Рішення

від 01.08.2023 по справі 910/3258/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2023Справа № 910/3258/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Олексюк О.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Фуд Сервісес»

до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України»

про стягнення 9 734 326, 01 грн.

за участю представників:

від позивача: Антонова Г.І.

від відповідача: Лоза Д.О.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Скай Фуд Сервісес» (далі - ТОВ «Скай Фуд Сервісес», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» (далі -Авіакомпанія «МАУ», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 9 734 326, 01 грн. за договором про надання послуг № 11/02-16 від 11.02.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору № 11/02-16 від 11.02.2016 в частині своєчасної оплати наданих послуг. У позові ТОВ «Скай Фуд Сервісес» просить стягнути з Авіакомпанії «МАУ» заборгованість у розмірі 9 734 326,01 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2023 за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, учасникам справи надана можливість реалізувати свої права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, подав відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив, вказав, що позивачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували об`єм прав та обов`язків, які були передані ним своїм правонаступникам - новоствореним юридичним особам (ТОВ «Юсджі-Консалтинг», ТОВ «Фудсерв» та ТОВ «Скай Дей») та які залишилися у ТОВ «Скай Фуд Сервісес», зокрема, щодо його права вимоги, як кредитора, за договором № 11/02-16.

У підготовчому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залучення до розгляду справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору до участі у справі - ТОВ «Юсджі-Консалтинг», ТОВ «Фудсерв» та ТОВ «Скай Дей».

За результатами розгляду вказаного клопотання суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 11.05.2023, відмовив у його задоволенні як у необґрунтованому, оскільки вважав, що питання про стягнення заборгованості з ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» не вплине на права та обов`язки вказаних осіб, вони не будуть наділені новими правами та не будуть змінені їх існуючі права та/або обов`язки за результатами розгляду справи.

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник позивача свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті позову, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Установлено, що 11 лютого 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Скай Фуд Сервісес" (виконавець) та Авіакомпанією «МАУ» (замовник) був укладений договір про надання послуг № 11/02-16 (далі - договір), за умовами якого виконавець зобов`язався надати замовнику послуги відповідно до замовлень: виготовлення, поставка та доставка харчування, а останній - прийняти та оплатити надані послуги на умовах договору (п. 2.1).

Відповідно до п. 3.1.6 договору замовник зобов`язується здійснювати приймання послуг по накладним виконавця відповідно до умов цього договору та технології. Факт отримання послуг (по кількості) підтверджується підписанням накладної уповноваженою особою замовника або бортпровідником, якщо послуга надається на борту повітряного судна, із наступним складанням підсумкового акту приймання-передачі, в порядку, передбаченому п. 5.6 договору. Факт отримання послуг, що надаються не на борту повітряного судна (по кількості), підтверджується підписанням відповідного акту приймання-передачі уповноваженою особою виконавця, із наступним складанням підсумкового акту приймання-передачі, в порядку передбаченому п. 5.6 договору. Право власності на харчування, що виготовлене виконавцем, переходить до замовника в момент передання та підписання відповідної накладної на відвантаження відповідачу.

Згідно з п.п. 3.1.8, 3.1.11 договору замовник взяв на себе зобов`язання здійснювати розрахунки з виконавцем у порядку і терміни, встановлені цим договором, приймати рахунки, оформлені належним чином та відповідно до пункту 5.6 договору, від виконавця на оплату послуг або забезпечити можливість отримання рахунків за допомогою поштового зв`язку або кур`єрською доставкою.

Відповідно до п. 3.2.1 виконавець зобов`язується надавати послуги, в т.ч. на користь третьої сторони, у відповідності до умов цього договору із усіма додатками, змінами та доповненнями до нього, замовленням, погодженими раціонами харчування, технології.

Загальна ціна договору складає вартість всіх послуг, що будуть надаватися замовнику за цим договором протягом терміну його дії. Протягом першого року договору сторони не можуть змінювати вартість послуг за цим договором. Вартість послуг замовника за цим договором складається з вартості харчування та вартості доставки, при цьому еквівалент вартості доставки в доларах США може змінюватися щороку на річний індекс інфляції, про що сторони підписують додаткову угоду до цього договору, вартість харчування може змінюватися тільки при наявності об`єктивних факторів. Вартість послуг за цим договором, розраховується за цінами, що становлять гривневий еквівалент сум, зазначених в додатку № 3 до цього договору в доларах США, відповідно до курсу Національного Банку України щоразу на дату виставлення відповідного рахунку, без врахування податку на додану вартість (п.п. 5.1, 5.2., 5.3 договору).

Згідно з п. 5.5 договору (в редакції додаткової угоди від 01.07.2018) розрахунки за послуги здійснюються замовником не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання замовником рахунків, шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця з корегуванням суми оплати відповідно до пункту 5.3 договору.

Строк дії договору, відповідно до умов п. 9.1 договору, встановлений з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє 3 роки з моменту набрання чинності. При відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення дії договору або його зміни за 1 місяць до закінчення терміну його дії, договір автоматично продовжує свою дію на тих же умовах щоразу на такий самий термін (п. 9.2 договору).

Дослідивши зміст указаного договору, суд встановив, що укладений сторонами договір № 11/02-16 від 11.02.2016 за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить ознаки договору поставки та договору надання послуг.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В свою чергу, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 цієї ж статті унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач, на виконання умов договору, надав послуги з виготовлення та поставки бортового харчування, його доставки на борт та з борту повітряних суден відповідача за період з 2019 року на суму 9 734 326,01 грн, що підтверджується наявними у справі рахунками № SFS00000095 від 02 березня 2020 р., № SFS00000097 від 02 березня 2020 р., № SFS00000108 від 10 березня 2020 р., № SFS00000110 від 10 березня 2020 р., № SFS00000112 від 10 березня 2020 р., № SFS00000114 від 10 березня 2020 р., № SFS00000121 від 12 березня 2020 р., № SFS00000124 від 13 березня 2020 р., № SFS00000118 від 15 березня 2020 р., № SFS00000119 від 15 березня 2020 р., № SFS00000120 від 15 березня 2020 р., № SFS00000125 від 15 березня 2020 р., № SFS00000130 від 31 березня 2020 р., № SFS00000131 від 31 березня 2020 р., № SFS00000132 від 31 березня 2020 р., № SFS00000133 від 31 березня 2020 р., № SFS00000136 від 07 квітня 2020 р.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо порядку надання послуг з бортового харчування та супутніх послуг. Також суду не надано доказів того, що відповідач подав позивачу у встановлений строк письмові заперечення щодо факту отриманих послуг, а отже, в силу приписів п. 5.6.3 договору послуги вважаються прийнятими замовником у повному обсязі та підлягають оплаті.

Проте відповідач, зі свого боку, зобов`язання за договором виконав неналежним чином, вартість наданих йому послуг на загальну суму 9 734 326,01 у терміни, встановлені договором, не сплатив, чим порушив умови договору.

Отже судом встановлено, що у відповідача виникла заборгованість на суму 9 734 326,01 що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками на оплату, актами звірки розрахунків, підписаними сторонами без зауважень.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

У силу вимог ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з положенням ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами пункту 5.5 договору (в редакції додаткової угоди від 01.07.2018), сторонами погоджено, що розрахунки за послуги здійснюються замовником не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання замовником рахунків, шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця з корегуванням суми оплати відповідно до пункту 5.3 договору.

Відповідач під час розгляду справи не заперечив факту отримання рахунків № SFS00000095 від 02 березня 2020 р., № SFS00000097 від 02 березня 2020 р., № SFS00000108 від 10 березня 2020 р., № SFS00000110 від 10 березня 2020 р., № SFS00000112 від 10 березня 2020 р., № SFS00000114 від 10 березня 2020 р., № SFS00000121 від 12 березня 2020 р., № SFS00000124 від 13 березня 2020 р., № SFS00000118 від 15 березня 2020 р., № SFS00000119 від 15 березня 2020 р., № SFS00000120 від 15 березня 2020 р., № SFS00000125 від 15 березня 2020 р., № SFS00000130 від 31 березня 2020 р., № SFS00000131 від 31 березня 2020 р., № SFS00000132 від 31 березня 2020 р., № SFS00000133 від 31 березня 2020 р., № SFS00000136 від 07 квітня 2020 р., строк оплати яких на момент розгляду справи настав.

Утім, як встановлено судом, відповідач своїх зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати не здійснив, тоді як, частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг за договором підтверджений наявними в матеріалах справи доказами і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості в розмірі 9 734 326,01 грн.

У судовому засіданні представник відповідача не заперечив факт наявності в нього заборгованості, однак зазначив, що у позивача відсутнє право вимоги, як кредитора, за договором № 11/02-16.

Перевіряючи такі відповідача, судом встановлено, що на підставі рішення єдиного засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юсджі-Консалтинг" № 19-05-21-1 від 19.05.2021 створено ТОВ «Юсджі-Консалтинг» шляхом виділу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Фуд Сервісес" з передачею новоствореному товариству частини майна та статутного капіталу згідно з розподільним балансом.

Рішенням єдиного власника ТОВ «Скай Фуд Сервісес» № 19-05-21-01 від 19.05.2021 затверджено розподільчий баланс активів та зобов`язань «ТОВ «Скай Фуд Сервісіс», що передаються до ТОВ «Фудсерв», ТОВ «Юсджі-Консалтинг», ТОВ «Скай Дей» станом на 19.05.2021, в якому зазначені активи ТОВ «Скай Фуд Сервісес», що залишаються у ТОВ «Скай Фуд Сервісес» після виділу ТОВ «Фудсерв», ТОВ «"Юсджі-Консалтинг", ТОВ «Скай Дей» .

Відповідно до даних розподільного балансу станом на 19.05.2021 баланс у ТОВ «Скай Фуд Сервісес» становив 20 283 841 грн. При цьому додатком 2, який міститься у матеріалах справи відображено перелік рахунків, що формують заборгованість відповідача та розподіл такої заборгованості за позивачем та правонаступниками. Згідно з даним додатком у відповідача наявна заборгованість перед ТОВ «Скай Фуд Сервісес» за наступними рахунками: № SFS00000090 від 29 лютого 2020 р., № SFS00000091 від 29 лютого 2020 р., № SFS00000095 від 02 березня 2020 р., № SFS00000097 від 02 березня 2020 р., № SFS00000108 від 10 березня 2020 р., № SFS00000110 від 10 березня 2020 р., № SFS00000112 від 10 березня 2020 р., № SFS00000114 від 10 березня 2020 р., № SFS00000121 від 12 березня 2020 р., № SFS00000124 від 13 березня 2020 р., № SFS00000118 від 15 березня 2020 р., № SFS00000119 від 15 березня 2020 р., № SFS00000120 від 15 березня 2020 р., № SFS00000125 від 15 березня 2020 р., № SFS00000130 від 31 березня 2020 р., № SFS00000131 від 31 березня 2020 р., № SFS00000132 від 31 березня 2020 р., № SFS00000133 від 31 березня 2020 р., № SFS00000136 від 07 квітня 2020 р.

Доводи відповідача про відсутність в розподільному балансі від 19.05.2021 інформації щодо активів та зобов`язань ТОВ "Скай Фуд Сервісес", які передаються до ТОВ "Фуд Сервіс", ТОВ "Юсджі-консалтинг", ТОВ "Скай Дей", судом відхиляються, оскільки наявність права вимоги позивача за даним позовом вбачається з інших доказів у справі, зокрема, з акту прийому-передачі дебіторської заборгованості ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" від 19.05.2021, підписаного уповноваженими особами та скріплений печатками обох сторін.

Відповідно до ст. 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Аналогічна норма міститься в ст. 47 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

При цьому, ані нормами ЦК України, ані нормами Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не встановлено конкретизованих вимог щодо форми та змісту розподільчого балансу, в т.ч. і вимог щодо включення до нього переліку прав та обов`язків за конкретними договорами, рахунками тощо.

Згідно частини 4 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

Абзацом 1 пункту 12 частини першої статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлюються загальні вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації, зокрема, передавальний акт (у разі злиття, приєднання, перетворення) та розподільчий баланс (у разі поділу або виділу) юридичної особи повинні відповідати вимогам, встановленим законом. Справжність підписів на передавальному акті та розподільчому балансі юридичної особи нотаріально засвідчується з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів, крім випадків, передбачених законом.

За висновком суду поданий позивачем розподільний баланс відповідає вимогам законодавства, а отже, є дійсним та чинним. Водночас слід зазначити, що неможливість встановлення за розподільчим балансом після виділу прав та обов`язків особи за окремим зобов`язанням, яке існувало у юридичної особи до виділу, створює наслідки тільки стосовно обов`язків юридичної особи, з якої здійснено виділ, та юридичних осіб, що були створені внаслідок виділу, у формі солідарної відповідальності перед кредитором за таким зобов`язанням (частина 4 статті 109 Цивільного кодексу України).

У даному випадку судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент розгляду спору ТОВ "Скай Фуд Сервісес" , з яким відповідачем укладено договір № 11/02-16 від 11.02.2016, не перебуває в стані припинення, а зі змісту поданого позивачем переліку рахунків, що формують заборгованість відповідача та розподіл заборгованості за позивачем та правонаступниками, вбачається, що за відповідачем перед позивачем числиться заборгованість за наступними рахунками: № SFS00000095 від 02 березня 2020 р., № SFS00000097 від 02 березня 2020 р., № SFS00000108 від 10 березня 2020 р., № SFS00000110 від 10 березня 2020 р., № SFS00000112 від 10 березня 2020 р., № SFS00000114 від 10 березня 2020 р., № SFS00000121 від 12 березня 2020 р., № SFS00000124 від 13 березня 2020 р., № SFS00000118 від 15 березня 2020 р., № SFS00000119 від 15 березня 2020 р., № SFS00000120 від 15 березня 2020 р., № SFS00000125 від 15 березня 2020 р., № SFS00000130 від 31 березня 2020 р., № SFS00000131 від 31 березня 2020 р., № SFS00000132 від 31 березня 2020 р., № SFS00000133 від 31 березня 2020 р., № SFS00000136 від 07 квітня 2020 р. із зазначенням конкретних розмірів по кожному рахунку, а тому дане зобов`язання не може вважатися таким, щодо якого неможливо точно встановити обов`язки осіб після виділу.

При цьому судом встановлено, що відповідачем було сплачено заборгованість за іншими рахунками: № SFS00000090 від 29 лютого 2020 р., № SFS00000091 від 29 лютого 2020 на виконання рішень Господарського суду міста Києва № 910/3465/21 від 06.08.2021 та № 910/15232/21 від 11.01.2022, які набрали законної сили.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Фуд Сервісес" до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" про стягнення 9 734 326,01 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (01030, місто Київ, вулиця Лисенка, будинок 4, ідентифікаційний код 14348681) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Фуд Сервісес" (08307, Київська обл., Бориспільський р-н, Бориспіль-7, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", ідентифікаційний код 39939183) основний борг у розмірі 9 734 326 (дев`ять мільйонів сімсот тридцять чотири тисячі триста двадцять шість) грн 01 коп. та судовий збір у розмірі 146 014 (сто сорок шість тисяч чотирнадцять) грн 90 коп.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини оголошено в судовому засіданні 13 липня 2023 року.

Повний текст рішення складений 01 серпня 2023 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.