Рішення

від 03.08.2023 по справі 910/8546/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.08.2023Справа № 910/8546/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронні системи майбутнього" (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 4)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Архітектурні Технології" (04209, м. Київ, вул. Богатирська,16, к.112)

про стягнення 7 571,25 грн.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронні системи майбутнього" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Архітектурні Технології" про стягнення 5 381,83 грн заборгованості, яка виникла у зв`язку із неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські Архітектурні Технології" зобов`язань щодо повної оплати наданих йому послуг за Договором на виконання робіт № 2273 від 21.07.2020. Крім того, позивач просив стягнути на його користь 3% річних у розмірі 302,55 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 886,87 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8546/23, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Як встановлено судом, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі від 05.06.2023 не був отриманий відповідачем та 08.07.2023 повернувся на адресу суду відділом поштового зв`язку з поміткою «за закінченням терміну зберігання».

У зв`язку з чим, судом 18.07.2023 було повторно направлено на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ухвалу про відкриття провадження у справі від 05.06.2023, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак згідно з трекінгу відстеження AT «Укрпошта» станом на 03.08.2023 міститься відмітка, що «станом на 20.07.2023 відправлення не вручене під час доставки: інші причини».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення від 08.07.2023 про повернення поштового відправлення у зв`язку із закінченням терміну його зберігання, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 05.06.2023.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 05.06.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Будь яких заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

За приписами ч.4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

21.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронні системи майбутнього" (надалі - виконавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські Архітектурні Технології" (надалі - замовник/відповідач) було укладено договір №2273 на виконання робіт (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору у порядку та на умовах, визначених сторонами у цьому договорі, виконавець зобов`язується у межах договірної ціни та у строки, обумовлені в цьому договорі, на підставі вихідних даних, що надаються замовником, виконати наступні проектні роботи стадії «П» та «Р»:

розробити розділ "Система пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей» (далі за текстом «проектна документація»), на об`єкті замовника: «Реконструкція будівель колишнього полку ДПС УДАІ ГУ МВС України у м. Києві під лабораторні корпуси Київського міського НДЕКЦ МВС України, м. Київ, вулю Сім`ї Хохлових, 5 (надалі іменується «об`єкт»), а замовник зобов`язується прийняти зазначені роботи та оплатити їх.

Згідно з п.1.2. договору вихідні дані, необхідні для виконання робіт, зазначений у п. 1.1. договору надаються замовником виконавцю.

Відповідно до п. 1.5 договору результатом виконання робіт по цьому договору є проектна документація, яка повинна відповідати умовам цього договору, положенням чинного законодавства України, підзаконним актам та іншим нормативним документам, щодо неї повинні бути зняті всі зауваження, що стосуються виконання виконавцем проектних робіт за цим договором, а також бути придатною для використання її за цільовим призначенням.

Відповідно до п. 2.1 договору строк розробки проектної документації - 30 робочих днів з моменту отримання виконавцем від замовника грошових коштів, перерахування яких передбачене в п. 3.3.1 договору та вихідних даних, необхідних для розробки проектної документації.

Згідно з п. 3.1 договору загальна ціна робіт (договірна ціна) узгоджена сторонами протоколом узгодження договірної ціни на проектні роботи (додаток № 3) та становить: Ст. «П» - 19 138,00 грн, з ПДВ та Ст. «Р» - 40 777,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 3.2 договору розрахунки між сторонами здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківські рахунки сторін.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що оплата замовником робіт здійснюється в наступному порядку:

протягом 5-ти (п`яти) банківських днів з моменту укладення договору, замовник перераховує на банківський рахунок виконавця 50% ціни робіт, зазначеної в зведеному кошторисі № 1 Додаток 1) (п.3.3.1);

після зняття зауважень щодо проектної документації стадії «Проект» згідно з п. 4.1.4. цього договору, замовник перераховує на банківський рахунок виконавця кошти у розмірі 50% ціни робіт, зазначеної в зведеному кошторисі № 1 Додаток 1), а сторони підписують акт виконаних робіт на суму 19 138,00 грн (п.3.3.2);

замовник листом сповіщає виконавця про початок розробки проектної документації стаді «Робоча документація» та протягом 5-ти (п`яти) банківських днів перераховує на банківський рахунок виконавця кошти у розмірі 50% ціни робіт, зазначеної в зведеному кошторисі № 2 (Додаток 2) (п.3.3.3);

остаточний розрахунок з виконавцем за виконані роботи замовник здійснює протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання сторонами Акту виконаних робіт на суму 40 777,00 грн, шляхом перерахування на банківський рахунок виконавця коштів у розмірі 50 % ціни робіт, зазначеної в зведеному кошторисі №2 (Додаток № 2) (п. 3.3.4).

Цим договором передбачена передача виконавцем проектної документації в 5-ти примірниках в твердому вигляді згідно з БДН А.2.2-3:2014 (п. 5.2 договору).

Виконавець по завершенню розробки проектної документації відповідної стадії передає замовнику 5 (п`ять) примірників проектної документації в твердому вигляді, про що сторони складають акт виконаних робіт (п. 5.3. договору).

У п. 5.3. сторони погодили, що замовник зобов`язується розглянути наданий виконавцем примірник проектної документації протягом 5-ти (п`яти) робочих днів з моменту його отримання.

Відповідно до п. 5.4. договору за результатами розгляду наданого виконавцем примірника проектної документації замовник приймає виконані роботи шляхом підписання акту виконаних робіт або не приймає, про що письмово повідомляє виконавця.

У випадку обґрунтованої відмови замовника від приймання робіт, уповноваженими представниками сторін складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та строків їх виконання. Зазначені в п. 5.3. примірники проектної документації під час складення такого акту, передається представнику виконавця (п. 5.5. договору).

Пунктом 9.2. договору сторони дійшли згоди, щодо строку дії Договору - до 02 липня 2020. Цей Договір починає діяти з моменту його підписання та скріплення печатками уповноваженими представниками сторін. Дія цього Договору припиняється в момент належного виконання сторонами всіх взятих на себе, за цим договором зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем виконані роботи (надані послуги) за договром, а відповідачем прийняті такі роботи (послуги), що підтверджується актами надання послуг від 25.06.2021 № 352 на суму 19 138,00 грн та від 01.07.2021 № 436 на суму 40 777,00 грн, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.

Однак, як вказує позивач, відповідачем було часткового оплачені роботи за договром на суму 54 533,17 грн, а тому у відповідач існує заборгованість у сумі 5 381,83 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією від 04.04.2023 №22 про сплату заборгованості у розмір 5 381,83 грн, яка була повернута на адресу відповідача відділом поштового зв`язку з поміткою «за закінченням терміну зберігання».

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору не у повному обсязі оплатив виконані позивачем роботи, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 5 381,83 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 302,55 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 886,87 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладений між сторонами договір є змішаним договором підряду з елементами договору про надання послуг.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку.

Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем виконано роботи (надано послуги) на загальну суму 59 915,00грн, що підтверджується актами приймання-передачі від 25.06.2021 № 352 на суму 19 138,00 грн та від 01.07.2021 № 436 на суму 40 777,00 грн, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

Відповідачем свою чергу оплачено роботи (послуги) за договром у сумі 54 533,17 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача.

Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п. 3.3. договору, виконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті наданих позивачем послуг станом на момент розгляду спору настав.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки, матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем основного боргу у повному обсязі, а факт заборгованості відповідача перед позивачем за договором належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 5 381,83 грн є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання за договором позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 302,55 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 886,87 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Оскільки, судом встановлено, що відповідачем виконання грошового зобов`язання щодо оплати за надані послуги за договором здійснено не у повному обсязі та не у строки, визначені умовами договору, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені, 3% річних та інфляційних втрат нарахованих на суму боргу, яка є предметом спору у даній справі.

За розрахунком суду розмір інфляційних втрат та 3% річних становить суму більше, ніж заявлено позивачем, однак, приймаючи до уваги, що суду не надано право виходити за межі позовних вимог, до стягнення підлягають суми у заявлених позивачем розмірах.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Архітектурні Технології" (04209, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 16, к.112; ідентифікаційний код 32044578) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронні системи майбутнього» (03680, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 4, ідентифікаційний код 36797376) суму основного боргу у розмірі 5 381 грн 83 коп.; 3% річних у розмірі 302 грн. 55 коп.; інфляційні втрати у розмірі 1 886 грн 87 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.08.2023.

Суддя Л.Г. Пукшин