Рішення

від 02.08.2023 по справі 916/2193/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2193/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

до: відповідача-1 - Фермерського господарства "ВАЛ-61"

відповідача-2 - ОСОБА_1

про солідарне стягнення 131413,16 грн та витребування майна

До суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до відповідача-1 - Фермерського господарства "ВАЛ-61", відповідача-2 - ОСОБА_1 про солідарне стягнення 131413,16 грн заборгованості за договором фінансового лізингу від 06.09.2021 та витребування у відповідача-1 трактору Беларус модель 892, серійний номер НОМЕР_3, рік виробництва 2021.

Ухвалою від 29.05.2023 суд визнав справу малозначною та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачам строк, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених обставин, заяви з процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копій статутних та реєстраційних документів. Роз`яснено відповідачам, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач отримав ухвалу 29.05.2023 відповідно до довідки про доставку електронного листа.

Судом перевірено зареєстроване місцезнаходження відповідача-1 і встановлено, що відповідно до відомостей позовної заяви та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована адреса відповідача: АДРЕСА_1 .

Оскільки відповідач-2 є фізичною особою, то судом відповідно до ч. 6, 8 ст. 176 ГПК України здійснено перевірку реєстрації його місця проживання. Так, відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, місцезнаходженням відповідачів є с. Подове Генічеського (колишній Новотроїцький) району Херсонської області, що наразі є окупованою територією, на якій тимчасово не функціонують відділення АТ Укрпошта.

У зв`язку з цим копію ухвали надіслано відповідачам 30.05.2023 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2, яку відповідачі самі зазначили в п. 11.1 договору фінансового лізингу та в п. 4.2 договору поруки.

Також інформацію щодо відкриття провадження у справі було розміщено до відома відповідачів на сайті Господарського суду Одеської області 31.05.2023, що підтверджується роздруківкою з даного сайту.

Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

З огляду на викладене, відповідачів належним чином повідомлено про розгляд справи. Відзивів на позовну заяву відповідачі не надали суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

Між Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (позивач, банк, лізингодавець) та Фермерським господарством "ВАЛ-61" (відповідач-1, лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № HEJOFLOWW4NA7-1 (надалі - Договір) від 06.09.2021, відповідно до п 1.1. якого Банк зобов`язується набути у власність предмет лізингу(майно) та передати його в користування Лізингоодержувачу на строк, що зазначений в Договорі, а Лізингоодержувач зобов`язується сплатити Банку лізингові платежі в розмірі та порядку, визначеними цим Договором. Відповідно до умов Договору Лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування предмет лізингу, а саме: Трактор Беларус, модель - 892, серійний номер НОМЕР_4, рік виробництва - 2021.

Договір було підписано 13.09.2021 із використанням електронного цифрового підпису в порядку, передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис», що підтверджується протоколом перевірки електронних підписів (а.с. 26).

Відповідно до п. 1.2 договору, Строк Лізингу - 12 місяців, що обчислюється з дати підписання Сторонами Акту прийому-передачі Майна.

Згідно з протоколом перевірки електронного підпису (а.с. 28) сторони 13.09.2021 підписали акт приймання-передачі майна від 13.09.2021 (а.с. 27).

Частиною 3 ст. 254 ЦК України передбачено, що строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

З огляду на викладене, строк лізингу - до 13.09.2022 включно.

Сторони погодили в договорі, що загальна вартість майна за цим договором становить 530000грн, в т.ч. ПДВ (п. 2.1), яка складається з:

авансового платежу лізингоодержувача в рахунок викупу майна, що становить 265000грн та підлягає сплаті протягом 1 робочого дня з моменту підписання цього договору,

решта вартості майна в сумі 265000 грн підлягає сплаті згідно з додатком № 2 до договору (п. 2.1.1.2).

Так, в додатку № 2 до договору зазначено, що 132500 грн підлягає сплаті 25.12.2021, а 132500грн 05.09.2022, а винагорода за користування майном у розмірі та порядку згідно з п. 2.2.2 договору.

Винагороду за користування Майном у розмірі 11 ( одинадцять ) % річних від суми залишку несплаченої вартості Майна, виходячи з фактичної кількості днів користування Майном, та 360 днів у році, в дату сплати винагороди, якою є 25-е число кожного поточного місяця (п. 2.2.2).

