Ухвала

від 02.08.2023 по справі 369/12001/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/12001/23

Провадження №1-кс/369/2580/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2023 року м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні за № 42023112200000082 від 21.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2023 року до провадження слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні за № 42023112200000082 від 21.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42023112200000082 від 21.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Києво-Святошинською окружною прокуратурою Київської області.

Слідчими слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42023112200000082 від 21.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Києво-Святошинською окружною прокуратурою Київської області.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 являється директором TOB «БУДІНВЕСТКОНТАКТ» (код ЄДРПОУ 41150746), яке займається діяльністю у сфері будівництва.

11.01.2022 року між ТОВ «БУДІНВЕСТКОНТАКТ» та ТОВ «А-ЛІФТ» укладено договір № 10 на поставку, монтажні та пусконалагоджувальні роботи (далі Договір №10).

Відповідно до п.п. 1 Договору № 10 замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання здійснити поставку двох ліфтів з відповідною специфікацією, яка зазначена в договорі.

В той же час, п.п. 2.1 Договору № 10 визначено, що термін поставки становить 14 тижнів з дати отримання попередньої оплати.

13.01.2022 року ТОВ «БУДІНВЕСТКОНТАКТ» здійснило грошовий переказ у розмірі 654 000 грн. на рахунок TOB «А-ЛІФТ» - НОМЕР_1 (АТ «КРЕДОБАНК») в якості попередньої оплати за Договором № 10.

Крім того, 11.01.2022 року між TOB «БУДІНВЕСТКОНТАКТ» та ТОВ «А-ЛІФТ» укладено договір № 11 на поставку, монтажні та пусконалагоджувальні роботи (далі Договір № 11).

Відповідно до п.п. 1 Договору № 11 замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання здійснити поставку двох ліфтів з відповідною специфікацією, яка зазначена в договорі.

В той же час, п.п. 2.1 Договору № 11 визначено, що термін поставки становить 14 тижнів з дати отримання попередньої оплати.

13.01.2022 року ТОВ «БУДІНВЕСТКОНТАКТ» здійснило грошовий переказ у розмірі 654000 грн. на рахунок TOB «А-ЛІФТ» - НОМЕР_1 (АТ «КРЕДОБАНК») в якості попередньої оплати за Договором № 11.

Таким чином, 13.01.2022 року ТОВ «БУДІНВЕСТКОНТАКТ» здійснило два грошові перекази на рахунок ТОВ «А-ЛІФТ» на загальну суму 1 308 000 грн.

Однак, станом на 21.07.2023 року ТОВ «А-ЛІФТ» (ЄДРПОУ 36217515, юридична адреса м. Київ, вул. Львівська, 59-А, кв. 41) не виконало вищевказані зобов`язання, а директор та засновник вказаного товариства ОСОБА_5 за наявною інформацією знаходиться за кордоном.

Вказані обставини свідчать про те, що директор ТОВ «А-ЛІФТ» ОСОБА_5 шляхом обману заволоділа грошовими коштами ТОВ «БУДІНВЕСТКОНАКТ».

Однак, наявні факти, які свідчать про вчинення злочину ОСОБА_5 , за попередньою змовою групою осіб з її чоловіком ОСОБА_6 .

Так, 16.12.2021 року між ТОВ «ЛІФТ СТІЛАЙН» та ОСОБА_7 укладено договір № 17/12-20в на поставку, монтажні роботи та пусконалагоджувальні роботи (далі Договір №17/12-20В).

Відповідно до п.п.1 Договору № 17/12-20В підрядник прийняв на себе зобов`язання здійснення поставки, монтажу та пусконалагоджувальних робіт двох ліфтів.

Згідно п.п. 2.1.3 Договору № 17/12-20В загальна вартість договору складає 546940 грн.

Положеннями п.п. 3.2 Договору № 17-12-20В передбачено, що поставка ліфтів здійснюється протягом 12 тижнів з моменту оплати.

22.12.2021 року директор ТОВ «ЛІФТ СТІЛАЙН» ОСОБА_6 отримав передплату за вказаним договором готівкою, у розмірі 14000 доларів США (що станом на вказану дату відповідно до курсу НБУ становило 381637,2 грн.) про що свідчить рукописний текст та підпис останнього у додатку № 2 до Договору № 17/12-20В.

