Рішення

від 02.08.2023 по справі 910/8674/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.08.2023Справа № 910/8674/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК-ПІВДЕНТРАНСМОНТАЖ» (28900, Кіровоградська область, Петрівський район, смт. Петрове, вул. Святкова, 21, кв.4)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4А, офіс 139)

про стягнення 2 134 574,27 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Гойко О.Ю.

від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні 02.08.2023, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БК-ПІВДЕНТРАНСМОНТАЖ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД" про стягнення 2 134 574,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу № 20-12/2021-12 від 20.12.2021 в частині поставки позивачу оплаченої ним продукції, у зв`язку із чим, позивач просить стягнути з відповідача 2 134 574,27 грн вартості недопоставленої продукції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/8674/23, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 28.06.2023.

У підготовчому засіданні 28.06.2023 судом було проголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті у судовому засіданні 19.07.2023.

У зв`язку з неякою сторін, у судове засідання 19.07.2023, розгляд справи було відкладено на 02.08.2023.

У судовому засіданні 02.08.2023 судом заслухано пояснення представника позивача, яка позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання, призначене на 02.08.2023, явку уповноважених представників не забезпечив, клопотань щодо відкладення розгляду справи не направляв, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 не подав до суду відзиву на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами.

З огляду на зазначене та з урахуванням того, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

20 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БК-ПІВДЕНТРАНСМОНТАЖ" (надалі - покупець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД» (надалі - постачальник/відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 20-12/2021-12 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві металопрокат, іменований надалі продукція, в кількості, якості, номенклатурі та асортименті, наведених у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору та рахунках. А покупець зобов`язується прийняти продукцію і оплатити її у строки, передбачені даним договром та додатками до нього.

Відповідно до п. 2.1. договору поставка продукції здійснюється відповідно до міжнародних Прави тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС-2010» з врахуванням особливостей, встановлених договром.

Кількість кожної партії продукції узгоджується між сторонами у Специфікаціях до договору та рахунках (п. 2.2. договору).

У п. 2.6. договору сторони погодили, що термін поставки продукції - 5 (п`ять) банківських днів після зарахування 100% передоплати. Інші строки поставки та умови оплати партій продукції узгоджуються сторонами у Специфікаціях до договору.

Згідно з п. 3.1. договору ціна продукції, що поставляється за договором є договірною і вказується у відповідних рахунках та специфікаціях на поставку продукції.

Умови оплати - передоплата в розмірі 100% на поточний рахунок постачальника (п. 3.3. договору).

Цей договір, відповідно до п. 7.1. набуває чинності з дати підписання сторонами і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання взятих на себе зобов`язань.

За доводами позивача, на виконання умов п. 3.3. договору, покупцем належним чином виконано зобов`язання за договром та протягом січня 2022 року було перераховано на поточний рахунок продавця грошові кошти, на підставі виставлених відповідачем рахунків, на загальну суму 2 563 937,17 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 579 від 04.01.2022 на суму 201 788,90 грн; № 580 від 05.01.2022 на суму 227 574,00 грн; № 595 від 17.01.2022 на суму 128 844,04 грн; № 625 від 25.01.2022 на суму 550 016,12 грн; № 626 від 25.01.2022 на суму 550 000,00 грн; № 627 від 26.01.2022 на суму 550 000,00 грн та № 630 від 27.01.2022 на суму 355 714,11 грн.

Проте, відповідачем в порушення умов договору, було посталено позивачу продукцію лише на загальну суму 429 362,90 грн, згідно видаткових накладних № 1 від 06.01.2022 на суму 201 788,90 грн та № 2 від 06.01.2022 на суму 227 574,00 грн.

Однак, продукцію на суму 2 134 574,27 грн, відповідачем так і не було поставлено, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача вказаної суми.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 2 563 937,17 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 579 від 04.01.2022 на суму 201 788,90 грн; № 580 від 05.01.2022 на суму 227 574,00 грн; № 595 від 17.01.2022 на суму 128 844,04 грн; № 625 від 25.01.2022 на суму 550 016,12 грн; № 626 від 25.01.2022 на суму 550 000,00 грн; № 627 від 26.01.2022 на суму 550 000,00 грн та № 630 від 27.01.2022 на суму 355 714,11 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було посталено позивачу продукцію на загальну суму 429 362,90 грн, що підтверджується видатковими накладними № 1 від 06.01.2022 на суму 201 788,90 грн та № 2 від 06.01.2022 на суму 227 574,00 грн.

Докази поставки товару відповідачем на суму 2 134 574,27 грн, або повернення вказаної суми коштів позивачу, на момент вирішення спору по суті суду не надано.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" №475/97- ВР від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, за висновками суду, відсутність дій відповідача щодо поставки продукції, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії", "Пономарьов проти України", "Агрокомплекс проти України").

З огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем не було виконано зобов`язання щодо поставки продукції у повному обсязі, а відтак у відповідача перед позивачем наявний обов`язок щодо повернення попередньої оплати у розмірі 2 134 574,27 грн.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4А, офіс 139; ідентифікаційний код 42689731) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК-ПІВДЕНТРАНСМОНТАЖ» (28900, Кіровоградська область, Петрівський район, смт. Петрове, вул. Святкова, 21, кв.4; ідентифікаційний код 39847276) грошові кошти у розмірі 2 134 574 грн 27 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 32 018 грн 61 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.08.2023.

Суддя Л.Г. Пукшин