У випадку порушення Лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим Договором, Винагорода за користування Майном складає розмір 22 (двадцять два) % річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості Майна, згідно з Додатком № 2 до Договору (п. 2.2.3).

Відповідно до п. 4.1 договору майно переходить у власність лізингоодержувача після сплати банку всієї суми лізингових та інших платежів, але не раніше одного року з моменту передачі майна.

Для здійснення Лізингоодержувачем лізингових та інших платежів за цим Договором Банком було відкрито рахунок ІВАN - НОМЕР_1 , що підтверджується випискою по зазначеному рахунку (а.с. 61).

Однак, незважаючи на закінчення строку лізингу 13.09.2022, відповідач-1 не сплатив всіх платежів відповідно до умов договору фінансового лізингу, що підтверджується розрахунком заборгованості позивача (а.с. 34), відповідно до якого станом на 06.09.2022 заборгованість відповідача-1 становить 131413,16 грн, з яких - 130045,83 грн залишок вартості предмету лізингу та 1367,33грн винагороди за користування предметом лізингу, а також банківськими виписками.

Крім того, між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2, засновник та керівник відповідача-1) було укладено договір поруки № PORHEJOFLOWW4NA7-1 ( далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки Відповідачем-2 за виконання зобов`язань Відповідача-1, які випливають з Договору фінансового лізингу від 06.09.2021 (п. 1.1. Договору поруки).

За змістом частин 1 та 2 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до приписів частин 1 та 2 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки станом на час розгляду справи суду не надано доказів сплати 131413,16 грн заборгованості за договором фінансового лізингу, то позовна вимога про солідарне стягнення з відповідачів 131413,16 грн також підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду

Так, суд враховує позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, в якій зазначено наступне:

За правилами статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

6.10. Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

6.11. За частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 цього Кодексу).

6.12. Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання (стаття 610 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 цього Кодексу).

6.13. Відповідно до частин першої та третьої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

6.14. Як уже зазначалось, суди попередніх інстанцій з`ясували, що правовідносини сторін у цій справі виникли з договору фінансового лізингу.

6.15. Частиною першою статті 292 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

6.16. За приписами частин другої та третьої статі 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 глави 58 ЦК України та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

6.17. Відповідно до частини першої статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

6.18. Аналогічне визначення договору лізингу міститься у статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг». За статтею 4 цього Закону лізингоодержувач - фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця.

6.19. За частинами другою, третьою статті 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» обов`язками лізингодавця є: у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору; попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров`я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання предмета лізингу; відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором; прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу. Лізингодавець може мати інші права та обов`язки відповідно до умов договору лізингу, цього Закону та інших нормативно-правових актів.

6.20. Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів (частина друга статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»).

6.21. Пунктами 3, 7 частини другої статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу, лізингоодержувач зобов`язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

6.22. З моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 13 Закону України «Про фінансовий лізинг»).

6.23. Згідно зі статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

6.24. Належне виконання лізингоодержувачем обов`язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

6.25. Таким чином, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

6.26. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України). Оскільки в силу особливостей регулювання правовідносин лізингу договором та законом право власності на передане в лізинг майно залишається за лізингодавцем, то наслідком припинення договору лізингу внаслідок відмови лізингодавця за приписами частини другої статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» є відсутність у ТОВ «Порше Лізинг Україна» обов`язку надати предмет лізингу в майбутньому у власність відповідачці і, відповідно, відсутність права вимагати оплати вартості предмета лізингу.

6.27. У справі, що розглядається, лізингоодержувач не виконував зобов`язань з оплати лізингових платежів належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за договором, у зв`язку із чим позивач скористався своїм правом на відмову від договору та просив погасити заборгованість за договором і повернути предмет лізингу відповідно до умов договору та чинного законодавства.

6.28. Лізингодавець не може вимагати і повернення об`єкта лізингу, і відшкодування вартості об`єкта лізингу (у межах здійснення лізингових платежів) водночас, тому для вирішення питання щодо стягнення заборгованості слід аналізувати умови договору та структуру лізингових платежів.

У даній справі позивач просить суд витребувати у відповідача транспортний засіб Трактор Беларус, посилаючись на те, що відповідно до п. 10.1.2 він направив відповідачу-1 повідомлення від 27.12.2022 № Е.65.0.0.0/3-221227/352 (а.с. 31) про одностороннє розірвання договору з 30.01.2023 та необхідність повернути майно до 03.02.2023 за актом приймання-передачі через прострочення лізингових платежів.

