Рішення

від 03.08.2023 по справі 910/8022/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.08.2023Справа № 910/8022/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна"

про стягнення 23444,39 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Агро" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" про стягнення 23444,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу № 23204 від 19.01.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов.

19.07.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в зв`язку з відсутністю предмету спору. Оскільки, як зазначає відповідач він сплатив позивачу пеню у розмірі 23444,39 грн, в підтвердження чого надає платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 3344 від 14.06.2023 на суму 23444,39 грн.

05.07.2023 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій позивач просить покласти на відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 24000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: 2) відсутній предмет спору.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач в підтвердження обставин відсутності між сторонами спору надав суду платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 3344 від 14.06.2023 на суму 23444,39 грн з призначенням платежу: неустойка за додатком № 3802072834 від 20.01.2022 по договору № 23204 від 19.01.2022.

Як вбачається з п. 27 постанови правління НБУ від 29.07.2022 № 163, якою затверджено "Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг" (далі Інструкція про безготівкові розрахунки) надавач платіжних послуг платника в платіжній інструкції, оформленій ініціатором у паперовій формі: 1) заповнює реквізити "Дата прийняття до виконання" і "Дата виконання" та засвідчує їх власноручним підписом уповноваженого працівника надавача платіжних послуг платника. Крім того, в додатку до зазначеної інструкції вказано про необхідність зазначення дати валютування (дата, починаючи з якої кошти, що становлять суму платіжної операції і переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача). Також платіжна інструкція засвідчується підписом(ами) [власноручним(ими)/електронним(ими)]/кодом автентифікації відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) має(ють) право розпоряджатися рахунком.

Як вбачається з поданої до матеріалів справи платіжної інструкції, вона не містить всіх реквізитів, які передбачені Інструкцією про безготівкові розрахунки, зокрема відсутня дата валютування та підписи уповноваженого працівника надавача платіжних послуг, якими засвідчуються дата прийняття до виконання та дата виконання платіжної послуги.

Отже, поданий до матеріалів справи доказ у вигляді платіжної інструкції № 3344 від 14.06.2023 не приймається судом як належний, в підтвердження обставин оплати пені, що є предметом розгляду у даній справі.

Крім того, позивач не надав суду будь-яких підтверджень того, що спір у даній справі дійсно відсутній. Подаючи заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, не визнав та не підтвердив обставин щодо оплати відповідачем суми пені.

Наразі у суду відсутні належні докази в підтвердження наявності підстав для задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі, в зв`язку з чим, суд відмовляє у його задоволенні та розглядає даний спір по суті.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Агро" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу насіння № 23204 (надалі - Договір)

Згідно з п. 1.1 Договору, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця в строки та на умовах, передбачених цим Договором, перелік Насіння гібридів кукурудзи та/або соняшнику торгової марки Pioneer першого покоління в асортименті, кількості та за цінами згідно з відповідними Додатками до цього Договору (надалі - «Насіння»), а Покупець зобов`язується прийняти Насіння, сплатити за нього грошову суму в розмірі та в порядку, визначеному у цьому Договорі та Додатках до нього та використати Насіння для власних потреб без права перепродажу.

У п. 3.1. Договору зазначається, що поставка та приймання-передача Насіння між Сторонами цього Договору здійснюється Покупцем однією чи декількома партіями насіння зі складів Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" в порядку та строк, який зазначений в Додатках. Більш детальна інформація щодо умов відвантаження зазначена в Додатку №1.

Відповідно до п. 2.1., 2.2 Договору, Ціна визначається у Додатках до даного Договору, враховуючи умови доставки Насіння та умови оплати Насіння згідно комерційної політики, опублікованої на офіційному сайті Продавця. Підставою для здійснення оплати є додаток та/або рахунок на оплату насіння. Без додатку та/або рахунку, вписаного продавцем, передплата, оплата не зараховується. Оплата здійснюється в терміни зазначені в додатку та/або рахунку.

Договір дійсний протягом 1 року з дати його підписання, а в частині розрахунків - до їх належного виконання. У разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору, договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах, які були передбачені договором (п. 9.5, 9.6 договору).

Сторонами на виконання Договору 20.01.2022 року укладено Додаток № 3802072834 до Договору, в якому зазначено асортимент, кількість та ціну насіння, а також умови оплати та поставки.

Так, у вказаному додатку сторони погодили поставку насіння кукурудзи на суму 779871,15 грн та наступні умови оплати:

- не пізніше 23.01.2022 року покупець має сплатити 20%, що становить 155974,23 грн,

- не пізніше 20.10.2022 року покупець має сплатити 80%, що становить 623896,92 грн.

Планована дата поставки насіння: 01.03.2022.

Відповідач виставив позивачу рахунок на оплату товару № 3802072834 від 20.01.2022 на суму 779871,15 грн.

21.01.2022 року на виконання Додатку № 3802072834 від 20.01.2022 року позивач здійснив оплату в розмірі 20% від суми замовлення у сумі 155974,23грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 21.01.2022 № 8808 на суму 155974,23 грн.

17.02.2022 відповідач на виконання вказаного Додатку здійснив поставку насіння кукурудзи на загальну суму 238618,53 грн на адресу відповідача, погоджену у Договорі, що підтверджується наступними документами: видатковою накладною № 3807082074 від 17.02.2022 року, товарно-транспортною накладною № 6414011 від 17.02.2022 року, довіреністю на отримання насіння № 5 від 17.02.2022 року.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 2901-22/01 від 29.03.2022, в якому просив поставити посадковий матеріал не пізніше 07.04.2022 (докази направлення в матеріалах справи).

20.12.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією № 2701-22/03, в якій вимагав виконати у повному обсязі зобов`язання з поставки товару (докази направлення в матеріалах справи).

Відповідач відповіді на лист та претензію не надав, товар не поставив.

Отже, спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання по поставці товару, що зумовило нарахування пені.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідач поставив товар лише на суму 238618,53 грн, а товар на суму 541252,62 грн так поставлений і не був, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 23444,39 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (ст. 549 ЦК України).

В разі прострочення продавцем поставки насіння після виконання покупцем оплати на умовах, зазначених у додатках, продавець зобов`язаний оплатити покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який розраховується неустойка, від вартості недопоставленого насіння за кожний день прострочення, починаючи з 11 календарного дня прострочення, що розраховується від дати, зазначеної у відповідних додатках, але не більше 10% від вартості недопоставленого насіння. Для розрахунку розміру неустойки використовується вартість вказана у рахунку (п. 5.1 договору).

З погоджених сторонами умов нарахування пені за несвоєчасну поставку насіння вбачається, що у покупця виникає право на її нарахування після виконання його обов`язку з оплати товару. Додатком № 3802072834 від 20.01.2022 передбачено здійснення покупцем оплати у сумі 155974,23 грн у строк до 23.01.2022 та у сумі 623896,92 грн у строк до 20.10.2022. Тобто оплатою товару є сплата коштів у загальному розмірі 779871,15 грн (155974,23+623896,92), в обумовлені додатком строки. З п. 5.1 договору вбачається, що право на нарахування пені виникає у покупця саме після виконання покупцем оплати на умовах, зазначених у додатках, тобто після сплати 779871,15 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.02.2023 № 917/1717/22, яке набрало законної сили, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Агро" про стягнення коштів, продавець здійснив оплату лише 20% вартості товару у сумі 155974,23 грн. Спір у справі виник в зв`язку з порушенням покупцем зобов`язань щодо оплати товару, оскільки, продавцем було поставлено товар на більшу суму, ніж сплатив позивач. В рамках справи № 917/1717/22 з покупця було стягнуто різницю між вартістю поставленого товару та сумою, сплаченою покупцем, що зокрема підтверджує невиконання ТОВ "Альянс Агро" зобов`язань щодо здійснення оплати товару згідно договору № 23204 від 19.01.2022. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.02.2023 № 917/1717/22 встановлено обставини щодо поставки продавцем насіння на суму 238618,53 грн та не виконання належним чином своїх зобов`язань за договором покупцем в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар. Тобто грошові кошти у розмірі 623896,92 грн так і не були сплачені покупцем.

Вказані обставини свідчать, що у позивача не виникло право на нарахування пені, передбаченої п. 5.1 договору № 23204 від 19.01.2022, оскільки воно виникає тільки після здійснення позивачем оплати вартості обумовленого сторонами товару у сумі 779871,15 грн.

З огляду на зазначене суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 23444,39 грн за період з 12.03.2022 по 12.03.2023.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у позові у повному обсязі.

Враховуючи викладене, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу позивача залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Агро" (37002, м. Пирятин, вул. Січових Стрільців, 235, ідентифікаційний код 36313569) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 1, ідентифікаційний код 31352075) про стягнення пені у розмірі 23444,49 грн - відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко