Рішення

від 02.08.2023 по справі 904/2509/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2023м. ДніпроСправа № 904/2509/23За позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Житловик" Верхньодніпровської районної ради", м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області

про стягнення 53 839,30грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Комунального підприємства "Житловик" Верхньодніпровської районної ради" заборгованість у розмірі 53 839,30грн, з яких:

- основний борг у розмірі 21 810,22грн;

- пеня у розмірі 3 665,94грн;

- 3 % річних у розмірі 4 545,12грн;

- втрати від інфляції у розмірі 23 818,02грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору про переведення боргу №14/10482/16 від 28 листопада 2016 року, договору №4352/16-ТЕ-3 постачання природного газу від 21 грудня 2015 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлений газ.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2023 справу №904/2509/23 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Мостова, буд. 36, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська обл., 51600.

Направлена судом на адресу відповідача ухвала про порушення провадження повернута підприємством зв`язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 67-70).

Відповідно до п.4 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, якщо відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.

Судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 22.05.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

21 грудня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Дочірнім підприємством "Верхньодніпровськтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпровської обласної ради (покупець) укладено договір №4352/16-ТЕ-3 постачання природного газу (а.с. 21-27).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцю у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п. 1.2. договору).

За цим договором може бути поставлений природний газ власного видобутку (газ, видобутий на території України) та/або імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00), ввезений ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України (п. 1.3 договору в редакції додаткової угоди №2 від 29.01.2016).

Згідно з п. 2.1 договору постачальник передає споживачу з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) газ обсягом до 35,0тис.куб.м., в тому числі по місяцях: січень - 13,0тис.куб.м.; лютий 12,0тис.куб.м.; березень - 10,0тис.куб.м.

Постачальник передає споживачу з 01 квітня 2016 року по 30 квітня 2016 року (включно) газ обсягом до 2,7тис.куб.м. (п. 2.1 в редакції додаткової угоди №3 від 31.03.2016).

Право власності на газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на газ споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ (п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди №3 від 31.03.2016).

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу (п. 3.4 договору).

Ціна за 1000куб.м. газу за цим договором в період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1 770,74 гривень, крім того податок на додану вартість 20%.

До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ "Укртрансгаз" 144,80грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 173,76грн.

До сплати за 1000куб.м. природного газу 1915,54грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ - 2298,65грн (п. 5.2 договору в редакції додаткової угоди №1 від 31.12.2015).

Ціна за 1000куб.м. газу за цим договором в період з 01 квітня 2016 року по 30 квітня 2016 року (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1 770,74 гривень, крім того податок на додану вартість 20%.

Всього до сплати з ПДВ 2 124,89грн (п. 5.2 договору в редакції додаткової угоди №3 від 31.03.2016).

Згідно з п. 6.1 договору (в редакції додаткової угоди №3 від 31.03.2016) оплата за газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати поставлений природний газ в розмірі та порядку, передбаченому даним договором (п. 7.2 договору).

У разі невиконання споживачем пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 8.2 договору).

У пункті 10.3 договору сторони передбачили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

Розділом 12 договору (в редакції додаткової угоди №3 від 31.03.2016) визначено, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 січня 2016 року по 31 квітня 2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Згідно пункту 12 Додаткової угоди № 3 від 31.03.2016 дана додаткова угода набуває чинності з дати її підписання сторонами і діє з 01.04.2016, а в частині пунктів 4,7,8,9 поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2016.

На виконання умов договору, позивач у період січень - квітень 2016 року поставив ДП "Верхньодніпровськтеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР природний газ на загальну суму 71 717,47грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу:

від 31.01.2016 за січень 2016 року, у кількості 12,059тис.куб.м, на суму 27 719,39грн;

від 29.02.2016 за лютий 2016 року, у кількості 9,149тис.куб.м, на суму 21 030,34грн;

від 31.03.2016 за березень 2016 року, у кількості 8,816тис.куб.м, на суму 20 264,88грн;

від 30.04.2016 за квітень 2016 року, у кількості 1,272тис.куб.м, на суму 2 702,86грн (а.с. 34-37).

