Постанова

від 02.08.2023 по справі 320/1639/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1639/23 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О.

за участю секретаря Дудин А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Робікон-Н" до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Робікон-Н" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №9500/0409 від 21.10.2022.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 08 травня 2023 року позов задовольнив.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Також у апеляційній скарзі апелянт просив замінити ГУ ДПС у Київській області правонаступником - ГУ ДПС у Київській області (код 44096797), як відокремлений підрозділ ДПС.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи ДПС за переліком згідно з додатком.

Відповідно до наказу №755 від 24.12.2020, розпочато виконання територіальними органами ДПС, утворені як відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС №529 від 30.09.2020 повноважень та функцій територіальних органів ДПС, зокрема ГУ ДПС у Київській області.

Відповідно до ч.1 ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що ГУ ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ 44096797) повністю підтверджено наявність підстав, які визначені в статті 52 КАС України, щодо здійснення заміни відповідача його правонаступником, а тому, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про заміну ГУ ДПС у Київській області як відповідача по даній справі на його правонаступника ГУ ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ 44096797) є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції, ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариство з обмеженою відповідальністю "Робікон-Н" (ЄДРПОУ 37242694) за лютий 2022 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 19.09.2022 за №7783/10-36-04-09/37242694, у якому відображено висновки про порушення позивачем вимог п.187.1 ст.187, п.200.1, п.200.2, ст.200 Податкового кодексу України, а саме заниження податкових зобов`язань по податковій декларації з ПДВ за лютий 2022, що призвело до заниження суми позитивного значення, яке сплачується до державного бюджету (р.18) в розмірі - 119333,33 гривень та вимоги "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 року №21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість".

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №9500/0409 від 21.10.2022, яким згідно до п.п. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54, п.58.1. ст. 58 Податкового кодексу України застосовані штрафні санкції за лютий 2022 року на податок на додану вартість на загальну суму 131 266,30 (сто тридцять одна тисяча двісті шістдесят шість гривень 30 коп.), з яких: занижена сума ПДВ - 119 333,00 грн., штрафні санкції в розмірі 10% - 11 933,30 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом пункту 75.1.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет /пункт 8 Порядку №1165/.

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Судом встановлено, що у лютому 2022 року ТОВ "Робікон-Н" здійснено господарські операції, за наслідками яких позивачем сформовано та направлено до Єдиного реєстру податкових накладних на реєстрацію податкові накладні на загальну суму 1030865 грн., в тому числі ПДВ 171 811 грн., а саме: № 14 від 24.02.2022 на суму 53351,96 грн., в т.ч. ПДВ 8891,99 грн., №15 від 25.02.2022 на суму 52739,58 грн., в т.ч. ПДВ 8789,93 грн., №8 від 23.02.2022 на суму 55519,62 грн.. в т.ч. ПДВ 9253,27 грн., №7 від 22.02.2022 на суму 51282,86 грн., в т.ч. ПДВ 8547,14 грн., №13 від 24.02.2022 на суму 53018,02 грн., в т.ч. ПДВ 8836,34 грн., №6 від 22.02.2022 на суму 53120,03 грн., в т.ч. ПДВ 8853,34 грн., №9 від 23.02.2022 на суму 52694,04 грн., в т.ч. ПДВ 8782,34 грн., №11 від 24.02.2022 на суму 52909,04 грн., в т.ч. ПДВ 8818,17 грн., №10 від 23.02.2022 на суму 53494,56 грн., в т.ч. ПДВ 8915,76 грн., №12 від 24.02.2022 на суму 52717,14 грн., в т.ч. ПДВ 8786,19 грн., №5 від 07.02.2022 на суму 271494,97 грн., в т.ч. ПДВ 45249,16 грн., №4 від 17.02.2022 на суму 99104,09 грн., в т.ч. ПДВ 16517,35 грн., №3 від 05.02.2022 на суму 129418,74, в т.ч. ПДВ 21569,79 грн..

Вказані податкові накладні відповідно до вимог чинного законодавства зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також у лютому 2022 року позивачем сформовано та направлено на реєстрацію до контролюючого органу податкові накладні на загальну суму 716 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 119 333,33 грн., а саме: №1 від 22.02.2022 на суму 500000,00 грн., в т.ч. ПДВ 83333,33 грн., №2 від 22.02.2022 на суму 216000,00 грн., в т.ч. ПДВ 36000,00 грн.

У запереченнях на Акт перевірки позивач зазначав, що складення податкових накладних №1 від 22.02.2022 та №2 від 22.02.2022 відбулося помилково, так як господарські операції не здійснювалися і первинні документи не складалися.

Згідно квитанцій вказані податкові накладні №1 від 22.02.2022 та №2 від 22.02.2022 прийнято, але їх реєстрацію зупинено.

На час подачі позовної заяви рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних №1 від 22.02.2022 та №2 від 22.02.2022 не прийнято, вказані податкові накладні мають статус зупинених (копії податкових накладних та квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних додаються).

Суд першої інстанції правильно зазначив, що оскільки податкові накладні №1 від 22.02.2022 та №2 від 22.02.2022 на загальну суму ПДВ 119333,33 грн. є помилковими (зайвими), реалізації товарів на вказану суму не відбулося, а направлення на реєстрацію податкових накладних (реєстрацію яких було зупинено) було помилковим, податкові зобов`язання за заблокованими помилково складеними податковими накладними №1 від 22.02.2022 та №2 від 22.02.2022 включати до податкової декларації з ПДВ у позивача не було підстав.

Колегія суддів зазначає, що безпідставне складення податкової накладної не тягне за собою складення та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до такої податкової, а безпідставне складення та реєстрація податкових накладних в ЄРПН не породжує обов`язку у платника податків виправляти помилки, в тому числі і шляхом коригування кількісних та вартісних показників.

З огляду на викладені обставини у сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковий орган, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, винесене на підставі висновків викладених у акті камеральної перевірки, діяв необґрунтовано, що є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 02.08.2023.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

Є.О. Сорочко