Рішення

від 01.08.2023 по справі 916/1606/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1606/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О.А., за участю секретаря судового засідання Ващенко О. В. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬКОР-ЕКСІМ" (вх. № 2-1030/23) про винесення додаткового рішення по справі № 916/1606/23:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬКОР-ЕКСІМ" (код 38926959; 09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Заводська, буд. 48, кв. 2)

до відповідача: Державного підприємства "Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України" (75705, Херсонська обл., Скадовський р-н, село Антонівка, вул. Студентська, буд. 11; код - 32368222)

про стягнення 1 361 112,94 грн.

з підстав: заборгованості за договором поставки № 99 від 05.05.2021 року

Представники сторін в судове засідання не з`явились

В С Т А Н О В И В:

18.04.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬКОР-ЕКСІМ" (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємство "Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України" (далі Відповідач) про стягнення суми заборгованості за договором поставки у розмірі 1 031 167 гривень 20 копійок; 3 % річних у розмірі 39 502 гривні 57 копійок; інфляційні нарахування у розмірі 290 443 гривні 17 копійок.

Рішенням Господарскього суду Одеської області суду від 04.07.2023 року вказаний позов задоволено повністю.

11.07.2023 року суд отримав заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬКОР-ЕКСІМ" (вх. № 2-1030/23) про винесення додаткового рішення по справі № 916/1606/23. Суд призначив заяву до розгляду на "24" липня 2023 р. о 12:00, про що повідомив сторін.

Заявник просить суд: ухвалити додаткове рішення у справі № 916/1606/23, яким стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України» (Відповідача) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬКОР- ЕКС`ІМ» (Позивача) додатково витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн.

Так, у позовній заяві було визначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, в тому числі витрат па професійну правову допомогу, які Позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, на підтвердження чого суду було надано копію договору № 05/10/22 від 05 жовтня 2022 року про надання професійної правничої (правової) допомоги, відповідно до п. 4.3 якого зазначено, що вартість окремих юридичних послуг визначається у відповідних додаткових угодах. Також суду була надана копія Додатку № 8 до Договору № 05/10/22 про надання юридичних послуг, відповідно до п. 4 якої визначено вартість за виконану роботу, визначену у Додатковій угоді, загальною вартістю 12 000 (дванадцять тисяч) гривень та копію Акту виконаних робіт за відповідною Додатковою угодою.

За вказаними доказами позивачем понесено витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн.

Згідно п. 3 ч. 1, ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати; суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно ч. 5 ст. 129 ГПК України Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, крім іншого: чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

У частині третій статті 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами першою-другою статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Однак, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Крім того, стала судова практика Верховного Суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, на думку суду, заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу - 12 000 грн. мають розумний розмір, враховуючи складність справи, ціну позову та обсяг фактично наданих послуг, тому заяву слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬКОР-ЕКСІМ" (вх. № 2-1030/23) про винесення додаткового рішення по справі № 916/1606/23 задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України" (75705, Херсонська обл., Скадовський р-н, село Антонівка, вул. Студентська, буд. 11; код - 32368222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬКОР-ЕКСІМ" (код 38926959; 09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Заводська, буд. 48, кв. 2): 12 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст. 253-259 ГПК України.

Суддя О.А. Демешин