Акти містять підписи сторін, скріплені печатками підприємств.

ДП "Верхньодніпровськтеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР частково розрахувалося за поставлений газ, сплатило на рахунок позивача 45 000,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №69 від 31.10.2016 на суму 15 000,00грн; №119 від 20.04.2016 на суму 30 000,00грн (а.с. 42, 43).

Залишок несплаченої суми становить 26 717,47грн (71 717,47грн 45 000,00грн).

28 листопада 2016 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (кредитор) та Дочірнім підприємством "Верхньодніпровськтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпровської обласної ради (первісний боржник) та Комунальним підприємством "Житловик" (новий боржник) укладено договір №14/14082/16 про переведення боргу (а.с. 19-20).

За цим договором за згодою кредитора первісний боржник переводить на нового боржника свій борг, який виник у первісного боржника перед кредитором за договором купівлі-продажу природного газу від 21.12.2015 № 4352/16-ТЕ-З (далі - зобов`язання), укладеним між первісним боржником та кредитором, а новий боржник приймає на себе борг первісного боржника у цьому зобов`язанні та замінює первісного боржника у зобов`язанні (п. 1.1 договору).

В пункті 2.1 договору сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на нового боржника, станом на момент укладання даного договору дорівнює 26 717,47 гривень (двадцять шість тисяч сімсот сімнадцять гривень 47 копійок).

Сторони погодилися, що вказана в пункті 2.1 договору сума боргу може бути змінена на підставі відповідної угоди за взаємною згодою сторін (п. 2.2 договору).

За цим договором до нового боржника переходять обов`язки первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у пункті 2.1 статті 2 цього договору, а також штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням первісним боржником своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу від 21.12.2015 № 4352/16- ТЕ-3 (п. 3.1 договору).

Новий боржник зобов`язується перераховувати грошові кошти у сумі, зазначеній у п.2.1 статті 2 цього договору, в порядку та на умовах, визначених договором купівлі-продажу природного газу від 21.12.2015 №4352/16-ТЕ-З (п. 3.2 договору).

Новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання зобов`язання у розмірах, передбачених договором купівлі-продажу природного газу від 21.12.2015 №4352/16-ТЕ-3 (п. 4.1 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін, договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 6.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Матеріали справи не містять доказів припинення договору або визнання його недійсним у встановленому законом порядку.

Отже, даний договір є дійсним та обов`язковим для виконання сторонами.

Комунальне підприємство "Житловик" частково розрахувалося за поставлений газ, сплатило на рахунок позивача 4 907,25грн. Залишок несплаченої суми становить 21 810,22грн (26 717,47грн 4 907,25грн).

Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 21 810,22грн, пеню у розмірі 3 665,94грн, 3 % річних у розмірі 4 545,12грн та інфляційні втрати у розмірі 23 818,02грн, що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору постачання природного газу, договору про переведення боргу, строк дії договору, строк та порядок надання послуг, загальна вартість наданих за договором послуг, порядок оплати за надані послуги, наявність заборгованості за надані послуги, наявність оплати, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

За умовами п. 3.2 договору переведення боргу новий боржник зобов`язується перераховувати грошові кошти у сумі, зазначеній у п.2.1 статті 2 цього договору, в порядку та на умовах, визначених договором купівлі-продажу природного газу від 21.12.2015 №4352/16-ТЕ-З.

Згідно з п. 6.1 договору № 4352/16-ТЕ-3 постачання природного газу від 21.12.2015 оплата за газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За п. 6.1 договору постачання природного газу (в редакції додаткової угоди №3 від 31.03.2016) остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити вартість поставленого природного газу

за актом від 31.03.2016 за березень 2016 року на суму 19 107,36грн не пізніше 14 квітня 2016 року, прострочка виконання настає з 15.04.2016;

за актом від 30.04.2016 за квітень 2016 року на суму 2 702,86грн не пізніше 25 травня 2016 року, прострочка виконання настає з 26.05.2016.

Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання з оплати вартості поставленого газу не виконав.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 21 810,22 відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

За наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 21 810,22грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивач просить стягнути пеню у розмірі 3 665,94грн за загальний період із 15.04.2016 до 31.03.2023, 3% річних за період прострочки із 15.04.2016 до 31.03.2023 у сумі 4 545,12грн та інфляційні збитки за період із травня 2016 року по березень 2023 року в розмірі 23 818,02грн.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.2 договору постачання природного газу визначено, що у разі невиконання споживачем пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За умовами пункту 3.1 договору переведення боргу до нового боржника переходять обов`язки первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у пункті 2.1 статті 2 цього договору, а також штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням первісним боржником своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу від 21.12.2015 № 4352/16- ТЕ-3. Новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання зобов`язання у розмірах, передбачених договором купівлі-продажу природного газу від 21.12.2015 №4352/16-ТЕ-3 (п. 4.1 договору переведення боргу).

Отже, з огляду на викладене, позивач має право нараховувати відповідачу пеню, 3 % річних та інфляційні втрати на переуступлену суму боргу та вимагати їх сплати.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені та встановлено, що позивачем при проведенні розрахунку не вірно визначено період прострочки виконання зобов`язання, тобто не враховано положення пункту 6.1. договору в редакції додаткової угоди № 3 від 31.03.2016 щодо дати остаточного розрахунку за поставлений природний газ, який (починаючи з 01.04.2016) здійснюється до 25-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

З урахуванням викладеного, на заборгованість в сумі 2702,86грн (поставка за квітень 2016 року) за період із 26.05.2016 до 16.11.2016 (175дн.) нарахуванню підлягає пеня у сумі 409,12грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 3 640,67грн (3 231,55грн + 409,12грн).

В задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 25,27грн слід відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Перевіркою правильності нарахування 3% річних судом встановлено допущення позивачем аналогічної помилки, що і при нарахуванні пені.

Так, на загальну суму боргу 2 702,86грн за період із 26.05.2016 до 31.03.2023 (2501дн.) нарахуванню підлягають 3% річних у сумі 555,25грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у сумі 4 543,12грн (3987,87грн + 555,25грн).

В задоволенні вимог про стягнення 3% річних у розмірі 2,00грн слід відмовити.

Перевіркою розрахунку інфляційних втрат судом помилок не виявлено. Отже, вимога про стягнення втрат від інфляції у розмірі 23 818,02грн заявлена правомірно та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає основний борг у розмірі 21 810,22грн, пеня у розмірі 3 640,67грн, 3% річних у розмірі 4 543,12грн та втрати від інфляції у розмірі 23 818,02грн, а всього 53 812,03грн.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №0000035770 від 25.04.2023 (а.с. 9). Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 2 682,64грн (53812,03грн * 2684,00грн / 53839,30грн).

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Житловик" Верхньодніпровської районної ради" про стягнення 53 839,30грн - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Житловик" Верхньодніпровської районної ради" (вул. Мостова, буд. 36, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська обл., 51600; ідентифікаційний код 32570366) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 20077720) основний борг у розмірі 21 810,22грн (двадцять одна тисяча вісімсот десять гривень 22коп.), пеню у розмірі 3 640,67рн (три тисячі шістсот сорок гривень 67коп.), 3% річних у розмірі 4 543,12рн (чотири тисячі п`ятсот сорок три гривні 12коп.), втрати від інфляції у розмірі 23 818,02грн (двадцять три тисячі вісімсот вісімнадцять гривень 02коп.) та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 682,64грн (дві тисячі шістсот вісімдесят дві гривні 64коп.), видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 02.08.2023

Суддя Н.М. Євстигнеєва