Рішення

від 07.10.2022 по справі 691/249/20

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 691/249/20

Провадження № 2/691/35/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2022 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді Синиці Л.П., секретаря судового засідання Коваленко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Городище цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Орловецька сільська рада Городищенського району Черкаської області, ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним через нікчемність,

ВСТАНОВИВ:

10.03.2020 позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кучеренко Н.В., звернулася до суду із позовною вимогою про визнання недійсним заповіт від 07 жовтня 2008 року, що складений ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на час смерті, і на що за законом матиме право ОСОБА_2 (відповідач), посвідчений секретарем виконкому Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області Сидорук Надією Анатоліївною 07.10.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 208 через його нікчемність.

Позовні вимогимотивовані тим,що позивач ОСОБА_5 ,є рідноюдочкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Відповідач ОСОБА_2 та третяособа безсамостійних вимогна сторонівідповідача ОСОБА_3 являютьсяпомерлій ріднимисинами,а їй -рідними братами.Їхня матірбула суб`єктомправа приватноївласності наземельні ділянки згідно Державних актів на право власності на земельні ділянки: СеріїЯЕ №133801 та Серії№ ЯГ№ 627928,а такожбула власникомжитлового будинкупо АДРЕСА_1 .За життявона говорилапро своюволю щодоуспадкування належногоїї майнана випадоксмерті,а саме:житловий будинок АДРЕСА_1 успадкує ОСОБА_6 ,а земельніділянки перейдутьу їхвласність.На підтвердженняданих обставин,вона здійснилареєстрацію місцяпроживання брата ОСОБА_7 у житловомубудинку по АДРЕСА_1 ,хоча данунерухомість вінне використовувавяк постійнемісце проживання,а їйпередала правовстановлюючідокументи наземельні ділянки. ІНФОРМАЦІЯ_1 їхня матір померла, про що 03 жовтня 2019 року зроблено запис до книги актів цивільного стану та видано свідоцтво про смерть ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 внаслідок чого відкрилася спадщина на її майно. Як спадкоємиця за законом, відповідно до ст. 1269 ЦК України, звернулася до Городищенської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй було повідомлено, що вже відкрита спадкова справа за заповітом у приватного нотаріуса Городищенського нотаріального округу Бакуменко А.С. за заявою її брата ОСОБА_2 . Отримавши копію заповіту складеного в с. Орловець Городищенського району Черкаської області 07.10.2008 року та ознайомившись із його змістом, виявилося, що матір ОСОБА_4 зробила розпорядження за яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на час смерті, і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_2 . Даний заповіт посвідчений секретарем виконкому Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області Сидорук Надією Анатоліївною 07.10.2008 року. Зареєстровано в реєстрі за № 208. Дане особисте розпорядження викликало сумнів, оскільки саме вона доглядала матір і остання їй особисто передала документи, які посвідчували право власності на земельну ділянку. Витребувавши копії витягу із книги реєстрації нотаріальних дій та витягу із алфавітної книги посвідчених заповітів, факт посвідчення секретарем виконкому Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області ОСОБА_8 зазначеного вище заповідального розпорядження 07.10.2008 року та реєстрація в реєстрі за № 208, підтвердився. Проте ознайомившись із рішенням 10 сесії 5 скликання Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області від 20.07.2007 року про зміни в складі виконавчого комітету Орловецької сільської ради, оскаржуваний заповіт не відповідає чинному законодавству, оскільки посвідчений особою, не уповноваженою відповідним органом на вчинення нотаріальних дій. Аналізуючи рішення 10 сесії 5 скликання Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області від 20.07.2007 року за яким тимчасово призначена ОСОБА_8 виконувати обов`язки секретаря сільської ради та виконавчого комітету, на громадських засадах, та затверджено її відповідальною за правильне збереження та використання гербових бланків свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану. Рішення виконавчого комітету Орловецької сільської ради про покладення на ОСОБА_8 про вчинення нотаріальних дій відповідно до діючого на той час законодавства, взагалі не існує. Колегіальний орган, який прийняв дане рішення не уповноважений покладати обов`язки на посадову особу виконавчого комітету вчинення нотаріальних дій. Поскільки оскаржуваний заповіт складений з порушенням вимог посвідчення, то такий є нікчемним.

31.03.2020 в даній справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.

У відзиві на позовну заяву від 22.05.2020 року відповідач ОСОБА_2 посилається на те, що ознайомившись з позовними вимогами ОСОБА_1 ; вважає їх надуманими та такими, що не підлягають до задоволення виходячи з наступного. Дійсно, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть НОМЕР_2 від 16.10.2019 р.), яка являлася його матір`ю, матір`ю позивачки ОСОБА_1 та матір`ю третьої особи - ОСОБА_3 . За свого життя, спадкодавиця розпорядилася своїм майном на випадок смерті, заповівши, все своє майно на його, ОСОБА_2 , користь. Заповіт посвідчувався 07.10.2008 року секретарем виконавчого комітету Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області і до моменту смерті спадкодавиці нею не змінювався та не скасовувався. Заповіт зареєстровано відповідним чином в журналах про вчинення нотаріальних дій та у Спадковому реєстрі ЧФ Державного підприємства "Інформаційний центр" МЮ України. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить визнати вказаний вище заповіт недійсним через його нікчемність, оскільки останній, на її думку, посвідчено з порушеннями вимог щодо посвідчення заповітів, а саме - посвідчення заповіту вчинено особою (секретарем виконавчого комітету Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаськоїобласті СидорукН.А.,що немала наце повноважень.Посилання позивачана те,що длявчинення нотаріальноїдії посадовуособу місцевогосамоврядування маєбути окремо"уповноважено"на вчиненняцих дій,ніяким чиномне узгоджуєтьсяз положеннямип.п.5п.б)ч.1ст.38ЗУ "Промісцеве самоврядуванняв Україні".10сесією Орловецькоїсільської радита розпорядженнямсільського головитимчасово виконуючоюобов`язки секретарявиконкому СидорукН.А.,за своєюпосадою будучичленом виконкомусільської ради,відповідно малаповноваження щодовчинення нотаріальнихдій урозумінні п.п.5п.б)ч.1ст.38ЗУ "Промісцеве самоврядуванняв Україні",оскільки їїтакими повноваженнянаділяє закон,а неокреме "доручення"органу місцевогосамоврядування.Крім того,доречно зазначити,що змоменту складенняїхньою матір`юзаповіту (07.10.2008року)на йогоім`я ідо моментусмерті матеріминуло 11років.За цейчас,заповідачка,яка зіслів позивачаобіцяла заповістиземельні ділянкисаме їй,жодного разуне зміниласвою "останнюволю".Позивачка щеза життяматері достеменнознала,що вонавсе майнозаповіла йому,оскільки матиніколи цьогофакту неприховувала.Звичайно воляспадкодавці неоголошувалася навсе село,але членамїхньої сім`ї,а самеїї дітям,воля йогоматері булавідома бомати їмїї оголосила,щоб міжними небуло ніякихсварок післяїї смерті. Проці обставиникрім позивача,також буловідомо третійособі ОСОБА_3 .Тобто позивачне заперечує,що заповітскладено увідповідності досправжнього волевиявленняїхньої матеріщодо розпорядженнясвоїм майномна випадоксмерті.В тойже часпозивач вважає,що єдиноюпідставою длявизнання заповітунедійсним єформальне припущенняпозивача,що заповітпосвідчено неповноважноюособою,не ставлячипід сумнівволевиявлення їхньоїматері,за умовищо наданий часні рішеннясільської ради,ні розпорядженнясільського головине визнанонечинними.За такихобставин вважає,що заявлені ОСОБА_1 позовні вимогиє надуманими та необгрунтованими, а тому позов не підлягає задоволенню.

27.05.2020 від третьої особи, яка не заявляєсамостійних вимогна предметспору настороні відповідачаОрловецька сільськарада Городищенськогорайону Черкаськоїобласті зареєстровано пояснення до позовної заяви від 22.05.2020 № 151, в якому Голова Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області Гребінний В.В. вказує, що підставами для звернення до суду послужили ті обставини, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки, ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина, що складається з житлового будинковолодіння АДРЕСА_1 , та земельних ділянок площами 3,4258 га та 1,7128 га, котрі виділялися померлій для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належали їй на праві приватної власності на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЕ13381 та ЯГ 627928. 3а життя, тобто 07.10.2008 року, спадкодавця розпорядилася своїм майном на випадок смерті, склавши заповіт, що був посвідчений секретарем виконавчого комітету Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області Сидорук Н.А., яким все своє майно заповіла на користь свого сина - відповідача по справі ОСОБА_2 . Проте, позивачка вважає такий заповіт недійсним через його нікчемність, оскільки він, на її думку, посвідчений особою, що не мала на це повноважень. Вважають, що даний позов не підлягає до задоволення з слідуючих підстав. Вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, на момент посвідчення заповіту ОСОБА_4 , здійснювалося у відповідності до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 р. № 22/5. Згідно з п.2 Інструкції, нотаріальні дії у виконавчих комітетах сільських, селищних, міських Рад народних депутатів вчиняють посадові особи, на яких за рішенням виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів покладено вчинення цих дій. Положеннями 4.2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позивач як на основну підставу недійсності заповіту вказує, що службова особа - секретар виконавчого комітету Орловецької сільської ради, яка посвідчила заповіт, була призначена неповноважним органом, а саме рішенням сільської ради, а не рішенням виконавчого комітету. 20.07.2007 року Орловецька сільська рада Городищенського району Черкаської області на 10 сесії діючи в межах своїх повноважень у відповідності до вимог ст. ст. 25, 26 ч.1 п.3, 51 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", прийняла рішення № 10-2/5 "Про зміни в складі виконавчого комітету Орловецької сільської ради", за яким звільнила з посади секретаря виконавчого комітету сільської ради ОСОБА_9 згідно з поданою заявою за власним бажанням, та тимчасово призначила виконуючою обов`язки секретаря виконкому ОСОБА_8 до моменту обрання секретаря сільської ради. На виконання рішення Орловецької сільської ради № 10-2/5 від 20.07.2007 року, сільський голова, діючи в межах своїх повноважень, визначених ст.42 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" виніс розпорядження № 161 від 20.07.2007 р. про призначення ОСОБА_8 на посаду секретаря виконавчого комітету та наділення її повноваженнями на вчинення нотаріальних дій на території Орловецької сільської ради. В подальшому своїми розпорядженнями сільський голова приймав рішення про додаткову оплату праці ОСОБА_8 за виконання обов`язків секретаря виконавчого комітету не передбачені інструкцією бухгалтера виконавчого комітету, що свідчить, що ОСОБА_10 була службовою особою виконавчого комітету, що працювала на постійній основі. З викладеного вбачається, що, заповіт померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , був посвідчений 07.10.2008 року т.в.о. секретаря виконавчого комітету Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області Сидорук Н.А., тобто посадовою особою органу місцевого самоврядування, наділену такими повноваженнями. Під час посвідчення секретарем виконавчого комітету Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області заповіту ОСОБА_4 від 07.10.2008 року, її особу було встановлено, дієздатність перевірено, ніхто не вчиняв тиск на заповідачку, вона знаходилася при ясному розумі, заповіт відповідав її справжньому волевиявленню, був нею особисто прочитаний та підписаний в приміщенні Орловецької сільської ради. З моменту складення заповіту і до моменту своєї смерті ОСОБА_4 з заявами до Орловецької сільської ради про зміну чи скасування заповіту не зверталася, а отже він відповідав її справжньому волевиявленню. Даний заповіт у встановленому законом порядку зареєстрований в Спадковому реєстрі Черкаської філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України. Вчинення нотаріальної дії зареєстровано відповідним чином в Алфавітному показнику №2 посвідчених заповітів Орловецької сільської ради, запис №3, а також в журналі реєстрації нотаріальних дій за № 208. Жодних зауважень з приводу вчинення нотаріальних дій в.о. секретаря виконавчого комітету Сидорук Н.А. з боку контролюючих органів не надходило. На сьогоднішній день нірішення сільськоїради,ні розпорядженнясільського головив установленомупорядку нескасовано, а відтакпосилання позивачана недійсністьзаповіту черезйого нікчемністьє небільше ніжйого припущеннямі неможе бутивизнаною судомяк законноюпідставою длявизнання заповітунедійсним.Вважають,що заявлені ОСОБА_1 позовні вимогиє безпідставнимита необгрунтованими,а томуне підлягаютьзадоволенню.Крім того Орловецька сільська рада стверджує, що при посвідченні заповіту померлої ОСОБА_4 суворо дотримувалася нотаріальна таємниця і жодній сторонній особі заповіт не надавався і відомості про останню волю померлої не розголошувалися, в той час як до позовної заяви як додаток долучена копія оспорюваного заповіту, а також в своєму зверненні адвокат позивача посилається на заповіт про зміст якого не може знати. Отже при зверненні до суду позивач послався на недопустимий доказ не вказавши яким чином йому стало відомо про текст заповіту. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орловецька сільська рада Городищенського району Черкаської області, ОСОБА_3 , про визнання заповіту недійсним через нікчемність. Справу розглядати без їхньої участі по наявним доказам.

