Постанова

від 27.07.2023 по справі 340/5303/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2023 року справа № 340/5303/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «МКПП ГОРГАЧІ» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі №340/5303/20 (суддя Брегей Р.І., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, у письмовому провадженні) за адміністративним позовом Приватного підприємства «МКПП ГОРГАЧІ» до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «МКПП ГОРГАЧІ» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 листопада 2020 року № 00001950702 про зменшення від`ємного значення податку на додану вартість на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 589 572,00 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Так, судом визнано протиправним та скасоване оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення в частині суми 362 651 грн. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Із рішенням суду першої інстанції не погодилися позивач та відповідач, ними були подані апеляційні скарги.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2023року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області повернуто скаржнику з підстав того, що скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги в строки, визначені судом.

Позивач в апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, неналежну та неповну оцінку доказів, що надавалися в підтвердження позиції позивача, порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі, скасувати оскаржене податкове повідомлення-рішення у повному обсязі.

В обґрунтування вимог позивач стверджує, що суду в повному обсязі були надані докази на підтвердження реальності господарської операції з контрагентом СФГ «БАРА» у перевіряємому періоді. Отримана від даного контрагента продукція була належним чином оприбуткована, перероблена у готову продукцію та реалізована покупцям. Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху ТМЦ та розрахунків за їх перевезення. Транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару. За наявності документів, що підтверджують факт отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа як ТТН, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій.

Відповідач направив письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача, просить скаргу залишити без задоволення, як необґрунтовану, а рішення суду в оскарженій позивачем частині без змін. Наполягає, що в ході проведення перевірки встановлено відсутність реально вчиненої господарської операції позивача з контрагентом СФГ «БАРА». Відсутність земельних ділянок у період посіву зернових культур є свідченням фактичної неможливості здійсненням цим підприємством господарської діяльності з вирощування зернових культур (соя, пшениця, кукурудза, ячмінь), які задекларовані як реалізовані на адресу контрагентів-покупців за період травень-липень 2020року, в т.ч. і на адресу ПП «МКПП Горгачі».

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на задоволенні скарги та скасуванні рішення суду першої інстанції в оскарженій частині, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений.

Заслухавши представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що у період з 29.09.2020 року по 07.10.2020 року посадовими особами відповідача, на підставі направлень та наказу від 18.09.2020 №1175, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 200.11 ст.200 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «МКПП ГОРГАЧІ»(код за ЄДРПОУ 35189849) з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість за липень 2020 року.

За результатами перевірки складено акт від 15.10.2020 року № 27/11-28-07-02/35189849 (далі Акт перевірки) (т.3 а.с. 1-32), у висновках якого встановлено порушення ПП «МКПП ГОРГАЧІ» вимог:

- пп. «а» п.198.1, абз. 1-3 п.198.2, абз. 1-2 п.198.3 і абз. 3 п. 198.6 ст.198, абз. 2-3 п. 201.10. ст.201 Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями, діючими ), що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 589 572,00 грн..

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 15.10.2020 року Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській було винесено податкове повідомлення-рішення від 06.11.2020 року №00001950702 за ф. «В4», яким зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 589 572,00 грн. (т.2 а.с. 228-229).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з вимогами про його скасування.

Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги та скасував оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення в частині суми 362651грн.. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства при оподаткуванні та оформленні господарських операцій позивача з ФГ «Долина РТ», є необґрунтованими та безпідставними, спростовуються первинними документами, наданими позивачем. Реальність спірних господарських операцій з постачання ФГ «Долина РТ» позивачу продукції знайшла своє підтвердження та доведена позивачем.

Відмовляючи в частині позовних вимог, суд прийшов до висновку, що отриманий позивачем товар соя в спірний період була поставлена іншою особою, а не СФГ «БАРА», як це оформлено по документам. Суд вказав, що господарська операція із зазначеним контрагентом не мала реального характеру, оскільки відсутні докази передачі СФГ «БАРА» сої за трьома товарно-транспортними накладними.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в оскарженій частині рішення та вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги позивача, з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи встановлено, що позивач виробляє нерафіновані олію, жири і макуху соєву, маючи відповідні засоби (потужність).

Під час перевірки було встановлено, що від`ємне значення суми податку на додану вартість сформовано за рахунок задекларованих взаємовідносин позивача з СФГ «БАРА» та ФГ «Долина РТ» у червні та липні 2020 року.

У спірному періоді позивач (покупець) за договорами поставки №222 від 25.06.2020року та №183 від 28.03.2020р придбавав у зазначених контрагентів (постачальників) сою (т.4 а.с. 53).

Так, згідно видаткових накладних за період з 03 по 12 липня 2020 року позивач придбав у СФГ «БАРА» сою на загальну суму 3103955 грн. (з урахуванням ПДВ у сумі 517326 грн).

Згідно видаткової накладної від 03 червня 2020 року позивач придбав у ФГ «Долина РТ» сою на загальну суму 433474 грн (з урахуванням ПДВ у сумі 72246 грн).

Постачальники виписали податкові накладні, суми податку на додану вартість яких позивач включив до податкового кредиту червня і липня 2020 року.

Від`ємне значення суми податку на додану вартість червня 2020 року увійшло до від`ємного значення суми податку на додану вартість наступного місяця.

Під час перевірки позивач надав контролюючому органу усі первинні документи бухгалтерського обліку стосовно придбання, переробки сої і реалізації олії сої (видаткові, податкові і товарно-транспортні накладні, журнал реєстрації в`їзду транспорту, акти приймання сої, докази сплати коштів, договори поставки й документи, які надали контрагенти стосовно походження товару (сої)) ( т. 1 а.с.35-250, т.2 а.с. 1-227).

Контролюючим органом зроблено висновки на підставі наданих платником податків первинних документів та аналізу наявної податкової інформації відносно СФГ «БАРА» та ФГ «Долина РТ», що зазначені контрагенти не мали змоги і не поставляли товар позивачу.

Відповідач стверджує, що позивач безпідставно задекларував податковий кредит у сумі 589572 грн за червень і липень 2020 року, оскільки він сформований за рахунок податкових накладних, які виписані не продавцями товару.

Суд першої інстанції надав оцінку реальності господарських операцій позивача з ФГ «Долина РТ», та прийшов до висновку, що вони підтверджені належними первинними документами і відповідач не спростував доказів позивача. При цьому, щодо господарських операцій позивача з СФГ «БАРА» суд погодився з доводами відповідача про їх нереальність, а отже і нікчемність первинних документів, якими оформлені поставки сої в спірний період СФГ «БАРА».

Суд апеляційної інстанції в межах доводів апеляційної скарги позивача перевіряє законність рішення суду першої інстанції в оскарженій частині, а саме в частині, що стосується висновків по господарським операціям позивача з поставки сої постачальником СФГ «БАРА».

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями(тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку, контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно допункту 200-1.3статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно допункту 200-1.3статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частини 5 статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності достатті 1 Закону №996-XIVгосподарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Щодо правовідносин позивача з СФГ «БАРА» у спірний період, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

В липні 2020р. обсяг придбаної позивачем у СФГ «БАРА» за договором поставки сої №222 від 25.06.2020р становив 248,15 т на загальну суму 3 103 954,97 грн. (в т.ч. ПДВ 517325,82грн.), в т.ч. :

1) згідно видаткової накладної №127 від 03.07.2020 року - 56,02 т на суму 700272,41 грн., в т.ч. ПДВ 116712,07 грн.;

2) згідно видаткової накладної № 129 від 03.07.2020 року - 26,56 т на суму 332010.62 грн., в т.ч. ПДВ 55335,10 грн.;

3) згідно видаткової накладної № 131 від 04.07.2020 року - 69,7 т на суму 871277,88 грн., в т.ч. ПДВ 145212,88 грн.;

4) згідно видаткової накладної № 133 від 05.07.2020 року - 29,16 т на суму 364511,66 грн., в т.ч. ПДВ 60751,94 грн.;

5) згідно видаткової накладної №140 від 07.07.2020 року - 27,41 т на суму 342635,96 грн., в т.ч. ПДВ 57105,99 грн.;

6) згідно видаткової накладної № 148 від 12.07.2020 рок - 39,3 т на суму 493246,44 грн., в т.ч. ПДВ 82207,74 грн.

