Рішення

від 03.08.2023 по справі 152/927/23

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 серпня 2023 року м. Шаргород

Справа №152/927/23

Провадження №2/152/264/23

Шаргородський районний суд

Вінницької області

в складі:

головуючого судді Славінської Н.Л.,

розглянувши в залі суду в порядку письмового провадження у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача

1.Виклад позиції позивача

ОСОБА_1 звернувся до Шаргородського районного суду Вінницької області з означеним позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якому просить розірвати шлюб між ним та відповідачем, зареєстрований Джуринською сільською радою Шаргородського району 24.10.1992 року за актовим записом №31.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.10.1992 року він уклав шлюб з відповідачем.

Від шлюбу він та відповідач мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 просить шлюб розірвати, зсилаючись на те, що спільне життя в шлюбі з відповідачем не склалося через різні характери та різні погляди на спільне сімейне життя, обов`язки щодо ведення спільного господарства, виховання та утримання дитини, внаслідок чого подальше спільне життя та збереження сім`ї стало неможливим.

Позивач вважає, що подальше спільне життя з відповідачем неможливе та суперечить його інтересам.

На примирення з відповідачем позивач не згоден, наполягає на розірванні шлюбу.

2. Виклад позиції відповідача

Відповідач ОСОБА_2 не скористалася правом на подання відзиву на позов та не подала до суду відзиву на позов із викладенням своїх заперечень, відповідно до норм чинного ЦПК України, не дивлячись на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 11.07.2023 року (а.с.12-13).

Разом з тим, 26.07.2023 року відповідач ОСОБА_2 подала до Шаргородського районного суду заяву про визнання позову, у якій зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 до неї про розірвання шлюбу визнає у повному обсязі (а.с.16).

ІІ. Заяви, клопотання позивача, відповідача

1. Позивач ОСОБА_1 заяв та клопотань, пов`язаних з розглядом справи до суду не подавав.

2. Відповідач ОСОБА_2 26.07.2023 року подала до Шаргородського районного суду заяву про визнання позову, у якій зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 до неї про розірвання шлюбу визнає у повному обсязі (а.с.16).

Інших заяв та клопотань, пов`язаних з розглядом справи, відповідач до суду не подавала.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

1. Відповідно до ухвали Шаргородського районного суду від 11.07.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу; відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд справи на 03.08.2023 року без повідомлення (виклику) сторін; роз`яснено сторонам, що у випадку наявності клопотання про виклик їх у судове засідання, його слід подати до суду у встановлені строки; запропоновано відповідачеві у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду відзив на позовну заяву, а у випадку визнання позовних вимог заяву про визнання позовних вимог (а.с.12-13).

2. Частиною 1 статті 279 ЦПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч.5 ст.279 ЦПК України).

Вказана вимога ЦПК України роз`яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі від 11.07.2023 року.

Сторони у справі не подавали клопотань про розгляд означеної справи з повідомленням сторін, а суд не вбачає підстав для розгляду справи з повідомленням сторін з власної ініціативи.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із вимогами ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не подала, разом з тим подала заяву, у якій зазначила про визнання позовних вимог ОСОБА_1 до неї про розірвання шлюбу (а.с.16).

Виходячи з наведеного, суд вважає, що розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін слід здійснювати у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, в силу вимог ч.13 ст.7, ч.8 ст.178 ЦПК України.

3. Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що розгляд означеної справи здійснюється у порядку письмового провадження у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, тобто за їх відсутності, то суд не вбачає підстав для здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли сімейні правовідносини щодо розірвання шлюбу.

Судом встановлено наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.

Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 24.10.1992 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.5).

Від шлюбу позивач та відповідач мають дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.6).

Позивач ОСОБА_1 має стійке волевиявлення, спрямоване на припинення сімейних відносин і розірвання шлюбу, що вбачається із позовної заяви (а.с.1).

Відповідач ОСОБА_2 визнає позовні вимоги та не заперечує щодо розірвання шлюбу, що вбачається із заяви останньої від 26.07.2023 року (а.с.16).

При розгляді справи судом встановлено фактичні взаємини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме, що у їх сім`ї виник не короткочасний розлад, а тривалий розлад через різні характери та різні погляди на спільне сімейне життя, обов`язки щодо ведення спільного господарства, виховання та утримання дитини, внаслідок чого подальше спільне життя та збереження сім`ї стало неможливим.

Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе, так як позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач згодна на розірвання шлюбу та визнає позов.

Таким чином, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивача.

З огляду на визнання відповідачем ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 до неї про розірвання шлюбу, яке не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, то наявні підстави для задоволення позову.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Встановлені судом сімейні правовідносини щодо розірвання шлюбу регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.

Згідно із ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно із ч.1 ст.24 СК України, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 2,3,4ст.56СК Українивстановлено,що дружината чоловікмають правовживати заходів,які незаборонені закономі несуперечать моральнимзасадам суспільства,щодо підтриманняшлюбних відносин. Коженз подружжямає правоприпинити шлюбнівідносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України).

Згідно зі ст.112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

VІ. Висновки суду

Згідно з нормами наведеного законодавства позивач має право на звернення до суду з означеним позовом і, оскільки у суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя неможливе, що позивач наполягає на розлученні та має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, і що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивача, а відповідач не заперечує щодо розірвання шлюбу з підстав, що наведені в позові, так як подала до суду заяву, в якій зазначила про визнання позову, тому суд приходить до висновку, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

VІІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст.141 ЦПК України).

Частиною 1 статті 142 ЦПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 3ст.7ЗУ «Просудовий збір»встановлено,що уразі укладеннямирової угодидо прийняттярішення усправі судомпершої інстанції,відмови позивачавід позову,визнання позовувідповідачем допочатку розглядусправи посуті суду відповіднійухвалі чирішенні упорядку,встановленому законом,вирішує питанняпро поверненняпозивачу здержавного бюджету50відсотків судовогозбору,сплаченого приподанні позову.

При зверненні з позовом до суду позивач не сплатив судовий збір, оскільки він звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю другої групи, що підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №340163 (а.с.4).

Відповідно доп.9ч.1ст.5 ЗУ«Про судовийзбір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

До початку розгляду справи по суті відповідач ОСОБА_2 подала заяву про повне визнання позовних вимог (а.с.16).

Таким чином, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 до початку розгляду справи по суті подала заяву про повне визнання позовних вимог, та враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то, відповідно до ч.ч.1, 6 ст.141, ч.1 ст.142 ЦПК України ЦПК України, підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь держави 50відсотків судовогозбору в сумі 536,80 грн., а решту 50 відсотків судового збору слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 11, 12, 81, 83, 89, 133, 141, 178, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274-279 ЦПК України, на підставі ст.51 Конституції України, ст.ст.24, 56, 105, 110, 112 СК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований Джуринською сільською радою Шаргородського району 24.10.1992 року за актовим записом №31 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Розподіл судових витрат

Стягнути з ОСОБА_2 50відсотків судовогозбору в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок в дохіддержави (отримувачкоштів: ГУКу Він.обл./м.Шаргород/22030101;код заЄДРПОУ:37979858;банк отримувача:Казначейство України(ЕАП);код банкуотримувача (МФО):899998;рахунок отримувача:UA828999980313181206000002908;код класифікації доходівбюджету:22030106),а решту 50 відсотків судового збору слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст.268 ЦПК України).

Повне ім`я сторін:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Сапіжанка Шаргородського району Вінницької області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Шаргородським РВ УМВС України у Вінницькій області 09.07.1996 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

- відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Джурин Шаргородського району Вінницької області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий Шаргородським РВ УМВС України у Вінницькій області 07.07.1998 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Повне рішення складено 03.08.2023 року.

Суддя: