Ухвала

від 21.07.2023 по справі 204/10842/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/10842/23

Провадження № 2-о/204/205/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження у справі

21 липня 2023 року суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Токар Н.В., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Новогродівської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2023 року до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Новогродівської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення.

В поданій заяві, заявник просив суд встановити факт того, що він, ОСОБА_1 здійснює самостійне виховання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без участі матері. Зазначений факт необхідне заявнику для реалізації права на отримання державної соціальної допомоги, мати право на отримання відстрочки від мобілізації та права на звільнення з військової служби.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі судом враховується наступне.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд в порядку окремого провадження розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Сутністю провадження у справах про встановлення фактів є те, що у ньому відсутній спір про право, об`єктом судового захисту є охоронюваний законом інтерес, предметом судової діяльності є встановлення визначених юридичних фактів з метою подальшого здійснення заявниками своїх суб`єктивних прав.

Спір про право, пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

Відповідно ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31 березня 1995 року № 5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Також пунктом 2 згаданої постанови рекомендовано судам, що при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.

Таким чином, Пленум Верховного Суду України вказав, що, незважаючи на те, що суди мають право встановлювати юридичні факти, але при цьому, вони повинні керуватися або законами, або підзаконними актами, якими керуються сторони правовідносин у позасудовому порядку. Отже, правове регулювання нормативно-правовими актами не нівелюється і не ігнорується, однак за певних обставин встановлення юридичних фактів у позасудовому порядку є неможливим. У судовому засіданні обов`язок доказування настання юридичного факту належить заявнику.

Вивченням заяви встановлено, що заявник має намір реалізувати право на отримання державної соціальної допомоги, мати право на отримання відстрочки від мобілізації та права на звільнення з військової служби.

Зважаючи на викладені положення законодавства, матеріали заяви та її вимоги, суддя вважає, що із заяви про встановлення факту вбачається спір про право, який має вирішуватися у порядку позовного провадження, оскільки заявником не наведено обставин та не доведено відповідними доказами, що чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення зазначеного факту і встановлення цього факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже, заявник не позбавлений можливості захистити свій правомірний інтерес у спосіб, що не суперечитиме вимогам процесуального законодавства, а отже, обраний ним порядок захисту не відповідає визначеним процедурам судової діяльності з відправлення правосуддя.

З огляду на викладене, суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Новогродівської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, роз`яснивши заявнику право на звернення до суду у порядку позовного провадження.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.4, 5, 293, 294, 258-261, 315, 318, 353-355 ЦПК України, -

Ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Новогродівської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення.

Роз`яснити ОСОБА_1 його право на звернення до суду у порядку позовного провадження.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.В. Токар