Крім того, документами, що підтверджують придбання сої також є:

1)Товарно-транспортна накладна № ВС 001 від 12.07.2020 року - 39,3 т;

2)Товарно-транспортна накладна № 4451 від 07.07.2020 року - 27,41 т;

3)Товарно-транспортна накладна № 4445 від 05.07.2020 року -29,16 т;

4)Товарно-транспортна накладна № 4444від 04.07.2020 року - 28,78 т;

5)Товарно-транспортна накладна № 4450 від 04.07.2020 року - 40,92 т;

6)Товарно-транспортна накладна №4443 від 03.07.2020 року - 26,56 т;

7)Товарно-транспортна накладна № ВС 1442 від 03.07.2020 року -27,48 т;

8)Товарно-транспортна накладна № ВС 1441 від 03.07.2020 року -28,54 т;

9)Довідка СФГ «БАРА» від 03.07.2020 року №37 про вирощення сої СФГ «БАРА»;

10)Довідка СФГ «БАРА» від 03.07.2020 року №38 про вирощення сої;

11)Довідка СФГ «БАРА» від 05.07.2020 року №39 про вирощення сої;

12)Довідка СФГ «БАРА» від 04.07.2020 року №40 про вирощення сої;

13)Довідка СФГ «БАРА» від 07.07.2020 року №148 про вирощення сої;

14)Довідка СФГ «БАРА» від 12.07.2020 року №149 про вирощення сої.

Також з матеріалів справи вбачається, що СФГ «БАРА» додатково було надано позивачу копії наступних документів:

-наказ №1 про призначення голови СФГ «БАРА» Гапоник С.В.;

-паспорт та картка платника податків ОСОБА_1 ;

-статут ФГ «БАРА»;

-довідка про відкриття розрахункового рахунку СФГ «БАРА» в АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО»;

-довідка Печенізької селищної ради від 13.03.2020 року №02-25/186 про наявність земельних ділянок у СФГ «БАРА» для ведення сільськогосподарського виробництва;

-Звіт СФГ «БАРА» про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2019 року (Форма №29-сг);

-Звіт СФГ «БАРА» про посівні площі сільськогосподарських

культур під урожай 2019 року (Форма №4-сг).

Розрахунок за придбану в червні позивачем у СФГ «БАРА» сою проведений у повному обсязі на загальну суму 3103954,47 грн. через розрахунковий рахунок, що підтверджується копіями платіжних доручень, долучених до матеріалів справи.

Придбана у СФГ «БАРА» соя використана позивачем для виробництва макухи соєвої та олії соєвої в липні 2020 року на власних виробничих потужностях.

Виготовлену готову продукцію позивач реалізував покупцям, на підтвердження чому також надавав докази та документи під час перевірки.

Операції з продажу відображено у складі податкових зобов`язань з ПДВ згідно даних податкових декларацій з податку на додану вартість позивача за липень 2020 року.

Соя, яка оприбуткована від СФГ "БАРА" в обсязі 248,15 т в липні 2020 року, та, відповідно, до даних бухгалтерського та податкового обліку позивача в повному обсязі використана на виробництві для господарської діяльності підприємства, а реалізація готової продукції (макухи соєвої та олії соєвої) відображена у складі доходів та сплачено ПДВ до бюджету.

Суд першої інстанції побудував свої висновки на тому, що ФГ «Довгополий О.Ю.», вказаний в ТТН як перевізник сої, заперечило надання будь-яких послуг СФГ "БАРА" (т. 3 а.с.94). ОСОБА_2 повідомив, що не набував статусу фізичної особи - підприємця і не надавав СФГ "БАРА" послуг з перевезення (т. 3 а.с.198). Тому, за висновками суду відсутні докази передачі зазначеним контрагентом сої позивачу за трьома товарно-транспортними накладними (№ВС 4441, №ВС 4450, №ВС 001).

Проте, такі висновки не узгоджуються з іншими наданими позивачем первинними документами, до яких у контролюючого органу не виникло зауважень щодо їх оформлення.

В ході перевірки позивачем надано відповідачу первинні бухгалтерські і податкові документи, що підтверджують придбання сої, її повну оплату, переробку та подальшу реалізацію (договір поставки сої №222 від 25.06.2020р. між позивачем та СФГ «БАРА», видаткові накладні на придбання сої від СФГ «БАРА» № 129 від 03.07.2020 року, № 131 від 04.07.2020 року, № 148 від 12.07.2020 року, акти приймання сої позивачем від СФГ «БАРА», податкові накладні на придбання сої від СФГ «БАРА» №756 від 03.07.2020 р., №757 від 04.07.2020р., №770 від 12.07.2020 р., довідки СФГ «БАРА» про вирощення сої №38 від 03.07.2020 року, №40 від 04.07.2020 року, №149 від 12.07.2020 року, платіжні доручення, що

підтверджують повний розрахунок позивача з СФГ «БАРА» за придбану сою, журнал реєстрації в`їзду транспорту на територію позивача, інформацію про наявність власних виробничих потужностей для переробки сої на готову продукцію макуху соєву та олію соєву, оборотно-сальдові відомості та аналізи по рах. 10, 23, 36, 26, 28, 63, 701, 791, 901, 91, 92, 93, 94, 95. Видаткові накладні на реалізацію готової продукції контрагентам-покупцям, реалізація готової продукції (макухи соєвої та олії соєвої) відображена у складі доходів та сплачено ПДВ до бюджету.

Зауваження до документів з боку відповідача відсутні, що підтверджується змістом акту перевірки.

Таким чином, надані суду документи, складені на виконання умов договору, укладеного позивачем з СФГ «БАРА», підтверджують товарність/реальність операції з поставки позивачу сої.

З наданих до справи доказів можливо дійти висновку, що позивач вжив всіх можливих заходів для перевірки правосуб`єктності свого контрагента СФГ «БАРА», тобто проявив достатню обачність при укладанні договору.

Постачальником продукції були виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні, що і було підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту. Зауваження до податкових накладних та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з боку відповідача відсутні, що підтверджується змістом акту перевірки.

Зв`язок зазначених вище операцій із господарською діяльністю позивача підтверджений наданими до суду документами та не спростовано відповідачем. За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що для віднесення сум ПДВ по податкового кредиту позивачем було дотримано всіх законодавчо встановлених вимог:

- придбання товарів (послуг) з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності ( п.198.3 ст.198 ПКУ);

- настання дати виникнення права на податковий кредит виходячи з правила першої події - або на дату списання коштів в оплату таких товарів, або на дату отримання податкової накладної постачальника, що підтверджує факт придбання товарів (п.198.2 ст.198 ПКУ);

- наявність зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних постачальника, що підтверджують суму податкового кредиту (п. 198.6 ст.198 ПКУ), оформлені належним чином (ст.201 ПКУ) та складені зареєстрованим платником ПДВ ( п. 201.8 ст.201 ПКУ).

В акті перевірки відсутнє посилання на докази на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, таких як: судові рішення, вироки тощо, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо, а отже не доведено правомірності свого рішення.

Контрагентом-постачальником сої 03 липня 2020 року у кількості 28,54 т, 04 липня 2020 року 40,92 т, 12 липня 2020 року 39,3 т. позивачу було СФГ «БАРА», яке відповідно до умов договору поставки сої №222 від 25.06.2020р. відповідало за доставку (транспортування) сої на адресу позивача (пункт 3.1 Договору), а отже не позивач, а саме СФГ «БАРА» винаймало транспортні засоби та укладало відповідні договори перевезення.

Непідтвердження транспортування з боку перевізників ОСОБА_2 і ФГ «Довгополий О.Ю.», а отже, як на думку суду першої інстанції відсутність товарно-транспортних накладних, не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій з придбання сої.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку витрат і податкового кредиту платника податків. При цьому документи, обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема,

товарно-транспортна накладна і подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання і продажу товарно-матеріальних цінностей. Вказаний правовий висновок Верховний Суд зазначив у постанові від 11.09.2018 р. у справі № 804/4787/16.

Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як ТТН, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту.

Наведене вище у своїй сукупності спростовує висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, стосовно порушень з боку позивача вимог податкового законодавства при оформленні господарських відносин із контрагентом СФГ «БАРА».

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Висновки відповідача про допущення позивачем порушень вимог податкового законодавства у періоді, що перевірявся, не підтверджені належними доказами, а тому у суду наявні підстави для скасування оскарженого позивачем податкового повідомлення-рішення у повному обсязі.

Доводи, наведені у апеляційній скарзі позивача знайшли своє підтвердження під час розгляду судом апеляційної інстанції справи, а тому рішення суду першої інстанції у даній справі в оскарженій позивачем частині слід скасувати, апеляційну скаргу задовольнити та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись п.2 ч.1 ст.315, пп.3, 4 ч.1 ст.317, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «МКПП ГОРГАЧІ» - задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі №340/5303/20 - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення на суму 226921,00грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Позовні вимоги Приватного підприємства «МКПП ГОРГАЧІ» - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 06.11.2020р. №00001950702 про зменшення Приватному підприємству «МКПП ГОРГАЧІ» від`ємного значення податку на додану вартість на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 589572,0 грн..

В решті рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі №340/5303/20 - залишити без змін.

Стягнути на користь Приватного підприємства «МКПП ГОРГАЧІ» (ЄДРПОУ 35189849) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області ( ЄДРПОУ 43995486) судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 8510,51грн (вісім тисяч п`ятсот десять гривень п`ятдесят одна копійка).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 27.07.2023р.

Повний текст постанови виготовлено 01.08.2023р.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак