Рішення

від 02.08.2023 по справі 910/4132/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.08.2023Справа № 910/4132/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Авер стоун»

про стягнення 83420,00 грн,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» до товариства з обмеженою відповідальністю «Авер стоун» про стягнення 83420,00 грн, в тому числі 19620,00 грн вартості неповернутого обладнання та 64960,00 грн неустойки.

Позовні вимоги мотивовані такими обставинами.

За твердженням позивача, 01.07.2021 між ним як орендодавцем та товариством з обмеженою відповідальністю «Авер стоун» як орендарем було укладено договір оренди №А00097991 (далі - Договір). На виконання цього Договору позивач передав відповідачеві обладнання по акту від 26.01.2021. Відповідач не повернув обладнання вартістю 19620,00 грн, у зв`язку з чим, відповідно до умов Договору, повинен сплатити вартість неповернутого обладнання та 64960,00 грн неустойки за користування обладнанням після закінчення терміну оренди.

Суд своєю ухвалою від 28.03.2023 відкрив провадження у справі № 910/4132/23, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач відзив на позов не подав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ст. 206 ЦК України).

Згідно з п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Пункт 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України містить правило, згідно з яким правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Вимоги до письмової форми наведені у ст. 207 Цивільного кодексу України. Відповідно до вказаної норми правочин у письмовій формі вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Обов`язковим реквізитом договору, який засвідчує факт вчинення правочину у письмовій формі, є підписи уповноважених на це представників сторін.

Отже, виходячи з визначених ст. 77 ГПК України правил щодо допустимості доказів, оскільки умови, на яких досягнуті домовленості щодо відносин сторін, повинні носити матеріальну фіксацію шляхом викладення у одному або декількох документах, які, в силу ст. 73 та ст. 91 ГПК України, є доказами у справі, виключно останні можуть бути покладені в основу рішення щодо змісту правочину.

У матеріалах справи відсутній підписаний обома сторонами договір.

Також відсутні докази вчинення усного правочину щодо передачі обладнання у тимчасове користування.

Так, акт передачі обладнання у тимчасове користування від 26.01.2021, на який посилається позивач, також не містить підпису обох сторін.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги належним чином необґрунтовані, документально не доведені та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» у позові до товариства з обмеженою відповідальністю «Авер стоун».

Покласти судові витрати на товариство з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна».

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С. А. Ковтун