Зазначене повідомлення було надіслано позивачем 20.01.2023 Лізингоодержувачу (відповідачу-1) на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 (яка зазначена відповідачем в п. 11.1 договору).

У відповідності до умов пункту 10.1.2. Договору фінансового лізингу, договір може бути розірвано за ініціативою Банка в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення про це Лізингоодержувача за 3 (три) робочі дні в наступних випадках:

-невиконання Лізингоодержувачем будь-якого зобов`язання, передбаченого п.п.7.2.2-7.2.7, п.п.7.2.9-7.2.10 цього Договору.

-невиконання Лізингоодержувачем будь-якого зобов`язання, передбаченого п.7.2.14 цього Договору, якщо порушення не буде усунуто Лізингоодержувачем впродовж 30 (тридцяти) календарних днів;

-одержання ухвали про порушення справи про банкрутство, постанови про накладення арешту на майно, вироку суду про конфіскацію майна Лізингоодержувача;

-повної або часткової несплати лізингового платежу або страхової премії Лізингоодержувачем згідно з умовами цього Договору, якщо прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів;

-якщо Майно знищене, пошкоджене і не може бути відмовлене, незалежно від того чи був такий випадок визнаний страховим.

-якщо Сторони не дійшли згоди з питань, визначених п.2.4. цього Договору;

-коли здійснення ідентифікації та/або верифікації Лізингоодержувача, у т.ч. встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), є неможливим; якщо у Банка виникає сумнів стосовно того, що Лізингоодержувач виступає, від власного імені; у випадку відмови Лізингоодержувача у наданні інформації щодо структури власності, з якої можливо встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та ст. 64 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Згідно з п. 11.1. Договору лізингу Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, яка за необхідності може повідомлятися в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені), або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони.

Відповідно до пунктів 10.1, 10.1.1 Договору лізингу цей договір підлягає розірванню за. ініціативою банку в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення про це лізингоодержувача за 3 дні у випадку повної або часткової несплати лізингового платежу лізингоодержувачем, якщо прострочення сплати становить більше 60 (тридцяти) днів.

У випадку розірвання Договору лізингу, маймо повинне бути повернуте протягом 3- х днів по акту прийому- передачі майна в тому стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу (п. 10.4 Договору лізингу).

Відповідно до п. 6.1.3 Договору лізингу банк має право вимагати повернення майна у випадках, передбачених п. 10.1, 10.2 цього договору. В свою чергу, пунктом 7.2.8 Договору лізингу на лізингоодержувача покладено обов`язок повернути майно банку у випадках, передбачених п. 10.1 цього договору у стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, сплативши при цьому банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за цим договором, а також відшкодувавши .заподіяні цим збитки, в строк не пізніше дати розірвання цього договору.

З огляду на викладене, строк лізингу сплинув 13.09.2022, тобто договір не може бути розірвано після спливу його строку.

Так Верховний Cуд в постанові від 07.08.2018 у справі № 910/7981/17 зазначив, що на момент розірвання договір має бути чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення).

При цьому поняття «строк дії договору» та «строк виконання зобов`язання» не є тотожними.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.ст. 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов`язань, визначених ним.

Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання.

Судом зазначено вище, що на користь позивача підлягає стягненню 131413,16 грн заборгованості за договором лізингу, з яких - 130045,83 грн залишок вартості предмету лізингу та 1367,33грн винагороди за користування предметом лізингу.

Отже, враховуючи висловлену вище правову позицію Великої Палати Верховного Суду, Лізингодавець (позивач) не може вимагати повернення об`єкта лізингу, оскільки ним заявлена та задоволена судом вимога про стягнення заборгованості за договором лізингу, яка містить, зокрема, відшкодування вартості об`єкта лізингу.

З огляду на викладене, позовна вимога про витребування транспортного засобу задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, заявлений позивачем позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "ВАЛ-61" (код 38248938, с.Подове Новотроїцького району Херсонської області вул. Леніна 19) та ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (код 14360570, м. Київ вул. Грушевського 1Д) 131413,16грн заборгованості за договором фінансового лізингу та 2684 грн витрат зі сплати судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02 серпня 2023 р.

Суддя В.В. Литвинова