У поясненні до позовної заяви, що надані третьою особою ОСОБА_3 від 22.05.2020 зазначено, що їхня мати ОСОБА_4 , задля уникнення в майбутньому будь якихсуперечок міжїї дітьми,дійсно озвучуваланам своюволю щодоналежного їймайна навипадок смерті.Вона завждиговорила,що заповілавсе своємайно найменшомусину ОСОБА_2 ,що посуті ізробила.Позивачка, як і він достеменно знали про укладення заповіту ще в 2008 році і ніколи не виступала проти цього ставлячи під сумнів волевиявлення матері. Її посилання на те, що про існування заповіту матері вона дізналася лише коли звернулася з заявою до нотаріальної контори, не відповідають дійсності, адже мати говорила їм що склала заповіт в сільраді на ім`я ОСОБА_11 . До того ж видається абсурдним, щоб мати склала заповіт і 11 років про нього мовчала, адже між ними ніколи не було таємниць, та і їхні відносини були нормальні, тобто причин щось приховувати від своїх дітей мати не мала. Заповіт відповідав справжній волі їхньої матері бо за 11 років вона його не відмінила і не змінила. Посилання позивача на те, що заповіт треба визнати недійсним бо на її думку при його укладенні була порушена форма посвідчення (в той же час позивач не ставить під сумнів справжність волевиявлення заповідача) є надуманими. На його думку, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, а тому позов не підлягає задоволенню. На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст. ст. 43,53,181 ЦПК України, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 івнидо ОСОБА_2 , треті особи: Орловецька сільська рада Городищенського району Черкаської області, ОСОБА_3 , про визнання заповіту недійсним через нікчемність.

