Рішення

від 02.08.2023 по справі 480/3063/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2023 року Справа № 480/3063/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3063/23

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Конотопагропостач"

до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області

про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з додатковою відповідальністю "Конотопагропостач" з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) від 20.03.2023р. про застосування адміністративно - господарського штрафу №342411 у вигляді стягнення з ТДВ Конотопагропостач адміністративно - господарського штрафу у сумі 8500.00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 30.01.2023р. водій ОСОБА_1 з пункту навантаження ТДВ Конотопагропостач у с.В`язове Конотопського району Сумської області здійснив автомобільне перевезення до пункту розвантаження ТОВ ЗПК Бруклін - Київ Одеський Морський Торгівельний Порт через ТОВ Одеса Ленд Компані.

Автомобільне перевезення здійснювалося автомобілем з трьома строєними осями: DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом/напівпричепом SCHMITZ SPR 24L13 реєстраційний номер НОМЕР_2 Д-13,10 Ш-2,60 В-3,70.

Найменування вантажу перевезення - кукурудза 3-го класу українського походження врожаю 2022 року, яка за своїми фізичними властивостями є сипучим та подільним вантажем.

Розвантажень, перезавантажень, нових завантажень за час та період маршруту автомобільного перевезення не здійснювалося.

31.01.2023 представниками Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області складено акт № 0072924 про перевищення транспортним засобом вагових параметрів.

Постановою відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) від 20.03.2023р. про застосування адміністративно - господарського штрафу №342411 за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТДВ Конотопагропостач притягнуто до відповідальності за порушення п.22.5 ПДР, затверджених ПКМу №1306, та ст.34 Закону Про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 14 ч. 1 ст. 60 Закону Про автомобільний транспорт, зі стягненням з ТДВ Конотопагропостач адміністративно - господарського штрафу у сумі 8 500.00 грн.

Позивач вважає прийняту постанову протиправною, оскільки при розгляді справи 20.03.2023 року неодноразово наголошувалось на вимозі перенести розгляд справи на іншу дату з витребуванням всієї необхідної для розгляду справи інформації та копій документів, які б дали можливість дійсно переконатися в правдивості зазначено інформації щодо ніби-то перевантаження перевізника. Проте при розгляді справи 20.03.2023 року в задоволенні даного клопотання, як і всіх інших клопотань було відмовлено.

Крім цього, зазначив, що зміст постанови відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 20.03.2023р. про застосування адміністративно - господарського штрафу №342411 не містить диспозитивного зазначення змісту виявленого порушення.

Описова частина постанови не містить конкретизації подій, які стали підставою для кваліфікування правопорушення та підстав для настання відповідальності із зазначенням фактичних обставин та норм права, які відображають сутність порушення - п.22.5 ПДР, затверджених ПКМу №1306, та ст.34 Закону Про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 14 ч. 1 ст.60 Закону Про автомобільний транспорт.

Постанова не містить взаємного зв`язку події, винних осіб та наслідків від подій та вини суб`єкта відповідальності.

Оскаржувана постанова відповідача взагалі не містить опису (фактичних обставин) допущеного позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт, що унеможливлює перевірку наявності підстав для притягнення позивача до відповідальності за абзацом 14 ч.1 ст.60 Закону Про автомобільний транспорт.

Службовими особами Укртрансбезпеки складені акти та довідки за наслідками перевірки з порушенням норм чинного законодавства, внаслідок чого належних та допустимих доказів обставин, за яких ТДВ Конотопагропостач притягнуто до відповідальності за абзацом 14 ч.1 ст.60 Закону Про автомобільний транспорт, в тому числі на підставі вагового контролю справними засобами контролю, - так надано і пред`явлено не було.

Вважаючи прийняту постанову незаконною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 10.04.2023 у задоволенні клопотання представника позивача про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду за даним позовом відмовлено, відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що під час проведення рейдової перевірки було виявлено порушення законодавства, а саме перевезення вантажу (кукурудза) з перевищенням вагових параметрів на строєну вісь, що знайшло своє відображення в акті проведення перевірки від 31.01.2023 №351435, акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 31.01.2023 №0072924 (саме в цьому акті на підставі чеку зважування зазначаються данні про результати зважування, в тому числі і відстань між осями, також в чеку ГВК, в довідці про результати здійснення габаритно - вагового контролю від 31.01.2023 №0063883 (також зазначаються результати зважування транспортного засобу).

Зважування транспортного засобу здійснювалося на повіреному належним чином засобі вимірювальної техніки.

Документи на ваги завжди знаходяться у пункті здійснення габаритно-вагового контролю та надаються всім водіям для ознайомлення.

Крім того, відповідач зауважив, що нормами чинного законодавства України не передбачено обов`язкового пред`явлення водію транспортного засобу при здійсненні габаритно - вагового контролю документів про державну метрологічну атестацію вимірювального приладу, яким здійснено габаритно - ваговий контроль, а також протоколу, свідоцтва про метрологічну реєстрацію на предмет відповідності технічних характеристик ваг тощо. Тобто, ненадання посадовими особами під час здійснення габаритно-вагового контролю вказаної документації не свідчить про протиправність дій останніх та відсутність права використовувати вказане вимірювальне і зважувальне обладнання, позивачем не доведено протилежне.

Справність приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь підтверджується Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 35-02/4127 від 26.05.2021.

Крім цього, акт проведення перевірки від 31.01.2023 №351435 містить відомості про ознайомлення водія з встановленими обставинами порушень, про що водій залишив особистий підпис в якості підтвердження ознайомлення.

Листом від 16.02.2023 №9967/38/24-23 позивача запрошено для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення.

На розгляд справи для надання пояснень представник позивача з`явився та надав свої пояснення.

Позивачем також було реалізовано право на оскарження відповідних дій/актів до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю, відповідно до вимог пункту 32 Порядку № 1567.

Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що приймаючи оскаржувану постанову, орган державного контролю діяв у межах, у спосіб та на підставі повноважень, визначених чинним законодавством, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 58-65).

Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 31.01.2023 представниками Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області складено акт № 351435 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с. 19).

Також, 31.01.2023 представниками Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області складено акт № 0072924 про перевищення вагових параметрів транспортним засобом DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом/напівпричепом SCHMITZ SPR 24L13 реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ТДВ "Конотопагропостач" під керуванням водія ОСОБА_1 (а.с. 17).

Під час перевірки виявлено порушення ПКМУ 1306, п. 22.5 ПДР України - перевезення подільного вантажу (згідно товарно-транспортної накладної № 78 від 30.01.2023 - кукурудза) з навантаженням на строєну вісь 25,68 т, при нормативно дозволеному 24 т, перевищення склало 7%.

Листом Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби з безпеки на транспорті повідомлено ТДВ "Конотопагропостач" про розгляд 20.03.2023 о 10:30 год. справи про адміністративне правопорушення (а.с. 20).

Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) від 20.03.2023р. №342411 за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме за порушення п.22.5 ПДР, затверджених ПКМу №1306, та ст.34 Закону Про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 14 ч. 1 ст. 60 Закону Про автомобільний транспорт, ТДВ Конотопагропостач притягнуто до відповідальності у вигляді стягнення з останнього адміністративно - господарського штрафу у сумі 8 500,00 грн. (а.с. 25).

Не погодившись з постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про дорожній рух» (далі по тексту - Закон №3353), Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі по тексту - Закон №2344), Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі по тексту - Порядок №1567).

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Згідно зі статтею 6 Закону №2344 реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 (далі по тексту - Положення №103) передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

Згідно з підпунктами 2 та 29 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Отже, відповідачу надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком №1567, відповідно до пунктів 2, 3, 4 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Частинами 14, 17 статті 6 Закону №2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно абзацу 54 статті 1 Закону №2344 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Пунктами 12, 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до пункту 16 Порядку №1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю, регламентованого Порядком №879.

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху; робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м.Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Виходячи зі змісту пунктів 16, 18, 19 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль. За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення. Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Частиною третьою статті 48 Закону №2344 встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.22.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі по тексту - ПДР), маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Згідно із п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:

б) фактичної маси: для двовісного автомобіля (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра фактичної маси для доріг державного значення - 42 т.

в) навантаження на вісь: - на одинарну вісь для автомобільних доріг державного значення 11,5 т.

- на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: понад 1,3 до 1,4 метра - 24 тони.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».

Правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними:

- перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі;

- перевезення подільного вантажу не допускається взагалі.

Так, судом встановлено, що за змістом товарно-транспортної накладної позивач перевозив вантаж (кукурудза), який за своїм характером є подільним, тобто може при завантаженні бути поділений на окремі частки без втрати або пошкодження його властивостей, а тому перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху заборонено.

Головна мета такої заборони - збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування. Внаслідок цього й встановлено заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без будь-яких винятків.

Отже, чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником дозволу на участь у дорожньому русі.

Так, судом встановлено, що при здійсненні габаритно-вагового контролю відповідачем використовувались ваги автомобільні ESIT 020T-AR-WIM № 0011094, на які було отримано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 35-02/4127 від 26.05.2021 року (а.с.72), а тому суд спростовує доводи представника позивача, щодо невідповідності засобів вимірювання затвердженим нормам ДСТУ OIML R 134-1:2020.

Зі змісту довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0063883 від 31.01.2023 року та акту №0072924 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 31.01.2023 року, судом встановлено, що відповідач дійшов висновку про допущення навантаження на осі: 1) 6,79 т., 2) 10,44 т., 3) 8,73 т. 4)8,63 т. 5)8,32 повна маса транспортного засобу -42,91 т. при допустимих 42 т.

Отже, перевищення на строєну вісь становить 25,68 т, що більше нормативно допустимого на 7 %.

Відповідно до абз.15 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу -накладається штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/ чи вантажів.

До позивача ТОВ «Конотопагропостач» (власник транспортного засобу) постановою відповідача від 20.01.2023 №342411 застосовано адміністративно-господарські санкції (штраф) в розмірі 8500 грн. на підставі статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за здійснення перевезення вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу, оскільки позивачем порушено вимоги абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Посилання скаржника на відсутність методики, на підставі якої проводиться процес вимірювання (зважування) габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу суд до уваги не приймає з огляду на те, що це не є підставою для не внесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу.

Крім того, суд звертає увагу, що законодавчо не встановлено вимог стосовно зазначення характеристик вимірювально-зважувального обладнання в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю. Такі документи, складаються за затвердженою формою, і не містять графи, яка б визначала марку, модель та заводський номер вимірювально-зважувального обладнання, тощо, що свідчить про відсутність у інспектора Укртрансбезпеки обов`язку вносити такі дані до довідки та акту, зокрема.

При цьому, водій під час проведення зважування транспортного засобу, не позбавлений права отримати для ознайомлення на місці такого зважування відповідні документи про сертифікацію вагового комплексу і про його періодичну повірку та пересвідчитись у їх відповідності нормам чинного законодавства.

Разом з цим, позивачем не надано доказів його звернення до інспекторів Укртрансбезпеки з проханням надати для ознайомлення вищезазначені документи та відповідно відмови останніх у видачі таких документів, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Щодо посилань позивача на те, що ним перевозився подільний сипучий вантаж (кукурудза), який є рухомим під час кожної зміни напрямків руху чи швидкості автомобіля, тому його маса не є сталою у різних точках під час руху, суд зазначає наступне.

Пунктом 12.5 Правил перевезень №363, передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Крім того, згідно чинного законодавства будь-яких виключень з Правил дорожнього руху (пункти 2.3а, 2.3б; 12.1) при перевезенні подільних (в тому числі сипучих) вантажів не встановлено.

Переміщення ватажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Таким чином, відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху. Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

Суд зауважує, що під час розгляду питання про застосування до суб`єкта господарювання (перевізника) штрафних санкцій за перевищення вагових параметрів вантажу має враховуватись мета цього виду відповідальності, а саме - підтримання доріг загального користування та дорожнього покриття у належному стані. Запровадження законодавцем вагово-габаритних нормативів покликане спонукати перевізників до здійснення контролю за їх дотриманням, а встановлення відповідальності за перевищення таких нормативів у вигляді застосування штрафних санкцій та стягнення плати за проїзд є компенсаційним засобом за шкоду, завдану дорожньому покриттю.

Щодо не врахування вини позивача під час здійснення перевезення, суд зазначає наступне.

Так, застосований штраф до позивача є адміністративно-господарським штрафом, а відповідно до статті 241 Господарського кодексу України для застосування адміністративно-господарської відповідальності достатньо лише протиправної поведінки. Склад правопорушення, зокрема наявність вини порушника з`ясовується при вчиненні адміністративного правопорушення згідно з КУпАП, проте Кодекс адміністративного судочинства України та Господарський кодекс України не надають право суду встановлювати вини перевізника під час дослідження правомірності накладення контролюючим органом штрафної санкції.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивач в даному випадку виступає як перевізник, який здійснив 31.01.2023 року перевезення вантажів автомобілем, за наслідками контролю за яким виявлено перевищення транспортним засобом встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків, але не більше 10 відсотків при перевезенні подільного вантажу, а саме перевищення на строєну вісь - 25,68 т. при нормативно допустимому 24,0 т., а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування до позивача відповідного адміністративно-господарського штрафу.

Суд також наголошує, що усі інші доводи представника позивача не стосуються предмета спору, а саме правомірності відповідача накладення штрафних санкцій, а тому, відповідно, суд не приймає їх до уваги.

Суд ураховує, що за приписами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В даній справі відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, в повній мірі доведено правомірність оскаржуваного рішення та надано належні та допустимі докази на підтвердження його правомірності. Доводи позовної заяви цих доказів не спростовують.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з додатковою відповідальністю "Конотопагропостач" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук