Постанова

від 06.07.2023 по справі 925/728/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2023 р. Справа№ 925/728/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 06.07.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Починок"

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 09.02 2023 (повний текст складено та підписано 17.02.2023)

у справі №925/728/22 (суддя Кучеренко О.І.)

за позовом заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Маньківської селищної ради

до Селянського (фермерського) господарства "Починок"

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

УСТАНОВИВ:

Заступник керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Маньківської селищної ради звернувся у Господарський суд Черкаської області із позовом до Селянського (фермерського) господарства «Починок», у якому просить суд усунути перешкоди власнику, територіальній громаді в особі Маньківської селищної ради, у користуванні та розпорядженні водним об`єктом та земельною ділянкою під ним, шляхом зобов`язання Селянського (фермерського) господарства «Починок» повернути водний об`єкт, що розташований на земельній ділянці із кадастровим номером 71231551000:03:001:0346 площею 24,0874 га в адміністративних межах Маньківської селищної ради територіальній громаді в особі Маньківської селищної ради та відшкодувати судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дія договору оренди водоймища закінчилася 30.07.2009, після закінчення строку його дії, відповідач понад 13 років продовжує використовувати водний об`єкт без правовстановлюючих документів, що не відповідає вимогам законодавства. Отже, упродовж 2009-2022 років, відповідач використовує водні ресурси держави, а саме водний об`єкт, який розташований на земельній ділянці із кадастровим номером 7123155100:03:001:0346, площею 24,0874 га для цілей здійснення рибного господарства, не маючи на це жодних правових підстав, без відповідного рішення органу місцевого самоврядування про передачу спірного водного об`єкта у власність або надання у користування. Вказані дії відповідача свідчить про вчинення ним самовільного зайняття водного об`єкту, тому права держави на реалізацію усіх прав щодо цієї земельної ділянки підлягають захисту шляхом зобов`язання відповідача усунути перешкоди власнику у користуванні та розпорядженні водним об`єктом.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.02.2023 у справі №925/728/22 позов задоволено.

Усунуто перешкоди власнику - територіальній громаді в особі Маньківської селищної ради у користуванні та розпорядженні водним об`єктом та земельною ділянкою під ним шляхом зобов`язання Селянського (фермерського) господарства «Починок» повернути водний об`єкт розташований на земельній ділянці із кадастровим номером 71231551000:03:001:0346 площею 24,0874 га в адміністративних межах Маньківської селищної ради територіальній громаді в особі Маньківської селищної ради.

Рішення обґрунтоване тим, що спірний договір оренди водоймища від 23.07.2002, з урахування його державної реєстрації, був поновлений до 30.07.2016, а отже, після закінчення строку дії цього договору оренди, відповідно до статті 34 Закону України «Про оренду землі» - у відповідача виник обов`язок повернути водний об`єкт, чого ним зроблено не було.

Не погодившись із вказаним рішенням Селянське (фермерське) господарство "Починок" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення від 09.02.2023 у справі №925/728/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що він на законних підставах користується водоймищем, оскільки після закінчення строку дії договору оренди між сторонами продовжилися договірні стосунки по оренді, оскільки відповідач земельну ділянку з водоймищем не повертав, продовжував нею користуватися, а орендодавець не направив заперечень проти продовження строку дії договору та не витребував земельну ділянку. Також апелянт посилається на відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2023 апеляційну скаргу у справі № 925/728/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги.

22.05.2023 на адресу суду від прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого просив суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Крім цього, прокурор зазначив, що апелянтом не наведено обставин та не надано доказів, які б не були досліджені судом та спростовували висновки суду.

23.05.2023 на адресу суду від Маньківської селищної ради також надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. В обґрунтування відзиву позивач зазначив, що після закінчення строку дії договору оренди землі, орендні відносини між позивачем і відповідачем можуть існувати лише на підставі нового договору, проте такий договір укладений не був.

29.05.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 925/728/22 до набрання законної сили рішенням у справі № 925/884/22.

Від представників прокуратури та позивача надійшли письмові заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

15.06.2023 у розгляді справи оголошено перерву до 06.07.2023.

05.07.2023 на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

В судове засідання 06.07.2023 з`явився прокурор, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги і просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином, що розпискою про оголошення перерви у судовому засіданні 15.06.2023.

Враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, враховуючи клопотання відповідача про розгляд справи без його участі, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду справи за відсутності представників позивача та відповідача.

Щодо клопотань відповідача про зупинення провадження у справі, то колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні виходячи з наступного.

Представник відповідача у своєму клопотанні про зупинення провадження просив суд зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 925/884/22, обґрунтовуючи його об`єктивною неможливістю розгляду даної справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 925/884/22, оскільки зібрані докази об`єктивно не дозволяють встановити та оцінити обставини, що входять до предмету доказування у справі № 925/728/22, у зв`язку з тим, що у справі № 925/884/22 позовними вимогами є поновлення договору оренди водоймища та укладення додаткової угоди до нього.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Враховуючи, що зібрані у справі докази дають можливість для повного і всебічного встановлення обставин даної справи, відсутня об`єктивна неможливість розгляду справи, та як наслідок відсутні підстави для зупинення провадження, у клопотанні про зупинення провадження слід відмовити.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення учасників справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Щодо повноважень прокурора.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

В обґрунтування підстав звернення до суду, прокурор зазначав, що Манківською селищною радою , як органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, упродовж тривалого часу, щонайменше з липня 2021 року жодних заходів для врегулювання ситуації не вжито.

30.06.2022 Уманською окружною прокуратурою до Маньківської селищної ради в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» направлено лист в якому описано суть порушень законодавства ФГ «Починок» та уточнено щодо вжиття заходів щодо повернення спірної земельної ділянки чи наміру вжиття таких заходів, у відповідь на що отримала лист з підтвердженням відсутності підстав для користування ФГ «Починок» спірною земельною ділянкою, крім того позивач зазначив, що заходи для вирішення спору не вживалися.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість підстав для звернення прокурора з даним позовом.

Щодо суті позовних вимог.

Розпорядженням голови Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області №270 від 23.07.2002 вирішено надати Селянському (фермерському) господарству «Починок» водоймище «Хутір», яке розташоване на земельній ділянці площею 21,1 га із земель державної власності у адміністративних межах Маньківської селищної ради, у довгострокову оренду терміном 10 років.

23.07.2002 між Маньківською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Селянським (фермерським) господарством «Починок» (орендар) було укладено договір оренди водоймища (далі - договір оренди). За умовами цього договору орендодавець надає у довгострокову оренду орендарю водоймище, яке розташоване на земельній ділянці площею 21,1 га із земель державної власності, що знаходиться в адміністративних межах Маньківської селищної ради Маньківського району Черкаської області, терміном на 10 років. Грошова оцінка земельної ділянки, на якій розташоване водоймище, складає 368 024,50 грн (пункт 1.1 договору оренди).

Розмір орендної плати складає 200,00 грн за один гектар в рік, всього за термін дії договору оренди 32002,00 грн. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації на дату її виплати відповідно до рівня інфляції національної валюти України (пункт 2.1 договору оренди).

Орендодавець зобов`язаний передати у користування об`єкт, придатний для використання за цільовим призначенням та в двомісячний строк з дня надходження клопотання орендаря розглянути питання про продовження дії договору, а орендар у свою чергу зобов`язаний використовувати об`єкт оренди відповідно до його цільового призначення та умов цього договору та передати орендодавцю по акту-прийому об`єкт оренди після закінчення строку дії договору у стані не гіршому у порівнянні з тим, у якому прийняв його в оренду (розділ 3 договору оренди).

Цей договір оренди може бути розірваний за згодою сторін (пункт 5.1 договору оренди).

Сторони погоджуються, що спірні питання, які виникають з цього договору, мають вирішуватися за згодою сторін шляхом переговорів, а при неможливості вирішення їх шляхом переговорів - у судовому порядку (пункт 6.1 договору оренди).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та акту передачі об`єкта оренди і нотаріального посвідчення (пункт 7.1 договору оренди).

Договір оренди підписаний уповноваженими представниками Маньківської районної державної адміністрації та Селянського (фермерського) господарства «Починок», скріплений печаткою Маньківської районної державної адміністрації та посвідчений приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Старосвітською О.Г. Державну реєстрацію договору оренди проведено 30.07.2002.

14.06.2005 між Маньківською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Селянським (фермерським) господарством «Починок» (орендар) було укладено договір про внесення змін до договору оренди водоймища. За умовами цього договору, сторони домовились викласти пункти договору оренди водоймища у наступній редакції:

Надати Селянському (фермерському) господарству «Починок», яке знаходиться: смт. Маньківка Черкаської області, в оренду водоймище «Хутір», розташоване в адміністративних межах Маньківської селищної ради на земельній ділянці площею 24,0874 га із земель державної власності водного фонду терміном на 7 років (пункт 1.1 договору оренди);

За домовленістю з орендарем орендна плата встановлюється у розмірі 100,00 грн з 26.05.2004 до 26.05.2005, а з 26.05.2005 - 200,00 грн за 1 га водоймища у рік. Орендна плата сплачується орендарем рівними долями до тридцятого числа наступного за звітним (пункт 2.1 договору оренди).

26.01.2006 між Маньківською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Селянським (фермерським) господарством «Починок» (орендар) було укладено договір про внесення змін до договору про внесення змін до договору оренди водоймища, відповідно до якого сторони за договором оренди внесли зміни до пункту 2.1 договору оренди та виклали його у наступній редакції: «За домовленістю з орендарем орендна плата встановлюється у розмірі 65,00 грн з 01.02.2006 до 31.12.2006, а з 01.01.2007 - 200,00 грн за 1 га водоймища у рік».

Розпорядженням Маньківської районної державної адміністрації №5/01-02-1 від 13.01.2012 надано дозвіл Селянському (фермерському) господарству «Починок» на підготовку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку загальною площею 24,0874 га земель водного фонду державної власності, що знаходиться в адміністративних межах Маньківської селищної ради (за межами населеного пункту) Маньківського району Черкаської області для рибогосподарських потреб.

13.06.2012 голова Селянського (фермерського) господарства «Починок» звернувся до Маньківської районної державної адміністрації з клопотанням про продовження договору оренди водоймища в урочищі Хутір» на максимальний строк.

25.01.2013 голова Селянського (фермерського) господарства «Починок» направив Маньківській районній державній адміністрації заяву про надання дозволу на проведення інвентаризації земель водного фонду державної власності, що знаходиться в адміністративних межах Маньківської селищної ради (за межами населеного пункту) Маньківського району Черкаської області, якими користується СФГ «Починок» на підставі договору оренди водоймища від 23.07.2002.

Розпорядженням Маньківської районної державної адміністрації №36 від 04.02.2013, Селянському (фермерському) господарству «Починок» надано дозвіл на проведення інвентаризації та складання за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки орієнтовною площею 24,0874 га земель водного фонду державної власності, що знаходиться в адміністративних межах Маньківської селищної ради (за межами населеного пункту) Маньківського району Черкаської області, з метою визначення якісного стану земельної ділянки, їх меж, розміру, складу угідь.

Приватне підприємство «Земекспертцентр» на замовлення позивача виготовило технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 24,0874 га для рибогосподарських потреб за рахунок земель водного фонду Маньківської селищної ради в адмінмежах Маньківської селищної ради (за межами населеного пункту) Маньківського району Черкаської області.

У своєму висновку №105 від 18.02.2014 відділ Держземагентства у Маньківському району Черкаської області Головного управління Держземагенства у Черкаській області погодив позивачу технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 24,0874 га.

На підставі технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі від 22.02.2013 відомості про земельну ділянку державної власності площею 24,08774 га 07.04.2014 внесені до Державного земельного кадастру їй присвоєно кадастровий номер 7123155100:03:001:0346 та встановлено, що вказана земельна ділянка належить до земель водного фонду для рибогосподарських потреб, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7115062312020 від 16.09.2020.

16.07.2021 зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7123155100:03:001:0346 площею 24,08774 га за Маньківською селищною радою.

13.08.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області було проведено планову перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земель в адміністративних межах Маньківської селищної ради Маньківського району, за результатами якої складено Акт №445-ДК від 13.08.2020 «Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності».

У Акті зазначено, що за результатами проведеної перевірки встановлено самовільне зайняття земельної ділянки державної власності водного фонду для рибогосподарських потреб, площею 24,0874 га з кадастровим номером 7123155100:03:001:0346 в адміністративних межах Маньківської селищної ради Маньківського району, за межами населеного пункту, яка використовується для рибогосподарських потреб (вирощування риби), а саме Селянське (фермерське) господарство «Починок» в особі директора ОСОБА_1 використовує вказану земельну ділянку без правовстановлюючих документів, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України та статті 53-1 КУпАП, про що складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення №445-ДК/0189П/07/1/-20 від 21.09.2020.

Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки за адресою смт. Маньківка, Манківська селищна рада Маньківського району, розмір заподіяної шкоди становить 109 100,00 грн.

Згідно з постановою Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №445-ДК/0192/10/08/01/-20 від 25.09.2020 справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрито, у зв`язку із відсутністю події складу адміністративного правопорушення.

У листі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №12-23-0.1-1498/90-20 від 01.10.2020 зазначено, що під час розгляду справи за статтею 53-1 КУпАП були встановлені обставини, що підпадають під дію пункту 1 статті 247 КУпАП, а саме відсутність події і складу адміністративного правопорушення та вбачаються ознаки кримінального злочину та матеріали справи направлені до Головного управління Національної поліції у Черкаській області для притягнення до кримінальної відповідальності.

У лютому 2021 року голова Селянського (фермерського) господарства «Починок» звернувся до голови Маньківської об`єднаної територіальної громади із заявою про поновлення договору оренди водоймища, до якої долучив проект договору оренди водоймища, відповідно до якого строк дії договору - 7 років.

Листом №02-13/287 від 05.04.2021, Маньківська селищна рада повідомила позивача, що комісією вирішено відмовити у задоволенні заяви позивача, оскільки дане водоймище не передане Маньківській селищній раді.

У подальшому, голова Селянського (фермерського) господарства «Починок» звернувся до голови Маньківської селищної ради із листом-повідомленням від 03.12.2021, у якому просив поновити договір оренди водоймища терміном на 7 років та додав до заяви додаткову угоду до договору оренди водоймища від 23.07.2002.

У відповідь на звернення позивача, Маньківська селищна рада надіслала лист №02-43/2107 від 29.12.2021, у якому вказала, що позивачем подані документи, які не відповідають переліку документів, який визначений розділом IV Методичних рекомендацій із надання у користування на умовах оренди водних об`єктів .

Відповідач знов звернувся до позивача із заявою від 20.01.2022, у якій просив позивача внести зміни до договору оренди водоймища, шляхом підписання додаткової угоди, змінивши ставку орендної плати на 12% від нормативно-грошової оцінки водоймища та поновити договір оренди водоймища з 01.02.2022 терміном на 7 років.

Листом №02-25/24 від 24.01.2022, позивач повідомив відповідача, що подані ним документи не відповідають переліку документів, який визначений розділом IV Методичних рекомендацій із надання у користування на умовах оренди водних об`єктів.

Заявою від 04.08.2022 відповідач звернувся до позивача, у якій просив позивача повторно розглянути питання щодо поновлення договору оренди водоймища відповідно до проекту договору, який направлявся позивачу.

Листом Маньківська селищна рада №02-25/904 від 15.08.2022, повідомила відповідача, що термін дії спірного договору оренди водоймища сплинув 30.07.2009, тому саме до цієї дати позивач мав право на поновлення договору, а оскільки клопотання про поновлення договору було отримано Маньківською районної державної адміністрацією 13.06.2012, тобто після спливу строку дії договору, у зв`язку з чим Маньківська районна державна адміністрація не поновила цей договір і на даний час у Маньківської селищної ради відсутні підстави для поновлення спірного договору.

16.08.2021 Селянське (фермерське) господарство «Починок» звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Маньківської селищної ради про визнання договору оренди водоймища від 23.07.2002 поновленим в редакції викладеній в позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.02.2022 задоволено заяву представника Селянського (фермерського) господарства «Починок» про залишення позову без розгляду, позов Селянського (фермерського) господарства «Починок» до Маньківської селищної ради про визнання договору поновленим у справі №925/1082/21 залишено без розгляду.

Судом також встановлено, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.01.2023 у справі № 925/884/22 Селянському (фермерському) господарству «Починок» відмовлено у поновлені договору оренди водоймища «Хутір», яке розташоване в адміністративних межах Маньківської селищної ради на земельній ділянці кадастровий номер 7123155100:03:001:0346 площею 24,0874 га від 23.07.2002 (зареєстрованого Маньківською селищною радою 30.07.2002 за №14), укладеного між Селянським (фермерським) господарством «Починок» та Маньківською районною державною адміністрацією.

Листом №02-16/1932 від 05.07.2022 Маньківська селищна рада повідомила Уманську окружну прокуратуру, що водоймище, що знаходиться на земельній ділянці водного фонду із кадастровим номером 7123155100:03:001:0346, знаходиться у користуванні Селянського (фермерського) господарства «Починок» без наявних на те правових підстав, що і стало підставою для звернення прокурора із даним позовом до суду.

Судом встановлено, що у 2019 році відповідачем сплачено орендної плати 7327,87 грн (3% від НГО у розмірі 10140,67 грн за га), у 2020 році - 7327,87 грн (3% від НГО у розмірі 10140,67 грн за га), у 2021 році - 7327,87 грн (3% від НГО у розмірі 10140,67 грн за га), у 2022 році - 8060,67 грн (3% від НГО у розмірі 11154,76 грн за га), що підтверджується листом Головного управління ДПС у Черкаській області.

Предметом спору у цій справі є вимога прокурора про усунення перешкод власнику - територіальній громаді в особі Маньківської селищної ради у користуванні та розпорядженні водним об`єктом та земельною ділянкою під ним шляхом зобов`язання відповідача повернути водний об`єкт оренди - водоймище, який розташований на земельній ділянці із кадастровим номером 71231551000:03:001:0346 територіальній громаді в особі Маньківської селищної ради.

Правовідносини щодо земельної ділянки, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Відповідно до частини дев`ятої статті 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексу України, Цивільним кодексу України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У силу приписів статті 124 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час укладення спірного договору) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (стаття 116 Земельного кодексу України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (стаття 124 Земельного Кодексу).

Частиною 2 статті 125 Земельного Кодексу України визначено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом (стаття 4 Закону «Про оренду землі»).

На виконання розпорядження голови Маньківської районної державної адміністрації, державна адміністрація на підставі укладеного договору (зареєстрованого 30.07.2002) надала у користування на правах оренди водоймище, яке розташоване на земельній ділянці площею 21,1 га із земель державної власності, що знаходиться в адміністративних межах Маньківської селищної ради Маньківського району Черкаської області, терміном на 10 років (тобто до 30.07.2012). За додатковою угодою від 14.06.2005 змінено розмір земельної ділянки (24,0874 га) та термін користування об`єктом оренди 7 років (тобто до 30.07.2009).

Положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на дату закінчення строку договору оренди) передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Судом не встановлено, що після закінчення строку оренди спірної земельної ділянки, Маньківська районна державна адміністрація заперечувала проти користування позивачем земельною ділянкою, відповідно він був поновлений на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (тобто до 30.07.2016).

Згідно із розпорядженнями Маньківської районної державної адміністрації орендар у 2012 та 2013 роках отримав дозвіл на підготовку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку загальною площею 24,0874 га земель водного фонду державної власності, а також дозвіл на проведення інвентаризації та складання за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки орієнтовною площею 24,0874 га земель водного фонду державної власності, проте будь-яких додаткових угод до договору оренди між орендарем та орендодавцем протягом дії договору (тобто до 30.07.2016), так і після його припинення не укладалося.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції 12.03.2011), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Отже, звертаючись до Маньківської районної державної адміністрації із клопотаннями від 13.06.2012 та від 01.10.2012 про продовження договору, відповідач згідно з положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі» зобов`язаний був надіслати орендодавцеві проект відповідної додаткової угоди.

При цьому суд зауважує, що якщо орендар завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду.

При цьому суд зазначає, що без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору є неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк.

Для поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору.

Єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №903/1030/19.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звертаючись до Маньківської районної державної адміністрації із клопотаннями про продовження строку дії спірного договору, не додав до них проекту додаткової угоди до договору оренди водоймища.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» №1423-IX від 28.04.2021, який набрав чинності 27.05.2021, розділ X Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Частинами 1 та 2 статті 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до статті 12 Земельного Кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить:а) розпорядження землями комунальної власності територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою та інше.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (стаття 122 Земельного кодексу України).

Як зазначено вище з 16.07.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 7123155100:03:001:0346 зареєстрована за Маньківською селищною радою, отже розпорядження спірною земельною ділянкою належить до повноважень відповідача.

Як зазначено вище, отримавши оренду у 2002 році спірну земельну ділянку на підставі договору фермерське господарство і після закінчення строку оренди продовжувало використовувати її без укладення додаткових угод, сплачуючи орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, яка була визначена у договорі.

З метою оформлення свого права користування спірною земельною ділянкою, орендар також звертався до Маньківської селищної ради, як власника цієї земельної ділянки, про що свідчать листи, які містяться у матеріалах справи (від 03.12.2021, від 20.01.2022, від 04.08.2022).

Водночас, судом встановлено, що листи про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, які направлялись відповідачем протягом 2021-2022 років були подані після того, як договір оренди припинив свою дію.

Договір оренди землі припиняється у разі зокрема закінчення строку, на який його було укладено (пункт 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про оренду землі»).

Вказана норма кореспондується також із частиною 2 статті 291 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, місцевий суд дійшов вірного висновку, що спірний договір оренди водоймища від 23.07.2002 був одноразово поновлений (відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції станом на 30.07.2009 - на момент закінчення терміну дії спірного договору) і діяв до 30.07.2016, тому саме з цією дати договір припинив свою дію, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження укладення між сторонами додаткової угоди про поновлення договору, чого вимагала стаття 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, яка діяла на момент закінчення строку його дії.

Доводи апелянта про те, що він продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою не спростовують висновки суду, оскільки продовження користування земельною ділянкою після спливу строку договору оренди землі не є підставою для поновлення його дії у разі недотримання орендарем строку та способу повідомлення уповноваженої особи про намір продовжити дію договору оренди землі.

Як зазначено вище, на час розгляду цього спору, спірна земельна ділянка належить до земель комунальної власності, її власником є Маньківська селищна рада. Право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить фундамент справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею першою Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини втручання в це право повинно мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені у статті 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частині 1 статті 321 Цивільного Кодексу України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним із способів захисту права власності є гарантована статтею 391 цього Кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Негаторний позов подається у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов`язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.

Отже, предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Отже, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Статтею 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Оскільки у статті 152 Земельного кодексу України не конкретизовано переліку видів порушень прав власника земельної ділянки, в кожному конкретному випадку власник має право на власний розсуд конкретизувати, як саме буде усунене те чи інше порушення.

Зокрема, порушення прав власника може бути усунене шляхом зобов`язання відповідача повернути водний об`єкт розташований на земельній ділянці із кадастровим номером 71231551000:03:001:0346 площею 24,0874 га в адміністративних межах Маньківської селищної ради територіальній громаді в особі Маньківської селищної ради.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, спірний договір оренди водоймища від 23.07.2002, з урахування його державної реєстрації, був поновлений до 30.07.2016, а отже, після закінчення строк дії цього договору оренди, відповідно до статті 34 Закону України «Про оренду землі» - у відповідача виник обов`язок повернути водний об`єкт розташований на земельній ділянці із кадастровим номером 71231551000:03:001:0346 площею 24,0874 га в адміністративних межах Маньківської селищної ради територіальній громаді в особі Маньківської селищної ради.

Беручи до уваги, що водний об`єкт та спірна земельна ділянка під ним, перебуває у користуванні відповідача з порушенням норм законодавства, судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду та відповідно скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються судом на апелянта у відповідності до статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Починок" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 09.02.2023 у справі №925/728/22 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Селянське (фермерське) господарство "Починок".

Матеріали справи №925/728/22 повернути суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 01.08.2023 у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відрядженні з 10.07.2023 по 14.07.2023, перебування суддів Коробенка Г.П. та Козир Т.П. у відпустці з 17.07.2023 по 30.07.2023 та увільненням судді Кравчука Г.А. від роботи у зв`язку з участю у ДФТГ 02.08.2023.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

Т.П. Козир