Рішення

від 07.06.2023 по справі 405/7101/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/7101/22

2/405/1014/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 червня 2023 року м. Кропивницький

Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі:

головуючого судді Драного В.В.

за участю секретаря Дятел О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Україна-Центр» про повернення внеску члена кредитної спілки та про відшкодування моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача КС «Україна-Центр» про повернення внеску члена кредитної спілки у розмірі 2089499,15 грн. та про відшкодування моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням у розмірі 200000 грн. В обґрунтування позову вказала, що 02.08.2008 року між сторонами було укладено договір про залучення вкладу члена кредитної спілки на депозит, відповідно до умов якого відповідач прийняв від позивача грошові кошти у розмірі 6200 грн., процентна ставка до вкладу встановлювалася у розмірі 36% річних. В період 2008-2010 рр. позивач також внесла відповідачу грошові кошти в якості вкладу в загальному розмірі 79000 грн. 18.06.2021 року позивач звернулася до відповідача із заявою про повернення їй внесених коштів та нарахованих відсотків станом на 31.08.2010 року, однак відповіді не отримала. Також зазначила, що у провадженні Кіровського районного суду м. Кіровограда перебуває кримінальне провадження № 12012120250000261 по обвинуваченню ОСОБА_2 щодо привласнення грошових коштів КС «Україна-Центр» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 3, 5 ст. 190 КК України. Внаслідок вчинення цього злочину їй була заподіяна моральна шкода з боку відповідача, яка полягає у душевних стражданнях, що пов`язані з даною протиправною поведінкою, що продовжується протягом 12 років. Дані страждання полягають у щоденних думках та спогадах про психотравмувальні події, тривозі, емоційних реакціях при їх згадуваннях, переживаннях, дискомфорті, відірваності від активного соціального життя, нервозність, дратівливість і т.д. За таких обставин просить стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 2089499,15 грн., з яких 161371,71 грн. вклад з урахуванням депозиту та відсотків, 341280 грн. - відсотки за користування вкладом за період з 01.09.2010 року по 23.12.2022 року, 1586847,15 грн. інфляційні втрати, та моральну шкоду у розмірі 200000 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02.01.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 11.04.2023 року підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.

Позивач 07.06.2023 року подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України.

Поштова кореспонденція, направлена судом на адресувідповідача повернута з відміткою «адресат відсутній», тому він вважається повідомленим відповідно до норм п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК.

Згідно ч. 1ст. 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно дост. 280 ЦПК Українина підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у період з 2003 року по 26.10.2010 року мала по-батькові ОСОБА_3 , що підтверджується відповідними судовими рішеннями та паспортом позивача, отриманим нею 26.10.2010 року (а.с. 7, 8, 9-10, 11).

02.08.2008 року КС «Україна-Центр» та ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) (вкладник) уклали договір № 55-Д/08 про залучення вкладу на щоквартал + 500 депозит (а.с. 5-6).

Згідно умов вказаного договору вкладник вносить, а кредитна спілка приймає на грошові кошти у розмірі 6200 грн. на строковий депозитний рахунок. Процентна ставка по вкладу встановлюється у розмірі 36% річних з виплатою відсотків щоквартально протягом строку дії договору.

Згідно п. 4.1. 4.3, 4.5 цього договору він набирає чинності від дня його підписання та надходження вкладу до каси спілки і діє протягом 12 місяців до 02.08.2009 року. Договір втрачає свою силу за згодою сторін з моменту виплати спілкою вкладнику суми вкладу. За взаємною згодою сторін термін дії договору може бути продовжено на строк, визначений додатковою угодою сторін.

Відповідно до п. 4.2 цього договору виплата відсотків проводиться 02 числа.

Як вбачається з квитанції до прибуткового касового ордеру КС «Україна-Центр» 02.08.2008 року прийняла від ОСОБА_1 6200 грн. як внесок за договором № 55-Д/08 (а.с. 14).

В подальшому, ОСОБА_1 додатково внесла в якості вкладу грошові кошти у загальному розмірі 72800 грн., що підтверджується відповідними додатками до договору та квитанціями до прибуткового касового ордеру (а.с. 15-22).

Згідно додатку до договору № 55-Д/08, підписаного сторонами 16.08.2010 року термін дії договору № 55-Д/08 продовжено до 31.08.2010 року, сума вкладу станом на 16.08.2010 року становить 156734,10 грн., процентна ставка встановлюється на рівні 36% річних з виплатою відсотків в кінці терміну протягом строку дії даного договору (а.с. 33).

Як вбачається з довідки КС «Україна-Центр» від 06.09.2010 року № 65 ОСОБА_1 являється членом кредитної спілки з 15.03.2008 року. Станом на 31.08.2010 року заборгованість основної суми згідно додатку до депозитного договору становить 156734,10 грн. та 4637,61 грн. відсотків (а.с. 34).

18.06.2021 року ОСОБА_1 звернулася до КС «Україна-Центр» із заявою про повернення грошових коштів у розмірі 161371,71 грн., однак відповідь на заяву від кредитної спілки їй не надійшла (а.с. 12).

Згідно ст.ст. 319, 321ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, держава не втручається у здійснення власником права власності, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як вбачається із ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка - це фінансова установа та неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об`єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Згідно ст. 11 цього Закону члени кредитноїспілки маютьправо: одержувативід кредитноїспілки кредитита користуватисяіншими послугами,які надаютьсячленам кредитноїспілки відповіднодо їїстатуту; одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки.

Як вбачається з ч. 1 ст. 23 цього Закону внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1058 ЦК Україниза договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовується положення про договір банківського рахунка (глава 72 ЦК України), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору вкладу.

Згідно ч. 2ст. 1060 ЦК Україниза договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно дост. 1074 ЦК Україниобмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно ст.ст.525, 526, 615ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Статтею 612ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Таким чином, обмеження права позивача щодо отримання коштів, які є його власністю є безпідставним та таким, що суперечать чинному законодавству України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язання за вказаним договором вкладу належним чином не виконав, на вимогу вкладника ОСОБА_1 від 18.06.2021 року вклад не повернув, у зв`язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вклад у розмірі 161371,71 грн.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки за вкладом у розмірі 341280 грн. за період 01.09.2010 року по 23.12.2022 року, про що додано відповідний розрахунок (а.с. 36).

Крім того, статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні втрати від простроченої суми за період з 01.09.2010 року по 23.12.2022 року в розмірі 1586847,15 грн., про що позивачем надано відповідний розрахунок (а.с. 36-43).

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Так, обґрунтовуючи наявність моральної шкоди позивача посилалася на ч. 1 ст. 1177 Цивільного кодексу України, відповідно до якоїшкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 127 Кримінального процесуального кодексу України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно доч.ч.1,7ст.128цього Кодексуособа,якій кримінальнимправопорушенням абоіншим суспільнонебезпечним діяннямзавдано майновоїта/абоморальної шкоди,має правопід часкримінального провадженнядо початкусудового розглядупред`явити цивільнийпозов допідозрюваного,обвинуваченого абодо фізичноїчи юридичноїособи,яка зазаконом несецивільну відповідальністьза шкоду,завдану діяннямипідозрюваного,обвинуваченого абонеосудної особи,яка вчиниласуспільно небезпечнедіяння. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається з позову, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, вчиненим ОСОБА_2 .

В абзаці другому пункту 5постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно ч. 1 ст. 17 КПК Україниособа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст.77-80цього Кодексу.

Згідно ч.ч.3,4ст.12ЦПК Україникожна сторонаповинна довестиобставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Однак в порушення вказаних вимог процесуального закону позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження того, що у провадженні Кіровського районного суду м. Кіровограда перебуває кримінальне провадження № 12012120250000261 по обвинуваченню ОСОБА_2 щодо привласнення грошових коштів КС «Україна-Центр» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 3, 5 ст. 190 КК України та вироком суду, який набрав законної сили, яким ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, а позивач у рамках даного кримінального провадження визнана потерпілою.

Так само, позивачем не надано доказів того, що вона не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні або того, що її цивільний позов у кримінальному провадженні залишено без розгляду.

Окрім того, у своїй позовній заяві позивач визначила лише КС «Україна-Центр» відповідачем у даній справі, а відтак реалізувала своє право на захист саме у такий спосіб, розпорядившись своїми вимогами на власний розсуд. Однак, суд відзначає, що належним відповідачем за позовною вимогою про відшкодування моральної шкоди внаслідок кримінального правопорушення є особа, яка його вчинила. При цьому, до розгляду справи та в ході розгляду справи по суті позивач клопотань про залучення співвідповідача не подавала.

Позов у справі за відсутності належного відповідача або співвідповідача не може бути вирішений по суті відповідно до закону незалежно від того, якими фактичними обставинами та правовими нормами він обґрунтовується.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі № 570/3439/16-ц.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення грошових коштів підлягають задоволенню, а в частині відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Керуючись ст.ст.19,76,81,141,259,263-265, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Україна-Центр» про повернення внеску члена кредитної спілки та про відшкодування моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки «Україна-Центр» (25006, м. Кропивницький, вул. В. Чорновола, 30, оф. 5, ЄДРПОУ 35451124) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошові кошти в розмірі 2089 499,15 грн., з яких: 161371,71 грн. вклад з урахуванням депозиту та відсотків, 341280 грн. - відсотки за користування вкладом за період з 01.09.2010 року по 23.12.2022 року, 1586847,15 грн. інфляційні втрати.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки «Україна-Центр» (25006, м. Кропивницький, вул. В. Чорновола, 30, оф. 5, ЄДРПОУ 35451124) в дохід держави судовий збір в сумі 20894,99 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В порядкустатті 289 ЦПК Українизаочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда В.В. Драний