Рішення

від 01.08.2023 по справі 922/1725/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2023м. ХарківСправа № 922/1725/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Іванії К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Хім торг"(Україна, 04209, місто Київ, вулиця Озерна, будинок 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СВ"(Україна, 62332, Харківська область, Дергачівський район, село Руська Лозова, вулиця Польова, будинок 11) про стягнення коштів за участю :

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Хім торг" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СВ", в якій просить суд:

стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА «СВ» ЄДРПОУ 25470089 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Хім Торг» ЄДРПОУ 40631061:

витрати на оплату Судового збору, що складаються у суму із 2 684 (Двох тисяч шістсот вісімдесяти чотирьох) гривень 00 копійок;

Ціну позову, що складається у суму із 62 997 (Шістдесяти двох тисяч дев`ятсот дев`яносто семи) гривень 12 копійок.

Зобов`язати орган державної влади, що має форму ВДВС, в тому числі особу приватного виконавця, який проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області здійснювати нарахування 3% річних на суму основного Боргу (позики), що складається у суму грошових коштів із 31 098 (Тридцяти одної тисячі дев`яносто восьми) гривень 00 копійок.

Позов обгрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов до «Додатку № 25» від 03.02.2022 року до «Договору поставки № 10/12/00020» від 10 грудня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02 травня 2023 року, залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Хім торг" (Україна, 04209, місто Київ, вулиця Озерна, будинок 2) без руху.

Встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- детально викласти обставини справи та визначити спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, зазначаючи пункти договору або додатків або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

- подати до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї письмового обґрунтування кожної суми, що стягуються їх конкретизація в прохальній частині позовної заяви .

22.05.2023 товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Хім торг" надало до суду пояснення та відвід судді Присяжнюка О.О. (вх.№ 12834/23 від 22.05.2023 року).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.05.2023 року, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Хім торг" (вх.№ 12834/23 від 22.05.2023 року) про відвід судді Присяжнюка О.О. по справі №922/1725/23 визнано необґрунтованою (суддя Присяжнюк О.О.) та передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.05.2023 року, в задоволенні заяви (вх.№12834 від 22.05.2023) директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Хім торг" Дорошенка Я.О. про відвід судді Присяжнюка О.О. відмовлено (суддя Пономаренко Т.О.).

Судом при дослідженні процесуальних пояснень, що уточнюють позовну заяву (вх. № 12834/23 від 22.05.2023 року), встановлено такі позовні вимоги позивача:

стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА «СВ» ЄДРПОУ 25470089 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Хім Торг» ЄДРПОУ 40631061:

витрати на оплату Судового збору, що складаються у суму із 2 684 (Двох тисяч шістсот вісімдесяти чотирьох) гривень 00 копійок;

ціну позову, що складається у суму із 62 997 (Шістдесяти двох тисяч дев`ятсот дев`яносто семи) гривень 12 копійок за додаванням:

суми процентів = 251 (Двісті п`ятдесят одна) гривня 90 копійок;

суми 25 % річних (компенсація) = 8 289 (Вісім тисяч двісті вісімдесят дев`ять) гривень 50 копійок;

суми інфляційних (компенсація) - 7 463 (Сім тисяч чотириста шістдесят три) гривні 54 копійки;

суми Пені (неустойка) = 15 894 (П`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто чотири) гривні 18 копійок;

борг (позика) = 31 098 (Тридцять одна тисяча дев`яносто вісім) гривень 00 копійок.

Зобов`язати орган державної влади, що має форму ВДВС, в тому числі особу приватного виконавця, який проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області здійснювати нарахування 3% річних на суму основного Боргу (позики), що складається у суму грошових коштів із 31 098 (Тридцяти одної тисячі дев`яносто восьми) гривень 00 копійок.

Ухвалою господарського суду від 25.05.2023року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №922/1725/23. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання "07" червня 2023 р. о 12:30.

06.06.2023 року від представника позивача, через канцелярію суду (№ 14369/23) надійшла процесуальна заява позивача, в якій позивач просить суд:розглянути господарський спір в судовому засіданні у справі за позовною заявою Кредитора; рахувати норму п. 4. ст. 161 ГПКУ, а саме: "Подання відповіді на відзив є правом Кредитора, а не обов`язком Кредитора;судові засідання у справі провести за відсутністю Керівника Кредитора та/або повіреного (представника) Кредитора;залишити без розгляду заяви (відзив), клопотання і документи Боржника, що подані за межами часу, встановленого ухвалою про відкриття провадження у справі, з причин прострочення процесуального строку за ухвалою та відсутності обгрунтувань такого прострочення (ст. 81, 118 ГПКУ), а також такі, що не відповідають вимогам до письмових доказів;вирішити справу за наявною позовною заявою Кредитора та доказами, приєднаними до позовної заяви (ст. 74-81, 165 ГПКУ); визнати предмет позову Кредитора; цивільні (господарські) права Кредитора відповідно до предмету позову Кредитора і цивільного та договірного права Кредитора,захистити цивільне право засновника(ів), керівника та/або представника (повіреного) Кредитора на самозахист.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.06.2023 року, задоволено заяву позивача про розгляду справи за його відсутності . Підготовче засідання відкладено на 04 липня 2023 року о 12:30.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.07.2023 року, продовжено строк підготовчого провадження по справі№922/1725/23 на тридцять днів. Закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 01 серпня 2023 року о 11:00.

В судове засідання 01.08.2023 не з`явився повноважний представник позивача. Відповідач, також, свого представника в судове засідання не направив, про час та місце проведення засідання був повідомлений належним чином. Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представників сторін.

Частиною п`ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі, яка була надіслана на юридичну адресу відповідача, повернулася на адресу суду з відміткою поштового відділення "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17).

При цьому, виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22).

Таким чином, судом були вчинені достатні дії для належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у цій справі. Разом із цим, суд зазначає, що представником відповідача була подана заява про ознайомлення з матеріалами справ, а також подана заява про долучення до матеріалів справи доказів надсилання на адресу позивача проекту мирової угоди. Втім, станом на дату розгляду справи спільної заяви від сторін щодо затвердження укладеної між ТОВ "ТК "Хім Торг" та ТОВ Фірма "СВ" мирової угоди не надходило. Відтак, відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.

За таких обставин, з огляду на необхідність розгляду позову впродовж розумних строків, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи частини дев`ятої статті 165 ГПК України та частини другої статті 178 ГПК України.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив таке.

Між ТОВ "ТК "Хім Торг" (постачальник) та ТОВ Фірма "СВ" (покупець) був укладений Договір поставки від 10.12.2020 №10/12/00020 (далі - Договір). Згідно з його умовами постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти покупцю, а покупець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймати й оплачувати продукцію (товар). Поставка товару здійснюється партіями. Партія товару, яку повинен поставити постачальник, визначається в погодженому між сторонами додатку до Договору, що є невід`ємною частиною Договору. На основі погодженого сторонами додатку до Договору постачальник складає видаткову накладну, яка підписується сторонами при прийманні-передачі товару та після її підписання стає невід`ємною частиною Договору.

Оплата партії товару здійснюється в українських гривнах у порядку, встановленому у відповідному додатку до Договору (пункт 4.4).

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2024 (пункт 9.1. Договору).

Між сторонами був підписаний Додаток від 03.02.2022 №25 до Договору, в якому погоджений товар, що є предметом Договору, а саме: поліетилен арт. 1103 у кількості 0,500 кг. на загальну суму 31098,0 грн. з ПДВ. Також у вказаному додатку погоджено, зокрема, строк поставки товару, місце та умови передачі товару, умови оплату товару.

На виконання умов укладеного Договору та Додатку від 03.02.2022 №25 до нього позивачем був поставлений обумовлений товар на суму 31098,0 грн. з ПДВ, про що свідчить видаткова накладна від 03.02.2022 №195, яка підписана повноваженими представниками сторін та скріплена печатками підприємств.

Також позивачем у Єдиному реєстрі податкових накладних була зареєстрована податкова накладна від 03.02.2022 №24, про що свідчить відповідна квитанція від 11.02.2022.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач свого обов`язку щодо оплати поставленого товару не виконав, заборгованість останнього за Договором становить 31098,0 грн.

Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами ч. 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

У відповідності до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.

Судом встановлено настання строків виконання грошових зобов`язань відповідача. Так, у Додатку від 03.02.2022 №25 до Договору сторони погодили, що покупець оплачує товар протягом 30 календарних днів з дати поставки товару на склад покупцю. Факт поставки позивачем обумовленого Договором товару на суму 31098,0 грн. з ПДВ підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною від 03.02.2022 №195, яка підписана повноваженими представниками сторін та скріплена печатками підприємств.

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем заборгованості за Договором у розмірі 31098,0 грн.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості за Договором у розмірі 31098,0 грн., до суду не подано.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Як зазначено у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява № 4909/04, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Враховуючи приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства, та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості - суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в розмірі 31098,0 грн.

У відповідності до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 251 (Двісті п`ятдесят одна) гривня 90 копійок; суми 25 % річних (компенсація) 8 289 (Вісім тисяч двісті вісімдесят дев`ять) гривень 50 копійок; суми інфляційних (компенсація) 7 463 (Сім тисяч чотириста шістдесят три) гривні 54 копійки; суми Пені (неустойка) 15 894 (П`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто чотири) гривні 18 копійок;

Суд вважає, що зазначені суми нараховані позивачем відповідачеві частково обґрунтовано. Підставами такого висновку є наступне.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частини перша статті 216 ГК України).

Частиною третьої статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Договором передбачено нарахування пені за порушення строків оплати товару. Так, згідно з пунктом 6.2. Договору в випадку несвоєчасної оплати (не оплати) товару покупець зобов`язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару, яка діяла в період несвоєчасної оплати (не оплати) за кожен день прострочення.

Крім того, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.3. Договору сторони погодили, що за порушення строків оплати товару, встановлених у додатках до Договору, покупець сплачує на вимогу постачальника, окрім штрафних санкцій, зобов`язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 25% річних від простроченої суми згідно зі статтею 625 ЦК України.

Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, факт наявності в Договорі умов про відповідальність за це порушення у вигляді нарахування неустойки та 25% річних, свідчать про правомірність нарахування позивачем відповідачеві пені, 25% річних та індексу інфляції.

Перевіркою доданого до позовної заяви розрахунку пені за період з 06.03.2022 по 30.04.2023 судом встановлено, що арифметично вірний розмір пені становить 15617,16 грн. В іншій частині (277,02грн.) пеня нарахована безпідставно та помилково.

Розрахунки 25% річних та індексу інфляції відповідають вимогам чинного законодавства, а вказані в цих розрахунках суми нараховані арифметично вірно.

Щодо процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 251 (Двісті п`ятдесят одна) гривня 90 копійок суд зазначає наступне.

За приписами статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що сторонами в Договорі розмір таких процентів встановлено не було, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення таких позовних вимог відсутні.

Суд зазначає, що положення частини першої статті 1048 ЦК України (щодо розміру процентів на рівні облікової ставки Національного банку України) в даному випадку не можуть бути застосовані на підставі статті 8 ЦК України, оскільки аналогію закону можна застосовувати виключно у разі подібності спірних неврегульованих правовідносин.

Правовий аналіз змісту правовідносин, що випливають із договорів позики, ренти, банківського вкладу та правовідносин, які склалися між сторонами за договором поставки в результаті безпідставного збереження грошових коштів, не дає підстав для висновку, що такі правовідносини подібні за змістом, а тому відсутні підстави для застосування аналогії закону, передбаченої статтею 8 ЦК України (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №902/753/17).

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача :

-суми 25 % річних (компенсація) = 8 289 (Вісім тисяч двісті вісімдесят дев`ять) гривень 50 копійок;

-суми інфляційних (компенсація) - 7 463 (Сім тисяч чотириста шістдесят три) гривні 54 копійки;

-суми Пені (неустойка) = 15 617,16грн. (П`ятнадцять тисяч шістсот сімнадцять ) гривні 16 копійок;

борг (позика) = 31 098 (Тридцять одна тисяча дев`яносто вісім) гривень 00 копійок.

В частині стягнення пені в розмірі 277,02грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 251,90 грн., суд відмовляє, як безпідставно нараховані.

Також позивач заявив вимогу про необхідність зазначення в рішенні суду вказівки щодо зобов`язання органу державної влади, що має форму ВДВС, в тому числі приватного виконавця, який проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу, що складається у суму грошових коштів із 31098,0 грн. Проте, така вимога позивача задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України передбачено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Правовий аналіз наведених вище норм чинного законодавства свідчить про те, що остання передбачає право, а не обов`язок суду зазначити про нарахування відсотків або пені у рішенні про стягнення боргу, і таке право надано суду для нарахування відсотків, або для нарахування пені, тобто за вибором позивача один з видів відповідальності.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що зазначення про нарахування відсотків є правом суду, а не обов`язком, враховуючи відсутність доказів ухилення відповідача від виконання рішення, суд не вбачає підстав для застосування п. 10 ст. 238 ГПК України.

Водночас, у разі невиконання рішення у даній справі, позивач не позбавлений права звернутися до суду з окремим позовом про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за період, який не був предметом розгляду цього спору.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2684,0 грн. покладаються на відповідача .

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СВ" ( 62332, Харківська обл., Дергачівський р-н, село Руська Лозова, вул. Польова, буд. 11, код ЄДРПОУ 25470089) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ХІМ ТОРГ" (04209, м. Київ, вул. Озерна, буд. 2, код ЄДРПОУ 40631061) :

-витрати на оплату Судового збору, що складаються у суму із 2 684 (Двох тисяч шістсот вісімдесяти чотирьох) гривень 00 копійок;

-суми 25 % річних (компенсація) = 8 289 (Вісім тисяч двісті вісімдесят дев`ять) гривень 50 копійок;

-суми інфляційних (компенсація) - 7 463 (Сім тисяч чотириста шістдесят три) гривні 54 копійки;

-суми Пені (неустойка) = 15 617,16грн. (П`ятнадцять тисяч шістсот сімнадцять ) гривні 16 копійок;

борг (позика) = 31 098 (Тридцять одна тисяча дев`яносто вісім) гривень 00 копійок.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ХІМ ТОРГ" (04209, м. Київ, вул. Озерна, буд. 2, код ЄДРПОУ 40631061).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "СВ" ( 62332, Харківська обл., Дергачівський р-н, село Руська Лозова, вул. Польова, буд. 11, код ЄДРПОУ 25470089).

Повне рішення складено "01" серпня 2023 р.

СуддяО.О. Присяжнюк