Рішення

від 03.08.2023 по справі 910/6854/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.08.2023Справа № 910/6854/23

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/6854/23

за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тескомсервіс"

2. ОСОБА_1

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

02 травня 2023 року до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (позивач) надійшла позовна заява № 114/5-257266 від 28.03.2023 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тескомсервіс" (відповідач-1) та ОСОБА_1 (відповідач-2) про стягнення солідарно заборгованості у розмірі 614 790,22 грн., з них: заборгованості за кредитом - 579 928,71 грн. (п`ятсот сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять вісім гривень 71 копійка) та заборгованості за відсотками - 34 861,51 грн. (тридцять чотири тисячі вісімсот шістдесят одна гривня 51 копійка).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-1 не були виконані у повному обсязі взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 011/9407/01038080 від 25.03.2021 року, виконання якого забезпечене договором поруки № 011/9407/01038080/П від 25.03.2021 року, у зв`язку з чим позивачем заявлено до солідарного стягнення заборгованість у розмірі 614 790,22 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач-2 у справі - ОСОБА_1 є фізичною особою, Господарський суд міста Києва звернувся до Департаменту з питань реєстрації із запитом з метою встановлення зареєстрованого місця проживання відповідача-2.

16 травня 2023 року через відділ діловодства суду від Департаменту з питань реєстрації надійшла відповідь на запит суду № 01-12-05-09/575 від 10.05.2023 року щодо надання відомостей про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6854/23, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачам строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105494232371 ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 року у справі № 910/6854/23 вручено уповноваженому представнику відповідача-1 - 05.06.2023 року.

Тобто, строк для надання відзиву відповідачем-1 на позовну заяву до 20.06.2023 року (включно).

Втім, відповідач-1 своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відзив до суду не подав.

Крім того, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , втім поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу-2 та було повернуте до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» - 29.06.2023 року.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2020 року у справі № 910/9791/18.

Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі № 910/6854/23 від 23.05.2023 року є 29.06.2023 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 14.07.2023 року (включно).

Крім того, суд враховує, що відповідач не був позбавлений права ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 року в Єдиному реєстрі судових рішень, який є загальнодоступним.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2021 року між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (надалі - позивач, банк, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тескомсервіс» (надалі - відповідач 1, позичальник) укладено кредитний договір № 011/9407/01038080 (надалі - кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого кредитор зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти (надалі - кредит) у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 810 000,00 грн. (ліміт), а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені договором.

Згідно з п. 1.3. кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту - 25.03.2023 року, або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4 або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення якого позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі).

Кредит надається позичальнику на поповнення обігових коштів та ведення фінансово-господарської діяльності, а саме: придбання сировини та матеріалів, оплата товарів та послуг; виплата заробітної плати та сплати обов`язкових платежів до Державного Бюджету, Пенсійного Фонду України та інших обов`язкових платежів, пов`язаних з виплатою заробітної плати, сплата інших платежів до бюджету; інших поточних потреб, пов`язаних з веденням господарської діяльності позичальника, за винятком: придбання основних засобів і витрат, що збільшують вартість основних засобів позичальника, та надання або повернення фінансової допомоги (п. 1.4. кредитного договору).

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору протягом строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту включно позичальник зобов`язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 18,35% річних.

За змістом п. 2.2. кредитного договору у випадку неповернення кредиту в кінцевий термін погашення кредиту, позичальник зобов`язаний сплатити кредитору проценти, що розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 18,35% річних та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом (в т.ч. простроченої) з дня, наступного за кінцевим терміном погашення кредиту до дня фактичного погашення кредиту.

Відповідно до п. 2.3. кредитного договору нарахування процентів здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості за кредитом/простроченої заборгованості за Договором протягом всього строку користування кредитом/наявності простроченої заборгованості. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту (траншу) та не враховується день погашення кредиту/простроченої заборгованості в повному обсязі.

Розмір процентної ставки, за якою позичальник сплачує кредитору проценти за фактичне користування кредитом до настання кінцевого терміну погашення кредиту, збільшується на 200 базисних пунктів при кожному невиконанні або неналежному виконанні Позичальником будь-якої з умов, передбачених пунктом 3.5. та/або пунктом 6.1, та/або пунктом 6.4., та/або підпунктом 7.1.1, та/або відмови від виконання вимоги кредитора, передбаченої підпунктом 8.1.4 договору. Процентна ставка збільшується на 200 базисних пунктів за невиконання/неналежне виконання кожної із зазначених в цьому пункті договору умов. Процентна ставка по кредиту, визначена пунктом 2.1 договору, підвищується в перший банківський день календарного місяця, наступного за місяцем, в якому кредитору стало відомо про настання обставини, визначеної першим абзацом цього пункту договору (дата змін). Підвищення процентної ставки відповідно до цього пункту договору не є зміною умов договору в односторонньому порядку та така зміна процентної ставки не потребує укладення додаткової угоди до договору. На розсуд кредитора збільшення процентної ставки за кредитом згідно з умовами цього пункту договору може не застосовуватись (п. 7.1.1. кредитного договору).

Відповідно до п. 2.5. кредитного договору процентна ставка, змінена згідно з пунктом 2.4 договору, знижується до розміру, що діяв до моменту її підвищення, починаючи з першого банківського календарного місяця, наступного за місяцем, в якому кредитору стало відомо про припинення дії обставини, зазначеної в пункті 2.4. договору.

Пунктом 3.2. кредитного договору визначено, що на умовах договору, після виконання позичальником обов`язкових умов, зазначених в пункті 3.1. Договору, на підставі письмової заяви позичальника про надання кредиту (траншу), кредитор зобов`язується в межах ліміту надати кредит (транш) шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий у кредитора, для подальшого використання згідно з цільовим призначенням.

За змістом п. 4.1. кредитного договору виконання зобов`язань позичальника, що виникають (у т.ч. у майбутньому) за договором, забезпечуються порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений одразу ж після укладення договору, але до дня надання кредиту за договором між кредитором і поручителем ОСОБА_1 . Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов`язань позичальника, що виникли або виникнуть у майбутньому на підставі Договору.

Відповідно до п. 5.1. кредитного договору позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості в порядку визначеному договором.

За змістом п. 5.2. кредитного договору позичальник здійснює повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними платежами (однаковими) в розмірах згідно з Графіком (додаток 1 до договору).

Пунктом 5.3. кредитного договору визначено, що позичальник зобов`язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтет ними платежами у валюті кредиту кожного місяця, 25 числа, та при погашенні заборгованості за кредитом в повному обсязі. При простроченні погашення ануїтетного платежу, проценти, нараховані на суму простроченої заборгованості за кредитом за період прострочення, в т.ч. визначені пунктом 2.2. договору, підлягають сплаті додатково до сум, передбачених Графіком. При цьому, у разі нездійснення погашення кредиту в кінцевий термін погашення кредиту проценти, передбачені п. 2.2. договору, нараховуються та сплачуються позичальником за період з дати кінцевого терміну погашення кредиту (включно) по календарний день, що передує дню фактичного погашення заборгованості за договором в повному обсязі.

Згідно п. 5.5. кредитного договору позичальник зобов`язаний з періодичністю, визначеною цією статтею договору та Графіком, здійснювати погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів, пені шляхом перерахування грошових коштів на рахунок погашення.

За змістом п. 10.2. кредитного договору позичальник свідчить, що всі ризики, пов`язані з істотною зміною обставин, з яких позичальник виходив при укладанні договору та/або договорів забезпечення позичальник приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання позичальником договору, договорів забезпечення, а також для невиконання позичальником зобов`язань за вищезазначеними договорами.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань за договором. При підписанні документів щодо виконання, зміни, припинення договору сторони визнають обов`язковим скріплення підписів уповноважених осіб печаткою відповідної сторони, від імені яких діють такі особи (п. 12.1. кредитного договору).

У додатку №1 до кредитного договору №011/9407/01038080 від 25.03.2021 року сторони погодили Графік погашення заборгованості за кредитом.

Додатковою угодою №1 до кредитного договору п. 1.3. кредитного договору викладено в новій редакції, встановивши кінцевий термін погашення кредиту - 25.09.2025 року або інша дата, визначена відповідно до п. 5.4. або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення кого позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі).

У додатку №1 до додаткової угоди до кредитного договору сторони погодили Графік погашення заборгованості за кредитом.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 25.03.2021 року між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (надалі - позивач, кредитор) та ОСОБА_1 (надалі - відповідач-2, поручитель) укладено договір поруки №011/9407/01038080/П (надалі - договір поруки), відповідно до умов п. 1.1 - 1.1.4 якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору. Порукою за цим договором забезпечується виконання забезпечених зобов`язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання забезпечених зобов`язань у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов`язань.

Без додаткового отримання попередньої згоди поручителя (у тому числі без додаткового повідомлення поручителя та без укладання додаткових угод до договору), підписанням цього договору поручитель надає свою згоду на поширення поруки на будь-які зміни до основного договору, внаслідок яких може бути збільшено розмір його відповідальності перед кредитором, в тому числі внаслідок:

- збільшення розміру будь-якого з забезпечених зобов`язань (наприклад, збільшення розміру кредиту, в т.ч. на суму нарахованих та несплачених процентів (капіталізація процентів), збільшення розміру процентів) або продовження строку виконання будь-якого з забезпечених зобов`язань;

- доповнення основного договору новими зобов`язаннями позичальника щодо сплати будь-яких платежів на користь кредитора;

- зміни будь-яким чином методу (способу) нарахування процентів за кредитними операціями;

- доповнення основного договору будь-якими зобов`язаннями позичальника, невиконання яких може призвести до направлення вимоги про дострокове погашення забезпечених зобов`язань.

Поручитель погоджується та зобов`язується солідарно відповідати за виконання забезпечених зобов`язань правонаступниками/спадкоємцями позичальника.

Згідно з п. 2.1. договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань кредитор набуває права вимагати від поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов`язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов`язаннями, а поручитель - зобов`язаний виконати вимоги кредитора щодо виконання забезпечених зобов`язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов`язаннями.

Відповідно до п. 2.2. договору поруки поручитель зобов`язується здійснити виконання забезпечених зобов`язань протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання відповідної вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру забезпечених зобов`язань, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов`язань позичальника перед кредитором за основним договором.

У разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, встановлених цим договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та положень цього договору. До регулювання правовідносин, які не врегульовані цим договором, застосовуються відповідні норми чинного законодавства України (п. 5.1. договору поруки)

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печаткою кредитора. Цей договір укладено у двох оригінальних примірниках, що мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної із сторін (п. 6.1. договору поруки).

Строк поруки, що встановлена договором, за кожним забезпеченим зобов`язанням становить 5 (п`ять) років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов`язання. Порука для відповідного забезпеченого зобов`язання не припиняється після закінчення цього строку у разі, якщо кредитор у межах цього строку пред`явив вимогу до поручителя. Сторони погодили, що строк поруки для забезпечених зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, обчислюється окремо по кожній його частині починаючи від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідної частини такого забезпеченого зобов`язання (п. 6.2. договору поруки).

На виконання умов кредитного договору АТ "Райффайзен Банк" перерахувало на поточний рахунок «Тескомсервіс» (відповідачу-1) кредитні кошти у сумі 810 000,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою по рахунку від 22.03.2023 року (за період з 26.03.2021 року по 22.02.2023 року).

Як підтверджено матеріалами справи, позичальник - ТОВ «Тескомсервіс» неналежним чином виконав покладені на нього зобов`язання, визначені кредитним договором, в частині своєчасного та повного повернення кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитними коштами, що підтверджується банківською випискою по рахунку (за період з 26.03.2021 року по 22.02.2023 року), внаслідок чого станом на 22.03.2023 року у відповідача-1 виникла заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 614 790,22 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 579 928,71 грн. та заборгованості за відсотками - 34 861,51 грн.

З метою досудового врегулювання спору АТ "Райффайзен Банк" надсилав вимоги про виконання грошових зобов`язань за кредитним договором позичальнику - ТОВ «Тескомсервіс» № 114/5-К-287957 від 22.02.2023 року та поручителю - ОСОБА_1 № 114/5-К-287963 від 22.02.2023 року та №114/5-К-287961 від 22.02.2023 року.

Проте, зазначені вимоги залишені відповідачами без відповіді та задоволення.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити проценти за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчить наявна в матеріалах справи банківська виписка по рахунку від 22.03.2023 року (за період з 26.03.2021 року по 22.02.2023 року), а також наданий позивачем розрахунок заборгованості, позивач виконав взяті на себе зобов`язання та надав відповідачу-1 кредит на суму 810 000,00 грн. відповідно до умов кредитного договору № 011/9407/01038080 від 25.03.2021 року.

В п. 1.3. кредитного договору сторони погодили кінцевий термін повернення кредиту - 25.03.2023 року.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Тескомсервіс" заборгованості по кредиту за кредитним договором № 011/9407/01038080 від 25.03.2021 року в розмірі 579 928,71 грн. у встановлені цим правочином строки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Як вже було встановлено судом вище, в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між банком та відповідачем-2 було укладено договір поруки.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно зі статтею 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, 24.02.2023 року банк направив позичальнику та поручителю вимоги про термінове погашення заборгованості за кредитним договором, які станом на час розгляду справи залишені без задоволення.

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором № 011/9407/01038080 від 25.03.2021 року зокрема, не повернення кредитних коштів у передбачений договором термін та не здійснення в повному обсязі сплати процентів за користування кредитними коштами, відсутність в матеріалах справи доказів на спростування заявлених вимог, та зважаючи на те, що відповідач-2 солідарно відповідає перед позивачем за кредитним договором, відповідно перевіривши додані до позову розрахунки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо солідарного стягнення 614 790,22 грн., у тому числі 579 928,71 грн. заборгованості за кредитом та 34 861,51 грн. заборгованості за відсотками є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 9221,85 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тескомсервіс» (ідентифікаційний код 37079542, адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 1-А, офіс 5) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (ідентифікаційний код 14305909, адреса: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4А) грошові кошти: заборгованості за кредитом - 579 928,71 грн. (п`ятсот сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять вісім гривень 71 копійка) та заборгованості за відсотками - 34 861,51 грн. (тридцять чотири тисячі вісімсот шістдесят одна гривня 51 копійка).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тескомсервіс» (ідентифікаційний код 37079542, адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 1-А, офіс 5) на користь на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (ідентифікаційний код 14305909, адреса: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4А) судовий збір - 4610,93 грн. (чотири тисячі шістсот десять гривень 93 копійки).

4. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (ідентифікаційний код 14305909, адреса: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4А) судовий збір - 4610,93 грн. (чотири тисячі шістсот десять гривень 93 копійки).

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 03.08.2023 року.

Суддя О.В. Котков