Постанова

від 29.06.2023 по справі 911/2055/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2023 р. Справа№ 911/2055/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Тарасенко О.В. (представник позивача за первісним позовом) (в залі суду);

від відповідача: не з`явився;

розглянувши заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат

при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-Продакшн"

на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2023, повний текст рішення складено 08.02.2023 у справі № 911/2055/22 (суддя Ейвазова А.Р.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-Продакшн"

про стягнення 1 149 607,30грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-Продакшн"

до ОСОБА_1

про визнання припиненим зобов`язання,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-Продакшн" на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2023 у справі № 911/2055/22 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2023 у справі № 911/2055/22 залишено без змін.

ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із заявою про розподіл судових витрат, в якій, зокрема, просить прийняти, розглянути та долучити дану заяву про розподіл судових витрат до матеріалів справи № 911/2055/22; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-Продакшн" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 прийнято заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у справі № 911/2055/22 до розгляду. Розгляд заяви ОСОБА_1 про розподіл судових витрат призначено у судовому засіданні 29.06.2023.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у справі № 911/2055/22, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про її задоволення, враховуючи викладене та наступне.

Заява про ухвалення додаткового рішення обґрунтована тим, що у відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Тарасенко О.В. вказала, що позивач очікує понести під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, докази понесення яких будуть надані в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Так, позивачем за первісним позовом, на підтвердження витрат на правову допомогу до суду надано:

- копію додаткової угоди від 05.04.2023 № 1 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 15.09.2022 № 15/09;

- копію акту № 1 від 15.069.2023 приймання-передачі наданих послуг за додатковою угодою від 05.04.2023 № 1 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 15.09.2022 № 15/09.

Крім того, на підтвердження того, що представництво позивача здійснювалось адвокатом Тарасенко О.В., матеріали справи містять копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та копію ордера, які додавались до відзиву на апеляційну скаргу.

28.06.2023 відповідачем за первісним позовом подано заяву про відмову у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу, у якій зазначено про те, що підготовка відзиву на апеляційну скаргу включає в себе текст позовної заяви та відзиву на зустрічний позов, що раніше вже готувались та подавались адвокатом Тарасенко О.В. до суду першої інстанції, ніяких нових доводів, тверджень або посилань на судову практику адвокатом у своєму відзиву зазначено не було, правова позиція сторін у справі в судах першої та апеляційної інтонаціях не змінювалась, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтовували свої вимоги та інші обставини.

Також відповідач за первісним позовом звертає увагу суду, що адвокатом Тарасенко О.В. не надано підтвердження факту оплати ОСОБА_1 юридичних послуг.

Відповідач за первісним позовом вказує на те, що відповідно до протоколу судового засідання № 1488346 від 03.05.2023 судове засідання тривало 6 хвилин, а судове засідання 13.06.2023 тривало 11 хвилин, тобто, заявлена сума витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн за 17 хвилин особистої присутності адвоката Тарасенко О.В. у судових засіданнях є неспівмірною та завищеною.

Також відповідач за первісним позовом зазначає, що встановлення гонорару у договорі про надання правової допомоги у фіксованому розмірі та відсутність у договорі умов щодо складання його сторонами будь-яких документів на підтвердження виконання робіт (надання послуг), зокрема актів, звітів, описів, не звільняє особу, що вимагає розподілу судових витрат, надати суду детальний опис робіт (наданих послуг) з метою визначення їх розміру.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, у акті № 1 приймання-передачі наданих послуг за додатковою угодою № 1 від 05.04.2023 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 15.09.2022 № 15/09, викладено детальний опис наданих послуг, а саме:

- аналіз апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2023 у справі № 911/2055/22;

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "ІТО-Продакшн" на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2023 у справі № 911/2055/22, відправка апелянту та до суду;

- представництво інтересів клієнта під час 2 (двох) судових засідань Північного апеляційного господарського суду шляхом особистої участі виконавця у судових засіданнях;

- підготовка заяви про розподіл судових витрат, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, із доказами їх понесення.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Колегія суддів відхиляє доводи позивача, викладені у заяві про відмову у стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, у зв`язку із ненаданням належних доказів оплати, враховуючи наявні матеріали та те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 01.12.2021 у справі № 641/7612/16-ц).

Твердження відповідача за первісним позовом про те, що позивачем за первісним позовом не надано детального опису робіт (наданих послуг) з метою визначення їх розміру, оцінюється колегією суддів апеляційного господарського суду критично, оскільки, як вже зазначалось, у акті № 1 приймання-передачі наданих послуг за додатковою угодою № 1 від 05.04.2023 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 15.09.2022 № 15/09, викладено детальний опис наданих послуг.

Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає підтвердженим обсяг витрат на надану професійну правничу допомогу, враховуючи те, що відповідачем за первісним позовом не доведено необґрунтованості та неспівмірності витрат, як надано таких доказів і до матеріалів справи, беручи до уваги те, що у справі № 911/2055/22 розглядались первісний та зустрічний позови, враховуючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, а також беручи до уваги розмір мінімальної заробітної плати та ціну позову, дійшла висновку, що заява позивача за первісним позовом про розподіл судових витрат підлягає задоволенню, а сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача за первісним позовом становить суму у розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-ПРОДАКШН" (ідентифікаційний код 36360190; 09113, Київська область, м. Біла Церква, вул.Фастівська, 23) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

4. Справу № 911/2055/22 повернути до місцевого господарського суду.

Додаткова постанова, згідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Додаткова постанова складена та підписана 03.08.2023, у зв`язку із перебуванням судді Гаврилюка О.М. у відпустці.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

В.В. Сулім

3