Рішення

від 24.07.2023 по справі 910/6072/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.07.2023Справа № 910/6072/23Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудбренд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіта-Київ"

про стягнення заборгованості в розмірі 513 892,87 грн.

Представники сторін:

від позивача: Хільчевський С.О., ордер серія АМ № 1023413;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вудбренд» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіта-Київ» про стягнення заборгованості в розмірі 513 892,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором № 1/19 від 19.08.2021, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.

26.04.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.06.2023.

У судове засідання 05.06.2023 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 26.06.2023, яку занесено до протоколу судового засідання.

22.06.2023 представником позивача подано заяву про проведення судового засідання за відсутності представника позивача.

У судове засідання 26.06.2023 представники сторін не з`явились.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.07.2023.

У судове засідання 24.07.2023 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду були направлені судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак були повернуті відділом поштового зв`язку до суду з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвал Господарського суду міста Києва.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, за приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 24.07.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вудбренд» (далі - виконавець, позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіта-Київ» (далі - замовник, відповідач) укладено Договір № 1/19 (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов`язується на умовах, які вказані в цьому Договорі, виготовити та поставити з передачею у власність замовника товар, а саме: меблеве обладнання (далі - товар), а замовник зобов`язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість виконавцю згідно умов цього Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються видатковою накладною та специфікацією (далі - Специфікація), що є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 1).

Згідно з п. 2.1 Договору ціна за одиницю товару вказується у рахунках-фактурах, специфікації та видаткових накладних на товар.

Загальна сума Договору складає суму усіх рахунків-фактур або/та специфікацій та видаткових накладних до цього Договору. Ціна на товар є незмінною протягом дії Договору (п. 2.1 Договору).

За умовами п. 3.1 та п. 3.2 Договору замовник здійснює оплату товару у розмірі 60% від суми вказаної в специфікації протягом 3-х банківських днів після підписання обома сторонами Договору.

Остаточний розрахунок за Договором здійснюється замовником протягом 5 банківських днів після повного приймання товару (підписання накладних).

Відповідно до п. 4.1 та п. 4.3 Договору замовник не пізніше 50 робочих днів до кінцевого строку виконання терміну Договору передає виконавцю всі матеріали, сировину за накладною. Право власності на матеріали, сировину не переходять від замовника виконавцю. Виконавець є відповідальним за збереження матеріалів, сировини замовника.

Залишки матеріалів, сировини, основних відходів належать замовнику та мають бути повернені йому протягом 3 робочих днів після завершення процесу виготовлення (передачі товару) на підставі матеріального звіту.

Пунктом 4.4 Договору узгоджено, що перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару, що оформлюється видатковою накладною.

У відповідності до п. 4.5 Договору після надходження від замовника попередньої оплати зг. п. 3.1 цього Договору та повного погодження розмірів, матеріалів, параметрів та інших індивідуально-визначених характеристик товару, він повинен бути переданий замовнику протягом 75 робочих днів. Якщо строк заміни матеріалів, сировини затримуються з вини замовника, строки передачі товару також здвигаються.

Пунктом 5.2.2 Договору визначено, що замовник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі оплатити товар згідно з умовами, визначеними в Договорі.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021 і в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 10.1 Договору).

На виконання умов Договору сторонами узгоджено Специфікацію № 1 на суму 1 179 000,00 грн.

За результатами виконання позивачем умов Договору, сторонами складено та підписано без заперечень та зауважень Акт виконаних робіт № 1 від 17.02.2022 на суму 1 158 400,00 грн. та видаткову накладну № 1 від 17.02.2022 на суму 1 158 400,00 грн.

17 лютого 2023 року позивач звернувся до відповідача із Претензією вих. № 17/23 від 17.02.2023 на суму 451 000,00 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Як зазначає позивач, відповідач, у порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, оплату отриманого товару у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіта-Київ виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 451 000,00 грн.

Також, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором, в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 62 892,87 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до умов Договору, виконавець зобов`язується на умовах, які вказані в цьому Договорі, виготовити та поставити з передачею у власність замовника товар, а саме: меблеве обладнання (далі - товар), а замовник зобов`язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість виконавцю згідно умов цього Договору.

Таким чином, з означених умов вбачається, що позивач мав виконати роботу з виготовлення певного товару за замовленням відповідача та здійснити його поставку відповідачу, що свідчило б про виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за Договором.

Відтак, дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про його змішану правову природу, а саме, про те, що договір містить елементи договору поставки та договору підряду.

Пункт 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В свою чергу, згідно із. ч. 1 ст. 264 ГК України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

В свою чергу, згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 4.4 Договору узгоджено, що перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару, що оформлюється видатковою накладною.

За результатами виконання позивачем умов Договору, сторонами складено та підписано без заперечень та зауважень Акт виконаних робіт № 1 від 17.02.2022 на суму 1 158 400,00 грн. та видаткову накладну № 1 від 17.02.2022 на суму 1 158 400,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами п. 3.1 та п. 3.2 Договору замовник здійснює оплату товару у розмірі 60% від суми вказаної в специфікації протягом 3-х банківських днів після підписання обома сторонами Договору.

Остаточний розрахунок за Договором здійснюється замовником протягом 5 банківських днів після повного приймання товару (підписання накладних).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, обов`язку зі сплати вартості отриманого товару відповідачем виконано у визначений строк не було, в зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 451 000,00 грн.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів сплати на дату розгляду справи відповідачем на користь позивача коштів у загальному розмірі 451 000,00 грн. матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по оплаті на користь позивача 451 000,00 грн. поставленого ним товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення вартості фактично поставленого товару в розмірі 451 000,00 грн.

Також, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором, в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 62 892,87 грн.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 8.3 Договору у разі прострочення оплати (п. 3.2) замовник сплачує виконавцю пеню, обчислювану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, у розмірі облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 62 892,87 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заборгованість за поставлений товар.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіта-Київ" (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 20-А; ідентифікаційний код: 31088085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудбренд" (12402, Житомирська обл., Житомирський р-н, Сільрада Оліївська, комплекс будівель та споруд № 11; ідентифікаційний код: 42061923) заборгованість у розмірі 451 000 (чотириста п`ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп., пеню у розмірі 62 892 (шістдесят дві тисячі вісімсот дев`яносто дві) грн. 87 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 708 (сім тисяч сімсот вісім) грн. 40 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 02.08.2023.

Суддя О.А. Грєхова