Вирок

від 02.08.2023 по справі 348/865/22

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/865/22

Провадження № 1-кп/348/110/23

02 серпня 2023 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю: прокурора - ОСОБА_4 ,

потерпілих - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

законного представника

потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

його захисника, адвоката - ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Надвірна кримінальне провадження №12017090200000822 від 01.12.2017 року та №12018090200000238 від 17.04.2018 року про обвинувачення:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, на момент вчинення кримінальних правопорушень - працюючого по тимчасових заробітках, не одруженого, перебуває в фактичних шлюбних стосунках, судимого вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 16.05.2014 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн. 00 коп., вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 13.04.2016 року за ч.1 ст.186, ч.2 ст.190 КК України на підставі ч.1 ст.70 КК України до остаточного покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24.06.2022 року за ч.1 ст.309 КК України, затвердивши угоду від 28.04.2022 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_8 , - до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 00 коп., українця, громадянина України,

у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.122, ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_8 вчинив умисні дії, які виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганстві), вчиненому групою осіб. Також обвинувачений ОСОБА_8 умисно спричинив потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_8 вчинив умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно.

Злочини вчинено ним при наступних обставинах:

30.11.2017 близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 проходили вулицею Визволення в м.Надвірна, де на той час з вул.Мазепи здійснював поворот праворуч автомобіль марки «Фіат Добло», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому знаходились водій ОСОБА_5 та пасажир ОСОБА_6 .

Побачивши вказаний автомобіль, ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 зневажаючи існуючі загальновизнані правила поведінки та моральності, почали вчиняти хуліганські дії, а саме один з них безпричинно наніс удар по задній частині кузова автомобіля. Почувши звук удару, ОСОБА_5 зупинив автомобіль та спільно із пасажиром ОСОБА_6 вийшли із салону автомобіля.

В подальшому, з метою продовження вчинення хуліганських дій, ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 діючи за попередньою змовою між собою, групою осіб, з особливою зухвалістю, нехтуючи правилами поведінки в суспільстві, в поєднанні з публічністю своїх хуліганських дій та виявляючи явну неповагу до суспільства, існуючих загальновизнаних правил поведінки, моральності безпричинно, виражаючись нецензурною лайкою, почали наносити удари потерпілим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Так, ОСОБА_8 маючи намір на умисне спричинення тілесних ушкоджень та передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, скляною пляшкою, яку тримав у руці наніс один удар в область лівої частини голови ОСОБА_5 , від якого останній на короткий проміжок часу втратив свідомість та впав на землю. Після цього, ОСОБА_8 наніс ще декілька ударів ногою по тілу потерпілого.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_5 спричинено такі тілесні ушкодження: повний закритий травматичний вивих правої плечової кістки в плечовому суглобі, що згідно висновку судово-медичного експерта №29/299/-Д від 16.01.2018 року відносяться до середнього ступеня тяжкості, як такі, що не є небезпечними у момент їх заподіяння та викликали тривалий розлад здоров`я; закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, що згідно висновку експерта відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, а також садно тім`яно-скроневої ділянки зліва, садно ділянки лівого колінного суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В цей час, ОСОБА_11 спільно з ОСОБА_12 маючи намір на умисне спричинення тілесних ушкоджень та передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, підійшли до ОСОБА_6 та почали наносити удари по голові та тілу останнього.

Так, ОСОБА_11 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння безпричинно наніс удар кулаком в підборіддя ОСОБА_6 , внаслідок чого останній впав на землю. В подальшому, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 , який приєднався до них, нанесли декілька ударів ногами по голові та тілу ОСОБА_6 .

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 потерпілому ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно мозкової травми у вигляді струсу головного мозку та забою м`яких тканин голови, які згідно висновку судово-медичного експерта №57/303-Д від 02.03.2018 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Продовжуючи вчиняти хуліганські дії, ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 почали безпричинно бити ногами по кузову та салону автомобіля марки «Фіат Добло», реєстраційний номер НОМЕР_1 , завдавши йому механічних пошкоджень.

Крім того, 17.04.2018 року ОСОБА_8 , проходячи вулицею Б.Хмельницького, що в м.Надвірна, Івано-Франківської області, побачив що з повітряної кабельної лінії зв`язку до землі звисає телефонний кабель, який він вирішив таємно викрасти.

Того ж дня, близько 04 год. 00 хв., обвинувачений ОСОБА_8 , діючи умисно, та повторно, усвідомлюючи кримінально-протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, з корисливих спонукань, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом обриву повітряної кабельної лінії зв`язку ЛКС ШР-211 в м.Надвірна по вул.Б.Хмельницького, таємно викрав 130 метрів телефонного кабелю ТППеп 100*2*0,4 вартістю 10148 грн. 96 коп., який скрутив та відніс до свого місця проживання, чим завдав ПАТ «Укртелеком» матеріального збитку на вказану суму.

Таким чином, після вчинення крадіжки ОСОБА_8 залишив місце вчинення злочину і розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, пред`явлений до нього потерпілим ОСОБА_5 цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та позов Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" про відшкодування 10148 грн.96 коп. спричинених злочином матеріальних збитків - визнав частково.

Суду пояснив, що він проживає в АДРЕСА_1 з своєю співжителькою та батьком.

30.11.2017 року близько 10 год.30 хв. він з своїми знайомими ОСОБА_11 та ОСОБА_12 йшли з вул.Б.Хмельницького в напрямку центра м.Надвірна. На перехресті вул.Мазепи- Визволення, коли вони переходили дорогу, на них чуть не наїхав автомобіль «Фіат Добло», д.р.н. НОМЕР_1 , що рухався з центра м. Надвірна.

Він щось викрикнув в бік автомобіля нецензурними словами, а ОСОБА_11 ще й вдарив ногою по машині. Машина зупинилася, з неї вийшло два хлопці і між ними почалася словесна перепалка, яка переросла в бійку. Він в цей час тримав у руці недопиту пляшку вина і в ході бійки вдарив хлопця, який був водієм автомобіля ( ОСОБА_5 ), в ліву частину голови, після чого той впав на землю.

Після, він ще декілька разів вдарив його ногою по тілу, куди саме вже не пригадує. В цей момент ОСОБА_5 піднявся із землі й почав тікати. Він пробіг декілька метрів за ним, вигукуючи йому вслід якісь погрози, а потім повернувся до місця де залишилися його приятелі й автомобіль ОСОБА_5 «Фіат Добло», д.р.н. НОМЕР_1 .

Зазначає, що коли він бив ОСОБА_5 , ОСОБА_11 наносив удари ОСОБА_6 , однак куди саме він не бачив, бо на вулиці було темно, можливо і у підборіддя. ОСОБА_12 в цей час стояв збоку на тротуарі.

Також вказує, що ОСОБА_11 підходив до автомобіля потерпілого ОСОБА_5 і вдаряв ногою по машині. Двері в машині були відчинені, двигун працював і ОСОБА_11 вимкнув двигун, вибрав з замка запалювання ключі і викинув їх під машину.

Заявлений потерпілим ОСОБА_5 до нього цивільний позов про відшкодування 4058 грн. 41 коп. матеріальної шкоди та 30000 грн. моральної шкоди визнає частково.

Зокрема, визнає суму матеріальної шкоди, яка підтверджена документально.

Заявлену суму моральної шкоди не визнає оскільки вважає, що ніяких моральних страждань він потерпілому не спричиняв.

Стосовко крадіжки телефонного кабеля суду пояснив, що 17.04.2018 року близько 04 год. 00 хв. він повертався з більярдного клубу "Шоколад". Проходячи по вул.Б.Хмельницького, що в м.Надвірна побачив, що із повітряної кабельної лінії зв`язку до землі звисає телефонний кабель, тому у нього виник намір викрасти його.

Він підійшов до кабельної лінії, схопив двома руками звисаючий кабель та різко потягнув його, внаслідок чого він обірвався. Потім він скрутив його в бухту та відніс додому. Довжина кабеля який він викрав була близько 130 метрів.

Вдома обпалив ізоляцію кабеля на вогні та в подальшому продав дріт особам ромської національності. За яку суму здав дроти кабеля не пам`ятає, але виручені гроші витратив на власні потреби. Відносно заявленого до нього ПАТ «Укртелеком» цивільного позову про відшкодування матеріальних збитків спричинених злочином в сумі 10148 грн. 98 коп. зазначив, що погоджується, що такими своїми діями завдав ПАТ «Укртелеком» шкоду, однак не в такому розмірі. На його думку сума шкоди ПАТ «Укртелеком» є завищеною, бо вкрадений ним дріт стільки не коштує.

Просить судсуворо йогоне каратибо наміруна спричиненнятілесних ушкоджень ОСОБА_5 у нього не було, а крадіжку телефонного кабелю належного ПАТ «Укртелеком» він вчинив в зв`язку з скрутним матеріальним становищем та відмовити останньому в задоволенні його цивільного позову, в частині стягнення моральної шкоди.

Заявлену ПАТ «Укртелеком» суму спричинених матеріальних збитків посить суд зменшити.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_8 своєї вини у пред`явлених йому обвинуваченнях, його винуватість повністю доводиться іншими зібраними в даному провадженнні та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 повідомив, що проживає в АДРЕСА_2 з батьками.

30.11.2017 року, це був четвер, він перебував на парах в Івано-Франківському медичному університеті. Після закінчення пар він повернувся додому. Десь близько 17 год.00 хв. вирішив поїхати на автомобілі свого батька марки «Фіат Добло», реєстраційний номер НОМЕР_1 в кафе «Віртуоз», де зустрівся зі своїм другом ОСОБА_6 .

Посидівши в кафе деякий час та поспілкувавшись, вони вирішили повернутися додому. Їдучи по вул. Г.Мазепи зі сторони центру м. Надвірна і повертаючи праворуч на вулицю Визволення, він побачив трьох хлопців, які щось кричали і махали руками, а потім почув звук, ніби хтось вдарив по машині. Він зупинив автомобіль та вийшов, щоб з`ясувати, що сталося. Вийшовши з машини, почув нецензурну лайку в свою адресу, і в цей момент один з хлопців наніс йому удар пляшкою по голові, від чого він одразу впав, а падаючи, відчув різкий біль у руці.

Лежачи на землі, він відчув, що йому знову наносять удари по різних частинах тіла ногами, і на декілька секунд втратив свідомість. Прийшовши до себе, він різко встав на ноги і почав бігти геть від автомобіля в напрямку приміщення податкової інспекції. ОСОБА_8 ще кілька десятків метрів біг за ним, при цьому кричав, що буде стріляти та уб`є його. Потім він зрозумів, що за ним вже ніхто не біжить, і хотів викликати поліцію, однак його телефон виключився. Поруч біля дороги стояв автомобіль «Опель Віваро», тому він підійшов до водія і попросив викликати поліцію, проте той закрив вікно і поїхав геть. Потім він побачив, що по вул. Визволення їде автомобіль марки «ВАЗ». Він зупинив його і також попросив водія викликати поліцію, але водій також поїхав геть.

Він обернувся, щоб глянути, що з його автомобілем, і побачив, що всі хлопці стояли біля машини. Його товариша ОСОБА_6 біля машини не було.

ОСОБА_11 бив ногами по машині, по панелі, по кермі, залазив в середину автомобіля. Потім він побачив, що останній заглушив двигун машини, витягнув із замка ключ запалювання і почав рухатись до нього, одночасно викрикуючи, щоб він підійшов. Він відмовився, тому ОСОБА_11 повернувся назад і почав знову наносити удари по автомобілю, після чого ключі викинув за кілька метрів від машини, а сам разом з іншими пішов в напрямку до центру м.Надвірна.

Тоді він повернувся, знайшов на землі ключі, завів машину і поїхав додому. Дома помив голову, яка була вся липка від рідини із пляшки, і батьки відвезли його в Надвірнянську ЦРЛ.

Проїжджаючи він бачив, як ОСОБА_8 та ОСОБА_11 сиділи біля Надвірнянської міської ради на тротуарі.

В лікарні на приймальному покої йому зробили рентген, вправили плече, яке він пошкодив, коли падав після удару ОСОБА_8 пляшкою по голові, поставили бандаж, і тоді він побачив, що в лікарню привезли ОСОБА_11 , який на приймальному покої розпочав з ним словесну перепалку.

Стверджує, що цих хлопців бачив вперше. Обвинувачений ОСОБА_12 відносно нього і автомобіля жодних дій не вчиняв.

Також вказав, що коли він з батьками їхав в лікарню, то на місці події вже були працівники поліції, тому вони зупинилися, а він повідомив поліцейським, що це його побили невідомі особи, в зв`язку з чим патрульна машина поїхала в Надвірнянську ЦРЛ з ним.

Просить суд карати обвинуваченого ОСОБА_8 згідно закону. Свій цивільний позов підтримує в повному об`ємі з підстав, наведених у ньому, оскільки півтора місяці змушений був ходити в бандажі, погано спав, пропустив багато занять в університеті в зв`язку з лікуванням.

Потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що ОСОБА_5 знає, стосунки з ним дружні. Обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до згаданих подій не знав. В той день він після навчання в Надвірнянському коледжі НТУ поїхав з ОСОБА_5 на його автомобілі в кафе «Віртуоз», де вони з`їли піцу, поговорили, і близько 21 год.00 хв. поїхали додому. Коли повертали з вул. Г.Мазепи навпроти податкової інспекції направо, то побачили, що йшли троє хлопців, вони їх пропустили. Однак, коли ці хлопці вже були позаду автомобіля, вони почули, що хтось з них вдарив чимось по корпусу автомобіля, тому ОСОБА_5 зупинився і вийшов з машини, щоб з`ясувати, що сталося. Коли ОСОБА_5 виходив, він побачив, що один з хлопців, а це, як йому стало відомо був ОСОБА_8 , одразу наніс йому удар скляною пляшкою по голові. Побачивши це, він також вийшов з машини, і в цей момент інший хлопець, а це був ОСОБА_11 , наніс йому удар кулаком руки у підборіддя.

Він впав і відчув ще удари по тілу, які наносив йому ОСОБА_11 та ще один незнайомий хлопець ногами. Йому вдалося піднятись з землі, вирватися, і він почав бігти в напрямку до кафе «Шоколад». Відбігши на безпечну відстань, він оглянувся і побачив, як троє хлопців ногами копали автомобіль ОСОБА_5 . Зазначає, що побачив ОСОБА_13 , який відбіг до податкової інспекції. Він передзвонив до свого батька, щоб той приїхав по нього. Коли батько приїхав, на місці події ні ОСОБА_5 , ні його машини вже не було.

Представник потерпілого (цивільного позивача) - Івано-Франківськоїфілії ПАТ«Укртелеком» в судове засіданя не прибув. Натомість на адресу суду направив заяву в якій просив суд просив проводити судові засідання без його участі. Заявлений цивільний позов підтримав в повному обсязі та просив його задоволити в повному обсязі.

При призначенні покарання Івано-Франківська філії ПАТ «Укртелеком» покладається на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_14 - лікар приймального покою КНП "Надвірнянська ЦРЛ" суду повідомила, що ОСОБА_8 знає, бо він був її однокласником. Пригадує, що коли ОСОБА_5 звернувся в лікарню, вона якраз перебувала в приймальному покої на чергуванні. ОСОБА_5 з батьками звернувся у відділення травмпункту приймального покою, де написав заяву про те, що його побили. Однак, хто саме це зробив, він не знав. Бачила, що у ОСОБА_5 була травма голови і вивих плеча. Він розповідав, що на нього напало троє хлопців. Медична допомога йому надавалася лікарем-травматологом. Точний час та день, коли ОСОБА_5 звернувся в лікарню, вона не пригадує, однак було вже темно, бо це було в самому кінці листопада. Також не пригадує, чи називав ОСОБА_5 прізвища тих, хто його побив. Зазначає, що через деякий час на приймальний покій звернувся і ОСОБА_11 та повідомив, що його побив ОСОБА_5 . На приймальному покої вони один одного впізнали. ОСОБА_5 вказав, що це один з тих хлопців, що його побив, а ОСОБА_11 наполягав, що то ОСОБА_5 його побив.

Допитана в якості свідка ОСОБА_15 суду повідомила, що обвинуваченого ОСОБА_8 знає візуально. 30.11.2017 року, це був четвер, вона була вдома і готувала вечерю. Син повернувся з навчання з медичного університету, що в м. Івано-Франківськ і поїхав на автомобілі її чоловіка «Фіат Добло», реєстраційний номер НОМЕР_1 в кафе «Віртуоз» з друзями попити чаю. Це було десь після 18 год.00хв., точно не пригадує. Десь через дві години вона почула, що до будинку під`їхав автомобіль, а потім почула крик сина. Вона відчинила двері з кімнати і побачила, що її син весь забруднений стояв в коридорі і тримався за праву руку. Його голова була облита якоюсь рідиною червоного кольору з запахом вина.

В подальшому в будинку син розповів, що коли він з своїм другом ОСОБА_6 поверталися на автомобілі з кафе, троє незнайомих хлопців їх зупинили, потім напали на них, побили, намагалися пошкодити автомобіль.

Зокрема один з хлопців вдарив його скляною пляшкою по голові. Падаючи від цього удару на землю, син також вивихнув плече. ОСОБА_6 удари наносив інший хлопець. Також ці хлопці наносили сину удари ногами по різних частинах тіла.

Вона вколола йому обезболюючий препарат "Дексалгін", потім подзвонила в поліцію та повідомила про те що сталося з сином свого чоловіка, після чого вони одразу поїхали в Надвірнянську ЦРЛ, щоб сину надали медичну допомогу.

Під`їхавши до місця де відбувалися події, а саме до повороту вул. Г. Мазепи- вул.Визволення, побачили, що там вже були працівники поліції, яких вона викликала відразу, як побачила побитого сина. Після спілкування з поліцією вони поїхали в лікарню для обстеження сина.

В лікарні сину стало погано, його знудило, тому черговий лікар знову вколов йому знеболююче, після чого зробили рентген, вправили руку та наклали бандаж.

Потім в лікарні з`явився ОСОБА_11 , зі слів якого вони довідалися про те, що там був і ОСОБА_8 . В подальшому вони ще побачили події того вечора на записах відеокамери Надвірнянської міської ради. Якраз там було чітко видно, що саме ОСОБА_8 б`є її сина пляшкою по голові.

Стверджує, що раніше син цих хлопців не знав. Також зазначила, що після цих подій її син перебував на лікуванні в хірургічному відділенні Надвірнянської ЦРЛ, а в подальшому їздив на консультацію до обласного нейрохірурга.

Крім того, винуватість ОСОБА_8 в скоєному підтверджується письмовими доказами, а саме:

- рапортом старшого інспектора-чергового Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області на ім`я начальника Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області від 17.04.2018 року, з якого вбачається, що 17.04.2018 року о 13 год. 38 хв. зі служби «102» надійшло повідомлення про те, що 17.04.2018 року впродовж ночі в м.Надвірна по вул.Б.Хмельницького було викрадено телефоний кабель (т.3 а.к.п.43);

- заявою представника ПАТ «Укртелеком» - т.в.о. начальника СЛД №2 ОСОБА_16 про кримінальне правопорушення: викрадення майна даного товариства, а саме телефонного кабелю, вартістю 10148 грн. 98 коп. та довідкою про вартість викраденого майна (т.3 а.к.п.44);

- протоколом огляду місця події, яким являється проїзна частина дороги - вул.Б.Хмельницького в м.Надвірна від 17.04.2018 року та фототаблицями до нього, на яких зафіксовано і відображено місце вчинення ОСОБА_8 належного ПАТ «Укртелеком» телефонного кабелю (т.3 а.к.п.45-53);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 12.06.2018 року та фототаблицями до нього, в яких детально відтворено обставини вчинення ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, а саме викрадення 17.04.2018 року телефонного кабелю ПАТ «Укртелеком» в м.Надвірна по вул.Б.Хмельницького (т.3 а.к.п.60-68);

- висновком експерта за №4.5-61/17 від 11.12.2017 року, ілюстративною таблицею та ремонтною калькуляцією до нього, яким встановлено, що вартість відновлювального ремонту наданого на дослідження КТЗ «Fiat Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , 2007 року виготовлення, внаслідок завданих йому пошкоджень, станом на 06.12.2017 року становить 10126 грн. 35 коп.

Вартість матеріального збитку, який завданий власнику наданого на дослідження КТЗ «Fiat Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , 2007 року виготовлення внаслідок завданих йому пошкоджень, станом на 06.12.2017 року становить 8288 грн. 00 коп. (т.3 а.к.п.70-80);

- висновком експерта за №29/299-Д від 16.01.2018 року, згідно якого, на підставі даних судово-медичної експертизи викладених у висновку експерта за №29 Надвірнянського міжрайвідділення Івано-Франківського облбюро судмедекспертизи від 04.12.2017 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , догоспітального клінічного протоколу №4711, медичної карти стаціонарного хворого №7222, медичної карти амбулаторного хворого Надвірнянської ЦРЛ, експерт прийшов до наступних підсумків:

1, 2, 3.: у гр. ОСОБА_5 встановлено такі тілесні ушкодження: повний закритий травматичний вивих правої плечової кістки в плечовому суглобі, закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, садно тім`яно-скроневої ділянки зліва, садно ділянки лівого колінного суглобу.

Вищевказані тілесні ушкодження отримані від дії тупих твердих предметів, можуть відповідати терміну утворення вказаному в даній постанові (постанові слідчого про призначення експертизи).

Згідно «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» встановлений повний закритий травматичний вивих правої плечової кістки в плечовому суглобі відноситься до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що не є небезпечними для життя в момент їх заподіяння, та викликали тривалий розлад здоров`я; закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я; решта виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень (т.3 а.к.п.81-83);

- висновком експерта за №75/29/299-Д-Д від 24.02.2018 року, відповідно до якого, на підставі даних судово-медичної експертизи викладених у висновку експерта за №29/299-Д Надвірнянського міжрайвідділення Івано-Франківського облбюро судмедекспертизи від 16.01.2018 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протоколу слідчого експерименту, експерт прийшов до таких висновків:

Характер, локалізація виявленого повного закритого травматичного вивиху правої плечової кістки в плечовому суглобі, не виключають можливості утворення вказаної травми і в результаті прискореного падіння ОСОБА_5 з положення стоячи на тверду поверхню землі на відведену від тулуба праву руку (т.3 а.к.п.85-86);

- висновком експерта за №57/303-Д від 02.03.2018 року, який встановлено, що на підставі даних судово-медичної експертизи викладених у висновку експерта за №303 Надвірнянського міжрайвідділення Івано-Франківського облбюро судмедекспертизи від 11.12.2017 року на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , медичної карти стаціонарного хворого №12835/17 ОДКЛ м.Івано-Франківськ, медичної карти амбулаторного хворого, експерт прийшов до таких підсумків:

1, 2, 3.: у ОСОБА_6 виявлена закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку та забою м`яких тканин голови.

Вказана травма голови, отримана від дії тупого твердого предмету, може відповідати терміну утворення вказаному в даній постанові і згідно «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я (т.3 а.к.п.88-89);

- протоколом огляду речового доказу та фототаблицями до нього від 11.05.2018 року, яким встановлено, що на даному речовому доказі, яким являється коричнева зимова куртка, витявлено плями бурого кольору, що розміщені по всій куртці (т.3 а.к.п.95-98);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_6 , від 10.03.2018 року та фототаблицями до нього, в яких детально відтворено обставини вчинення ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, а саме умисних дій, які виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганстві), вчиненому групою осіб (т.3 а.к.п.107-138);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_5 , від 28.01.2018 року та фототаблицями до нього, в яких деталізовано обставини вчинення ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, тобто умисних дій, які виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганстві), вчиненому групою осіб, а також умисного спричинення обвинуваченим потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто вчинення ним злочину, передлбаченого ч.1 ст.122 КК України (т.3 а.к.п.139-169);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 04.05.2018 року та фототаблицями до нього, якими підтверджено, що потерпілий ОСОБА_5 впізнав за зовнішнім виглядом, зростом, рисами обличчя, тілобудовою особу, яка 30.11.2017 року вчинила відносно нього і потерпілого ОСОБА_6 хуліганські дії та спичинила йому тілесні ушкодження, тобто обвинуваченого ОСОБА_8 , який знаходився серед пред`явлених для впізнання осіб другим зліва, із табличкою із №2 (т.3 а.к.п.170-175);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 03.05.2018 року та фототаблицями до нього, якими підтверджено, що потерпілий ОСОБА_6 впізнав за зовнішнім виглядом та загальними рисами обличчя особу, яка 30.11.2017 року вчинила відносно нього і потерпілого ОСОБА_5 хуліганські дії, тобто обвинуваченого ОСОБА_8 , який знаходився серед пред`явлених для впізнання осіб третім зліва, із табличкою із №3 (т.3 а.к.п.176-181).

Зазначені докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, вони є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим діянь, інкримінованих йому стороною обвинувачення, відповідають показанням потерпілих та свідків у даному провадженні.

В ході судового розгляду всі учасники судового засідання погодились з дослідженим судом обсягом доказів, оскільки клопотань про дослідження доказів, що не були предметом розгляду не надходило, заперечень щодо неповноти з`ясування обставин під час розгляду в умовах закінчення з`ясування обставин кримінального провадження сторони також не заявляли.

Судом розглянуті всі клопотання щодо забезпечення розгляду кримінального провадження доказами.

Суд приймає докази, надані сторонами кримінального провадження та докази одержані під час судового розгляду.

Статтею 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно ст.85 КПК України докази є належними, якщо вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

У відповідності до вимог ст.94 КПК України, суд оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення. Жоден доказ не має наперед установленої сили. При цьому має бути усунено всі розумні сумніви.

Аналізуючи показання потерпілих та свідків, суд надає їм віри, оскільки вони є послідовними, узгоджуються між собою та знаходяться в об`єктивному зв`язку із матеріалами кримінального провадження, стверджуються іншими доказами та не викликають в суду сумнівів щодо їх правдивості.

Таким чином, дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, повністю доведена та вважає, що умисні дії ОСОБА_8 , які виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганстві), вчиненому групою осіб, вірно кваліфіковано за ч.2 ст.296 КК України.

Дії, що виразились в умисному спричиненні потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесного ушкодження, правильно кваліфіковано за ч.1 ст.122 КК України.

Умисні дії ОСОБА_8 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, також вірно кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України.

При призначенніобвинуваченому ОСОБА_8 покарання,суд враховуєтяжкість вчиненихкримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.296,ч.1ст.122та ч.2ст.185КК України,які відносятьсявідповідно довимог чинноїст.12КК Українидо нетяжкихзлочинів,обставини вчиненнякримінальних правопорушень,дані проособу обвинуваченого:має постійнемісце проживання,за якимхарактеризуються позитивно, на обліку в психіатричному і наркологічному кабінетах на момент вчинення інкримінованих йому злочинів не перебував, його поведінку до і після вчинення кримінальних правопорушень, ставлення до скоєного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами,що пом`якшуютьпокарання обвинуваченому ОСОБА_8 ,відповідно доч.ч.1,2ст.66КК України,суд враховуєйого повневизнання виниу вчиненнівказаних вищезлочинів, каяття, сприяння розкриттю злочинів, думку потерпілих щодо призначення обвинуваченому несуворого покарання за вчинення злочинів.

Як обтяжуючу покарання ОСОБА_8 обставину, відповідно до ч.1 ст.67 КК України, судом враховано рецидив злочинів.

Згідно досудової доповіді Надвірнянського міськрайонного сектору філії державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області по кримінальному провадженні №12017090200000822 від 01.12.2017 року, у обвинуваченого ОСОБА_8 встановлено високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, і особливо історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_8 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства (в т.ч. окремих осіб).

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

З урахуваннямвсіх обставинкримінального провадження,особи обвинуваченого,його поведінкидо іпісля вчиненнязлочинів,думки потерпілихщодо призначенняобвинуваченому покарання,суд прийшовдо висновку,що йомуслід призначитипокарання необхіднеі достатнєдля йоговиправлення тапопередження новихкримінальних правопорушень,в межах,встановлених всанкціях інкримінованихйому відповіднихчастин статейКК України,що передбачаютьпокарання за вчинені злочини, а саме у виді обмеження волі та позбавлення волі відповідно.

У відповідності до ч.1 ст.70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Таким чином, суд вважає, що на підставі ч.1ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_8 слід визначити у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення і перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України при призначенні ОСОБА_8 покарання, суд не вбачає.

Враховуючи наведене, обраний обвинуваченому такий вид покарання, на переконання суду, відповідатиме не тільки тяжкості вчинених ОСОБА_8 злочинів та обставинам провадження, але й особі самого обвинуваченого, є обгрунтованим та буде відповідати меті покарання.

Відносно вирішення питання щодо часу та дати, з яких слід рахувати відбування призначеного ОСОБА_8 покарання, суд зазначає наступне:

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_8 на момент розгляду даного провадження відсутній.

Разом з тим, в провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області знаходиться кримінальне провадження №12022091200000260 від 13.09.2022 року про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, що на даний час перебуває на стадії розгляду, в рамках якого стосовно нього обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому продовжено до 11 год. 30 хв. 29.09.2023 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк відбування призначеного покарання ОСОБА_8 слід рахувати з моменту набрання даним вироком законної сили, оскільки останній утримується в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» Міністерства юстиції України.

Відшкодування судових витрат належить вирішити з додержанням вимог ст.124 КПК України.

Що стосується заявленого потерпілим ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_8 цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочинів передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.122 КК України, а також цивільного позову представника потерпілого - ПАТ «Укртелеком» в особі Івано-Франківської філії про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

У відповідності до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

У своїх позовних заявах потерпілий ОСОБА_5 та представник ПАТ «Укртелеком» в особі Івано-Франківської філії просили суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на їх користь 4058 грн. 41 коп. та 10148 грн. 96 коп. матеріальної шкоди відповідно.

Зі змісту ч.1 ст.1166 ЦК України вбачається, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Наявність матеріальної шкоди характеризується зафіксованими документально втратами майнових, чи немайнових благ, які мають певну економічну цінність та виражаються в грошовому еквіваленті.

Як перевірено судом, документальні підтвердження спричинення потерпілим ОСОБА_5 та ПАТ «Укртелеком» в особі Івано-Франківської філії матеріальної шкоди наявні в матеріалах кримінального провадження.

Таким чином, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що цивільні позови потерпілого ОСОБА_5 та представника ПАТ «Укртелеком» в особі Івано-Франківської філії до обвинуваченого про відшкодування матеріальних збитків підлягають до задоволення і з ОСОБА_8 в користь потерпілих слід стягнути 4058 грн. 41 коп. та 10148 грн. 96 коп. матеріальної шкоди відповідно.

Відносно стягнення з обвинуваченого ОСОБА_8 в користь потерпілого ОСОБА_5 моральної шкоди суд констатує наступне.

Статтею 23ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів .

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч.2 вказаної статті, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно роз`яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

В пунктах 5, 7, 9 даної постанови зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, розмір моральних страждань визначається з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача чи інших обставин.

Оцінюючи в сукупності встановлені обставини кримінального провадження, те що у зв`язку із ушкодженням здоров`я потерпілий ОСОБА_5 переніс значні фізичні страждання, переживання за своє здоров`я і подальше життя, тривалий час не міг працювати в повну силу, відчував біль у голові та правому плечі, був обмежений у рухах рукою, внаслідок чого був позбавлений можливості вести нормальний спосіб життя, зокрема не міг відвідувати навчання в університеті та змушений був відробляти пропущені заняття за індивідуальним графіком.

Як з`ясовано судом, наведене глибоко вразило потерпілого ОСОБА_5 і викликало у нього душевні страждання у вигляді занепокоєння та нервозності, у зв`язку з чим він вимушений був докласти додаткових зусиль для організації свого життя, а тому суд приходить до висновку, що потерпілому ОСОБА_5 , який зазнав фізичних та душевних страждань через спричинення йому обвинуваченим ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесного ушкодження, а також вчинення відносно нього хуліганських дій, було завдано моральної шкоди.

Виходячи з вимог розумності та справедливості, враховуючи майновий стан обвинуваченого, суд вважає за необхідне позовні вимоги потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.122 КК України задоволити в повному обсязі та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_5 30000 грн. 00 коп. моральних відшкодувань.

Арешт на майно у кримінальних провадженнях №12017090200000822 від 01.12.2017 року та №12018090200000238 від 17.04.2018 року не накладався.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.100, 124, 128, 129, 369, 370, 371, 373, 374, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.122, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.296 КК України 1 (один ) рік обмеження волі;

- за ч.1 ст.122 КК України 2 (два) роки обмеження волі;

- за ч.2 ст.185 КК України 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ч.1ст.70КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_8 остаточне покарання 1 (один) рік позбавлення волі.

Строк відбування призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_8 рахувати з моменту набрання даним вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 , в користь держави 1237 грн. 00 коп. за проведення у кримінальному провадженні №12017090200000822 від 01.12.2017 року судової автотоварознавчої експертизи, висновок експерта №4.5-61/17 від 11.12.2017 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочинів передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.122 КК України задоволити.

Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 на користь потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 4058 (чотири тисячі п`ятдесят вісім) грн. 41 коп. матеріальної шкоди та 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. моральних відшкодувань, всього - 34058 грн. 41 коп., спричинених внаслідок вчинення злочинів передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.122 КК України по кримінальному провадженні №12017090200000822 від 01.12.2017 року.

Цивільний позов представника потерпілого - ПАТ «Укртелеком» в особі Івано-Франківської філії до обвинуваченого ОСОБА_8 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України задоволити.

Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 на користь потерпілого - ПАТ «Укртелеком», в особі Івано-Франківської філії, код ЄДРПОУ: 01184835, місцезнаходження: м.Івано-Франківськ, вул.Української Перемоги (вул.Ак.Сахарова), 32, 10148 (десять тисяч сто сорок вісім) грн. 96 коп. матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України по кримінальному провадженні №12018090200000238 від 17.04.2018 року.

Речовий доказ: коричневу зимову куртку, яку згідно постанови слідчого СВ Надвірнянського ВП (Надвірнянського РВП) ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_17 від 11.05.2018 року передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, після набрання даним вироком законної сили повернути власнику: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_2 .

Речові докази: фотознімки в кількості 5 шт., надані потерпілим ОСОБА_5 , які згідно постанови слідчого СВ Надвірнянського ВП (Надвірнянського РВП) ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_18 від 30.01.2018 року зберігаються при матеріалах кримінального провадження №12017090200000822 від 01.12.2017 року, а також компакт-диск DVD-R із відеозаписом з камер відеоспостереження, який згідно постанови слідчого СВ Надвірнянського ВП (Надвірнянського РВП) ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_17 від 11.05.2018 року зберігається при матеріалах кримінального провадження №12017090200000822 від 01.12.2017 року, в Надвірнянському районному суді Івано-Франківської області (справа №348/865/22, провадження №1-кп/348/110/23), після набрання даним вироком законної сили залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_8 в той самий строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1