У відповіді на відзив від 30.06.2020 року, позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_12 вказали, що звернувшись до суду з позовом про визнання заповіту недійсним через нікчемність отримала відзив та пояснення від інших учасників процесу, які не визнають та не підтримують заявлених вимог з посиланням на норми закону щодо процесу спадкування, повноваження органів місцевого самоврядування та на рішенням 10 сесії 5 скликання Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області від 20.07.2007 року про зміни в складі виконавчого комітету Орловецької сільської ради, як основний доказ легітимності оскаржуваного заповіту. При цьому будь-яких доказів на заперечення позовних вимог, ні відповідачем, ні третьою особою не надано. Зміст поданого позову зводиться до того, що секретар Орловецької сільської ради в передбаченому законом порядку не була уповноважена на вчинення нотаріальних дій, зокрема посвідчувати оспорюваний заповіт, а отже вона вчинила дію, яка не входила до її обовязків. Проте відповідач та треті особи без самостійних вимог обгрунтовують свої заперечення посилаючись на закон України "Про місцеве самоврядування", яким до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних міських рад віднесено вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання. Крім того вказують, що тимчасово виконуюча обовязки секретаря виконкому Сидорук Н.А. за своєю посадою як член виконкому, автоматично мала повноваження на вчинення нотаріальних дій, що не є самостійною підставою для вчинення таких дій та само по собі не узгоджується із Законом України "Про місцеве самоврядування" та Інструкцією про вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, де визначено, що нотаріальні дії у виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад народних депутатів вчиняють посадові особи, на яких за рішенням виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів покладено вчинення цих дій, тобто має фіксуватися відповідним документом. За таких обставин заповіт складений померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 в с. Орловець Городищенського району Черкаської області 07.10.2008 року та посвідчений Сидорук Н.А., яка виконувала обовязки секретаря виконавчого комітету Орловецької сільської ради Городищенського району на громадських засадах є нікчемним, оскільки у встановленому порядку не посвідчений, а отже не може породжувати будь-яких юридичних наслідків.

26.01.2022 року ухвалою суду справу призначено до судового розгляду на 10.03.2022 та з подальшим відкладенням з поважних на те причин.

07.10.2022 сторони в судове засідання не з`явилися, повідомлені належно.

Представник позивача ОСОБА_12 клопотала розглядати цивільну справу у її відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

В телефонограмах відповідач ОСОБА_2 , повідомив, що знаходиться за кордоном. Просив слухати справу без його участі та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Треті особи,які незаявляють самостійнихвимог напредмет споруна сторонівідповідача Орловецькасільська радаГородищенського районуЧеркаської області, ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належно. Причини не прибуття не повідомили. Заяв, клопотань про відкладення або слухання за їх відсутності, не надходило.

Підстав для відкладення розгляду цивільної справи в судовому засіданні не вбачається. Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін.

Розгляд справи здійснюється у порядку загального позовного провадження. За відсутності учасників процесу в порядку частини 2 статті 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, з урахуванням позицій сторін, які висловлені в підготовчому судовому засіданні, та викладені письмово, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку про те, що позивач, її представник не довели необхідних обставин для задоволення заявлених позовних вимог, що було їх процесуальним обовязком відповідно до статей 12, 81 ЦПК України.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За нормами ЦК України заповіт, як правочин, підпорядковується загальним правилам про вчинення правочинів та їх недійсність.

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України, в редакції яка діяла на 2008 рік недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 1257 ЦК Українипередбачає підстави недійсності заповіту, зокрема відповідно до частини 1 статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , виданим 03.10.2019 актовий запис № 30 Виконавчим комітетом Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області (а.с. 7), яка була матір`ю ОСОБА_1 (позивач), підтверджено свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 (а.с. 6) та відповідача ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 .

За життя 07.10.2008 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області Сидорук Надією Анатоліївною, зареєстрований у реєстрі за № 208, яким все своє майно заповіла синові ОСОБА_2 (а.с. 9), та який зареєстрований у Журналі для реєстрації нотаріальних дій Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області під записом № 208, де містяться підписи самої заповідача (а.с. 10-12).

Реєстрація даного заповіту підтверджується й Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 17961149 від 25.12.2008 року, що виданий Черкаською філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (а.с. 44).

02.10.2019 року після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на майно покійної, а саме, за обліковими даними, згідно листа від 19.02.2020 року № 220 виконавчого комітету Орловецької сільської ради, сільський голова Гребінний В.В., будинок АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_4 ; державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 627928 видано ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.09.2006 року, № 2114 є власником земельної ділянки площею 1.7128 га., акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010678000087 від 29.09.2006 року та державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 133801 видано ОСОБА_4 на підставі розпорядження райдержадміністрації від 17.04.2007 року, № 224 є власником земельної ділянки площею 3.4258 га., акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010778000029 від 27.04.2007 року.

ОСОБА_1 (позивач) після смерті матері ОСОБА_4 як спадкоємиця за законом відповідно до ст. 1269 ЦК України, звернулася до Городищенської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, та їй стало відомо, що вже відкрита спадкова справа за заповітом у приватного нотаріуса Городищенського нотаріального округу Бакуменко А.С., за заявою її брата ОСОБА_2 (відповідач).

Відповідно до змісту заповіту, складеного в с. Орловець Городищенського району Черкаської області, 07.10.2008 року ОСОБА_4 зробила розпорядження на ім`я ОСОБА_2 , за яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на час смерті, і на що вона за законом матиме право, заповіла останньому.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що оскаржуваний заповіт не відповідає чинному законодавству, оскільки посвідчений особою, не уповноваженою відповідним органом на вчинення нотаріальних дій, тому і звернулася до суду за захистом своїх спадкових прав.

Згідно зістаттею 1233 ЦК Українизаповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Статтею 1234 ЦК Українивизначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Відповідно достатті 1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертоїстатті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними устаттях 1251 - 1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 1248ЦК України нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

Статтею 1251 ЦК України, в редакції від 12.04.2008, встановлено, що якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Згідно п. п. 5 п. б частини 1 статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування", в редакції від 04.06.2008, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження на вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання, реєстрація актів громадянського стану (за винятком виконавчих органів міських (крім міст обласного значення) рад).

Відповідно до частини 4 статті 1, пункту 1 частини 2 статті 37, пункту 1 частини 1 статті 38 Закону України "Про нотаріат", в редакції від 06.04.2004, у населених пунктах, де немає нотаріусів, посвідчення заповітів, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.

Згідно частини 1, пункту 1 частини 2 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, в редакції, яка діяла на час посвідчення заповіту, у відповідності зі статтею 37 Закону "Про нотаріат" у населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів посвідчують заповіти.

Відповідно до частини 4 статті 50 Закону України "Про місцеве самоврядування", в редакції від 04.06.2008, секретар сільської ради може за рішенням ради одночасно здійснювати повноваження секретаря виконавчого комітету відповідної ради.

Згідно частини 5 статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування", в редакції від 04.06.2008, у виконавчому комітеті сільської ради функції секретаря виконавчого комітету за рішенням ради може здійснювати секретар відповідної ради.

Доводи позивача, представника позивача, щодо того, що ОСОБА_8 , яка тимчасово виконувала обовязки секретарявиконавчого комітетуОрловецької сільськоїради немала правапосвідчувати заповітза відсутностірішення виконавчогокомітету сільськоїради,яке бнадавало самецій посадовійособі правона вчиненнянотаріальних дій, заслуговують на увагу та вказують на нікчемність оспорюваного заповіту.

Як вбачається із змісту розпорядження за підписом сільського голови Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області Гребінний В.В. за № 161 від 20.07.2007 року "Про зміни в складі виконавчого комітету Орловецької сільської ради", на виконання рішення сесії Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області від 20.07.2007 року № 10-2/5, ОСОБА_8 приступила до виконання обов`язків секретаря виконавчого комітету на громадських засадах, до офіційного обрання секретаря сільської ради та виконавчого комітету, згідно чинного законодавства, наділена посадовими обов`язками до вчинення нотаріальних дій на території Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області. Затверджена відповідальною за правильне збереження та використання гербових бланків про реєстрацію актів цивільного стану. Кандидатуру ОСОБА_8 погоджено з відділом реєстрації актів цивільного стану районного управління юстиції (а.с. 37, 14). При цьому рішення виконавчого комітету Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області, як то вимагає пукту 2 Інструкції пропорядок вчиненнянотаріальних дійпосадовими особамивиконавчих комітетівсільських,селищних,міських Раднародних депутатівУкраїни,затверджено наказомМіністерства юстиціїУкраїни від25.08.1994року №22/5, відсутнє.

В суді доведено, та матеріали справи свідчать, про те, що заповіт ОСОБА_4 посвідчено 07 жовтня 2008 року ОСОБА_8 , як секретарем виконкому Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області, номер в реєстрі нотаріальних дій 208, з урахуванням даних Журналу реєстрації нотаріальних дій Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області, та зареєстровано у Спадковому реєстрі 10.10.2008 11:02 номер у Спадковому реєсті 45595728 реєстратором Черкаська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України .

Згідно з частиною першою статті 15, частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (частина перша та другастатті 1257 ЦК України).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2019 року у справі № 759/2328/16-ц (провадження № 61-5800зпв18) зроблено висновок, що "нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина другастатті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою "текстуальної" недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах "нікчемний", "є недійсним".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) вказано, що: "визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину".

На думку позивача оскаржуваний заповіт не відповідає чинному законодавству, оскільки посвідчений особою, не уповноваженою відповідним органом на вчинення нотаріальних дій.

В даному випадку, на час складання заповіту ОСОБА_4 07.10.2008 року, виконуюча обовязки секретаря виконавчого комітету на громадських засадах ОСОБА_8 , з урахуванням рішення 10 сесії 5 скликання Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області від 20.07.2007 року № 10 - 2/5 "Про зміни в складі виконавчого комітету Орловецької сільської ради" та розпорядження сільського голови № 161 від 20.07.2007 року, не мала повноважень щодо вчинення нотаріальних дії на території Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області, оскільки, враховуючи приписи підпункту 5 пункту "б" частини першої статті 38, а також частини шостої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", виключно виконавчий комітет Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області мав повноваження покласти на посадову особу цього органу місцевого самоврядування функції щодо вчинення нотаріальних дій, зокрема, посвідчення заповітів.

Відповідна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2019 року № 607/15112/17-ц, в якій зазначено, що виключно виконавчий комітет сільської ради мав повноваження покласти на посадову особу цього органу місцевого самоврядування функції щодо вчинення нотаріальних дій, зокрема, посвідчення заповітів. Ця правова позиція є обовязковою для врахування судами на підставі приписів частини пятої статті 242 КАС України.

При вирішенні спору, суд бере до уваги, що задоволення позову скасує вільне волевиявлення заповідача без можливості виразити свою волю шляхом складання іншого заповіту у звязку з її смертю, та те, що будь-яке недотримання вимог щодо посвідчення заповіту не може мати негативних наслідків для особи, яка такого порушення не вчиняла, оскільки відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положеннями статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обовязків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Зміст позовної вимоги - це вимога позивача, якою є предмет позову. А предмет позову, як один з його елементів, це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд має ухвалити відповідне рішення.

Предметом позовних вимог ОСОБА_1 є визнання недійсним заповіту від 07.10.2008 року, що складений ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на час смерті, і на що за законом матиме право ОСОБА_2 (відповідач), посвідчений секретарем виконкому Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області Сидорук Надією Анатоліївною 07.10.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 208 через його нікчемність.

Цивільне право чи інтерес, у даному випадку право на спадок, мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц зазначила, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача.

Ураховуючи викладене, суд зазначає, що визнання недійсним заповіту через його нікчемність (обраний позивачем спосіб захисту) є неефективним способом захисту прав та інтересів позивача.

Питання про розподіл судових витрат вирішується згідно з вимогами статті 141 ЦПК України. Оскільки в задоволенні позову позивачу відмовлено, в силу вимог статті 141 ЦПК України, судові витрати позивача не відшкодовуються за рахунок відповідача.

Відповідно до положень статей 12, 13 ЦПК України щодо диспозитивності цивільного судочинства, справа розглянута в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 215, 1233, 1247, 1248, 1251, 1254, 1257 ЦК України, Коституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування", Законом України "Про нотаріат", Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, ст. ст. 12, 13, 76, 78, 81, 259, 263 - 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволені позову, про визнання недійсним заповіту від 07 жовтня 2008 року складений ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на час смерті, і на що за законом матиме право, на ім`я ОСОБА_2 , посвідчений секретарем виконкому Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області Сидорук Надією Анатоліївною 07.10.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 208 через його нікчемність, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення (отримання) рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. П. Синиця