 5", зокрема з відповідача ОСОБА_2 80 098 014, 39 грн, у зв`язку з доведенням ТОВ "Квартал 5" до банкрутства.

На переконання скаржника, після винесення Верховним судом 06 грудня 2022 року постанови у справі №908/802/20, усвідомлюючи наявність невиконаних рішень суду та можливість звернення стягнення на майно, що їм належить, з метою уникнення звернення стягнення на майно та невиконання вказаних судових рішень, діючи не добросовісно, відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було відчужене все належне їм нерухоме майно, що унеможливило задоволення вимог кредиторів ТОВ "Квартал 5" за його рахунок.

Зокрема, 08.12.2022 відповідачем ОСОБА_4 було відчужене все належне йому нерухоме майно вартістю 18 390 462, 00 грн, а відповідачем ОСОБА_2 того самого дня було відчужене все належне йому нерухоме майно вартістю 953 033, 42 грн, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, довідками про вартість нерухомого майна, які було додано арбітражним керуючим до клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Апелянт звертає увагу, що відчуження вищевказаними відповідачами належного їм майна відбулось в один і той самий день (08.12.2022), на користь однієї і тієї ж особи - ОСОБА_3 , та оформлено у одного нотаріуса ( Рудика Валерія Вікторовича ) та одним і тим самим способом - передачею майна в іпотеку третій особі з подальшим одночасним відчуженням.

Скаржник зазначає, що фізична особа ОСОБА_3 , на користь якого було відчужене майно відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , є пов`язаною особою з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_3 є власником та єдиним учасником ТОВ "Етер Компані" (код ЄДРПОУ 38899653; 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т), в якій ОСОБА_4 є кінцевим бенефіціарним власником, а ОСОБА_2 був керівником у 2019 році, що підтверджується відомостями про вказане товариство з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

06 лютого 2023 року на підставі заяви ліквідатора ТОВ "Квартал 5" приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом О.О. відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області.

Однак, внаслідок відчуження відповідачем всього належного йому майна було унеможливлено стягнення з нього будь-яких коштів, оскільки ніяких майнових активів після відчуження вищезазначеного нерухомого майна у власності відповідача не залишилось.

Також ліквідатор вказує, що одночасно із поданням позовної заяви про визнання недійсними правочинів відповідача щодо відчуження всієї належної йому нерухомості ліквідатором ТОВ "Квартал 5" заявлялося до Господарського суду Запорізької області клопотання про вжиття заходів забезпечення кредиторів шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно, яке було предметом оспорюваних правочинів.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.12.2021 у справі № 908/802/20 у задоволенні вказаного клопотання ліквідатора ТОВ "Квартал 5" було відмовлено, зокрема, з підстав того, що на думку суду заходи забезпечення вимог кредиторів можуть застосовуватися виключно відносно майна боржника-банкрута.

Нерухоме майно, що є предметом оспорюваних правочинів на момент подання арбітражним керуючим клопотання про вжиття заходів забезпечення позову вже вибуло з власності першого Відповідача - ОСОБА_2 , чим, на думку скаржника, унеможливило задоволення вимог кредиторів у справі № 908/802/20 про банкрутство ТОВ "Квартал 5".

Після відчуження першим відповідачем всього належного йому нерухомого майна за спірними правочинами у власності відповідача не залишилось будь-якого іншого майна, за рахунок якого можливо було б задовольнити вимоги кредиторів у справі № 908/802/20 про банкрутство ТОВ "Квартал 5".

За доводами скаржника, неможливість задоволення вимог кредиторів ТОВ "Квартал 5" за рахунок майна осіб, винних у доведенні боржника до банкрутства обумовлена виключно відчуженням відповідачем всього свого майна, що стало можливим внаслідок невжиття судом своєчасних та достатніх заходів забезпечення у справі № 908/802/20, хоча клопотання про вжиття таких заходів забезпечення подавалися арбітражним керуючим вчасно та неодноразово.

На переконання скаржника, майно, за рахунок якого мали бути задоволені вимоги кредиторів ТОВ "Квартал 5" у справі № 908/802/20, вибуло з власності особи, яку визнано винною у доведенні боржника до банкрутства саме внаслідок неодноразової безпідставної відмови судом у своєчасному вжитті заходів забезпечення кредиторів, і це не припущення арбітражного керуючого, а існуючий факт.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач-2 згідно поданих письмових пояснень просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В обґрунтування зазначає, що ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал 5" арбітражний керуючий Данілов Артем Іванович не навів обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких можна було б дійти висновку про доцільність та необхідність забезпечення у визначений позивачем спосіб та ймовірність утруднення виконання рішення суду, у разі його невжиття, не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що не накладення арештів якимось чином утруднить виконання можливого рішення суду, не обґрунтував, яким чином невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду. Клопотання про забезпечення позову, ґрунтується виключно на припущеннях ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал 5" арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича та на недоведення наявності обставин, що свідчать про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання судового рішення або ефективного захисту порушених чи оспорюваних прав чи інтересів, тому клопотання про забезпечення позову із зазначених в ній мотивів та визначеними заходами до забезпечення позову є необґрунтованим.

6. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Колегією суддів у складі головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Чередка А.Є., Мороза В.Ф. відкрито апеляційне провадження у справі за вказаною апеляційною скаргою.

У зв`язку з відставкою головуючого судді Кузнецова В.О., 29.05.2023 у справі призначено повторний автоматизований розподіл судової справи за результатами якого для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А., суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2023 прийнято апеляційну скаргу Данілова Артема Івановича на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.01.2023 у справі № 908/802/20 (908/2767/22) до свого провадження визначеною колегією суддів; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 27.07.2023 о 16:00 год.

17.07.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю прибути у судове засідання через свою адвокатську діяльність.

26.07.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з неможливістю прибути у судове засідання.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вказаних клопотань про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що явка учасників у справі в судове засідання обов`язковою не визнавалась. При цьому, учасники у справі не були позбавлені права на звернення до суду із клопотанням про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні 27.07.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Л.М. здійснює провадження у справі № 908/802/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал 5", яке відкрито ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.05.2020 у цій справі.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 09.10.2020 зокрема боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Данілова А.І., який виконує повноваження по теперішній час.

27.12.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Данілова Артема Івановича до відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Позивач просить визнати недійсним договір іпотеки, згідно з яким ОСОБА_2 було передано в іпотеку ОСОБА_6 квартиру площею 61,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя за іпотечним договором №2382, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудик В.В. від 09.12.2022, згідно з яким було звернено стягнення на квартиру площею 61,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 65733300 від 09.12.2022 18:43:06 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рудик В.В.

05.02.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшло клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал 5" арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича про вжиття заходів забезпечення позову у справі №908/802/21 (908/2767/22).

Позивач у клопотанні просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру площею 61,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1058176432224).

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що після винесення Верховним судом 06 грудня 2022 року постанови у справі №908/802/20, усвідомлюючи наявність невиконаних рішень суду та можливість звернення стягнення на майно, що їм належить, з метою уникнення звернення стягнення на майно та невиконання вказаних судових рішень, діючи не добросовісно, відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було відчужене все належне їм нерухоме майно, що унеможливило задоволення вимог кредиторів ТОВ "Квартал 5" за його рахунок.

Позивач вважає, що переоформлення відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 прав на належну їм нерухомість на користь пов`язаної особи є фраудаторним правочином, здійсненим на шкоду інтересам кредиторів боржника, у зв`язку з чим арбітражним керуючим подано позови про визнання недійсними відповідних правочинів, які потребують вжиття заходів забезпечення позову.

На переконання позивача, захід забезпечення позовних вимог, який він просить вжити, є співмірним та адекватним, оскільки боржник немає ніякого майна (активів) у складі ліквідаційної маси, які можна було б використати для задоволення вимог кредиторів. Єдиним можливим джерелом погашення таких вимог є майно відповідачів на яких судовим рішенням у справі № 908/8902/20 покладено субсидіарну відповідальність у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у рішенні від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Відповідно до частини другої статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із статтею 136 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Статтею 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони, зокрема, здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина одинадцята статті 137 ГПК України).

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 18.12.2018 у справі № 912/1616/18 і від 26.09.2019 у справі № 917/751/19.

Апеляційний суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Як вбачається із матеріалів справи, Данілов А.І. , як ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал 5" звернулася до суду з позовом, предметом якого є визнання недійсними іпотечного договору та договору задоволення вимог іпотекодержателя за іпотечним договором.

У заяві про забезпечення позову позивач із посиланням на докази у справі доводить, що після винесення Верховним судом 06 грудня 2022 року постанови у справі №908/802/20, усвідомлюючи наявність невиконаних рішень суду та можливість звернення стягнення на майно, що їм належить, з метою уникнення звернення стягнення на майно та невиконання вказаних судових рішень, діючи не добросовісно, відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було відчужене все належне їм нерухоме майно, що унеможливило задоволення вимог кредиторів ТОВ "Квартал 5" за його рахунок. Вказані обставини свідчать про можливість повторного відчуження спірного майна, з метою уникнення виконання зобов`язання, що в свою чергу призведе до необхідності звертатися до суду з іншими позовами, оскільки даний спосіб захисту не призведе до поновлення прав позивача у одному судовому провадженні у випадку задоволення позову.

З огляду на наведене апеляційний суд зазначає, що у цій справі має досліджуватися обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, а також питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Враховуючи предмет цього спору, а також заявлений захід забезпечення позову - накладення арешту на майно, яке було відчужене за іпотечним договором та договором задоволення вимог іпотекодержателя, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову є розумним, обґрунтованим та адекватним. Адже накладення арешту на нерухоме майно, визначене в іпотечному договорі та договорі задоволення вимог іпотекодержателя, має логічний зв`язок з предметом позовних вимог, що заявлені, і такий захід може забезпечити ефективний захист прав або інтересів позивача у разі ухвалення рішення про задоволення позову. Колегія суддів зазначає, що вжиття такого заходу забезпечення позову є достатнім і співмірним із заявленими позовними вимогами, адже унеможливить розпорядження відповідачем-2 вказаним нерухомим майном.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд не погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За встановлених вище обставин, судом першої інстанції оскаржувану ухвалу було прийнято з неправильним застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване судове рішення скасуванню, з прийняттям нового рішення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги підлягають покладенню на позивача.

Керуючись статтями 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал 5" Данілова Артема Івановича на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.01.2023 у справі № 908/802/20 (908/2767/22) задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.01.2023 у справі № 908/802/20 (908/2767/22) скасувати.

Прийняти нове рішення.

Клопотання ліквідатора ТОВ "Квартал 5" Данілова Артема Івановича про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на квартиру площею 61,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1058176432224).

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Квартал 5" (69035, м. Запоріжжя, просп. Маяковського, 11; код ЄДРПОУ 38926278).

Боржник: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

Постанова є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили, тобто до 28.07.2026.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.08.2023.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко