Ухвала

від 02.08.2023 по справі 916/1273/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"02" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1273/14

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів:

головуючий суддя Цісельський О.В., суддя Д`яченко Т.Г., суддя Желєзна С.П.

розглянувши скаргу Виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава» (вх. №2-1147/23 від 01.08.2023) на постанову державного виконавця Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Прасолової Аліни Сергіївни по справі №916/1273/14

за позовом: Виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава» (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Хіміків, 27, код ЄДРПОУ 20930528)

до відповідачів: 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 );

2) Фізичної особи-підприємця Федоренко Наталії Петрівни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 )

за участю третіх ососіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Южненської міської ради Одеської області (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Григорівського десанту, 18, код ЄДРПОУ 21018103);

2) Обслуговуючого кооперативу «Южненський міський ринок» (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Хіміків, 19-А, код ЄДРПОУ 35344230);

про усунення перешкод у користуванні майном та земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.03.2015 по справі №916/1273/14 було задоволено повністю позов Виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава», а саме зобов`язано Фізичну особу-підприємця Федоренко Дмитра Олеговича усунути перешкоди у користуванні належною Виробничо-комерційній приватній фірмі «Вячеслава» земельною ділянкою, що розташована за адресою: вул. Хіміків, 27 в м. Южне Одеської області, шляхом демонтажу лотку № 3 за його власний рахунок та зобов`язано Фізичну особу-підприємця Федоренко Наталію Петрівну усунути перешкоди в користуванні належною позивачу земельною ділянкою, що розташована за адресою: вул. Хіміків, 27 в м. Южне Одеської області, шляхом демонтажу лотку №2 за її власний рахунок.

Рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2015 залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 та постановою Вищого господарського суду Одеської області 18.11.2015.

На виконання вказаного рішення Господарським судом Одеської області було видано наказ від 03.06.2015 щодо зобов`язання Фізичної особи-підприємця Федоренко Дмитра Олеговича усунути перешкоди у користуванні належною Виробничо-комерційній приватній фірмі «Вячеслава» земельною ділянкою, що розташована за адресою: вул. Хіміків, 27 в м. Южне Одеської області, шляхом демонтажу лотку № 3 за його власний рахунок.

01.08.2023 до Господарського суду Одеської області від Виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава» надійшла скарга (вх.№2-1147/23), відповідно до якої скаржник просить суд, зокрема, визнати постанову про закінчення виконавчого провадження від 20.06.2023, винесену державним виконавцем Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Прасолової Аліни Сергіївни у виконавчому провадженні №47886397 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03.06.2015 № 916/1273/14 про зобов`язання ФОП Федоренко Д.О. усунути перешкоди у користуванні належним скаржником майном.

Окрім того, відповідно до поданої скарги скаржник просить суд поновити ВКПФ «Вячеслава» строк на оскарження вищевказаної постанови державного виконавця.

Так, разом із скаргою ВКПФ «Вячеслава» подано до суду клопотання (вх. № 26076/23 від 01.08.2023) про поновлення строків на оскарження дій та бездіяльності державного виконавця, де скаржником, серед іншого, зазначено, що встановлений законом процесуальний строк для подання скарги пропущений у зв`язку з тим, що 26.06.2023 на територію приватного ринку ВКПФ «Вячеслава» прибули найманці з міста Одеси, які за два тижні перебування на території ринку вчиняли низку хуліганських дій, зокрема: було викрадено майно ВКПФ «Вячеслава» на суму більш ніж 50000 грн, здійснено перешкоди законній господарській діяльності та блокування роботи адміністрації ринку, підбурювання приватних підприємців до не правомірних та насильницьких дій.

За ствердженням скаржника, вищезазначені дії змусили директора ВКПФ «Вячеслава» оголосити голодування на робочому місці, що призвело до погіршення її стану здоров`я, що, в свою чергу, стало причиною пропуску строку на оскарження протиправних дій посадових осіб, а саме державного виконавця Просолової А.С.

Відтак, скаржник просив визнати поважною причину пропуску для подання скарги на дії посадових осіб Южненського відділу ДВС в Одеському району Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та поновити строк для надання відповідної скарги.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктів 9, 10 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області в редакції від 08.08.2022р. (протокол №916-5/2022), у зв`язку з надходженням до суду скарги на дії державного виконавця вх.№2-1147/23 від 01.08.2023 по справі №916/1273/14 та перебуванням головуючого судді Погребної К.Ф., а також членів колегії судді Літвінова С.В. та судді Шаратова Ю.А. у відпустці, з метою дотримання положень статті 342 Господарського процесуального кодексу України, призначено повторний автоматичний розподіл скарги по справі №916/1273/14.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.08.2023 скаргу передано на розгляд судді Цісельського О.В. та визначено наступний склад колегії по розгляду скарги на дію державного виконавця від 01.08.2023 за вх. № 2-1147/23: головуючий суддя Цісельський О.В., суддя Д`яченко Т.Г., суддя Желєзна С.П.

Розглянувши скаргу ВКПФ «Вячеслава» (вх. №2-1147/23 від 01.08.2023) на постанову державного виконавця Южненського ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) справі № 916/1273/14, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно до ст. 341 ГПК України, скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до ст. 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно до ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 119 ГПК України).

Виходячи зі змісту вказаних положень ГПК, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 74 зазначеного вище Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відтак, оскарження рішень, дій або бездіяльності державного або у визначених законом випадках приватного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення передбачено нормами як Закону України «Про виконавче провадження», так і нормами Господарського процесуального кодексу України, якими унормовано порядок судового контролю за виконанням судових рішень.

З урахуванням зазначеного, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» є загальною нормою по відношенню до ст. 339-341 Господарського процесуального кодексу України, оскільки застосовується до більш широкого кола відносин, а саме: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів Державної виконавчої служби.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 920/149/18 та постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 918/1164/15.

Зокрема, пп. «а» ч. 1 ст. 341 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 341 Господарського процесуального кодексу України пропущений з поважних причин строк для подання скарги на рішення виконавця може бути поновлено судом.

Зважаючи на ту обставину, що національні процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності і сторони повинні очікувати їх застосування, за правилами статей 113, 115, 119 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлено неможливість такого поновлення.

За приписами ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України скарги, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, що не позбавляє скаржника в подальшому права на звернення з клопотанням про поновлення такого строку.

Як зазначено самим скаржником, ВКПФ «Вячеслава» 01.07.2023 отримала оскаржувану постанову від 20.06.2023 засобами поштового зв`язку, що підтверджено копією поштового конверту.

Отже, зважаючи на вимоги п. а) ч. 1 ст. 341 Господарського процесуального кодексу України, десятиденний строк на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження закінчився 11.07.2023.

Таким чином, скаржником до Господарського суду Одеської області фактично скаргу на постанову державного виконавця було подано з пропуском встановленого процесуальним законом строку, про що останнім і було заявлено у відповідному клопотанні, поданому разом зі скаргою.

Як з`ясовано судом, в обґрунтування підстав поновлення прощеного строку на подання скарги, скаржник посилався на здійснення невідомими особами хуліганських дій на території ринку ВКПФ «Вячеслава», оголошення директором ринку голодування на робочому місці та погіршення його стану здоров`я внаслідок такого голодування.

Поряд з цим, суд зазначає, що скаржником не надається належного документального підтвердження погіршення стану здоров`я директора ВКПФ «Вячеслава» та відповідного його звернення до медичних закладів або перебування на лікуванні у зв`язку із суттєвим погіршенням здоров`я, що у свою чергу позбавило б його можливості своєчасно звернутися із скаргою на дії державного виконавця.

Водночас, з поданих скаржником до клопотання документів судом вбачається, що навпаки в період з 16.06.2023 по 08.07.2023 скаржник активно звертався, зокрема, до органів Національної поліції в Одеській області із численними заявами (повідомленнями) про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185, 206, 296, 365 КК України, скаргою на дії посадових осіб ВП № 4 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області та надавав відповідні пояснення.

Додатково суд зазначає, що неспроможними є доводи скаржника щодо голодування директора на робочому місці, оскільки поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Суд наголошує, що скаржник, як учасник справи, у даному випадку боржник, мав усвідомлювати про обов`язковість виконання судового рішення у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.11.2020 у справі №420/1813/19, поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Відтак, вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Таким чином, вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2021 у справі №910/15292/18 та у постанові Верховного Суду від 11.10.2019 року у справі №910/22695/13.

Крім того, як зазначив Верховний Суд у постанові від 19.05.2021 у справі №916/2657/20, згідно з положеннями ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, в якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Наведені вище норми пов`язують можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причин його пропуску.

Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

При цьому, питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених положеннями Господарського процесуального кодексу України. Отже, вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Із правового контексту норм ст. 118, 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини для відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).

Таким чином, зважаючи на відсутність у матеріалах справи належно підтвердженої скаржником обставини про поважність пропущеного десятиденного строку, встановленого чинним процесуальним законодавством, на оскарження рішень державного виконавця, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку для подання скарги та залишення такої скарги без розгляду.

Разом з тим, суд зазначає, що подання після закінчення процесуальних строків скарги, яка залишена без розгляду, не позбавляє скаржника в майбутньому права на звернення до суду з аналогічною скаргою та клопотанням про поновлення процесуального строку з доданням належних доказів у відповідності до норм процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 118-119, 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання Виробничо-комерційній приватній фірмі «Вячеслава» (вх.№ 26076/23 від 01.08.2023) про поновлення процесуального строку на подання скарги на дії державного виконавця - відмовити.

2. Скаргу Виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава» (вх. №2-1147/23 від 01.08.2023) на постанову державного виконавця Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Прасолової Аліни Сергіївни по справі №916/1273/14 - залишити без розгляду.

Ухвала набрала законної сили 02.08.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Головуючий суддя О.В. Цісельський

Суддя Т.Г. Д`яченко

Суддя С.П. Желєзна