Рішення

від 02.08.2023 по справі 240/8547/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2023 року м. Житомир справа № 240/8547/23

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання неправомірними дій, стягнення коштів,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

- стягнути з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат різницю недоотриманої в повному обсязі (п`ять мінімальних пенсій за віком станом на 01.01.2022) разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій за 2022 рік в сумі 8179 грн 00 коп. (9670 грн 00 коп. (сума 5 мінімальних пенсій за віком) - 1491,00 грн (сума фактичної виплати в 2022 році)).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 відповідач протиправно виплатив у 2022 році грошову допомогу до 5 травня в розмірі меншому, ніж передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

22.05.2023 від відповідача надійшов відзив вх. №35890/23 в якому відповідач зазначає, що виплатити допомогу у розмірах, встановлених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" Центр немає можливості, оскільки це буде бюджетним правопорушенням.

Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідачем у 2022 році до 5 травня позивачу виплачена допомога у розмірі 1491,00грн.

Не погоджуючись із розміром виплаченої відповідачем грошової допомоги, позивач подав заяву про її перерахунок згідно положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

За наслідками розгляду такої заяви відповідач листом від 31.03.2023 повідомив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540 позивачу перераховано кошти для виплати разової щорічної грошової допомоги в сумі 1491,00 грн.

Вважаючи свої права на отримання разової щорічної грошової допомоги у належному розмірі порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII).

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-XIV (далі - Закон №367-XIV) статтю 12 Закону №3551-XII доповнено частиною 4 такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком".

У подальшому Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28.12.2014 №79-VIII, який набрав чинності 01.01.2015, розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статті 12 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Конституційний Суду України дійшов висновку, що це положення суперечить частині 1 статті 8, частині 5 статті 17 Конституції України, виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини 2 статті 92 Основного Закону України, а тому Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

У той же час, Кабінетом Міністрів України 07.05.2022 відповідно до частини 7 статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України прийнято Постанову №540, якою затверджено Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань.

Цим Порядком №540, зокрема, визначено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах:

учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня.

Тобто положення частини статті 12 Закону №3551-XII та положення постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540 прийняті для регулювання одних і тих самих правовідносин.

Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша). Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України (частина друга). У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України (частина третя).

Верховний Суд у постанові від 13.06.2023 у справі №560/8064/22 вказав, що висновки, викладені в раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів цієї самої палати від 01.12.2022 у справі №580/2869/22 щодо правомірності нарахування та виплатити щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному Порядком №540, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні, а відтак відступив від висновків щодо застосування положень статті 13 Закону №3551-XII, частини 2 статті 20 Закону №389-VІІІ, частини 7 статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та Порядку №540 у подібних правовідносинах, та дійшов висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах в такий спосіб:

1) держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей;

(2) Бюджетним кодексом України не можна доручати Кабінету Міністрів України встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом регулювання спеціального Закону №3551-ХІІ;

(3) тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини 1 статті 6 Закону №389-VIII, може відбуватись за умови внесення змін до спеціального Закону №3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій;

(4) Уряд в додатку до Порядку №540 установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом №3551-XII, зокрема, інвалідам війни здійснюється у розмірах: I групи - 4421 гривня, II групи - 3906 гривень, III групи - 3391 гривня, тобто визначив інші, ніж у вказаному Законі, розміри щорічної допомоги до 5 травня, що свідчить про невідповідність такого нормативного акта Кабінету Міністрів України положенням Закону №3551-XII, який має вищу юридичну силу, а відтак положення цього Порядку щодо визначення розмірів такої щорічної разової грошової допомоги не можуть бути застосовані у відносинах її виплати у 2022 році;

(5) виплата інвалідам війни щорічної разового грошової допомоги до 5 травня у 2022 році має здійснюватися відповідно до статті 13 Закону №3551-ХІІ у редакції Закону №367-ХІV, у таких розмірах: I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Застосовуючи наведені правові висновки Верховного Суду до спірних відносин, які виникли у справі, суд виходить із того, що оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 12 Закону №3551-XII і Порядку №540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2022 році слід застосовувати не Порядок №540, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.

Разом з тим, у частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача недоплаченої частини щорічної разової допомоги до 5 травня 2022 року, слід відмовити, адже нарахування недоплаченої допомоги наразі не виконано про що свідчить відсутність у матеріалах справи розрахунку щорічної разової грошової допомоги. Оскільки повноваженнями по нарахуванню відповідної допомоги наділений саме відповідач, визначення суми, яка підлягає доплаті є його дискреційним повноваженням. При цьому, суд виходить з того, що судовому захисту підлягають лише порушені, не визнані або оспорювані права; відповідне порушення має мати місце на момент розгляду справи судом, адже судовими актами не можуть регулюватись відносини на майбутнє. Оскільки на момент розгляду справи судом, відповідач не приймав рішення щодо визначення недоплаченої позивачу суми, такий спосіб захисту як стягнення фіксованої суми, є передчасним.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне визнати протиправними бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком та зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Такий спосіб захисту порушених прав позивача є належним, ефективним та достатнім для їх відновлення і повністю узгоджується із тим, що, застосований Верховним Судом у справах №560/8064/22 та №580/4476/22.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат, тому суд не стягує з відповідача на користь позивача судові витрати.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул.Чуднівська, 105, м.Житомир, 10005, код ЄДРПОУ 20405992) про визнання неправомірними дій, стягнення коштів.

Визнати протиправною бездіяльність Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплаченої суми.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.М. Гурін