Однак, станом на 21.07.2023 року ТОВ «ЛІФТ СТІЛАЙН» (код ЄДРПОУ 38004609, юридична адреса: м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 3, оф. 174) не виконало вищевказані зобов`язання. В ході телефонних розмов, ОСОБА_6 повідомив, що йому байдуже і виконувати будь-які зобов`язання він не хоче.

Крім того, 05.01.2023 року між ТОВ «БУДІНВЕСТКОНТАКТ» в особі директора ОСОБА_8 з однієї сторони, ТОВ «А-ЛІФТ» в особі директора ОСОБА_5 з другої сторони та ТОВ «ЛІФТС ІНЖИРІНГ» в особі директора ОСОБА_6 з третьої сторони, було укладено угоду №1 пор заміну сторони в Договорі на поставку, монтажні та пусконалагоджувальні роботиу №11 від 11.01.2022 року, відповідно до якої усі права та обов`язки Первісного виконавця за договором на поставку, монтажні та пусконалагоджувальні роботи № 11 від 11.01.2022 року (Основний договір) переходять до ТОВ «ЛІФТС ІНЖИНІРІИНГ», який стає Первісним підрядником.

Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, шляхом обману та зловживання довірою, створивши уявлення у ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про дійсність намірів виконати зобов`язання за договором, заволоділи грошовими коштами ТОВ «БУДІНВЕСТКОНТАКТ» та ОСОБА_7 на загальну суму 1689637,2 грн.

Постановою прокурора від 22.07.2023 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42023112200000082 від 21.07.2023 грошові кошти у розмірі 1308 000 гривень, які перераховувались частинами на наступні рахунки НОМЕР_1 , який відкрито в акціонерному товаристві «КРЕДОБАНК» (код ЄДРПОУ 09807862, код банку (МФО) 325365, юридична адреса: місто Львів, вулиця Сахарова, будинок 78), на який було перераховано платежі 11.01.2022 та 13.01.2022, в якості попередньої оплати.

На даний час у органу досудового розслідування існують достатні підстави вважати, що на рахунку НОМЕР_1 , який відкрито в акціонерному товаристві «КРЕДОБАНК» (кодЄДРПОУ 09807862,код банку(МФО)325365,юридична адреса:місто Львів,вулиця Сахарова,будинок 78),перебувають кошти, отримані злочинним шляхом внаслідок шахрайських дій.

Так, застосування арешту на вказаний рахунок дозволить припинити кримінальне правопорушення та забезпечить подальше відшкодування завданої злочином шкоди.

На підставі вище наведеного, прокурор просив слідчого суддю, накласти арешт на банківський рахунок НОМЕР_1 , який відкрито в акціонерному товаристві «КРЕДОБАНК» (кодЄДРПОУ 09807862,код банку(МФО)325365,юридична адреса:місто Львів,вулиця Сахарова,будинок 78) в межах суми грошових коштів, якою незаконно заволоділи службові особи ТОВ «А-ЛІФТ» (код ЄДРПОУ 36217515, юридична адреса: м. Київ, вул. Львівська, буд. 59-а, оф. 41) та ОСОБА_9 , а саме на суму 1308 000 гривень шляхом заборони будь-кому розпоряджатися, користуватися та відчужувати вказану суму коштів.

Прокурор у поданому клопотанні зазначив, що просить слідчого суддю здійснювати розгляд клопотання у його відсутності.

У відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення представників власника майна.

Фіксація під час розгляду клопотання за допомогою технічних засобів на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалась, у зв`язку з неприбуттям в судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Вирішуючи питання про арешт майна та враховуючи правову підставу для арешту майна, можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння що підпадає під ознаки діяння передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням неправомірної вигоди яка отримана юридичною особою розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження наслідки арешту майна для підозрюваного обвинуваченого засудженого третіх осіб.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження у відповідності до вимог КПК України, судовою процедурою гарантується дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, необхідно враховувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону прокурор, у клопотанні про арешт майна, не дотримався.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Статтею 98 КПК України визначено що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення зберегли на собі його сліди або містять інші відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин ще встановлюються під час кримінального провадження в тому числі предмети що були об`єктом кримінально протиправних дій гроші цінності та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що банківські рахунки та наявні на них грошові кошти, які зазначені в клопотанні про арешт майна зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій отримані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України з наданих матеріалів не вбачається.

Таким чином, прокурором не доведено, що в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на банківські рахунки і грошові кошти зазначені в клопотанні, є необхідним, і що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні за № 42023112200000082від 21.07.2023року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого частиною3статті 190Кримінального кодексуУкраїни - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1