Справа № 761/42055/19
Провадження №2-з/367/139/2023
УХВАЛА
Іменем України
01 серпня 2023 року Ірпінський міський суд Київської області у складі
судді Карабаза Н.Ф.,
за участю секретаря Шемігон В.А., .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Янкового Миколи Вікторовича про забезпечення позову,
в с т а н о в и в:
В Ірпінському міському суді на розгляді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Алькор Інвест», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Актіс Інвест», третя особа: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Власюк Тетяна Михайлівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитним договором, визнання недійсними результати електронних торгів, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Через канцелярію суду представник позивача ОСОБА_1 адвокат Янковий М.В. подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт: на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210900000:01:174:0356, номер запису про право власності 31112031; на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 3210900000:174:0364, номер запису про право власності 38558746. Заборонити вчиняти дії щодо користування та розпорядження земельними ділянками розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210900000:01:174:0356, номер запису про право власності 31112031 та АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 3210900000:174:0364, номер запису про право власності 38558746 до закінчення судового провадження у цій справі.
В судове засідання сторони не викликалися.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, оглянувши письмові матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такими вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Враховуючи вищезазначені положення ст. 149, 150 ЦПК України, відповідні роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України, а також те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, крім того, забезпечення позову у способи, вказані у заяві заявника, є неспівмірними із заявленими позовними вимогами та не відповідають вимогам закону, тому слід відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Також, викладені в заяві мотиви не дають підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, крім того заявник не довів намірів відповідача, як власника спірного нерухомого майна, відчужити належне йому майно або чинити перешкоди у виконанні ймовірного рішення суду. Заявником не надано актуальної інформації щодо спірних земельних ділянок, оскільки подані витяги з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки станом на 25.06.2019 рік, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 12.10.2020 року. Крім того, заявник не вказує в своїй заяві про забезпечення позову кому належить спірне майно на час подачі заяви про забезпечення позову, не уточняє, кому заборонити вчиняти дії щодо користування та розпорядження зазначеними вище земельними ділянками.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149153, 247 Цивільного процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд
у х в а л и в:
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Янкового Миколи Вікторовича про забезпечення позову відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня отримання копії ухвали.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua
Суддя: Н.Ф. Карабаза
Суд | Ірпінський міський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2023 |
Оприлюднено | 07.08.2023 |
Номер документу | 112606567 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Ірпінський міський суд Київської області
Карабаза Н. Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні